План-конспект уроку біології у 9 класі “Поділ клітин: клітинний цикл, мітоз”

План-конспект уроку є дипломантом І ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).


Тема: Поділ  клітин:  клітинний  цикл,  мітоз.

Мета:  ознайомити учнів із поняттям клітинного циклу та особливостями перебігу  мітозу; навчити учнів розрізняти фази мітозу у рослинних і тваринних клітинах; розвивати критичне і логічне мислення, увагу, пам’ять; виховувати інтерес до предмета, бережливе ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих; розвивати вміння працювати в команді під час роботи в групах та виконанні біологічних дослідів; виховувати активну життєву позицію, почуття дружби, колективізму, взаємодопомоги.

Обладнання:  мультимедійна презентація,  ноутбук,  монітор, відеоролик „Мітоз»,  мікроскоп, мікропрепарати „Мітоз у клітинах корінця цибулі”, таблиця „Способи поділу соматичних клітин”,   інстуктивна картка.

Тип уроку: засвоєння нових знань, формування практичних умінь і навичок.

Хід  уроку

І. Організація  класу

Перед  початком  уроку учні  отримали  пазли  п’яти  схем, поділених на кількість  учнів  класу (див. додаток)

Перш, ніж перейти до роботи учні об’єднуються у 5 груп, які формуються   випадковим шляхом. Діти  займають свої робочі місця відповідно до кольору пазла ( на столах є кольорові позначки) і, склавши пазли, дізнаються  назву своєї команди: «Інтерфаза», «Профаза», «Метафаза», «Анафаза», «Телофаза».

Давайте згадаємо правила роботи в групах:

  1. Взаємоповага
  2. Взаємодопомога (не знаєш, запитай у товариша)
  3. Говорити спокійно, зрозуміло і тільки по темі.

ІІ. Актуалізація знань  учнів

На ваших на столах лежать завдання для спільного обговорення протягом 3-4 хвилин: Прочитайте запропоновані факти і дайте відповідь на питання.

Завдання для командного обговорення:

Факт №1. Відомо, що кожен організм в природі рано чи пізно гине – через дії інших організмів, хвороби або від старості. Але, тим не менше, чисельність організмів багатьох видів не зменшується, і вони існують на Землі вже мільйони років.

Запитання: Яка властивість, притаманна всім живим організмам, забезпечує збереження видів в ряді поколінь? (Здатність розмножуватися – розмноження).

Факт №2. У пепек народжується лелеченя, у  вовків – вовченя, у слонів – слоненя.  Дитинчата  подібні  до своїх  батьків. І  кожен  з  вас  похожий  і  на  батька,  і на  матір.

Запитання:  Яка  властивість  забезпечує  подібність  організмів?  Як  вона  забезпечується?

(Здатність  організмів  успадковувати  ознаки  від  батьків  називається  спадковістю.  Носіями  спадковості  є  молекули  ДНК,  які  входять  до  складу  хромосом. Хромосоми  передаються  дітям  від  батьків  під  час  статевого  розмноження)

Факт №3. У момент народження дитина важить в середньому 3 – 3,5 кг і має зріст біля 50 см, дитинча бурого ведмедя, чиї батьки досягають ваги 200 кг і більше, важить не більше 500 г, а крихітне кенгуру – менше 1 г.  З сірого непоказного пташеняти виростає прекрасний лебідь, верткий пуголовок перетворюється в статну жабу, а з посадженого біля будинку жолудя виростає величезний дуб, який через сотню років радує своєю красою нові покоління людей.

Запитання: завдяки яким процесам можливі ці зміни?

(Всі ці зміни можливі завдяки здатності організмів до росту і розвитку).

Адже дерево не перетвориться в насіння, риба не повернеться в ікринку – процеси росту і розвитку незворотні.

Факт №4. У 19 столітті (1938 р.) вченими Т. Шванном і М. Шлейденом була створена клітинна теорія, яка узагальнює всі відомості про клітину і доводить, що клітина є основною одиницею будь-якого організму.

Запитання: Як клітинна теорія пояснювала появу нових клітин?

(у 1858 р. німецький вчений Рудольф Віхров стверджував, що «всяка клітина – з клітини» лат. «Omnis cellula ex cellula» (що клітина може виникнути тільки з попередньої клітини в результаті її поділу).

Факт №5. Більшість багатоклітинних тварин і рослин починають свій життєвий цикл з однієї клітини – зиготи, а потім стають багатоклітинними.

Запитання:  Який процес лежить в основі цієї властивості живих організмів? (Поділ клітин)

Ми з вами сьогодні дійшли висновку про те, що тривале існування життя на Землі можливо завдяки унікальній властивості всіх живих організмів – здатності до розмноження і самовідтворення.

ІІІ.  Мотивація  навчальної  діяльності

«Щосекунди в нашому тілі сотні мільйонів маленьких балерин сходяться й розходяться, розташовуються в ряд й розбігаються в різні сторони, немов танцюристи на балу, які виконують складні па старовинного танцю. Цей танець – найдавніший на Землі. Це танець життя», – так описував це явище американський генетик Г. Д. Меллер (1890 – 1967). Про який танець йдеться?

ІV. Оголошення теми і мети уроку: «Поділ  клітин: клітинний цикл,  мітоз»

На  які  запитання  ви  хотіли  б  почути  відповідь  на  уроці.

  • Як же відбувається процес поділу клітин?
  • Чи однакова тривалість клітинного циклу типів клітин в багатоклітинного організму і від чого вона залежить?
  • Чи з однаковою частотою відбувається поділ клітин ?

V. Вивчення нового матеріалу.

Як  ви  знаєте  всі  клітини  розмножуються  поділом.  Як  відбувається  цей  поділ  і  що  таке  клітинний  цикл  ви  дізнаєтесь  переглянувши  відеоролик.

Клітинний цикл і мітоз

https://www.youtube.com/watch?v=Gq1W3lVGkYk

 Групова проблемно-пошукова робота.

  1. Робота з підручником с. 90,

(самостійне опрацювання завдань і презентація роботи в групах – 1-представник від групи)

Завдання для груп: опишіть послідовні зміни що відбуваються в клітині під час вищої фази.

Презентація груп

І – група  «Інтерфаза»

Інтерфаза (від лат. інтер – між і грец. фазіс – поява) – період між двома послідовними поділами клітини або від завершення останнього поділу до її загибелі (наприклад, клітини багатоклітинних організмів, які втрачають здатність до поділу).

В інтерфазі клітина росте, в ній подвоюються молекули ДНК, мітохондрії, пластиди, синтезуються білки й інші органічні сполуки. В цей період активно запасається енергія, потрібна для наступного поділу клітини.

Процеси синтезу найінтенсивніше відбуваються в певний період інтерфази, який називають синтетичним. У цей час подвоюються хроматиди (процес, пов’язаний з подвоєнням молекул ядерної ДНК). Проміжок часу між завершенням попереднього поділу клітини і синтетичним періодом називають передсинтетичним, а між завершенням синтетичного періоду і початком наступного поділу – постсинтетичним.

Тривалість інтерфази, звичайно, становить до 90% часу всього клітинного циклу. Стимулом для наступного поділу клітини є досягнення нею певних розмірів у інтерфазі.

 Питання до учнів:   Чому  інтерфаза  займає  так  багато  часу  клітинного  циклу?

Під  час  інтерфази  в  клітині  синтезуються  різні  сполуки,  подвоюються  молекули  ДНК, органели. Клітина  росте  й  готується  до  поділу,  а  підготовка  завжди  займає  набагато  більше  часу,  ніж  сам  процес.

ІІ група „Профаза”.

Профаза – початкова фаза мітозу.  У цій фазі хромосоми скорочуються, потовщуються і складаються з двох половинок – хроматид. Хроматиди обвиваються навколо одна одної, утримуються по парно за допомогою центромери. Профаза завершується зникненням ядерця, центріолі розходяться до полюсів і формують веретено поділу під час поділу ядерна оболонка руйнується і хромосоми потрапляють до цитоплазми.  Набір генетичного матеріалу – 2n 4c.

Питання до учнів:  Які структури беруть участь у формуванні веретена поділу?

Це клітинний центр. Він побудований з двох центріолей. Центріолі розходяться до двох полюсів клітини і від їх мікротрубочок починають рости ниточки(мікротрубочки, які утворені білком тубуліном)  – ці ниточки приєднуються до центромер на хромосомах.

ІІІ – група.  „Метафаза”.

Метафаза розпочинається рухом хромосом у напрямку до екватора. Кожна хромосома складається з двох хроматид які розміщуються у площині екватора і утворюють метафазну пластинку, ніби готуються до «танцю». У цій фазі можна підрахувати число хромосом у клітині. На цій стадії мітозу клітини найбільш чутливі до холоду, впливу хімічних, радіаційних факторів, які можуть порушити веретено поділу й призвести до припинення поділу клітини.   Набір генетичного матеріалу – 2n 4c.

Питання  до  учнів:  Чому метафазу називають паспортом організму? Метафазну пластинку використовують у цитогенетичних дослідженнях для визначення числа і форми хромосом.

ІV  – група. „Анафаза”.

Найкоротша фаза поділу. Завдяки скороченню мікротрубочок веретена поділу, прикріплених до центромер, хромосоми направляються до полюсів клітини. В анафазі хромосоми розходяться від екватора клітини до полюсів. Хромосоми повернені до полюсів, кінці спрямовані до центру. Швидкість їхнього руху — 0,2–0,5 мкм/хв. Набір генетичного матеріалу – 2n 2c.

V – група. «Телофаза”.

Телофаза заключна стадія мітозу. Зворотна відносно профази. Хромосоми, які досягли полюсів складаються з однієї нитки, стають тонкими і невидимими у світловий мікроскоп. Деспіралізуються хромосоми, Формується ядерна оболонка і ядерце, порушення веретена поділу.  Відбувається цитокінез – розділення цитоплазми і утворення двох дочірніх клітин, що мають набір хромосом, ідентичний материнській клітині.

  • Яке біологічне значення мітозу?

1) забезпечує точний розподіл спадкового матеріалу між двома дочірніми клітинами;

2) забезпечує сталість каріотипу та схожість потомства з батьками під час нестатевого розмноження;

3) лежить в основі нестатевого розмноженнярегенерації та росту організмів.

Отже, МІТОЗ – це поділ еукаріотичних клітин, внаслідок якого утворюються дві дочірні клітини з таким самим набором хромосом, що й в материнської клітини.

VІ.  Формування  практичних  умінь  та  навичок  учнів.

Лабораторне дослідження. ФАЗИ МІТОЗУ

Мета: формувати уміння розпізнавати фази мітозу за особливостями процесів.

Обладнання й матеріали: мікроскопи, мікропрепарати клітин кореня цибулі; ілюстрації клітин кореня у різних фазах мітозу.

Хід роботи

  1. Знайдіть клітини на стадії інтерфази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнка.
  2. Знайдіть клітини на стадії профази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнка.
  3. Знайдіть клітини на стадії метафази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнка.
  4. Знайдіть клітини на стадії анафази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнка.
  5. Знайдіть клітини на стадії телофази. Замалюйте клітину, зробіть підписи до малюнка.
  6. Опишіть перебіг кожної фази, заповнивши таблицю:
Назва фази Основні процеси
   
 
 
 
  1. Сформулюйте висновок, вказавши:

1) Біологічне значення процесів, що відбуваються в інтерфазі.

2) Біологічне значення мітозу.

Після виконання роботи учні зачитують висновки.

Назва фази Основні процеси
Профаза – конденсація хромосом

1. Конденсація (ущільнення) двохроматидних хромосом.

2. Розходження центріолей до полюсів.

3. Зникнення ядерця

4. Розпад ядерної оболонки.

5. Формування веретена поділу

6. Набір генетичного матеріалу – 2n 4c.

Метафаза – розташування хромосом на екваторі клітини

1.Прикріплення коротких ниток веретена поділу до центромер.

2.Розташування двохроматидних хромосом на екваторі клітини в один ряд

3. Набір генетичного матеріалу – 2n 4c.

Анафаза – розходження хромосом

1.Скорочення ниток веретена поділу і поділ центромер

2. Розходження однохроматидних хромосом до полюсів

3. Набір генетичного матеріалу – 2n 2c.

Телофаза – деконденсація хромосом («профаза навпаки»)

1. Деконденсація однохроматидних хромосом.

2. Розташування центріолей біля ядра.

3. Формування ядерець.

4. Утворення ядерної оболонки.

5. Руйнування веретена поділу

6. Набір генетичного матеріалу – 2n 2c.

 VІІ. Закріплення  знань  учнів.

 Розв’язування  кросворду ( за  наявності  часу)

VІІІ. Підведення підсумків.

  • Який танець  життя  мав  на  увазі  американський генетик Г. Д. Меллер?
  • Чи згодні  ви  з  його  порівнянням?
  • Чи могли б існувати тривалий час в історичному відношенні види, якби під час мітозу не відбувалася точна передача спадкової інформації від материнської клітини дочірнім?
  • Чи отримали  ви  відповідь  на  свої  запитання,  поставлені  на  початку  уроку?

Домашнє  завдання. Опрацювати  § 23

Група  І «Інтерфаза»

Група  ІІ  «Профаза»

            Група  ІІІ  «Метафаза»

Група  ІV  «Анафаза»

Група  V  «Телофаза»

Презентація до уроку>>>


Розробила: Данильченко  Галина  Степанівна, вчитель біології Вінницька  область  Бершадський  район село Серединка Серединська  ЗОШ  І – ІІІ  ступеня імені В. М. Думанського  

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.