Вправа «Сильні та слабкі сторони різних медіа» для використання на уроці історії у 5 класі при вивченні теми «Джерела, які зберігають пам’ять про історію княжої Русі-України»

Вправа "Сильні та слабкі сторони різних медіа" для використання на уроці історії у 5 класі при вивченні теми «Джерела, які зберігають пам'ять про історію княжої Русі-України» є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Жернова Вікторія Сергіївна, учителька історії, бібліотекарка Ізюмської гімназії №1 Ізюмської міської ради Харківської області. 

Мета: формування вмінь уважно читати та аналізувати текст документу, розуміння ролі зображувально-виразних засобів кіномови в його екранізації; методика навички декодування тексту; розвиток критичного мислення.

Методика проведення: вчитель підбирає історичний документ та мультфільм (або фільм), який знято по цьому тексту. Учні спочатку опрацьовують документ, а потім переглядають екранізацію.

Завдання для учасників: запам’ятати якомога більше деталей, звернути увагу на історичну достовірність, відмінність та схожість сюжетів.

Після перегляду учасники  об’єднуються в групи і заповнюють порівняльну таблицю. Під керівництвом вчителя (вчительки) учасники створюють загальну таблицю, куди вносять всі відмінності, записані раніше.

Результат вправи – основа для розбору мовлення медіа, ролі музики, малюнків, тексту, відмінності інтерпретації від оригіналу.

Питання для учасників:

1. Якими засобами передано атмосферу Русі-України X-XI ст. часів правління Ольги та Святослава у літописі та у мультфільмі?
2. Чи так ви уявляли головних героїв, які зображені в мультфільму?
3. Чи є в сюжетах відмінності від справжньої історії? Якщо так, то чому постановники мультфільму відступили від історичної правди?
4. Де і якої інформації про героїв було більше?
5. В яких випадках краще використовувати відео, а коли книгу?
6. Назвіть засоби, за допомогою яких різні медіа передають інформацію?
7. Назвіть сильні і слабкі сторони різних видів медіа.

Коментар вчителя:

Атмосферу Русі-України X-XI ст. передано за допомогою візуальних засобів. В мультфільмі це зображення слов’янського капища, слідів попередніх битв на Дніпрі, античної колони як символу загибелі стародавнього світу та ін.. Відмінності у мультфільму від літопису в тому, що головний герой там відправляється до Святослава, а за літописом – до воєводи Претича, який охороняв степ з іншого боку Дніпра і не знав про облогу печенігами Києва. Постановники мультфільму відійшли від історичної правди, щоб сконцентрувати увагу на головних подіях та не перевантажувати сюжет. Мультфільм «оживив» сюжет, зробив його динамічним та більш сприятливим для відчуття історичної події. Слабкі  сторони мультфільму в тому, що він має багато вигадок, а літопису – що не показує дрібниці, які зараз необхідні історикам. Мультфільм треба використовувати після ознайомлення з літописом, коли до учнів донесена історична правда. Але можливо і спочатку мультфільм, щоб зацікавити матеріалом і спонукати прочитати книгу про історичні події, згадані у мультфільму.

Літопис «Повість минулих літ» https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=13465&page=8

У РІК 6476 [968]. Прийшли печеніги вперше  на Руську землю. А Святослав був [тоді] в Переяславці, і заперлася Ольга з онуками своїми — Ярополком, і Олегом, і Володимиром — у городі Києві. І оступили печеніги город силою великою, — незчисленне множест [стояло їх] довкола города, — і не можна було вийти з города, вісті послати, і знемагали люди од голоду й безвіддя. І, зібравшись, люди тої сторони Дніпра стояли в човнах на тій стороні, та не можна було увійти в Київ ані одному з них, ні із города [вийти кому] до них. І затужили люди в городі, і сказали: "Чи нема кого, який би на ту сторону міг дійти (до воєводи Претича, що з військом на іншому березі Дніпра степ сторожив)  переказати: "Якщо ви не приступите завтра під город, — ми здамось печенігам". І сказав один хлопець: "Я можу перейти". Городяни ж, зрадівши, сказали хлопцеві: "Коли можеш ти якось іти — іди". Він тоді вийшов із города з уздечкою і ходив серед печенігів, запитуючи: "Чи ніхто не бачив коня?", — бо він умів по-печенізькому і вони вважали його [за одного з] своїх. А як приблизився він до ріки, [то], скинувши одежу з себе, скочив у Дніпро і побрів. І коли побачили [це] печеніги, кинулися вони за ним, стріляючи в нього, але не могли йому анічого зробити.

А ті, побачивши [це] з тої сторони [Дніпра і] прибувши в човні назустріч йому, взяли його в човен і привезли його до дружини (воєводи Претича). І сказав він їм: "Якщо ви не підступите завтра рано під город, — здадуться люди печенігам". Мовив тоді їм воєвода Претич: "Підступимо завтра в човнах і, захопивши княгиню і княжичів, умчимо ми на сю сторону і люди. Якщо ж сього не зробимо, — погубить нас Святослав".

І як настав ранок, сіли вони в човни перед світом, затрубили сильно трубами, і люди в городі зняли крик. Печеніги ж подумали, що князь [Святослав] прийшов, [і] побігли од города хто куди.

І вийшла Ольга з онуками і з людьми до човнів, а князь печенізький [Куря], побачивши [це], вернувся один до воєводи Претича і запитав: "Хто се прийшов?" І сказав йому [воєвода]: "Люди тої сторони". І спитав князь печенізький: "А ти чи не князь єси?" Він же сказав: "Я — муж його і прийшов зі сторожею, а вслід за мною іде воїв незчисленне множество", — а це він сказав, лякаючи їх. І мовив князь печенізький Претичеві: "Будь мені другом". Він тоді сказав: "Нехай буде так". І подали вони руку один одному, і дав печенізький князь Претичеві коня, шаблю, стріли, а він дав йому броню, щит, меч. І відступили печеніги од города.І послали кияни [гінця] до Святослава, говорячи: "Ти, княже, чужої землі матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, — то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх?"

Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою, і дітей своїх, [і] журився тим, що сталося од печенігів. І зібрав він воїв, і прогнав печенігів у поле, і було мирно.

Вправа  Інформація, її зберігання, систематизація та способи передачі

Форма організації занять: груповий проект

Хід заняття: Робота над темою розрахована на 2 години і вміщує  декілька етапів.

1 етап Вчитель пропонує підготувати енциклопедичну статтю, уривок з художньої книги, буклет, веб-сторінку, журнальну або газетну статтю на тему: «Інформація, її зберігання, систематизація і способи передачі».

2 етап Скласти «асоціативний кущ» до поняття «медіа».

1. На великому аркуші ватману вчитель пишеслово «медіа», обводить його у коло. За допомогою «мозкового штурму» учні записують асоціації, які виникають у них при цьому понятті.
2. Учні встановлюють зв’язки між словами.
3. Ставлять знак питання (?) над тими словами, у яких не впевнені.

 Гілками «асоціативного куща» можуть бути книги, телефон, радіо, газета, інтернет, фотографія, кінематограф,  мобільні телефони, ай-поди або МР3-плеєри, відео та комп'ютерні ігри, інші музичні записи (наприклад, CD або просто записи),   біл-борди та інші типи реклами (зокрема, слова або картинки на одязі, інформація в магазинах або на стадіонах, упаковці їжі), а також постери та флаєри тощо.

Учасники розрізняють  види медіа, можуть назвати 1-2 їх види, співвіднести поняття з його визначенням,

3 етап Клас разом з вчителем методом «мозкового штурму» виділяє головні питання, на які потрібно знайти відповіді, наприклад:

Запитання до обміркування

• Що таке інформація? Звідки я отримую інформацію про навколишній світ?
• Яка роль інформації в суспільстві?
• Якими засобами передається інформація?
• Чи всьому, що є в інтернеті, ти довіряєш?
• Як ти визначаєш, якій інформації вірити, а якій ні?
• Які бувають носії інформації?
• Чи може інформація бути шкідливою?
• Чи є якісь переваги і недоліки в різних носіях інформації?

Вправа Розташуйте поняття у відповідні розділи таблиці

Учасник об’єднуються у групи і працюють з таблицею

Бібліотека, компакт-диск, типографія, відеофільм, газета, мобільний телефон, магнітна плівка, електронна пошта, картина, карта, радіоприймач, папір, плакат, телепередача, електронна книга, глиняна табличка, мультфільм, буклет, людина, вишиванка, тканина, каталог, USB-флешка, документ, комп’ютерна мережа, пергамент, пошукова система Інтернет, соціальні мережі, друкована книга