Вправа “Стереотипи” для використання на уроці української літератури

Вправа “Стереотипи” для використання на уроці української літератури у 7 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Баранова Вікторія Миколаївна, вчителька української мови та літератури КЗ “Городнянський ліцей №2” Городнянської міської ради Чернігівської області. 

Голова журі Раїса Євтушенко, відповідальна за упровадження медіаосвіти у загальну середню освіту в МОН України зазначила: «Коли людина писала цю роботу, то вона навіть не уявляла наскільки ця вправа буде актуальна нині. В новелі йдеться про полоненого німецького солдата, який працює на будівництві, будує будинок для мирних громадян. Його доля складається так, що він завершує життя самогубством. Вправа надзвичайно якісно і досконало підготовлена: її можна брати в руки і відразу проводити як на заняттях з української мови, так і на уроках історії, громадянської освіти, в позакласній діяльності. І сьогодні, коли ми дивимося на те, що відбувається, то ми усвідомлюємо, що доля цього гера, це, напевне, доля багатьох російських солдат, які зайшли на територію України. Тому, що однозначно ми переможемо, і, однозначно, будуть потрібні робочі руки, щоб відбудовувати країну».

«Кожен із нас щодня стикається з великим потоком інформації, який потребує критичного осмислення. Важливим є вміння відмежовувати факти від припущень, пліток, домислів, а велика кількість стереотипів тільки шкодить цьому. Послуговуючись стереотипами, ми “заганяємо” наш погляд на ту чи іншу проблему в дуже вузькі рамки, часто хибні. На мою думку, першочергове завдання літератури-навчити мислити багатогранно. Вправа “Стереотипи” створена для того, щоб здобувачі освіти на власні очі побачили, як змінюється  здавалось би  незаангажована думка під тиском нав’язаних, загальноприйнятих поглядів. Діти повинні розуміти, що враження від подій, від знайомств,від персонажів літературного твору формуються на основі особистого сприйняття, особистого досвіду, а не на ґрунті шаблонів, які здебільшого роблять акцент на негативних явищах» – поділилася Вікторія Баранова.

Мета вправи/заняття: підготувати здобувачів освіти до сприйняття тексту новели Л. Пономаренко «Гер переможений», дослідити, як упереджене ставлення, побудоване на основі стереотипів та негативного досвіду, впливає на сприйняття особистості, обговорити зі здобувачами освіти, як ставлення до людини на основі суджень, а не фактів провокує явище булінгу в колективі; вчити відділяти факти від упереджених суджень та не послуговуватися стереотипними, шаблонними судженнями; розвивати критичне та логічне мислення, увагу, спостережливість; виховувати всебічно розвинену особистість, здатну критично оцінювати будь-яку інформацію.

Короткий опис вправи, анотація: у сучасному суспільстві особистість часто підпадає під маніпулятивні впливи не тільки конкретних повідомлень у ЗМІ, а й загальноприйнятого упередженого ставлення. Ми часто мислимо стереотипами, не намагаючись критично проаналізувати конкретну ситуацію. Мірило «добре-погано» провокує формулювання оцінних суджень без опертя на реальні факти. Пропонована вправа «Стереотипи» покликана продемонструвати здобувачам освіти, що сприйняття однієї і тієї ж людини чи ситуації часто залежить від нашого позитивного чи негативного досвіду та загальноприйнятого стереотипного ставлення, а не ґрунтується на реальних фактах

Час необхідний на виконання вправи: 10 хвилин на етапі підготовки, 5 хвилин на етапі формування компетентностей

Застосування вправи: вправу можна використати на уроці української літератури за новелою «Гер переможений» Л. Пономаренко на етапі підготовки до первинного сприйняття тексту, а також повернутися до обговорення на етапі формування компетенцій

Необхідне обладнання/матеріали: фото з хештегами, комп’ютер та принтер

Форма/метод роботи: хмара слів, проблемне завдання, «займи позицію», робота в групах

Детальний опис вправи:

Перед опрацюванням тексту новели Любові Пономаренко «Гер переможений» здобувачі освіти об’єднуються у дві групи. Умова: діти не повинні обговорювати завдання поза межами своєї групи, тільки з її членами. Здобувачі освіти отримують від учителя фото з хештегами. Жодної додаткової інформації не надається. Опираючись на інформацію з хештегів та знання з історії, мистецтва, власний життєвий досвід, діти характеризують персонажа, зображеного на фото. Кожна група створює за допомогою ресурсу https://worditout.com/ хмару слів-асоціацій після перегляду фото. Учитель роздруковує хмари слів кожної групи та прикріплює їх на дошку поруч з фото уже без хештегів.

Фото для першої групи:                                Фото для другої групи:

Орієнтовна хмара слів першої групи:

Орієнтовна хмара слів другої групи:

Кінцевий вигляд на дошці:

 

Питання до здобувачів освіти:

Чим ви керувалися, створюючи свою хмару слів?

Орієнтовні відповіді першої групи:

Характеристика «німець» одразу асоціюється з фашистами, які жорстоко убивали наших солдат, спалювали міста, грабували та брали в полон. Виникає відраза до чоловіка на фото, тому що він був злочинцем та вбивцею, який воював на боці ворогів.

Орієнтовні відповіді другої групи:

Солдат виглядає втомленим, але сильним. Мабуть, йому довелося багато воювати. Війна – це завжди смерть та руйнації, яких чоловік на фото багато побачив за своє життя. Думаємо, що він воював там, де зараз залишилися самі руїни, або ж буде їх відбудовувати.

Слово вчителя: “Отже, члени першої групи керувалися знаннями з історії, свої життєвим досвідом, який підказував, що німці = фашисти = убивці. Члени ж другої групи мали в арсеналі доволі нейтральне слово «солдат», що не викликало у них агресивного ставлення до чоловіка на фото. Перевірмо, яким же зображений герой у творі (читання тексту)”

Питання після опрацювання тексту:

  • Які тепер почуття викликає у вас чоловік на фото? (жаль, сум, співпереживання)
  • Чи можна вважати Фрідріха жертвою війни? (так, адже він втратив дітей, мирне життя)
  • Чи завжди усі мешканці країни-агресора є прибічниками війни, убивцями? (ні, серед них є багато мирного населення, яке також страждає та гине)
  • Чи можна сказати, що члени першої групи піддалися впливові негативних стереотипів? (так, адже чоловік видався їм лихим, хоч вони нічого про нього не знали)
  • А чи впливали стереотипи на членів другої групи? (можливо, адже вони також називали стандартні «атрибути» війни: страх, смерть, зброя, хоча цього не видно на фото).

Очікувані результати: здобувачі освіти на власному досвіді переконалися в тому, що упереджене ставлення – це судження, яке часто базується на стереотипних фактах. Зрозуміли, що потрібно дізнатися якомога більше реальних фактів про людину чи ситуацію, а не узагальнювати. Стереотипи звужують наше мислення, роблять його стандартним та упередженим.  Вчилися критично ставитися до пропонованого матеріалу та не піддаватися на маніпуляції, аргументувати власну думку без використання оцінних суджень. Здобувачі освіти удосконалили навички партнерства, а також виховували в собі терпимість, толерантність та неупередженість.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Як підсумок учитель ставить таке проблемне питання: до чого може призвести наше упереджене ставлення до людини, коли ми мислимо стереотипами?

Очікувані відповіді:

Людину можуть почати звинувачувати у тому, чого вона не робила, безпідставно звинувачувати, знущатися з неї. Це є прояви булінгу. Жертва страждатиме, відчуватиме несправедливість, не розумітиме, чим заслужила таке ставлення. Може навіть не витримати знущать та закінчити життя, як Фрідріх

Використані джерела:

  1. Авраменко О. Українська література : підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2015. — 264 с. : іл.
  2. Українська література 5-9 класи – навчальна програма: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804
  3. Фото за покликанням https://cutt.ly/XOYuWOS

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.