План-конспект уроку природознавство/інтегрований курс «Я досліджую світ» у 3 класі “Рослини – живі організми. Різноманітність рослин”

План-конспект уроку є дипломантом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. («Природознавство/інтегрований курс «Я досліджую світ»)


ПРИРОДОЗНАВСТВО. 3 КЛАС

Тема. Рослини – живі організми. Різноманітність рослин

Мета:

  • формування предметних компетентностей: сформувати уявлення про особливості рослин, їх значення для природи; формувати уявлення про різноманітність рослинного світу, їхні характерні особливості; розвивати вміння розрізняти окремі рослини; розвивати критичне мислення, вміння висловлювати свої думки, оцінювати результати своєї діяльності; виховувати дбайливе ставлення до природи, любов до навколишнього світу;
  • формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: розвивати вміння презентувати свої дослідження, оцінювати власну діяльність та діяльність однокласників;

соціальної: розвивати навички співпраці під час роботи в парах та групах; розвивати пізнавальний інтерес;

комунікативної: розвивати вміння висловлювати та доводити свою думку; удосконалювати вміння визначати важливі деталі, робити висновки; розвивати вміння аналізувати та передавати інформацію, отриману через малюнок, схему, таблицю.

Обладнання: малюнки рослин, картки для роботи в парах, індивідуальні таблиці.

Тип уроку: комбінований з елементами медіаграмотності.

Використані джерела:

  • Bean Time-Lapse – 25 days | Soil cross section [Електронний ресурс] // YouTube – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=w77zPAtVTuI.
  • Медіаграмотність у початковій школі: посібник для вчителя / Волошенюк О. В, Ганик О. В., Голощапова В. В, Дегтярьова Г.А, Іванова І. Б., Кожанова А. Ю., Пиза Г. Ю., Шкребець О. О, Янкович О. І. / За редакцією Волошенюк О. В., Іванова В. Ф. – Київ : ЦВП, АУП, 2018.
  • Нетужилова І. В. Природознавство. 3 клас (за підручником Т. Г. Гільберг, Т. В. Сак) / І. В. Нетужилова, Н. В. Строганова. – Х. : Вид. група «Основа», 2018.
  • Ужгородський ботанічний сад – у весняному цвіті [Електронний ресурс] // YouTube – Режим доступу до ресурсу: https://www.youtube.com/watch?v=O8p3XKr_peg.

Хід уроку

І. Вступна частина

  1. Організація класу

Чи все необхідне до уроку ви приготували?

Голова – щоб слухати.

Вуха – щоб чути.

Очі – щоб усе бачити.

Руки – щоб їх піднімати.

Серце – щоб усе відчувати і сприймати.

  1. Хвилинка синоптика «5 фактів»
  • Яка зараз пора року? Що на це вказує?
  • Який місяць за календарем?
  • Опишіть стан неба.
  • Чи були сьогодні опади? Які?
  • Яких птахів бачили біля годівниці?
  1. Мотивація навчальної діяльності

Вправа «Збери інформацію»

  • Сьогодні ми з вами відправимося в подорож. Але кожний з вас повинен буде самостійно дізнатися про цю мандрівку якомога більше для того, щоб самому підготуватися та не підвести своїх товаришів. У мене є картки з інформацією про нашу подорож. На кожній картці написано лише невелику частину інформації. Протягом 2 хвилин ви повинні будете обмінятися отриманою інформацією з вашими однокласниками. Будьте дуже уважні під час передачі вашої частини інформації. Запам’ятовуйте (можна занотовувати) отриману від інших частину інформації.

Частини інформації для дітей:

  • Дата подорожі – 5 квітня 2019 року.
  • Збір у кабінеті № 22.
  • Час від’їзду – 900.
  • Їдемо в ботанічний сад.
  • Кожному учневі взяти свій щоденник.
  • Кожному взяти підручник з природознавства.
  • Кожному мати з собою пенал.
  • Дівчаткам взяти з собою блокнот та ручку для ведення записів.
  • Хлопчикам взяти телефон або фотоапарат (з дозволу батьків).
  • Надійці та Ганнусі роздати робочі зошити з природознавства.
  • Тимурові взяти з класної бібліотечки енциклопедію рослин.
  • Сашкові взяти список класу у класного керівника.

Через 2 хвилини вчитель зупиняє обмін інформацією та пропонує учням повернутися на свої місця за партами. Після чого пропонує заповнити таблицю:

Дата подорожі  
Час від’їзду  
Мета подорожі  
Місце збору  
Що з собою взяти  
Що потрібно зробити  
  • Чи всю інформацію ви врахували?
  • Чи передав хтось спотворену інформацію?
  • До чого це може призвести?
  • Якою повинна бути інформація?
  1. Повідомлення теми та мети уроку
  • Як ви вже зрозуміли, я запрошую вас у подорож до ботанічного саду. Протягом подорожі ми збиратимемо лише правдиву та корисну інформацію, спробуємо позбутися стереотипів, вчитимемося відрізняти факти від суджень.

ІІ. Основна частина

  1. Словникова робота
  • Що таке ботанічний сад?
  • Що саме ми зможемо там побачити?
  • Давайте перевіримо наші здогади, використавши матеріал на картці.

  • Звідки взято інформацію?
  • Що таке Вікіпедія?
  • Чи знаєте ви, що «Wikipedia» – найтовстіша друкована книга у світі. Вона являє собою збірник статей з Інтернету, що її любитель книг дизайнер Роб Метьюз вирішив надрукувати у вигляді одного тому. Паперова версія цієї книжечки має аж 5000 сторінок!
  • Які ще джерела інформації ви можете назвати?
  1. Віртуальна екскурсія до ботанічного саду

Перегляд відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=O8p3XKr_peg

  • Чи все, що ви бачили, ми можемо віднести до живої природи?
  • Доведіть, що рослини – живі організми.
  • Ми з вами бачили квітучі рослини, які приваблюють не лише своїм виглядом, але й пахощами. А чи всі рослини мають квіти?
  • Усі рослини – різні. Деякі мають квіти, у деяких замість листя голки, деякі можуть жити лише у воді. Давайте спробуємо розібратися в особливостях будови рослин разом.
  1. Гра «Хрестики – нулики»

Учні отримують картки з твердженнями. Якщо вони вірять твердженню, то ставлять в клітинці Х, а якщо ні – 0.

Зразок картки:

  1. Робота в парах «Підпиши органи рослин»

  • Яке значення кожного органу?
  • Яким буває корінь? Листя? Плід?
  • Який орган з’являється першим?
  • Давайте переглянемо відео, яке допоможе перевірити ваші передбачення.

Посилання на відео:

https://www.youtube.com/watch?v=w77zPAtVTuI

  1. Вправа «Малюнок як медіатекст»
  • Що ви уявляєте собі, коли чуєте слово рослини?

Дітям демонструють малюнки водорості, моху, папороті, хвойної та квіткової рослин.

Погляньте на ці малюнки. Чи все, що ви бачите на них – рослини?

  • Чи всі ці малюнки збігаються з вашими асоціаціями?
  • Знайдіть малюнки, які відповідають певним характеристикам: казкова, весела, справжня, добра, реальна.
  • Які малюнки можна назвати художніми? Науково-популярними?
  • Які малюнки можна використати як ілюстрацію до підручника з природознавства?
  • Давайте спробуємо «прочитати» інформацію з таких малюнків.
  • Чи всі ці рослини мають квіти?
  • На що схожа підземна частина водоростей та мохів?
  • Якої форми листя в хвойної рослини?
  • Чи можемо ми розміщати ці малюнки в Інтернеті (наприклад, на класному сайті)? Чому?
  • Більша частина медіапродуктів існує для того, щоб інші люди їх використовували. Але існує обов’язкова умова: вказати автора або джерело, звідки ви взяли цю інформацію. Якщо автор хоче захистити свій малюнок або фото, то накладає на нього спеціальний водяний знак. Як правило це напівпрозорий напис або емблема.
  • На малюнках яких рослин ви бачите такий знак?
  1. Гра «Медійний салат»
  • Які джерела інформації ми сьогодні використали?

Учні стають у коло, розподіляють між собою 4 джерела інформації (діти називають їх по черзі): малюнок, Інтернет, журнал, книга. За командою вчителя «Малюнок», учні, які назвали це слово, міняються місцями. За командою «Інтернет» міняються місцями учні, яким припало це слово. За командою «Салат» міняються місцями всі діти.

  1. Робота в групах «Розрізана інформація»

Діти об’єднуються в 5 груп, використовуючи групи рослин (водорості, мохи, папороті, хвойні рослини, квіткові рослини). Кожна група отримує інформацію у вигляді розрізаних тверджень. Протягом 5 хвилин вони повинні зібрати текст, опрацювати в групі та представити класу.

Зразок карток:

  1. Вправа «Факти чи судження?»

Учні повертаються до таблиці, яку заповнювали на початку уроку (гра «Хрестики – нулики»), перевіряють себе і вносять зміни.

  1. Вправа «Інтерв’ю»
  • Ми часто дивимося по телебаченню програми, в яких кореспонденти беруть у людей інтерв’ю. Вони різняться темами, створені з різною метою. Спробуйте побути зараз в ролі журналіста та підготуватися до інтерв’ю зі своїм однокласником за темою нашого уроку. Складіть 3 питання за вивченим матеріалом.

Поради для юного інтерв’юера

Інтерв’ю (від фр. entrevue – зустріч за домовленістю) – в журналістиці основний засіб збору інформації. Завдання інтерв’ю – ставлячи цілеспрямовані питання, дістати висловлювання осіб на певні теми. Не секрет, що правильно поставлене питання – це 50% відповіді. Ваші запитання повинні бути цікаві для людини, в якої ви берете інтерв’ю. Не бійтеся експериментувати.

  • А тепер задайте свої питання своєму сусідові по парті.

ІІІ. Заключна частина

  1. Сенкан

Скласти сенкан, темою якого є будь-яка рослина. За бажанням діти зачитують свої сенкани.

Інформація для вчителя

Сенкан – п’ятиряддя, вірш, що складається з п’яти рядків.

Перший рядок – тема (іменник).

Другий рядок – два прикметники.

Третій рядок – три дієслова.

Четвертий рядок – фраза (переважно з чотирьох слів), що виражає емоції, почуття, ставлення.

П’ятий рядок – одне слово (синонім до теми вірша).

  1. Домашнє завдання «Я – блогер»

Складіть вдома невелику статтю для класного веб-сайту, використовуючи матеріал, з яким познайомилися сьогодні на уроці. За бажанням використайте Інтернет-ресурси.

Пам’ятка юного блогера (роздати учням)

Не оголошуйте інформацію, завантажену з Інтернету, своєю власною. Звісно, Інтернет містить величезний обсяг інформації, і спокуса безкарно взяти “шматочок” для себе величезна. Представляти скопійовану з Інтернету інформацію як авторську розробку не лише не чесно, а й незаконно. Крім того, не варто завантажувати і поширювати захищені авторським правом фото-, відеоматеріали, музику без належної оплати, адже це прирівнюється до крадіжки.

  1. Самооцінка учнів
  • Ось і добігає кінця наша подорож. Сподіваюся, що сьогодні ви дізналися багато цікавої, а головне – корисної інформації. На наступних уроках ми продовжимо нашу подорож у Царство рослин і дізнаємося ще багато нового! А зараз оцініть свою роботу на уроці за допомогою жестів (великий палець догори – все чудово, в сторону – добре, але могло бути й краще, вниз – не все, що хотів вдалося).

Автор: Банник Марина Олександрівна, вчитель початкових класів Лисичанської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 Лисичанської міської ради Луганської області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.