Вправа для використання на уроці історії у 6 класі при вивченні теми «Антична цивілізація та її сусіди (частина 2)»

Вправа для використання на уроці історії у 6 класі при вивченні теми «Антична цивілізація та її сусіди (Частина 2)» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Білоус Людмила Миколаївна, вчителька історії та правознавства ОЗЗСО Розумівська школа Долинської сільської ради.

Мета вправи/заняття:  згадати, повторити та систематизувати основний фактичний матеріал з історії античної цивілізації та її сусідів (ч. ІІ); запропонувати учням цікаві питання й завдання, що вимагають самостійної роботи, нестандартного мислення. 

Очікувані результати: учні зможуть

  • перевірити свої знання, уміння та навички, набуті під час вивчення теми «Антична цивілізація та її сусіди (ч. ІІ)»;
  • перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу та використовувати її у поясненнях.

Короткий опис вправи, анотація: учні грають у лото, на картках якого приховані важливі моменти історії давньої Греції за вивченою темою.

Час, необхідний на виконання вправи: 45 хв.

Застосування вправи: на уроці узагальнення

Необхідне обладнання/матеріали:

  • картка лото, у якій приховані важливі моменти історії давньої Греції за р. ІІІ «Антична цивілізація та її сусіди» (2 частина);
  • текстові фішки для заповнення ігрових полів;
  • запитання-асоціації;
  • відповіді до лото.

Форма/метод роботи: гра «Історичне лото».

Детальний опис вправи:

Учитель: «Зіграймо в історичне лото «Антична цивілізація та її сусіди». Далі знайомить з «Правилами» гри:

  • учитель зачитує запропоновані запитання-асоціації.
  • Учасники/учасниці відшукують поле-відповідь і накривають його фішкою.
  • Перемагає той, хто закрив всю картку лото першим та зумів також пояснити та обґрунтувати свої відповіді.

Запитання-асоціації:

  1. «За всі роки мого правління жоден афінський громадянин через мене не одягнув чорного одягу», 15, демос.
  2. «Прийди і візьми!», 8000, Ефіальт.
  3. «Дуже легко бути справедливими один раз на чотири роки», 1896, П. де Кубертен.
  4. «Пізнай самого себе», 72, «любов до істини».
  5. «Не можуть існувати два Сонця на небі та два владики на Землі», 33, Вавилон.
  6. «… Не залишив … нічого, що … міг би завоювати», 338, Спарта й Афіни.
  7. «Підперезані мечем», 6, дбати.
  8. «Школа для дорослих», 2, Діоніс.
  9. «Ганебна слава», 356, вогонь.
  10. «Спостерігай, щоб рабині старанні були в роботі своїй», 15, маслинові гілки.
  11. «Бог – число чисел», 7, Самос.
  12. «Афінами управляє не жменька людей, а більшість народу», 500, Перикл.

Ймовірні пояснення відповідей

  1. АГТТЕРС – стратег.

«За всі роки мого правління жоден афінський громадянин через мене не одягнув чорного одягу» – це передсмертні слова стратега Перикла. За роки його правління не стратили жодного громадянина.

15 – протягом стількох років його щороку обирали стратегом.

Демос – за часи Перикла в Афінах остаточно склався демократичний устрій. У державі вся влада належала демосу.

  1. Монумент цареві Леоніду.

«Прийди і візьми!» – це відповідь спартанського царя на пропозицію перського царя грекам здати зброю.

8000 – кількість воїнів, яких змогли спорядити греки проти 200-тисячного перського війська у битві при Фермопілах.

Ефіальт – ім’я зрадника, який провів персів гірськими стежками в тил греків.

  1. Лавровий вінок – ним нагороджували переможців Олімпійських ігор.

          «Дуже легко бути справедливими один раз на чотири роки» – Олімпійські ігри проходили раз на чотири роки. Показано рівень суддівства на них.

1896 – рік, коли було відновлено проведення Олімпіад.

П. де Кубертен ініціатор відродження Олімпійських ігор.

  1. «Я знаю, що я нічого не знаю», «Пізнай самого себе» – два вислови Сократа.

«Пізнай самого себе» – шлях до самопізнання в кожного свій, але розпочинати його слід з аналізу своїх вчинків і поведінки й оцінки їх або спостереження за собою.

72 – тривалість життя Сократа.

«Любов до істини» – Сократ-філософ. Філософія в перекладі означає «любов до мудрості».

  1. В «хмаринці» приховані в т. ч. і дати з життя А. Македонського.

«Не можуть існувати два Сонця на небі та два владики на Землі» – слова А. Македонського про себе та батька Філіпа ІІ.

33 – тривалість життя А. Македонського.

Вавилон – місто, в якому закінчився Східний похід.

  1. Заходи, проведені Філіпом ІІ, для зміцнення Македонської держави, які допомогли підкорити Грецію.

«… Не залишив … нічого, що … міг би завоювати» – слова стосуються сина Александра.

 338 – у 338 р. до н.е. відбулася битва під Херонеєю. Панування в Греції остаточно перейшло до Македонії.

Спарта й Афіни – протистояння між ними за лідерство привело до періоду глибокого занепаду й міжусобиць у Греції, яка стала легкою здобиччю для Македонії.

  1. Сармати.

«Підперезані мечем» – так слово «сармати» перекладається з іноземної мови.

6 – стільки століть панував цей народ на українських землях.

Дбати – одне зі слів, яке зберіглося від сарматів в українській мові.

  1. Колаж: зображення Есхіла найвідомішого автора трагедій, та Аристофана – найвідомішого автора комедій.

«Школа для дорослих» – переклад слова «театр».

2 – два види театральних вистав; комедія та трагедія.

Діоніс – виникнення грецького театру пов’язане з народними святами на честь бога вина Діоніса.

  1. Храм Артеміди.

«Ганебна слава» – храм підпалив честолюбний житель Ефеса Герострат, який мріяв прославитися за будь-яку ціну. 

    356у 356 р. до н.е. храм Артеміди Ефеської був спалений. 

    Вогонь – храм знищено вогнем.

  1. На вазописах сцени з родинного життя.

«Спостерігай, щоб рабині старанні були в роботі своїй» – роль, яка відводилася жінці в родині.

15 – дівчат видавали заміж у 15-річному віці.

Маслинові гілки  – якщо в родині народжувався хлопчик, двері будинку прикрашали маслиновими гілками.

  1. Різноманітні цифри.

«Бог – число чисел» –  Піфагор уважав, що початком усього сущого є  число.

7 – учений один із семи грецьких Мудреців.

Самос – місце народження.

  1. Золотий вік Афін.

«Афінами управляє не жменька людей, а більшість народу» – принцип афінської демократії.

500 – Рада п’ятисот – один з органів влади часів «золотого віку».

Перикл –  найвидатніший державний діяч Афін часу розквіту й могутності.

Картка лото

Фішки – відповіді

Правильні відповіді до лото

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:    кожен учень робить висновок, що … (обирає висловлювання, прикріплені на дошці, що найповніше розкривають його рівень знань, сподівань на цьому уроці). Свій вибір обгрунтовують.

За результатами на наступному уроці тематичного оцінювання учні заповнюють форму за посиланням https://forms.gle/LdcRS8eebm6E1wcDA

Використані джерела:

  1. Все для вчителя (бібліотечка) / К. : ТОВ «Редакція освітянських видань». – 2004. – № 6. – 68 с.
  2. Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс): підруч. для 6 кл. закладів загальної серелньої освіти / І. Я. Щупак, І. О. Піскарьова, О. В. Бурлака. – К. : УОВЦ «Оріон», 2019. – 224 с. : іл.
  3. Інтегрований курс історії. 6 кл. Дидактичні матеріали. – Х. : Вид. група «Основа», 2006. – 192 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.