Вправа для використання на уроці біології у 6 класі при вивченні теми «Різноманітність плодів»

Вправа для використання на уроці біології у 6 класі при вивченні теми «Різноманітність плодів» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.

Авторка: Шепенюк Ірина Миколаївна, старший викладач кафедри методики викладання  природничо-математичних дисциплін Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області, вчитель біології та основ здоров’я Чернівецького філософсько-правового ліцею №2 Чернівецької міської ради. 

Мета вправи/заняття: розвинути вміння працювати з інформацією, систематизувати її; формувати вміння вирізняти факти і фейкову інформацію

Короткий опис вправи, анотація: вправа до теми «Різноманітність плодів» включає 2 етапи:

  • робота з текстовими джерелами інформації про класифікацію плодів та створення ментальної карти «Різноманітність плодів»;
  • гра – визначення правди і міфів у поширених назвах плодів.

Час необхідний на виконання вправи:

  • 10 хв.
  • 10 хв.

Застосування вправи:

  • вивчення нового матеріалу
  • рефлексія

Необхідне обладнання/матеріали:

  • підручник з біології для 6-го класу;
  • гаджети з доступом до мережі Інтернет;
  • маркери, папір (для створення ментальної карти);
  • картки-світлофори для голосування

Форма/метод роботи:

  • робота у малих групах з підручником;
  • індивідуальна робота

Детальний опис вправи:

  1. робота з текстовими джерелами інформації про класифікацію плодів та створення ментальної карти «Різноманітність плодів»:

– учні об’єднуються у групи та опрацьовують частину матеріалу про класифікацію плодів за певною ознакою та створюють свою частину ментальної карти;

– створені учнями частини ментальної карти об’єднуються на дошці.

Або можлива наступна інтерпретація завдання:

  • вчитель попередньо створює ментальну карту з теми, допускаючи навмисні помилки, а учні. опрацювавши матеріал, виправляють їх.

2. гра – визначення правди і міфів у поширених назвах плодів.

– вчитель проголошує інформацію, а учні визначають, це правда, чи міф:

  • кавун – це ягода (міф). З наукової точки зору, кавун — не ягода. Плід кавуна правильно називати гарбузина, і на відміну від ягід такі плоди мають тверду зовнішню стінку. Кавуни вирощували ще у стародавньому Єгипті — насінини знайшли навіть у гробниці Тутанхамона. У 10-му столітті ці гарбузини почали вирощувати в Китаї, і сьогодні Китай — найбільший у світі виробник кавунів.
  • томат – це ягода (правда). Томат — ягода, і має всі її ознаки: тоненька шкірка, соковита м’якоть та купа насінин всередині. То як, вже хочете назвати кетчуп томатним варенням? Звучить як жарт, проте у США навіть відбувся антиботанічний суд у 1883 році: саме тоді американський президент запровадив додатковий податок на продаж овочів. Це дуже обурило такого собі Джона Нікса, потужного продавця овочів і фруктів у Нью-Йорку. Він відмовлявся сплачувати «помідорний податок», адже з ботанічної точки зору томат — це фрукт. А у 16-му столітті помідор взагалі вирощували як декоративну квітку і вважали її шкідливою. У цьому є частка правди: рослина справді містить отруйний алкалоїд томатин, проте коли помідор достигає, концентрація цієї речовини стає мізерною. Щороку у світі продають понад 800 мільярдів цих запашних ягід.
  • кокос – це горіх (міф). Кокос — вигнанець з горіхового клубу, і правильно називати його суха кістянка. Зовні він вкритий тонкою міцною оболонкою, під нею — волохата шкірка, а всередині — кокосова вода: багата на жири рідина. У процесі дозрівання ця кокосова вода поступово перетворюється на тверду білу м’якоту, яку ми любимо додавати в десерти та печиво. Якщо ж кокос довго лежить на полиці супермаркету, він може дуже вас розчарувати — кокосова вода всередині поступово зовсім зникає. Свою назву кокос отримав від португальського слова «coco» — «обличчя», бо він схожий на голову мавпи.
  • какао – біб (міф). Ви не раз чули вислів «какао-боби» у рекламних роликах про шоколад. Та варто подивитися науці у вічі: какао — не біб. Як це перевірити? Дуже просто: якщо перерізати стручок гороху навпіл, у перерізі буде одна горошина. Ось це і є справжній біб. Якщо ж так само розрізати плід какао, у розрізі буде напхом напхано насінин. Саме тому какао — це коробочка. Та як би ми не називали какао, людство вподобало його дуже давно: какао було ритуальним напоєм у доколумбовій Мексиці, а нещодавні дослідження вказують, що какао споживали як їжу, ліки та енергетики ще 5 тисяч років тому. Сьогодні найбільше какао вирощують в африканських країнах, а за даними Всесвітньої какао-фундації, індустрія виробництва какао дає змогу виживати 50 мільйонам людей по всьому світу. Однак шоколадні ласуни мають достатньо причин для глибокого занепокоєння: за даними американських досліджень, грибні захворювання можуть невдовзі заразити всі відомі плантації какао-дерев. Для порятунку какао-врожаїв та власного бізнесу компанія Mars (та сама, що виробляє шоколадні батончики Mars та Snickers) вже об’єдналася з дослідниками Інституту геномних інновацій для створення какао-дерев, що будуть стійкими до грибів та вірусів.
  • ваніль стручок (міф). Ваніль — справді дивовижна рослина: надзвичайно дорога у продажу, надзвичайно вибаглива у вирощуванні, а ще вона звільнила з рабства принаймні одну людину. Але про все по черзі. Отже, ваніль — це орхідея: після запліднення рослина конструює коробочку, в якій упаковано безліч малесеньких насінин. Вони такі дрібні, що можуть поширитися з вітром на десятки кілометрів. Тепер про вибагливість: ваніль не здатна прорости сама, їй неодмінно потрібна допомога гриба, і не абиякого, а специфічного. Ну просто балувана Галя, ця ваніль. 80 % світової ванілі сьогодні вирощується на острові Мадагаскар — країна отримує близько 200 мільйонів доларів прибутку щороку. Чому ж вона така дорога? Виявляється, для запилення ванілі потрібні безжальні бджоли — не в сенсі жорстокі, а в сенсі — без жал. Саме такі бджоли поширені на батьківщині ванілі — у Мексиці. Тож коли європейські колоністи намагалися вирощувати цю орхідею деінде, отримували просто декоративну красиву квітку-пустоцвіт. Аж поки у 1841 році на французькому острові Реюньйон ваніль спробував виростити 12-річний хлопець-невільник Едмонд. Він був юним фанатом ботаніки і шляхом спроб і помилок здійснив неймовірне відкриття: загостреною бамбуковою паличкою хлопець підняв перегородку квітки і побачив, що ваніль здатна до самозапилення. За таке проривне досягнення Едмонд отримав свободу і став першим темношкірим на острові зі статусом вільної людини.
  • банан – це ягода (правда). Банани бувають не лише жовті, але і червоні. У червоних ніжніша м’якоть, і вони псуються при транспортуванні. У бананах міститься речовини. що забезпечують гарний настрій. Банани майже в півтора рази ситніші за картоплю, а в сушених бананах у п’ять разів більше калорій, ніж в сирих. У одному банані міститься до 300 міліграмів калію, що допомагає боротися з підвищеним тиском і зміцнює серцевий м’яз.

Очікувані результати:

  • ментальна карта «Різноманітність плодів» – візуалізація навчального матеріалу;
  • систематизація знань учнів

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: здобувачі освіти, опрацювавши інформаційні джерела та створивши інфографіку, вміють визначати типи плодів за їх основними характеристиками

Використані джерела:

  1. Коваленко Олексій «Фрукти проти овочів» – К.: Віхола, 2020. – 224 с.
  2. Соболь В.І. Біологія режим доступу: https://pidru4niki.com/77274/prirodoznavstvo/riznomanitnist_plodiv
  3. Остапченко Л.І. та ін. Біологія. Підручник для 6-го класу – К.: Генеза, 2014. – 224 с.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.