Хмарні технології як засіб підвищення медіаграмотності педагогів початкової школи

Автор статті: Лія Олійник – кандидатка педагогічних наук, доцентка, доцентка кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

У публікації розглянуто можливості хмарних технологій у підвищенні медіаграмотності педагогів початкової школи. Висвітлено погляди зарубіжних та вітчизняних дослідників на проблему медіаграмотності та інформаційної грамотності сучасних освітян. Наведено дані дослідження з користування девайсами, соціальними мережами та інтернет сервісами у професійній діяльності вчителів початкової школи Миколаївщини. Проаналізовано можливості додатків Google для вчителів початкової школи у створенні медіаконтенту.

Ключові слова: хмарні технології, медіаграмотність, інформаційна грамотність, девайси, соціальні мережі, додатки Google.


Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Інформація оточує сучасного освітянина звідусіль. В епоху, коли світ стрімко переходить від користування паперовими носіями інформації до їх цифрових аналогів, педагоги початкової ланки освіти в Україні залишаються мало обізнаними у питаннях пошуку, збереження, оброблення, застосування, розповсюдження професійної інформації. Інтернет – одне з найбільш потужних та тих, що використовуються освітянами джерел інформації, – перестає бути чимось унікальним й переходить у розряд комунальних послуг. Девайси, або прилади, за допомогою яких можна виходити в інтернет, стають для сучасних педагогів все більш затребуваними професійними інструментами. За таких умов підвищення медіаграмотності педагогічних працівників початкової школи стає нагальним завданням викладачів післядипломної освіти. Адже вчителі початкової ланки освіти Нової української школи мають розуміти функції постачальників інформації, уміти критично оцінювати контент і приймати обґрунтовані рішення в якості користувачів і виробників інформації та медіаконтенту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається авторка; виділення нерозв’язаних частин загальної проблеми, які розкриває ця стаття. Вперше принципи медіаграмотності були сформульовані у 1987 році Асоціацією вчителів міста Онтаріо, й включені Міністерством освіти Канади у Media Literacy Resource Guide (1989). З того часу вони лишаються фундаментальними для системи медіаосвіти. Традиційно інформаційна грамотність і медіаграмотність розглядалися як окремі і різні галузі. Міжнародна організація ЮНЕСКО об’єднала їх у вигляді сукупності компетенцій (знань, навичок і відносин), необхідних для життя і роботи сьогодні. MIL (Laws of Media and Information Literacy) розглядає всі види засобів масової інформації та інших постачальників інформації, у тому числі й інтернету, незалежно від використовуваних технологій. Враховуючи стрімкий розвиток хмарних технологій ЮНЕСКО визнає, що медійна та інформаційна грамотність не набуваються в одну мить. Цей процес постійний та динамічний. Його можна вважати цілісним, якщо він включає в себе знання, вміння та установки щодо використання, створення та передачі інформації щодо медіа та цифрового контенту [7].

Говард Рейнгольд американський соціолог, критик, письменник, який спеціалізується на вивченні культурних, соціальних і політичних впливів на медіасферу сучасності (інтернет, мобільний зв’язок, віртуальні спільноти), висловив думку: «Ми наближаємось до критичної точки. Якщо ми зараз «умиємо руки», ми втратимо контроль над інтернетом, і, він стане все більш нелюдським місцем. Як варіант, якщо у людей достатньо енергії, щоб зосередитись та працювати над тим, щоб зробити інтернет чудовим, ми можемо сподіватися на фантастичне майбутнє» [9, 8].

На платформі масових відкритих онлайн-курсів Prometheus з грудня 2018 року розміщено безкоштовний дистанційний курс «Медіаграмотність для освітян». Його автори докторка психологічних наук Любов Найдьонова та журналіст Сергій Горбачов. У інтерв’ю до курсу його авторка підкреслила: «Зважаючи на величезні виклики, які стоять перед країною, неможливо залучити великі кошти для навчання й перепідготовку вчителів у тому обсязі, який необхідний. Освіта – це ключова сфера розвитку країни в цілому, бо відтворює людський капітал, а медіаосвіта – стратегічна потреба інформаційної безпеки й держави, і суспільства, і окремої людини» [3].

У той самий час компанією Google у співпраці з Міністерством освіти і науки України розроблено безкоштовний масовий відкритий онлайн-курс із мережевого етикету та безпеки, що складається з п’яти аудіовізуальних модулів із короткими тестами наприкінці кожного модуля. Мета курсу допомогти користувачам інтернету навчитись безпечно та комфортно працювати у ньому [4]. Парадоксально, але, щоб опанувати запропоновані курси, вчителям необхідно мати навички користування хмарними технологіями. Для більшості вчителів початкової школи України самостійне онлайн навчання два роки тому представляло труднощі, що показав обов’язковий дистанційний онлайн-курс для вчителів початкової школи на платформі EdEra. Майже 80% вчителів Миколаївської області долали психологічні бар’єри, аби створити електронну поштову скриньку, щоб зареєструватися на цей курс.

Значний внесок у розуміння важливості медіаграмотності для сучасного освітянина зробила Київська група медіапедагогів із Академії педагогічних наук України на чолі з докторкою педагогічних наук, професоркою Ганною Онкович, яка переконана, що медіаграмотність потрібна не лише школярам, але й дорослим, звертаючи увагу на актуальність самостійної медіаосвіти протягом усього життя [6].

Медіаграмотність є однією з важливих навичок ХХІ століття, які необхідні сучасній людині. Саме тому в рамках реформи «Нова українська школа» серед ключових компетентностей для життя передбачено формування у здобувача освіти уміння вчитися впродовж життя та інформаційно-цифрова компетентність, яка містить інформаційну та медіаграмотність.

Підвищенню медіаграмотності освітян України вельми сприяє проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», який виконується Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за підтримки посольств Великої Британії та США, у партнерстві з Міністерством освіти і науки України та Академією Української Преси, менеджеркою якого є кандидатка філологічних наук, доцентка Олена Тараненко. Участь авторки публікації у тренінгах проєкту дозволила пересвідчиться у їх ефективності на власному досвіді.

До введення у дію освітньої реформи «Нова українська школа» у більшості вчителів початкової школи інформаційно-цифрова компетентність була на порядок нижче, ніж у здобувачів освіти, яких вони навчали. Не можна стверджувати, що на сьогодні положення справ з цього питання значно покращилося, проте з’явилася оптимальна можливість для вчителів значно удосконалити свої навички в роботі з інформацією за допомогою хмарних технологій.

Хмарні технології – це технології, які надають користувачам інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера і використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса.

Одним із найбільш доступних та перспективних інструментів застосування хмарних технологій в освіті вважаємо сервіси Google і сподіваємося, що G Suite for Education – безкоштовний пакет спеціалізованого хмарного програмного забезпечення й інструментів для спільної роботи від компанії Google буде задіяно у всіх закладах освіти України. Опустимо всі технологічні подробиці, які для пересічного вчителя початкової школи не представляють інтересу, та розглянемо можливості, що надає корпорація Google сучасним освітянам, дії якої в українському освітньому просторі з 2015 року підтримуються МОН України. Під хмарою Google слід розуміти можливість зберігати, створювати, розповсюджувати, обробляти професійну інформацію у будь-якому цифровому форматі на Google Диску – власній «хмарній флешці» (авторська термінологія) обсягом 15 гб дискового простору (у G Suite for Education дисковий простір необмежений), до якої є безпечний і гарантований доступ з будь-якого пристрою, що має вихід в інтернет та з будь-якої точки земної кулі у будь-який час.

Найбільший внесок в українському інформаційному просторі для популяризації сервісів Google серед освітян зробили три педагогині: Наталія Саражинська – тренерка, авторка програм, підручників, робочих зошитів з інформатики, лідерка спільноти креативних педагогів для професійного спілкування та взаємодопомоги з питань цифрових технологій, педагогіки DEG – Digital Educator Group в соціальній мережі Facebook; Антоніна Букач – сертифікований тренер Google for Education, авторка дистанційного курсу з грифом МОН України «Додатки Google в освітній діяльності» та Наталія Гущіна – старший викладач Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти», авторка посібника для вчителів початкової школи «Путівник світом цифрових технологій» [2].

Авторка цієї статті у 2016 році у 2016 році отримала І місце за випускну роботу «Використання базових сервісів Google в організації змішаного навчання у системі післядипломної педагогічної освіти» на курсах підвищення кваліфікації завідувачів (викладачів) кафедр закладів післядипломної педагогічної освіти у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, з 2017 року є регіональною координаторкою Національного комітету Дня безпечного Інтернету в Україні по Миколаївській області, з 2019 року тренеркою дистанційного курсу «Додатки Google» [5].

З впровадженням освітньої реформи «Нова українська школа» на кафедрі теорії й методики дошкільної та початкової освіти МОІППО було ухвалено рішення щодо організації неформального навчання вчителів за допомогою соціальних мереж. З червня 2017 року таке навчання здійснювалося у соціальній мережі Google+ (було задіяно 1500 педагогів), а після її закриття з 2 березня 2019 року спільнота перейшла у соціальну мережу Facebook. Сьогодні спільнота вчителів початкових класів налічує 909 учасників. У закритій групі, що працює за типом соціального навчання, існує можливість миттєвого вирішення нагальних педагогічних питань. Але більшість педагогів залишаються пасивними споживачами професійної інформації у спільноті, бо не мають навичок користування хмарними технологіями, щоб активно ділитися власним педагогічним досвідом.

Постановка завдань дослідження. Мета цієї статті проаналізувати інформацію з питань: яким арсеналом цифрових приладів користується сучасний вчитель початкової школи та яким чином йому у здійсненні професійної діяльності допомагають соціальні мережі. Намітити перспективи вирішення питання, яким чином користування додатками Google сприяє підвищенню медіаграмотності вчителів початкової школи.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. У власному дослідженні спиралися на визначення медіаграмотності як набору компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої участі в житті медійного суспільства. Визначення медіаграмотності у 10 компетенціях висвітлено на сайті голландського центру експертизи медіаграмотності. Компетентності з медіаграмотності умовно поділені на чотири групи: розуміння медіа, використання медіа, комунікація за допомогою медіазасобів та стратегія – вміння досягати власних цілей, застосовуючи медіа [8].

Розуміння все більшого впливу ЗМІ на суспільство, того, як побудовані ЗМІ та як медіа забарвлюють реальність безсумнівно дуже важливі компетентності з медіаграмотності.

Використання обладнання, програмного забезпечення й хмарних додатків – необхідне вміння вчителя початкової школи, адже активна участь у житті медійного суспільства починається з технічних навичок використання медіа. Бути медіаграмотним педагогом означає бути відкритим для використання сучасних хмарних технологій, й зокрема, додатків Google, а також вміти обмежувати користувацькі ризики. Бути медіаграмотним означає досліджувати можливості та розвивати навички, щоб оптимально рухатися в медіасередовищі.

Комунікація – ще одна важлива група компетентностей з медіаграмотності, яка включає пошук та обробку інформації. Бути медіаграмотним педагогом означає бути спроможним знайти професійну інформацію, вибрати те, що потрібно, й визначити наскільки надійною є ця інформація. Поряд із володінням ефективними стратегіями пошуку інформації вчитель має вміти зберігати, використовувати і поширювати її. Додатки Google мають такі можливості та стануть у нагоді вчителю під час створення власного контенту, адже час вимагає, щоб вчителі вдосконалювали свої навички від споживачів (consumers) контенту в інтернеті до його споживачів-виробників (prosumers). Але і для вчителів, які не створюють контент, життєвою важливістю є вміння ефективно спілкуватися. Вчитель має знати як донести інформацію до цільової аудиторії і які медіа є найбільш придатними, щоби передати його повідомлення. Також важливо, щоб дизайн повідомлення був привабливим, тому що наше медіасуспільство є візуальним, де картинка або ролик варті тисячі слів. Бути медіаграмотним означає бути спроможним створити функціональний і привабливий контент, щоб найкращим чином здійснити освітній процес.

У нашому дослідженні застосуванню соціальних мереж у професійній діяльності вчителя початкової школи ми приділили особливу увагу. Участь у медійному суспільстві означає можливість оптимально послуговуватися соціальними мережами з метою співпраці у професійній діяльності. Вчитель має навчитися, що можна і чого не слід робити у мережі, вивчити норми й цінності інтернет-спільноти й адаптувати свою поведінку відповідним чином. Медіаграмотні педагоги можуть бути як відкритими і гнучкими, так і наполегливими та принциповими там, де у цьому є необхідність. Знати мережевий етикет також означає бути спроможним уникнути небажаних повідомлень. Соціальні медіа надають можливість педагогам не тільки для конструктивних зв’язків та співпраці, а й можуть нести неправомірне використання та зловживання. Медіаграмотні педагоги можуть визначити, коли користувачі соціальними мережами поводяться невідповідним чином і вміють покласти цьому край. Також педагогу важливо розуміти особливості функціонування соціальних мереж. Знати як поєднати людей для створення спільного продукту у співпраці та як вести дискусію. Усвідомлювати чим важливо поділитися, а що слід проігнорувати. Знати як можна підтримати колег, як переслідуючи свої власні цілі, поважати інтереси інших людей та спільноти в цілому.

Розуміння, використання і комунікація є лише умовами для четвертої групи компетентностей – стратегії. Інтернет може стати засобом для реалізації особистих, соціальних, професійних або суспільних цілей. Вчителю треба вміти критично мислити, робити самоаналіз власного використання засобів масової інформації, щоб робити свідомий вибір для оптимізації власних медіацій та досягнення цілей за допомогою засобів масової інформації. У цьому контексті медіаграмотність педагога означає спроможність протистояти інформаційній спокусі, знати механізми, які потенційно можуть позбавити від споживання дезінформації та техніки щодо декодування пропаганди, вміти адаптуватися до мінливого інформаційного середовища, щоб протистояти методам промивання мізків, вміти уникнути сміття та бачити крізь певні списки, проігнорувати рекламу, плекати повільність та вміти знайти кнопку вимкнення. Бути медіаграмотним означає розуміти свою власну мету, базовану на усвідомленій оцінці можливостей (і обмежень) медіа, ефективно використовувати медіа для власних цілей. Унікальний власний спосіб, у який вчитель це робить, в кінцевому підсумку визначає його цифрову ідентичність [1].

З метою підвищення медіаграмотності вчителів початкової школи, які вже є користувачами інтернету у 2019 році, необхідно було зібрати інформацію з питань: яким арсеналом цифрових приладів користується сучасний вчитель початкової школи та яким чином йому у здійсненні професійної діяльності допомагають соціальні мережі. За допомогою Google Форми було створено опитування та розміщено в соціальній мережі Facebook.

Діаграма 1

За результатами цього дослідження можна побачити, що у ньому взяли участь 189 педагогів за місцем проживання у такій пропорції: 46,6 % – сільські мешканці, 18, 5 % – педагоги, які проживають у районних центрах та 34,9 % – педагоги з міста (Діаграма 1).

Дані цієї діаграми спростовують міф про те, що у сільську місцевість не доходить інтернет. Сподіваємося, що після того як спрямовані урядом 1 млрд гривнів на інтернетизацію та комп’ютеризацію українських шкіл дійдуть до місця призначення, справи підуть краще.

З наступної діаграми можна побачити, якими цифровими приладами користуються вчителі для здійснення професійної діяльності у мережі інтернет (Діаграма 2).

Діаграма 2

І хоча з діаграми видно, що серед можливих девайсів лідирує ноутбук і велику частку професійної діяльності вчитель змушений виконувати за домашнім комп’ютером, все ж смартфони і айфони з мобільним інтернетом та можливістю підключення до шкільної мережі Wi-Fi поступово наздоганяють великі за габаритами пристрої. Сьогодні смартфон є невід’ємним атрибутом професіональної діяльності сучасного педагога. Він є зручним для вчителя завдяки своїй багатофункціональності, адже за допомогою смартфона можна виконувати безліч різноманітних операцій і заходів. Так, за допомогою смартфона можна зробити телефонний дзвінок, відправити текстове або відео повідомлення, знайти цікаву професійну інформацію, подивитися та послухати вебінари в мережі інтернет.

Цифровий світ має вплив на всі сфери педагогічної діяльності сучасного вчителя, тому педагоги прагнуть мати модель цифрового пристрою як можна більш технологічну і продуктивну. Але поодинокі вчителі початкової школи знають, що на Google Диску можна працювати як онлайн так і в офлайн режимі з будь-якого приладу та місця, що файли збережені у форматі Google Документу не займають дискового простору та мають функцію голосового вводу тексту.

Ще одне питання, яке ми піднімали у дослідженні, – це якими соціальними мережами та інтернет сервісами користуються вчителі, здійснюючи професійну діяльність (Діаграма 3). Тут безперечне лідерство займають соціальна мережа Facebook та програма для здійснення онлайн комунікації Viber, що була представлена на загальне користування ізраїльськими програмістами у 2010 році і з тих пір її популярність серед українських педагогів стрімко зростає.

Діаграма 3

На жаль, соціальна мережа Google+ припинила своє існування рік тому й наша освітянська віртуальна спільнота вчителів початкових класів Миколаївщини досі не може зібратися у повному складі у Facebook. Доречі, цю соціальну мережу піддає критиці Барт Роббен, розробник вебсайтів і мобільних додатків для ряду телевізійних програм Голландії: «Спілкування у Facebook, Twitter, Instagram дуже однобічне, я передбачаю серйозну проблему. Facebook – це експеримент, про який ми пошкодуємо через десять років коли зрозуміємо, що створили покоління зомбі у Facebook. У існуючих інститутів охорони психічного здоров’я буде недостатньо потужності до 2025 року. Слід створити нові клініки для нинішнього покоління Facebook за нарцисизм і поверховість» [10, 92].

Діаграма 4 демонструє професійні запитання, які розв’язують в інтернеті сучасні вчителі початкової школи. Це професійне спілкування з колегами – 86,8%, зв’язок з батьками – 75,7%, підготовка до роботи з учнями – 82%, самоосвіта – 98,4%, частина освітнього процесу – 52,9%, отримання професійної інформації 95,2%, розповсюдження професійної інформації – 60,8%, вирішення нез’ясованих професійних питань – 62,4%. Можна зробити висновок, що педагоги здебільшого застосовують інтернет та хмарні сервіси із метою спілкування, самоосвіти та отримання професійної інформації, споживачі (consumers) та, у поодиноких випадках, як розповсюджувачі контенту. До створення професійної інформації в інтернеті у якості його споживачів-виробників (prosumers) долучаються лише 1,1% вчителів.

Діаграма 4

У той час, для того, щоб повною мірою користуватися можливостями інтернету, бути не тільки читачем, але й дописувачем, вчителю необхідно безкоштовно створити обліковий запис, отримати електронну скриньку Gmail та доступ до безкоштовних додатків Google з можливістю зберігати інформацію лише для себе, або поділитися нею з певними чи зо всіма користувачами інтернету у форматі перегляду, коментування або редагування.

Працюючи з вчителями початкової школи під час занять на курсах підвищення кваліфікації та модуля «Підвищення професійної компетентності педагогів засобами Google інструментів», звернула увагу, що вони доволі легко оволодівають хмарними сервісами Google (Пошук Google, Gmail, Google Календар, Google Документи, Презентації, Таблиці, Google Диск, Hangouts, Google Keep, Google Форми, Сайти Google, Blogger). Мотивуючим елементом для педагогів є можливість, яку вони набувають оволодівши хмарними технологіями, – це ділитися та розповсюджувати професійну інформацію серед учасників освітнього процесу: колег та батьків у популярній соціальній мережі Facebook та у застосунку для здійснення онлайн комунікації Viber.

Нездійсненна з 2014 року задумка МОН України, щоб кожний педагог мав свій власний блог або сайт до сьогодні не приваблює практичних педагогів, хоча веб-інструменти Сайти Google та Blogger для створення цих ресурсів достатньо прості у застосуванні. Від створення власних інтернет ресурсів вчителі початкової школи відмовляються через брак часу для наповнення них контентом та ще, на власну думку автора публікації тому, що слабо володіють умінням висловлювати власні думки та ідеї, оформлювати їх у письмовому вигляді, адже якщо згадати як нинішніх вчителів у школах навчали писати твори, стає зрозумілим, чому це саме так.

Закон України «Про освіту» 2017 року ввів в ужиток освітян словосполучення «академічна доброчесність», що є антонімом слова «плагіат». Тож з молодших класів у програмі мовно-літературної галузі Нової української школи є змістова лінія «Досліджуємо медіа». Вона передбачає роботу з доступними медіапродуктами, а саме: аналіз, інтерпретацію, критичне оцінювання інформації у медіатекстах та її використання, створення простих медіапродуктів. Молодших школярів вчать сприймати прості медіаповідомлення, колективно обговорювати їх зміст і форму; визначати кому і для чого призначений медіапродукт, пояснювати зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах; висловлювати свої думки з приводу прослуханих чи переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами); створювати прості медіапродукти (листівки, смс-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб. Діти набувають навичок аналізу й оцінки навколишнього медіаконтенту. Вважається, що такі вміння допоможуть сучасним школярам у реальному житті. І навчити сучасних здобувачів освіти цьому може лише медіаграмотний вчитель.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Медіаграмотність грає все більш важливу роль у професійній діяльності вчителів початкової школи. Оволодіння хмарними технологіями прямо пропорційно впливає на підвищення медіаграмотності педагогів. Через інтернет вони мають можливість отримувати професійну інформацію 24 години на добу та сім днів на тиждень. Завдяки смартфону чи айфону вчителю/ці незалежно від часу і місця можуть бути доступними керівник та колеги, батьки учнів, можна читати електронну пошту, спілкуватися відео, аудіо, чат-зв’язком. Більш 90% вчителів початкових класів мають профілі в соціальній мережі Facebook та користуються програмою для здійснення онлайн комунікації Viber.

Хмарні технології роблять професійну педагогічну діяльність з одного боку легшою, адже покращуються контакти з інформаційним полем. Проте педагогам часто не вистачає як знань сучасних засобів масової інформації, так і практичних навичок, необхідних для повноцінного використання інтерактивності інформаційного суспільства. Вони не завжди знають, як користуватися сучасними цифровими приладами, щоб критично застосовувати інформацією з інтернету та створювати власний медіаконтент, не завжди здатні відрізнити достовірну інформацію від ненадійної, не завжди розуміють, що цифровий відбиток, який вони залишають в інтернеті, може зберігатися там роками.

Одним із нагальних завдань післядипломної освіти є ліквідація «білих прогалин» у медіаграмотності вчителів початкової школи за допомогою хмарних технологій. Вчитель, маючи повний доступ до власних даних і можливість працювати з будь-якої точки світу і з будь-якого пристрою, не обтяжує себе знаннями тонкощів технологічних процесів, завдяки яким він працює: управління операційною системою, програмною базою, обчислювальною потужністю. Смартфони сьогодні є у 95% вчителів, але більшість з них використовують ці прилади лише для мобільного зв’язку та серфінгу в інтернеті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бути медіаграмотним: десять необхідних компетентностей. [Електронний ресурс] : MediaSapiens від 24 травня 2017 р. – Режим доступу : https://ms.detector.media/mediaosvita/post/18961/2017-05-24-buti-mediagramotnim-desyat-neobkhidnikh-kompetentnostei/ – Назва з екрану.

2. Гущина Н. І. Путівник світом цифрових технологій : посібник для вчителів початкових класів / Н. І. Гущина. – К. : Видавничий дім «Освіта» , 2018. – 36 с.

3. Горбачов С., Найдьонова Л. Медіаграмотність для освітян. [Електронний ресурс] : Дистанційний курс – Режим доступу : https://courses.prometheus.org.ua/courses/course-v1:CZ+MEDIA101+2018_T3/about – Назва з екрану.

4. Курс із мережевого етикету й безпеки. [Електронний ресурс] : Google for Education. Режим доступу : https://digitaledu.org.ua/ – Назва з екрану.

5. Олійник Л. М. Використання базових сервісів Google в організації змішаного навчання у системі післядипломної педагогічної освіти // Збірник конкурсних робіт за підсумками проведення конкурсу на кращу випускну роботу слухачів курсів підвищення кваліфікації у 2015–2016 роках // За загальною редакцією Сорочан Т. М. ЦІППО ДВНЗ «Університет менеджменту освіти», 2017. – С. 122-132.

6. Онкович Г. В. Технології медіаосвіти. / Г. В. Онкович // Вища освіта України. – 2007. – № 3. – Д. 3 (Т. 5). – С. 357 –363.

7. Медийная и информационная грамотность: программа обучения педагогов. [Електронний ресурс] : UNESCO Digital Library – Режим доступу : https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000192971_rus – Назва з екрану.

8. 10 media literacy competences [Електронний ресурс] : Вебсайт Mediawijzer.net – Режим доступу: https://www.mediawijzer.net/wp-content/uploads/sites/6/2013/09/ENG-10-media-literacy-competences.pdf?x68418 – Назва з екрану.

9. Media-literacy-2005-2015-2025. [Електронний ресурс] : Jubilee book to celebrate a decade of media literacy in the Netherlands. – Режим доступу: https://www.mediawijzer.net/wp-content/uploads/sites/6/2016/06/Media-literacy-2005-2015-2025.pdf – Назва з екрану.

The publication discusses the possibilities of cloud technology in enhancing media literacy of elementary school teachers. The views of foreign and domestic researchers on the problem of media literacy and information literacy of modern educators are covered. The research data on the use of devices, social networks and Internet services in the professional activity of teachers of elementary school of Mykolaiv region are given. The possibilities of Google applications for elementary school teachers in creating media content are analyzed.

Keywords: cloud technologies, media literacy, information literacy, devices, social networks, Google applications.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/cloud, Cloud вектор создан(а) stories – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *