Динаміка поширення фейків в соціальному просторі

Автор статті: Ксенія Кудрявцева – аспірантка кафедри Міжкультурної комунікації та іноземної мови, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут».

У статті досліджується поняття фейку та його характерні особливості, ефективність фейкових новин в сучасному суспільстві через соціальні мережі. Розглянуто політику Facebook та Twitter щодо фейкових повідомлень, значення фактчекінгу в умовах інформаційної війни.

Ключові слова: фейки, фейкові новини, інформаційна війна, маніпулювання, фактчекінг, соціальні мережі, соціальний вірус, Facebook, Twitter.


Бурхливий розвиток інформаційних технологій в кінці XX-XXI століття справив значний вплив на зміну соціальної організації, що зумовив виникнення інформаційного суспільства та цифрової економіки. Формування світових мас-медіа, еволюція технологій комп’ютерної обробки інформації, розвиток Інтернету та соціальних мереж – ці та інші факти докорінно змінили механізми виробництва і поширення масової інформації, значно розширивши можливості для маніпулювання індивідуальним і суспільною свідомістю.

Термін «фейкові новини» став об’єктом великої дискусії не тільки серед науковців, політиків, журналістів. Папа Римський вважає, що: «це стосується поширення дезінформації в мережі Інтернет чи в традиційних засобах масової інформації; має відношення до неправдивої інформації, заснованої на неіснуючих або спотворених даних, що мали намір обдурити чи маніпулювати читачем. Поширення фальшивих новин може служити просуванню конкретних цілей, впливати на політичні рішення та слугувати економічним інтересам» [7].

Він наголошує, що: «По-перше, ефективність фейкових новин зумовлена насамперед їхньою здатністю імітувати реальні новини, здаватися правдоподібними. По-друге, ця фальшива, але правдоподібна новина є «прив’язливою», оскільки привертає увагу людей, апелюючи до стереотипів і загальних соціальних забобонів, а також використовує миттєві емоції, такі як тривога, презирство, гнів і розчарування. Можливість поширювати такі фальшиві новини часто покладається на маніпулятивне використання соціальних мереж та спосіб їх функціонування. Неправдиві історії можуть поширюватися настільки швидко, що навіть авторитетні заперечення не можуть зупинити шкоду».

Протягом минулого століття, коли друковані ЗМІ, радіостанції та телебачення керували потоками громадської інформації, журналістська спільнота встановила суворі професійні стандарти для контролю якості та змісту новин. Однак внаслідок зміни інформаційного середовища «медіакомпанії як ніколи відчувають гостру конкуренцію, яка, в свою чергу, змушує їх переглядати бізнес-модель. При цьому акцент все більше переноситься з якості на сенсацію. Більше сенсації – більше переглядів – вища вартість реклами» [1].

Вже сьогодні можна казати як про факт, що фейки суттєво змінюють наше життя і від них важко буде позбутися. Технічні платформи та соціальні мережі максимально полегшили породження контенту кожному, а самі вони уникають відповідальності за достовірність інформації, повідомлень, як це було у традиційних медіа. Знайшлися умільці-фальсифікатори і для YouTube. Про обсяги пишуть наступне: «You Tube не розкриває числа фейковий зображень, які блокуються кожен день, але команда працює над тим, щоб їх було не більше одного відсотка. При цьому платформа реєструє мільярд переглядів в день, що дає десятки мільйонів щоденних фейковий зображень» [2].

Г. Почепцов пише про «індустріалізацію» фейків: «Ситуація з виборами в ряді країн показала, що цією моделлю можуть скористатися для індустріального породження новин замість індивідуального. Коли процес [створення фейків] зі стихійного стає системним, виникає проблема серйозної небезпеки фейку, тому що індустріальний фейк, на відміну від індивідуального, може становити загрози набагато більш небезпечні» [2].

Дослідження Pew Research показало [3], що в 2016 р 62% американців читали новини в соцмедіа. А з 66% дорослих американців 44% отримували інформацію через Фейсбук. До того ж зростаюча доступність онлайн-новин дає будь-якому користувачеві Інтернету можливість створювати свій контент і поширювати його в якості новини. Такі технології, як Фейсбук, мають зовсім іншу структуру, ніж їхні медіапопередники. Контент може поширюватися між користувачами безпосередньо, без фільтрації третьою стороною. Такий контент не проходить ніякої процедури перевірки фактів або редактури. Аудиторія окремого користувача часом може досягати аудиторії CNN або New York Times.

Зафіксуємо важливі особливості сучасного інформаційного середовища:

• висока швидкість поширення інформації;

• високий рівень довіри до людей зі «свого» співтовариства;

• акцент на емоційній складовій інформації (сенс відходить на другий план);

• низький рівень сприймання роздроблених груп аудиторії інтернет-користувачів до аргументів, що суперечить їхнім переконанням.

Ці фактори у своїй сукупності створюють благодатне середовище для поширення різного роду фейків. І саме в цей момент з’являється нова безпрецедентна технологія, що дозволяє штучно синтезувати людські зображення – «глибокі фейки» (deepfakes). Глибокі фейки мають особливо руйнівний потенціал, тому що вони виникли за часів, коли стає все важче відрізнити реальні факти від вигаданих [6, с. 149].

В останні роки соціальні мережі, такі як Facebook або Twitter, в корені змінили спосіб обміну інформацією, завдяки чому величезна кількість інформації, незалежно від того, чи є вона істинною або помилковою, широко поширюється в мережах. Це явище може викликати серйозні порушення в нашому повсякденному житті, оскільки помилкова інформація часто може бути замаскована під правдиву інформацію, яка вводить в оману користувачів.

Динаміку розповсюдження фейків можна прослідкувати за допомогою дослідження. «Фейкові новини поширюються в соцмережі Twitter набагато швидше і ширше, ніж справжні» – до такого висновку прийшли вчені Массачусетського технологічного інституту, повідомляють світові ЗМІ з посиланням на Reuters [8].

Дослідники проаналізували близько 126 тисяч повідомлень від 3 мільйонів людей, надісланих в Twitter з 2006 по 2017 рік. Дивно, але новини, віднесені до категорії хибних або підроблених, мали на 70 відсотків більше шансів отримати ретвіт, ніж справжні новини. «Політичні» фальшиві новини поширюються в три рази швидше, ніж інші, і верхній 1 відсоток ретвітів фальшивих новин регулярно розсилається як мінімум 1000 особам, а іноді і 100 000 особам. З іншого боку, справжні новини чи досягли понад 1000 осіб.

Вони класифікували новини як правдиві або неправдиві, використовуючи інформацію шести незалежних фактчекінгових організацій. Фейкові новини поширювалася значно далі, швидше, глибше і ширше, ніж істина, у всіх категоріях інформації, і наслідки були більш вираженими для фальшивих політичних новин, ніж для новин про тероризм, природні катастрофи, науку, міські легенди або фінансову інформацію. Було виявлено, що помилкові новини були більш новими, ніж правдиві, що говорить про те, що люди частіше діляться новою та емоційною інформацією.

Це дослідження стало одним з найсерйозніших спроб аналізу динаміки поширення фейковий новин в соцмережах. Інформацію, яку аналізували вчені, перевіряли шість незалежних фактчекінговіх організацій, зокрема – Snopes і Politifact.

Згідно з висновками вчених, фейкові новини поширюються набагато швидше в всіх категоріях. Особливо це стосується новин про політику, в меншій мірі – новин про тероризм, стихійні лиха, науку та фінанси. При цьому, таку динаміку забезпечують, в основному, справжні користувачі, а не автоматизовані «боти».

Вони відзначили збільшення фейкових політичних повідомлень під час президентських перегонів у 2012 та 2016 роках.

Незважаючи на те, що дослідження було зосереджено на Twitter, дослідники заявили, що їхні висновки, ймовірно, стосуватимуться й інших платформ соціальних медіа, включаючи Facebook.

Це припущення підтверджується іншими дослідниками [5]. Вони вважають, що розуміння унікальної епідеміології підроблених новин може бути не менш важливим ніж навички критичного мислення та факт-чекінгу. На відміну від типового вірусу, постачальники брехні шукають найуразливіших і цінних жертв – тих, хто з найбільшою ймовірністю поширить інфекцію. Проведення комп’ютерного моделювання показало, як фальшиві новини поширюються через соціальні мережі. Використовуючи сучасні алгоритми машинного навчання, вони вивчили, як люди можуть навчитися розпізнавати помилкові новини, і спробували виявити найбільш важливі фактори, що сприяють поширенню неправдивих новин. Було виявлено, що найбільш важливим каталізатором фальшивих новин була точність, з якою постачальник націлився на аудиторію – завдання, яке легко вирішити, використовуючи дані, які технологічні компанії регулярно збирають і продають рекламодавцям. Ключ повинен був створити початкову групу віруючих, які діляться або коментують предмет, рекомендуючи його іншим через Twitter або Facebook. Помилкові історії поширювалися далі, коли вони спочатку були націлені на погано поінформованих людей, яким було важко сказати, чи було твердження правдивим чи ні.

Отже, ми мимоволі створили середовище соціальних мереж, яке за своєю природою схильне до хибних новинних епідемій. Коли маркетологи використовують інформацію про звички серфінгу, вподобання та соціальні зв’язки для таргетування реклами, це може сприяти вигідному економічному обміну. Але в чужих руках технологія стає засобом точного посіву пропаганди.

Інші дослідники також дійшли схожих висновків. Пате-Корнелл і Траммель заявляють [4], що існує чимало доказів того, що літні люди, молоді та малоосвічені особи особливо сприйнятливі до фейк-ньюз. Але в широкому сенсі саме прибічники політичних крайнощів, будь-то ліберальних або консервативних, найбільше довіряють неперевіреній інформації, частково через упередженість підтвердження – тенденцію в усіх нас вірити історіям, що підкріплюють наші переконання – і, чим сильніше ці переконання, тим сильніше людина відчуває тяжіння упередженості підтвердження.

Дезінформації позбутися важко, але дізнавшись, як вона поширюється через соціальні медіа, треба боротися. Платформи соціальних медіа можуть відповідним чином реагувати при виявленні підозрілого вмісту за допомогою попередження. Але ця система перевірки та попередження потребує фінансування, з одного боку, в з іншого, соціальні мережі можуть звинуватити у обмеженні свободи вираження поглядів.

Пате-Корнелл каже, що небезпеку фальшивих новин слід аналізувати як ризик стратегічного управління, аналогічний тому, як ми традиційно аналізували ризики, пов’язані з кібератаками, спрямовані на відключення критичної інфраструктури. «Це питання, як ми можемо найкращим чином керувати нашими ресурсами, щоб мінімізувати ризик», – каже вона. «Скільки ви готові витратити і який рівень ризику ми готові прийняти?» [4].

Фейк-ньюз сьогодні – це вже питання національної безпеки. Фейки можна порівняти з вірусами, що можуть заражати людину не один раз. «Заражена» людина більш вразлива до інших фейкових-новин та дезінформації, а також є джерелом розповсюдження неправдивої інформації.

Підроблені новини є в тому числі прибутковим бізнесом, що приносить великі суми доходу від реклами для видавців, які створюють і публікують історії, що стають вірусними. Чим більше кліків отримує історія, тим більше онлайн-видавців заробляють за рахунок доходів від реклами. Для багатьох авторів та блогерів соціальні мережі є ідеальною платформою для обміну контентом і залучення трафіку.

Також треба зазначити здатність фейків змінювати соціальну реальність. Коли велика кількість людей вважають щось за дійсність, вони починають діяти з цієї позиції. Що у свою чергу веде до змін у соціальній реальності. Саме цю технологію використали на президентських виборах в США, коли за допомогою фейкових новин домоглися активізувати прихильників Д. Трампа та знизити явку виборців Х. Клінтон.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Майка Р. Как Трамп и фейки изменили медиа // Российский совет по международным делам. 4 июня 2018г. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://russiancouncil.ru/analytics-and-comments/columns/united-states/kak-tramp-i-feyki-izmenili-media/?sphrase_id=28536647

2. Почепцов Г. Фейков много, теорий фейков еще больше [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://psyfactor.org/psyops/feyki-7.htm

3. Allcott H., Gentzkow M. Social Media and Fake News in the 2016 Election. // Journal of Economic Perspectives—Volume 31, Number 2—Spring 2017. — P. 211-236. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://web.stanford.edu/~gentzkow/research/fakenews.pdf

4. Andrews L. E. How fake news spreads like a real virus [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://engineering.stanford.edu/magazine/article/how-fake-news-spreads-real-virus

5. Buchanan M. Why fake news spreads like wildfire on Facebook [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.chicagotribune.com/opinion/commentary/ct-perspec-fake-news-google-facebook-0904-story.html

6. Chesney R., Citron D. Deepfakes and the New Disinformation War. The Coming Age of Post-Truth Geopolitics // Foreign Affairs. January/February 2019. P. 147-155.

7. Fake News: Pope Francis Releases Official Message on “Snake-Tactics” [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://skepticreview.com/2018/01/24/fake-news-pope-francis-releases-official-message-snake-tactics/

8. Volz D. False news 70 percent more likely to spread on Twitter: study [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.reuters.com/article/us-usa-cyber-twitter/false-news-70-percent-more-likely-to-spread-on-twitter-study-idUSKCN1GK2QQ

The article explores the concept of fake and its characteristic features, the effectiveness of fake news in modern society through social networks. The policy of Facebook and Twitter regarding fake messages, the value of fact-checking in the conditions of information war are considered.

Keywords: fakes, fake news, information war, manipulation, fact-checking, social networks, social virus, Facebook, Twitter.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/internet. Internet вектор создан(а) freepik – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.