Вправа "Інтернет. Як не втрапити у халепу" для використання на уроці інформатики у 7-8 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Краснопер Аліна Юріївна, вчителька математики та інформатики Хрестівського ліцею Хрестівської сільської ради Каховського району Херсонської області.
Мета вправи/заняття: виховувати правила безпечної поведінки у соціальних мережах; розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; покращити знання учнів про небезпеки, які можуть загрожувати їм в Інтернеті та правила безпеки.
Короткий опис вправи, анотація: на сьогодні в Україні проблема безпеки дітей в Інтернеті постала особливо гостро. Аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, і її переважну частину становлять діти та підлітки, які не усвідомлюють повністю загроз, що можуть чекати у віртуальному просторі.
Саме тому це заняття присвячене темі «Інтернет. Як не втрапити у халепу». У ході заняття учні досліджуватимуть позитивні і негативні наслідки Інтернету, сформулюють та засвоять правила безпечної роботи в Інтернеті.
Заняття складається з чотирьох інтерактивних вправ: «Будуємо будинки», «Нікнейм», «Хто надіслав тобі листа?», «Пам’ятка з безпеки в Інтернеті».
Час необхідний на виконання вправи: загальний час заняття 40-45 хв.
Застосування вправи: застосувати можна на уроках інформатики, вивчаючи теми «Служби Інтернету» 7 клас, «Опрацювання мультимедіа» 8 клас, або як позакласний захід з безпеки життєдіяльності.
Необхідне обладнання/матеріали: маркери, аркуші-заготовки поверхів будинків, стікери, інтерактивна дошка, доступ до мережі Інтернет, картинка валізи, пральної машини та кошика для сміття.
Форма/метод роботи: практичне заняття з елементами тренінгу.
Детальний опис вправи:
Хід заняття:
І. Вступне слово вчителя
Вчимось добру у мережі,
Шукаємо знання й новини,
А сайти злі, підступні,
Обходить ми повинні.
Сьогодні ми поговоримо про світ, з яким ви стикаєтесь кожного дня – про світ Інтернету. Інтернет – це цікавий та захоплюючий світ, який дозволяє вам дізнаватись про світ цікавого, спілкуватись з людьми в різних кінцях світу, грати в цікаві ігри та ділитись з іншими своїми думками та захопленнями. Але як і в любому іншому світі в Інтернеті є свої правила, яких треба суворо дотримуватись, для того, щоб уникнути неприємних та небезпечних ситуацій.
Для успішної роботи нам необхідно спочатку домовимось про декілька правил:
ІІ. Оголошення теми та мети заняття
Вчитель: На сьогодні в Україні проблема безпеки дітей в Інтернеті постала особливо гостро. Аудиторія користувачів всесвітньої мережі дедалі розширюється, і її переважну частину становлять діти та підлітки, які не усвідомлюють повністю загроз, що можуть чекати у віртуальному просторі.
Саме тому сьогоднішнє наше заняття ми присвятимо темі «Інтернет. Як не втрапити у халепу». Спробуємо дослідити позитивні і негативні наслідки Інтернету, сформулювати та засвоїти правила безпечної роботи в Інтернеті.
ІІІ. Зміст заняття
Вчитель: А зараз, діти, ви об’єднаєтеся у 4 групи. Дві групи знайдуть позитивні сторони мережі Інтернет, а дві – негативні. Для цього у вас на столах є маркери і заготовки – поверхи будиночків. Коли ви закінчите виконувати завдання, ми подивимося, чий будиночок буде вищим і яких все-таки якостей більше в Інтернеті - позитивних чи негативних.
(Діти об’єднуються у групи та виконують завдання, поступово «зводячи» будиночок)
Вчитель: Так давайте ж з’ясуємо, які будинки виявилися вищими. Яка користь від мережі Інтернет?
Учні коментують свої відповіді:
Вчитель: Вірно. Інтернет – дуже потужний ресурс, який значно полегшує життя людини та відкриває майже необмежені можливості для самореалізації та саморозвитку юної особистості, спілкування, навчання, дозвілля. Але, разом з тим, в Інтернеті досить багато небезпек як для дітей, так і для дорослих. Знання цих небезпек дозволить їх уникнути.
Учні коментують свої відповіді:
- це віруси та хробаки;
- нелегальні та шкідливі матеріали, що не відповідають віковим особливостям і негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я дітей;
- спам, фішинг, фармінг, кібер-булінг;
- кібер-хуліганство, кібер-грумінг, грифери, онлайн-хижаки;
- виманювання інформації про дитину та її сім’ю з метою подальшого пограбування чи шантажу.
Вчитель: (Коротко коментує кожну загрозу) Отже, Інтернет – незамінний помічник у нашому житті, але інколи він може принести загрозу.
Вправа «Нікнейм» в інтернет-спілкуванні
Питання. Чи знайоме вам слово «Нік»?
Відповіді. «Нік» – це вигадане ім’я, яке вживають користувачі Інтернет-форумів, не називаючи своє справжнє ім’я.
Перед початком вправи педагог малює квітку без пелюсток на аркуші ватману або дошці, роздає кожному учню стікери та дає завдання учасникам
вигадати собі ім’я («нікнейми»), яким вони користуються при спілкуванні в Інтернет-просторі або хотіли б використовувати, та написати його на пелюстці.
Кожен учень виходить до квітки, називає нікнейм, своє реальне ім'я і наклеює стікер із нікнеймом на квітку, так щоб стікер став пелюсткою квітки. Аркуш з квіткою розміщується на стіні або залишається на дошці.
Запитання для обговорення.
Вправа «Хто надіслав тобі листа?»
Вчитель: Повернемося до нашої квітки. Підготуємо невеликі листи однокласникам, напишіть позитивне побажання або просто хороші слова на стікері. А потім наклеїмо їх поряд з будь-яким зі стікерів з нікнеймами на аркуші з квіткою. Кожен з вас має наклеїти побажання до чужого нікнейму так, щоб власники нікнеймів не бачили, хто надає побажання. По завершенню Ви зможете забрати свої нікнейми і листи на ваше ім’я.
(Діти пишуть та клеять «листи»)
Вчитель: Погляньте, скільки листів вам надійшло, а спробуйте вгадати, хто надіслав вам ці «повідомлення».
(Діти намагаються вгадати)
Вчитель: Отже, зробимо висновок, 99% учасникив не можуть вгадати відправника повідомлення. Так само відбувається і зі спілкуванням в Інтернет просторі. Дуже складно перевірити, хто саме пише тобі листи, спілкується з тобою. Якщо учасники групи добре знайомі між собою, вони можуть вгадувати відправника за почерком. В Інтернет просторі не існує почерків, тому ви ніколи не знаєте, хто знаходиться по той бік комп'ютера або мобільного телефону.
Вчитель: Пропоную об’єднатися у три групи та створити інформаційні буклети «Правила розумного користувача Інтернету», щоб вміти добре зорієнтуватися у всесвітньому павутинні та не втрапити на гачок шахраям. Вам знадобляться різнокольорові олівці, фломастери, стікери, ножиці, клей та довідкові матеріали. Можна користуватися телефоном або комп’ютером. Вперед!
(Учні створюють інформаційні буклети та презентують перед однокласниками)
ІV. Підведення підсумків
Вчитель: Я сподіваюся, що сьогоднішня виховна година навчила вас багатьом правилам поведінки в Інтернеті, познайомила із загрозами, що несе Інтернет та відзначила позитивні моменти користування мережею. І на останок я пропоную вам виконати вправу «Валіза». Перед вами на дошці зображені валіза, пральна машина та кошик.
На початку вправи кожен учасник отримує стікер та закінчує фразу «Я сьогодні зрозумів..»
Кожному учаснику пропонується розподілити знання і навички, які вони отримали під час заняття, за принципом:
Список використаних джерел:
Довідкові матеріали
Шість правил розумного користувача Інтернету:
Правила
Небезпеки
Кібер-хуліганство – термін, який використовується для того, аби описати інформаційні атаки на дитину через Інтернет. На відміну від традиційного хуліганства, якого дитина може уникнути, знаходячись вдома, стати жертвою кібер-хуліганства можна й у власній оселі на очах у батьків. Варіанти кібер-хуліганства досить різноманітні. Основними їх різновидами є наступні.
Кібер-булінг. Одна із форм переслідування дітей та підлітків за допомогою ІКТ. Для цього можуть створюватися сайти, на яких розміщуються матеріали, що компрометують дитину (фото, відеозйомки тощо). З метою кібер-булінгу використовуються сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, соціальні мережі, ігрові та розважальні сайти, соціальні мережі, форуми та чати.
Кібер-грумінг. Цей термін розкриває суть ще одного різновиду кібер- хуліганства – входження у довіру до дитини з метою використання її у сексуальних цілях. Шахраї дуже добре ознайомлені з особливостями вікової психології дитини і досить легко можуть встановлювати з нею контакт у соціальних мережах, форумах.
Грифери. Інтернет-шахраї, які заважають учасникам он-лайн-ігор спокійно грати. Вони періодично пошкоджують ігрових персонажів, блокують певні функції гри та викрадають як персонажів, так і їхнє віртуальне життя.
Ця мережа використовується шахраями для розсилання спаму, вірусів та здійснення атак на інші комп’ютери та сервери.
Фішинг – технологія Інтернет-шахрайства, розроблена з метою крадіжки конфіденційної інформації. Різновидами її є поштовий фішинг (отримання листа від «державної установи» або «банку» із вимогою повідомити особисті 7 дані) та он-лайн-фішинг (створення ідентичної копії відомих сайтів Інтернет-магазинів з метою обманювання покупців).
Фармінг. Різновид шахрайства в Інтернеті, коли оманливим шляхом користувач потрапляє на ідентичну копію відомих сайтів. Потім відбувається зараження комп’ютера вірусами та шпигунським програмним забезпеченням.
Он-лайн-хижаки «Хижаки» встановлюють контакт із дітьми шляхом розмов у чат-кімнатах, обміну миттєвими повідомленнями, електронною поштою або через дошки повідомлень. Багато підлітків користуються он-лайн-форумами підтримки ровесників з метою вирішення власних проблем. Хижаки часто відвідують такі зони в он-лайні, щоб знайти вразливих жертв. Он-лайн-хижаки виявляють по відношенню до них увагу та турботу, пропонують подарунки і таким чином намагаються поступово спокусити своїх жертв, не шкодуючи для цього ні часу, ні грошей, ні енергії. Вони в курсі найостанніших музичних новинок і все знають про хобі, які найчастіше цікавлять дітей. Вони вислуховують дітей і «співчувають» їхнім проблемам.
Спам. Це масова розсилка комерційної, політичної та іншої реклами (інформації) або іншого виду повідомлень (у тому числі й підроблених) особам, які не висловлювали бажання їх отримувати. Метою розповсюдження підроблених повідомлень є отримання від споживачів таких особистих відомостей: власного імені та імені користувача; номера телефону й адреси; пароля або PIN-коду; номера банківського рахунку; номера дебетової або кредитної картки; коду валідації кредитної картки (CVC) а бо ідентифікаційного значення картки (CVV); коду соціального страхування. Таке повідомлення, зазвичай, маскується під офіційний лист від адміністрації банку.
Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації.
Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.
