Вправа «Аналіз постаті гетьмана Івана Мазепи» для використання на уроці історії

Вправа  “Аналіз постаті гетьмана Івана Мазепи” для використання на уроці історії у 8 класі є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Недзельська Юлія Вікторівна, вчителька історії Тернопільської загальноосвітньоїе школи І-ІІІ ступенів №28.

Мета вправи/заняття: навчити учнів відрізняти факти від суджень, виявляти слова-маркери, які можуть бути елементами пропаганди, з’ясувати що таке пропаганда та як вона впливає на наше життя.

Короткий опис вправи, анотація: заняття складається із двох вправ, які містять компоненти медіаграмотного навчання. Вправа 1 «Аналіз відеосюжету»  дає можливість акцентувати увагу учнів та відеоматеріалі та з’ясувати факти із життя Мазепи, а також виявити судження автора та на основі цього матеріалу заповнити таблицю. Друга вправа «Анафема Мазепі» дає можливість подискутувати про те, що таке анафема, виділити слова-маркери, які формують певний образ гетьмана у свідомості людей. Вправа дає можливість учням висловити власну думку стосовно тези: «Мазепа  – герой чи зрадник», використовуючи аргументи та факти, які діти почули на уроці.  Вправи можна застосовувати як план повноцінного уроку, можна використати як елемент уроку.

Час необхідний на виконання вправи: від 15 до 45 хв.

Застосування вправи: На початку уроку вчитель просить пригадати учнів хто такий Іван Самойлович, за яких обставин він став гетьманом та якого була його політика. Таким чином відбувається бесіда-актуалізація знань учнів. Учні пригадують чому Самойловича було усунено від булави ( покладення провини за невдалий Кримський похід 1686-1687 рр.). Далі вчитель має сказати, що після Івана Самойловича гетьманом було обрано Івана Мазепу. Тут доречно буде згадати Коломацькі статті та попросити учнів поміркувати, чому кожне обрання гетьмана супроводжувалося підписанням нових статей із Московським царством. Наступним кроком учні повинні накреслити в зошитах таблиці (можна видрукувати заготовки заздалегідь). Передивившись відематеріал учні повинні заповнити таблиці. Вчитель перевіряє у кількох учнів які факти та судження вони помітили у відео та чи зустрічалися там незнайомі слова для учнів. Після цього етапу доречно провести обговорення (за запитаннями).

Необхідне обладнання/матеріали: ноутбук, проектор, заготовки таблиць, підручник, роздатковий матеріал, кольорові маркери.

Форма/метод роботи: фронтальна, групова, парна

Детальний опис вправи:

На початку уроку вчитель може активізувати увагу учнів запитаннями (слайд 2):

  • Коли Іван Самойлович став гетьманом?
  • Якою була його політика на цій посаді?
  • Чому Самойловича було усунено з гетьманської посади?

СКАЖІТЬ, що після вкрай невдалого походу проти кримьких татар Самойлович був звинувачений у «зраді Москві», 23 липня 1687 року позбавлений гетьманства, заарештований і засланий разом із родиною до Сибіру, де й помер через три роки.

ЗАУВАЖТЕ, що правління часів Самойловича відзначалось повною лояльністю Москві — він неодноразово брав участь у спільних походах проти Туреччини, започаткував примусове переселення українців з Правобережної України на Лівобережну, за його гетьманування українська православна церква, яка до того була під зверхністю Константинопольського патріарха, була підпорядкована Московському патріархату.

СКАЖІТЬ. 4 серпня 1687 року на козацькій раді в селі Коломак (нині — Харківська область) новим гетьманом Лівобережної України був обраний Іван Мазепа. Під час обрання гетьмана були підписані Коломацькі статті (слайд 3).

  • ПОДИСКУТУЙТЕ. Чому кожне обрання гетьмана супроводжувалося підписанням нових статей? (слайд 4)

ЗАВДАННЯ. Пропоную вам ознайомитися із відеоматеріалом «Іван Мазепа – герой чи зрадник?» (Джерело: Джерело: https://www.youtube.com/watch?v=aVE1PhvF9N4) та на основі його заповнити табличку (слайд 5)

ЗАПИТАЙТЕ учнів:

Чи помітили ви невідповідності (помилки у відеоматеріалі)?

Чи відповідає відеоматеріал на запитання, яке автор ставить на початку відео?

Чому ім’я Мазепи на довгий час було під забороною в українській історії?

 (слайд 7)

НАГОЛОСІТЬ, що загалом у відео викладені факти, однак є і багато суджень. Та є певні невідповідності (зокрема, дата народження Мазепи вказана 1903 р., очевидно замість 1603 р.). Тому будь-яке джерело не варто сприймати як остаточну правду. Та на запитання, яке автор відео ставить на початку своєї роботи немає однозначної відповіді.  

ЗАПИТАЙТЕ:

  • А чи знаєте ви що таке анафема?

(анафема – церковне відлучення)

ЗАПРОПОНУЙТЕ учням попрацювати у парах, проаналізувавши внутрішню та зовнішню політику Івана Мазепи. Один учень заповнює праву колонку (внутрішня політика), а інший – зовнішня політика. Далі учні обмінюються інформацією. Вчитель може перевірити виконання завдання, запитавши одну чи дві пари (слайди 8,9 ).

СКАЖІТЬ. Іван Мазепа, незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. Відновив торговельні зв’язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни.

Після переходу Мазепи на бік шведського короля Карла ХІІ та поразки у Полтавській битві (1709 р.) Московська православна церква відлучила Івана Мазепу від церкви.

ЗАВДАННЯ. Учні мають ознайомитися з текстом анафеми (цю роботу можна організувати у парах, чи трійках) та виділити кольоровими маркерами слова-маркери, якими церква характеризує Мазепу.

ОБГОВОРІТЬ.

  • Чому російська православна церква назвала Мазепу «зрадником»?
  • Яке враження мала справити анафема на український народ та прихильників гетьмана?

ЗРОБІТЬ ВИСНОВКИ.

  • Іван Мазепа – гетьман та політичний діяч. Проаналізувавши його внутрішню та зовнішню політику можемо констатувати факт, що ставши гетьманом Лівобережної України у 1687 р. підписав Коломацькі статті з Московським царством, а також підтримував дипломатичні відносини з багатьма європейськими державами.
  • У 1708 р. уклав шведсько-московський союз та після поразки шведської армії під Полтавою у 1709 р. змушений був емігрувати з України, помер у м.Бендери (сьогодні Молдавська республіка). Перепохований у м.Галац (нині Румунія).
  • Був одним із найзаможніших людей свого часу, меценатом, дбав про розвиток культури, освіти та науки. На його кошт побудовано, реставрована, оздоблено понад 43 церковні споруди, серед яких – Успенський Собор Києво-Печерської лаври.

ПІДСУМОК.

Очікувані результати: учні ознайомляться з поняттями «факт», «судження», «пропаганда»;

  • розвиток вміння розпізнати та відрізнити ці поняття
  • розвиток вміння працювати в парах, командах
  • вміння аргументувати власну точку зору
  • розвиток критичного мислення в учнів
  • розвиток навичок аналізу відеоматеріалів

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Підсумовуючи заняття, слід наголосити, що постать Івана Мазепи, як і будь-яку іншу історичну особу чи подію ми не можемо оцінювати однозначно.

Звісно, з погляду сучасників Іван Мазепа припустився чималих помилок, які призвели до непоправних наслідків. Однак, період правління гетьмана Мазепи ще називають «добою Мазепи», а архітектурний сить того періоду «мазепинським бароко», оскільки гетьман підтримував розвиток культури та освіти.

Та «завдяки» російській пропаганді ім’я гетьмана Івана Мазепи на довгі роки кануло в небуття, було забуте, а якщо й згадувалося у російській чи радянській історіографії, то як «зрадника» та «негідника». Для того, щоб дати об’єктивну оцінку образу Мазепи слід використовувати різні джерела інформації, перевіряти їх на факти та формулювання власні висновки.

Використані джерела:

  1. Історія України: підручник для 8 класу. Г.М. Хлібовська, О.В. Наумчук, М.Є. Крижановська, І.О. Бурнейко, Тернопіль, Астон, 2020
  2. Іван Мазепа – герой чи зрадник? https://www.youtube.com/watch?v=aVE1PhvF9N4
  1. Зовнішня та внутрішня політика Івана Мазепи на Лівобережжі https://discover.in.ua/history/politika-mazepi-livoberezhna-ukrayina.html
  2. Анафема на гетьмана Івана Мазепу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B0%D1%84%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B0_%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D1%83
  3. Іван Мазепа: «Щоб ні в чому Москві не вірили… http://www.golos.com.ua/article/302174

Презентація “Гетьманщина в часи Івана Мазепи”

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.