Вправа для використання на уроці з географії у 6 класі при вивченні теми «Води суходолу. Річки» є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторка: Філончук Зоя Володимирівна, завідувачка навчально-методичної лабораторії географії та економіки Комунального вищого навчального закладу "Херсонська академія неперервної освіти" Херсонської обласної ради.
Мета:
Короткий опис вправи, анотація:
Перегляд відео «Великі художники України. А.Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі» та аналіз художнього опису картини дозволять учням визначити її географічний зміст, пов’язати його з відомим твором М. Гоголя; розповідь вчителя засвідчує унікальну історію цієї картини та її автора; аналіз фрагменту статті Д. Мендєлєєва «Перед картиною Куїнджі» та його наступне обговорення дозволить учням визначити роль людини у забезпеченні цілісності існування природи.
Час необхідний на виконання вправи: 20-25 хвилин
Застосування вправи: вправу доцільно застосувати після вивчення нового матеріалу.
Необхідне обладнання/матеріали:
Форма/метод роботи:
Перегляд та аналіз відео; робота з художнім та науковим текстом; розповідь; обговорення проблемних питань.
Детальний опис вправи:
Вправа «Історія однієї картини»
Вчителю, який в системі працює з творами живопису на уроках географії, доцільно звернути увагу учнів на відомі полотна видатних художників і започаткувати рубрику (вправу) «Історія однієї картини».
Наприклад, при вивченні теми «Води суходолу. Річки» пізнавальним для учнів буде знайомство з картиною Архипа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі».
Опис вправи
«Перед зором стелиться плавна, як пісня, вспокоєна пізніми сутінками степова рівнина. І Дніпро дрімотно тече чи то у море, чи у вічність, один Бог знає куди, може він, як і земля, нікуди не тече, а просто спить під місяцем. Крихітні, у порівнянні з гігантським простором, хатини стоять вздовж чорного берега, лиш де-не-де в'ються між ними протоптані стежечки, наче павутини, що обважніли від роси, зачепилися за чорнобривці і упали в мокру траву. Над Дніпром і землею стеляться легкі, як небесна вуаль, хмари, та ось зараз вони розступилися перед місяцем і він, наче міраж, і він, кругловидий господар ночі, виглянув з небесної безодні і застиг срібно і трепетно, а ще ніжно-ніжно, аби не тривожити гармонію вселенського сну.
І ось вони стоять навпроти: земне таїнство і небесне – місяць і Дніпро, милуються один одним, а решта тепер наче б усе другорядне: і рівнина, що відпливає у ніч за невидимий обрій і губиться там, і хатини, такі забуті і одинокі, що серце стискається.
Куїнджі зводить воєдино, мирить і співставляє великі стихії природи: землю і небо, світло і тіні. Ніхто у світі ще не робив цього так вражаюче талановито, як він, бо він не просто відображує те, що віками існує поруч з людьми, а відкриває епічну велич цього вічного взаємозв'язку» [1].
Запропонуйте учням дати відповіді на наступні питання (як за текстом відео, так і за географічним змістом опису):
Орієнтовна відповідь: Здається, що десь за спиною стоїть насторожений Гоголь і шепче потойбічним голосом: «Чудесний Дніпро по тихій погоді, коли вільно і плавно несе крізь ліси і гори повні води свої. Ні шелесне, ні загримить...». Геніальний класик наче запитує у глядачів: «Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі! Вдивіться в неї. З середини неба дивиться місяць. Неосяжний небосхил розсунувся, розгорнувся ще неосяжніше. Горить і дихає він. Земля вся у срібному сяйві. Божественна ніч! Чарівна ніч! Сиплеться величний грім українського солов'я і, здається, що й місяць заслухався його серед неба... Мов зачароване дрімає на горі село...».
З історії картини. Щонеділі художник на дві години відкривав для всіх бажаючих двері своєї майстерні. Успіх був грандіозним. Дивували незвичайні фарби, що наче світяться. Куїнджі став кумиром. Від часів всесвітнього тріумфу «Останнього дня Помпеї» Карла Брюллова жоден художник Російської імперії не зазнав такої гучної слави: демонструвалась виставка не просто одного художника, а однієї картини. Картина не просто вражала, вона гіпнотизувала.
Знаючи, що ефект місячного сяйва в повній мірі проявиться при штучному освітленні, художник велів закрити вікна в залі і освітити картину променем направленого на неї електричного світла. Глядачі входили в напівтемну залу і, як зачаровані, зупинялися перед холодним сяйвом місячного світла. Довжелезні черги шикувались на вулиці, і люди годинами чекали, щоб побачити картину. Щоб не було давки, публіку пускали в залу групами. Архип Іванович слідкував за порядком, встановлював чергу. Дивне прізвище, густа чорна борода, проникливі очі, що горіли щастям перетворювали його на міфічного чародія, переодітого у світський костюм.
Люди, які знали Україну, як околицю великої імперії, раптом зробили для себе відкриття: виявляється, що є на Русі земля, що схожа на казку, над якою опускаються оксамитові ночі, яких ніде більше у світі немає, і там пахнуть тополі і тече могутній Дніпро, і втихомирено вечорами світять вогники далеких сіл, і ім'я цій землі – Україна. Хто раніше не чув про Україну – тепер полюбив її.
Зазначте, що Архип Куїнджі називав «Місячну ніч на Дніпрі» головною картиною свого життя.
А. Куїнджі. Місячна ніч на Дніпрі
«Мене давно вже цікавить питання про причину впливу пейзажу на глядача саме тепер, у наш час. Адже у давнину пейзаж не був у пошані…Тоді надихалися людиною, поклонялися розуму людському. В науці це виразилося тим, що її вінцем була математика, логіка, метафізика, політика. В мистецтві художників надихав лише людський образ… Але пізніше, коли зневірилися в самобутній силі людського розуму і в тому, що правильний шлях до істини можна знайти тільки заглиблюючись у самих себе, стаючи метафізиками, зрозуміли, що досліджуючи природу, стануть краще розуміти і себе позаяк до зовнішнього можна ставитися безпристрасніше. Стали вивчати природу, народилося природознавство…
…Одночасно, якщо не раніше, з цією переміною у формі пізнання народився і пейзаж… Обидва черпають з природи, поза людиною… Людина не втрачена як об'єкт дослідження і мистецтва, але вона є тепер не як володар і мікрокосм, а як одиниця в числі» [2].
Очікувані результати:
Учні:
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Рефлексія емоційного стану: емоційно-художнє оформлення – дві картини А.Куїнджі з сумним і радісним пейзажем (учні обирають).
Рефлексія діяльності: інтерактивна вправа «Продовжи фразу»
Я навчився (-лася) ….
Я можу ….
Я розумію ….
Моє ставлення до ….
Рефлексія змісту навчального матеріалу: прийом «Три – два – один».
У першому рядку напишіть три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.
У другому – два факти, які здалися нецікавими, або були вже відомими.
У третьому – один факт, який хотілось би вивчити детальніше, поглибити знання.
Створіть власну історію з теми «Я у полоні місячної ночі …».
Використані джерела:
