Комунікаційні здібності вихованців студії «ЮН-ПРЕС» як індикатор медіа-грамотності

Автор статті: Анжеліка Бабич - методист, керівник студії «Юн-прес», Центр дитячо-юнацької творчості м. Бердянськ Запорізької області.

Профорієнтаційна спрямованість роботи студії «Юн-прес» Центру дитячо-юнацької творчості міста Бердянськ є основним мотиваційним компонентом для індивідуального розвитку медіаграмотної особистості кожного вихованця від 14 до 18 років. Сучасна журналістика, як професія, приваблює молодь завдяки широкому спектру можливостей для самовираження. Від навчання в студії «Юн-прес» підлітки очікують отримати знання про різні втілення журналістики та придбати досвід роботи задля подальшого професійного зростання. Цей мотиваційний фактор допомагає не тільки засвоєнню теоретичного матеріалу, технічних знань, розвитку когнітивних здібностей, активізації пізнавальних процесів та критичного мислення, а ще продукуванню медіатекстів, створенню нового медіаконтенту та застосовуванню медіапродукції. Це стосується індивідуальної та колективної участі кожного, його здатність вигадувати нові медіамеседжі, можливість узагальнювати й розвивати нові медіа.

У роботі запропонована формула розвитку медіаграмотності в системі позашкільної освіти під час проведення занять курсу «основи журналістики», де саме медіатворчость є складовою медіаграмотності. Ключові слова: комунікативний компонент, медіаграмотність, система позашкільної освіти.

Вихованці на заняттях в студії за три роки навчання здобувають навички взаємодії і спілкування з інформаційним простором, освоюють соціальні ролі, осмислюють норми та цінності, які відіграють значну роль у формуванні майбутніх стосунків між підлітком та середовищем. Досвід дитини, отриманий під час спілкування та засвоєння знань у студії, дає фундамент для подальшого орієнтування в професійної діяльності та медіапросторі загалом.

Методичні напрацювання на практиці складаються з трьох етапів:

– підготовчого: заняття з вихованцями студії; опитування дітей щодо медіапереваг; розробка програми з майстер-класів від спеціалістів в сфері медіа та воркшопу від випускників студії для початківців щодо медіакультури: вплив різного медіаконтенту на розвиток особистості, медіазалежності та форми їх подолання, культура обговорення медіапродуктів, медіасоціалізація, професійна визначеність тощо; Вихованці студії на практичних заняттях у ЦДЮТ, 2017 р.

– основного: підвищення медіакультури вихованців; розвиток медіа-творчості у колективі (створення газети, сайту, телевізійної передачі, іншого медіа продукту; організація інформприводів у вигляді заходів: квести, флешмоби, акції, фестивалі тощо; участь у творчих конкурсах) – перехід зі споживацького рівня взаємодії з медіа на рівень створення медіаконтенту;

– завершального: повторне опитування учасників освітнього процесу з медіаграмотності; створення обґрунтованої програми впровадження курсу медіаграмотності в умовах позашкільної освіти.

Особливе значення має колективна творчість, динаміка спільного вирішення завдань з урахуванням індивідуальних інтересів членів студії викликає величезний інтерес. Визначені принципи організації спільної творчості у студії: повага до інтересів та потреб інших, до праці та результатів творчості, створення атмосфери особистісного комфорту, профорієнтаційне спрямування. Саме спільна творчість із застосуванням медіа може стати заміною безцільного пошуку в Інтернеті, дозвіллю перед телевізором.

Сучасні діти готові до медіатворчості: сьогодні достатньо мобільного телефону, фотоапарату та комп’ютера, щоб створити власне відео, розмістити його в Інтернеті та через обговорення – зворотній зв’язок із цільовою аудиторією робити висновки. Це допомагає взаємодіяти в формі діалогу, формує активну життєву позицію, впливає на світосприйняття. Здатність спілкуватися (комунікативний компонент) за допомогою медіа вимагає і технічних знань, і когнітивних здібностей, які проявляються у соціальних відносинах, продукуванні контенту, громадської участі.

Виділяються три основних сфери застосування комунікативних і патисипаторних (учасницьких) навичок [3, с. 80].

1) Соціальні стосунки потребують здатності започатковувати і підтримувати контакт з іншими, кооперуватися з ними, засновувати різні види мереж і спільнот. Ці стосунки охоплюють комунікативні навички на базовому рівні: здатність користувача розуміти базові медіа повідомлення і створювати власні, здатність презентувати себе на відповідних профілях і платформах, зокрема в новітніх інтернеттехнологіях, зберігати контакти з іншими.

2) Громадянська участь стосується комунікації та залученням до громадської сфери із використанням медіа: від простих стосунків між індивідами і державними інституціями до кооперативних дій – заснування громадських самоуправних організацій.

3) Створення продукції стосується індивідуального та колективного створення нового медіаконтенту і продукування медіа текстів [3, с. 81].

Соціальні стосунки, громадська участь та створення продукції складають, на погляд вчених, комунікативні здатності. В узагальненому вигляді головні етапи реалізації більшості медіаосвітніх підходів є такими: одержання знань (освітня складова); розвиток сприйняття медіатекстів; розвиток креативних практичних умінь на матеріалі медіа.

У основні складові медіаосвіти Д. А. Заруба також включає медіатворчість та виділяє основні принципи – це принцип свободи (у виборі інформації і її інтерпретації), партнерства, або діалогу (у процесі навчання, створення медіапродукції, творчості), принцип ініціативності (творче самовираження за допомогою медіа) [2]. У системі медіаосвіти пріоритетними напрямами розвитку медіатворчості є організація дитячих та молодіжних фестивалів, конкурсів, проектів місцевого і всеукраїнського рівнів за участю громадських об’ єднань і медіавиробників різних форм, творчих студій для дітей і молоді. Такий формат комунікації підлітка, включеного у інформаційний простір, змінює психотехніку сприймання, мислення, поведінки. Зрозуміло, що досвід взаємодії з медіа підвищує рівень медіакометентності. Але важливі ще дві складові медіакомпетентності – активне використання вмінь у сфері медіа та готовність до самоосвіти. Наопрацювання з цієї теми більш детально описані в моєму досвіді у блозі, деякі приклади для доказів пропоную в статті [6].

У практичній діяльності студії «Юн-прес» ЦДЮТ м. Бердянська є власний контент, який створювався вихованцями: Енциклопедія Бердянського «Юн-пресу»; газета «Неформат»; телевізійний проект «Задаваки»; серія Vox pop – опитування на вулицях міста; сторінки у соціальних мережах та свій ютуб канал; медіапроект «Потойбіччя Бердянська»; журналістські експерименти та розслідування.

Молодіжне інформаційне видання «Неформат» з’явилося в онлайн варіанті у грудні 2011 року – це була платформа для перших публікацій вихованців студії «Юн-прес» Центру дитячо-юнацької творчості. Склад журналістів онлайн газети постійно змінювався, та деякі вихованці колективу зробили «Неформат» особливим та креативним. Стилістико-прагматичні аспекти ідіостилю газетного видання визначалися якістю журналістських матеріалів, особливо репортажів та статей. У проблемних статтях автори не лише висвітлюють певну проблему, а й намагаються розкрити причини подій і явищ, що мають місце у відповідних матеріалах. Якість матеріалу газет, їх тематику визначають дописувачі. У цьому є свої позитивні сторони, які дозволять привернути більшу частину молоді до дитячо-юнацького видання. По-перше, колектив дописувачів складається зі школярів, які пишуть про ті проблеми, що хвилюють їхню читацьку аудиторію. По-друге, є можливість залучення журналістів із досвідом. По-третє, чітко визначена своя тематика та цільова аудиторія. По-четверте, є місце для новин суспільного життя, головні події міста, історії зі шкільного життя, поради для творчої реалізації тощо. По-п’яте, до електронного видання є можливість додавати посилання на фото та відео-контент. По-шосте, це наявність зворотнього зв’язку. У 2015 році випуски «Неформату» за січень, лютий та березень місяці на Міжнародному фестивалі-конкурсі юнацької журналістики «Прес-весна на Дніпрових схилах» (м. Київ) зайняли спецпремію у номінації «Газета», а в 2016 році на «Прес-весні» друкований випуск, присвячений 25-річчю нашої держави, здобув перемогу та 1 місце. Окрім диплому та винагороди, команда студії «Юн-прес» отримала позитивні коментарі від журі: відзначили жанрове різноманіття газети, актуальність тем, професійний дизайн. Створення газети «Неформат» із власною концепцією молодіжного медіа-продукту, який відповідає сучасним тенденціям, має зручний для створення та користування формат, вільний доступ цільової аудиторії, котрий незважаючи на різні перетини, продовжує існувати та об’єднувати молодь міста, є великим досягненням студії «Юн-прес» на базі Центру дитячо-юнацької творчості.

У рамках курсу «Основи журналістики» протягом 2012-2018 року здійснювалась апробація моделі телепроекту, яку розробили спільно із ТРК «Юг» вихованці студії. Формат передачі проходив у вигляді інтерв’ю в студії з різними гостями, метою починаючих журналістів залишалося виявлення перспективних і успішних людей у місті, уміння розкриття їх як багатогранних особистостей. Аналізуючи різні думки, дізнатися відповідь на основні питання, які хвилюють підлітків. Спочатку у керівника студії було тільки бажання організувати випуск «тінейджерської» телепередачі та придбати невеликий особистий досвід відеозйомки та монтажу відеосюжетів. Основним завданням зйомок молодіжної передачі була реалізація теоретичних знань на практиці, а також ознайомлення зі специфікою роботи журналіста на телевізійних каналах. Протягом шести років 2012-2018 було відзняте 150 передач телевізійного проекту спільно із ТРК «ЮГ» на базі телекомпанії. Підготовка до кожної зйомки вимагала дотримання організаційних моментів, пов’язаних з обговоренням питань, пошуком матеріалу. Важливою частиною цього етапу було володіння інформацією щодо гостя. Пошуковою роботою займалася група журналістів-початківців у кількості 5-6 чоловік. Їхнім завданням було знайти якомога більше додаткових відомостей про персону. Зазвичай, якщо людина публічна або група популярна, інформаторами служили соціальні мережі, сайти або ж допомагали з додатковою інформацією друзі, знайомі, колеги з роботи. Іноді підготовка до передачі вимагала попередньої зустрічі з гостем з метою окреслення кола, у якому ключі краще вести бесіду. Після достатнього збору інформації на базі студії в ЦДЮТ під час ведення занять обговорювалися варіанти майбутніх питань: більш вдалі записувалися, до них же, залежно від передбачуваних відповідей, складали питання-додатки. Серед активу учнів кожного разу назначався новий модератор, або ведучий, передачі, на якого покладалася відповідальність за редагування питань і розповсюдження серед журналістів-початківців за допомогою Інтернету. Окрім зазначеного, ведучий готував для себе текст для початку і кінця передачі, а також «підводки» до запитань. Під час усього підготовчого періоду керівник направляв вихованців у потрібне русло. Фактично, для учнів це був період застосування вже набутих теоретичних знань на практиці. За шість сезонів існування телевізійного проекту гостями студії стали понад 200 людей. Отож, телепередачу «Задаваки» можна вважати вдалим проектом, бо він здобув популярності, допоміг у формуванні самосвідомості юнкорів, посприяв розкриттю міфів щодо телебачення, а також вибору професії. Виросла популярність проекту, можливість спробувати свої сили в живому ефірі додала наснаги та бажання іншим підліткам.

Наприкінці 2014 року студійці започаткували експериментальну групу голосування в соцмережах «Бердянский вопрос». Можливість додавати коментар, вступати в дискусію, підіймати підтеми, впливати на процеси обговорення, дала можливість журналістам-початківцям бути в фарватері подій. Кожне питання та відповіді до нього ставали додатковою інформацією для тем майбутніх статей. Активна участь вихованців студії у зборі інформації, аналіз громадської думки та написання матеріалів на ці теми у 2015 році на Міжнародному фестивалі-конкурсі «Прес-весна на Дніпрових схилах», який кожен рік проводиться у місті Київ серед молодих журналістів, принесли перемогу у номінаціях «Журналістська робота». Загальна конкурсна тема «Молодь у медіа-ландшафті» була досліджена завдяки соцопитуванням та журналістським експериментам у матеріалах юнкорів. Продовження роботи в цьому напрямку та бажання з’ясувати настрій спільноти міста у грудні 2015 року підштовхнули журналістів розпочати новий проект під назвою «vox pop». Було вже замало тільки голосувань та анкетувань у соцмережах, кореспонденти студії вийшли на вулиці свого міста. Ми відзняли кілька десятків сюжетів «vox pop», поспілкувалися із двома сотнями людей на вулицях нашого міста, змонтували та виклали на youtube. Вже через півроку від початку зйомок соцопитувань – кропіткої роботи команди «юн-пресівців», аналізу настрою мешканців міста, дослідження громадської думки – завершилися спецвипуском журналу «Неформат», присвяченому події 2016 року – «25-річчю нашій державі». На Міжнародному фестивалі-конкурсі «Прес-весна на Дніпрових схилах» серед трьох тисяч робіт конкурсу журнал студії «Юн-прес» ЦДЮТ м. Бердянська зайняв перше місце. Використані матеріали стали віддзеркаленням думки громадськості та спричинили певний резонанс в душі читача. Піднімалися під час проведення «vox pop» теми відношення представників суспільства до проблем соціального значення: медицини, освіти, виховання підлітків, залежність від алкоголю та наркотиків, ставлення до пільгових груп людей. Також, питання залежності людей від Інтернету, скільки часу можна прожити без інформаційного поля, відношення людей до євроінтеграції тощо. Отже, під час проведення опитувань на вулицях журналісти не тільки взнавали болючі нариви на тлі міста, ще набули навичок у мобільності підготовки групи до роботи, в умінні під час зйомок аналізувати відповіді інтерв’юера та, швидко підхоплюючи тему, ставити питання.

Публікації у соцмережах – одна з можливостей створити собі справжнє ім’я, отримати популярність, набути творчі та комунікаційні компетенції. Створення сторінок у соцмережах, сайту, блогу для молодіжної журналістської студії передовсім є розширенням читацької аудиторії. Окрім цього, інтернет-формат молодіжного видання дає платформу для публікацій, відкриває можливості для налагодження співпраці з редакціями схожих видань, проведення форумів-обговорень, дослідження та вивчення актуальних тем, спілкування з колегами та читачами в он-лайн форматі, обмін досвідом, думками для написання журналістських статей. Понад ста фоторепортажів із різними подіями міста, безліч корисної інформації: замітки, посилання, рекомендації – все це можна знайти у фейсбуці на сторінці студії «Юн-прес», яка існує з червня 2017 року та виконує офіційно-інформаційну функцію. Сучасні підлітки більш свого часу проводять в Інстаграм, тому студія «Юн-прес» представлена там у групі та існує вже три роки, має своїх підписників, публікації, фотографії та відео. Але, перш за все, завдяки створенню власного контенту в інформаційному просторі у кожного підлітка з’являється можливість заявити про себе. Пішли в минуле учнівські зошити з анкетами для друзів, в яких дбайливо зберігалися побажання і заклеєні сторінки з сюрпризами. Із підлітковими секретами сталася метаморфоза – анкети виросли до розмірів блогів, коло друзів кожного роздувається до масштабу армії і продовжує поповнюватися в залежності від особистої популярності. Тому, для тих, хто пише й думає, є платформа для своїх позитивних чи негативних висновків. Текст різного зразка і спрямування до будь-якого вислову можна розмістити на особистій сторінці під своїм ніком, ім’ям, псевдонімом або користуючись анонімністю. Проблема тільки в тому, що часто подібні вердикти не бувають об’єктивними. Підлітки в пошуках реалізації себе, як літературно обдарованих, не отримують професійну оцінку. Шкільні твори на вільну тему дають підліткам шанс для розповіді про внутрішні приховані резервуари зі згустками особистих негативних або позитивних емоцій. Але часто в оцінюванні робіт враховується не дитяча щирість, а класична правильність у викладі думок учня. Нав’язані канони вживання окремих фраз, обов’язкове використання цитат зі шкільної літератури, регламент кількості слів перетворює учнівські тексти в шаблони без права на особисту думку. У сучасному світі при повальному захопленні новітніми технологіями доступ до Інтернету є практично у кожного школяра. Захоплення соціальними сайтами дає можливість реєструватися, знайомитися, спілкуватися, цікавитися тим, що пишуть інші, писати самим. В листуванні є все: від обговорень злободенних політичних тем до філософських питань буття, від коротких, стислих розміром зі смайлик, записів до об’ємних статей. Бажання підлітка бути почутим, знайти подібних, усвідомити себе частиною чогось спільного і неподільного призводить до пошуку внутрішнього змісту у зовнішньої гармонії. Тільки участь дітей в різних конкурсах, регулярні заняття, робота над кожним матеріалом, публікації, оцінка справжніх майстрів дає результат зростання, шанс на реалізацію творчого начала. Заняття в літературних гуртках, журналістських студіях із професійним наставником можуть допомогти дитині в розвитку здібностей.

Перша енциклопедична справка про студію «Юн-прес» Центру дитячо-юнацької творчості з’явилася у 2014 році на сторінках «Енциклопедії Бердянська» – у третьому томі на букву «Ю» можна знайти розповідь про початок роботи студії, перші досягнення та здобутки. У четвертому додатковому томі також є окрема інформація і про керівника молодіжного угрупування. Окреме видання про історію існування студії «Юн-прес» побачило світ у 2018 році. Енциклопедія Бердянського «Юн-пресу» була створена як дипломна робота оригінал-макету книжкового видання студентки IV курсу факультету журналістики і міжнародних відносин Київського національного університету культури і мистецтв Хльосткіної Лілії Олександрівни, випускниці студії «Юн-прес» 2013 року. Енциклопедія Бердянського «Юн-пресу» – це дійсно своєрідний фотоальманах студії. Як діючий керівник сміливо можу запевнити, що це саме та книга, той підручник, якого не вистачало на початку навчального року. Справа в тому, що вже впродовж шести років, у вересні, ми набираємо до студії новобранців. Ця книга здатна зробити експрес-занурення у світ «Юн-пресу», вона розкриває душу та серце студії. Тут розписано усе до дрібніших деталей, важливо відзначити легкість подання текстів автором та влучність підібраних фото. Кожен з випускників точно прочитає про себе, або побачить себе на ілюстрації, тож ніхто не залишиться непоміченим. Важливо, що навіть та людина, яка ніколи не була пов’язана з «Юн-пресом», за допомогою детального алфавіту, простоті текстів та головне – яскравих прикладів з життя, точно зрозуміє, що саме тут народжується історія.

Отже, можемо зробити висновок, що в системі позашкільної освіти виховання медіакомпетентної людини, яка стає провідником у суспільстві для оточуючих, благотворно впливатиме на побудову відповідального ставлення до медіа як з боку учасників освітнього процесу, так й з боку споживачів. Саме позашкільна освіта може забезпечити повноцінне формування медіаграмотної людини. Основні завдання курсу з медіаграмотності – «підготувати особистість до життя в інформаційному суспільстві, до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, до сприйняття інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку…» [4]. Завдяки участі та проведенню різних заходів ми вирішуємо також виховні завдання позашкільної освіти та пріоритетні завдання соціальної політики України. Досвід проведення курсу з медіаграмотності у студії, в рамках якого вихованці займаються спільною творчістю, а також результати досліджень, які проводились на базі Центру дитячо-юнацької творчості міста Бердянська, демонструють необхідність та релевантність такої форми роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Баришполець О. Т. Медіаосвіта : зарубіжний досвід. – Режим доступу : http ://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=6&n=84&c=2072.

2. Заруба Д. А. Філософія медіаосвіти як складова філософіі освіти // Вища освіта України. 2009. № 3. Дод. 1. Тем. Вип. Педагогіка вищої школи : методологія, теорія, технології. – К. : Гнозис, 2009. – 630 с. – С. 92-94, С. 94.

3. Найдьонова Л. А. Медіапсихологія: основи рефлексивного підходу : підручник / Л. А. Найдьонова; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. – Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 244 с.

4. Федоров А. В. Словарь терминов по медиаобразованию, медиапедагогике, медиаграмотности, медиакомпетентности. – Таганрог : Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2010. – 64 с.

5. Potter W. J. (2001). Media literacy. Thousand Oaks. – London : Sage Publication, 423 p.

6. https://likababichbrd.blogspot.com/

Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/brochure. Brochure вектор создан(а) katemangostar - ru.freepik.com