Вправа "Збудуємо будинок" є вправою-учасницею конкурсу "Медіаграмотна вправ для широкого загалу".
Авторка: Олена Качура.
Тривалість виконання:
10 – 30 хвилин (в залежності від віку аудиторії)
Аудиторія та її вік:
Діти дошкільного віку (4 – 6 років)
Молодші школярі
Діти 12+ та дорослі
Які навички формує, для чого вправа:
Розвиток критичного мислення, формування навичок опрацювання інформації, ознайомлення з властивостями інформації
Що потрібно для виконання вправи з (не) підручних матеріалів:
Для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку: картинки із зображенням різних матеріалів, які можна використати (або ні) при будівництві будинку. Наприклад, цегла, скло або тканина, сніг, повітря тощо.
Для дорослих: інформаційні повідомлення, що мають різні властивості.
Послідовність виконання, опис вправи:
Використовувати вправу можна як для формування, так і для закріплення знань.
Залежно від мети (ознайомлення/закріплення/розважання) вправа може бути спеціально чи спонтанно (стихійно) організованою.
Під час спеціально організованого виконання ведучий використовує заздалегідь підготовлені матеріали (картки). У ході спонтанного проведення (під час сімейного відпочинку, в дорозі, в укритті, в ході колегіальних «посиденьок», тренінгів тощо) ведучий може просто називати різні предмети та матеріали, а аудиторія визначає для якої складової будинку їх можна використати. Чи навпаки називає складові будинку й пропонує назвати необхідні матеріали або відшукати їх в навколишньому.
Вправу проводить ведучий.
На етапі ознайомлення й навчання ведучим стає більш обізнаний та досвідчений учасник (той, хто має вищий рівень медіакомпетентності, медіатренер). На етапі закріплення ведучим можна обрати будь-якого учасника групи (аудиторії).
Обрання ведучого:
Для дошкільнят та молодших школярів проводиться попередня робота, в ході якої дітей знайомлять з властивостями різних будівельних матеріалів та складових будинку. Попередня робота здійснюється у ході занять/уроків з ознайомлення з навколишнім, розвитку мовлення, під час виховних заходів.
При проведенні вправи виділяємо 5 основних складових будинку: фундамент, стіни, дах, вікна, оздоблення.
З учасниками обговорюються (погоджуються) такі властивості складових будинку:
Слова на позначення властивостей складових є своєрідним маркером.
Вправа починається з того, що аудиторії пропонується «побудувати будинок».
Хід виконання вправи
Дошкільники/ молодші школярі
І варіант. Аудиторія розміщується, сидячи за столом чи на килимку. Перед учасниками розкладаються картки із зображенням різних будівельних матеріалів. Ведучий промовляє: «Ми зводимо фундамент. Які матеріали ви використаєте?» Учасники по черзі (або на швидкість) знаходять відповідну картку, демонструють її присутнім і обґрунтовують свій вибір. Аналогічно чинять з усіма складовими будинку.
ІІ варіант. Картки перед учасниками розкладаються зображенням донизу. Учасники по черзі обирають картку, називають зображене на ній і визначають, для якої складової будинку можна (або не можна) використати цей матеріал.
У ході проведення вправи ведучий звертає увагу на маркери, що позначають властивості складових будинку, заохочує учасників аналізувати, критично оцінювати запропоновані матеріали з точки зору відповідності цим маркерам.
Наприклад, «Стіни ми побудуємо з цегли, тому що цегла – це НАДІЙНО, у будинку буде тепло»; «Для вікна не будемо використовувати картон – він не ПРОЗОРИЙ»; «Дах зробимо з металевих листів, а не з сітки. Сітка – ПРОТІКАЄ» та інші варіанти.
Учасникам можна також запропонувати проаналізувати таким чином англійську народну казку «Троє поросят», зробивши акцент на тому, чому зусилля двох братиків-поросят зазнали невдачі.
У разі стихійного проведення (без карток) ведучий пропонує звернути увагу на оточуючі предмети або придумати, з яких матеріалів можна збудувати будинок, заохочуючи учасників до критичного та творчого мислення. У такому випадку ведучий каже: «Стіни (дах, фундамент тощо) ми побудуємо з …» – учасники називають свої варіанти. Важливо заохочувати учасників обґрунтовувати свій вибір.
Поступово з набуттям досвіду, з метою ознайомлення дітей з властивостями інформації ведучий проводить аналогію із знайомими маркерами складових будинку. На цьому етапі визначаються інші маркери на позначення властивостей інформації:
Для дітей використовуються доступні, зрозумілі тексти. Ведучий озвучує текст аудиторії та пропонує поміркувати, для якої частини будинку можна було б використати цей «будівельний матеріал»? На початкових етапах цього варіанту вправи ведучий надає допомогу, пояснює.
Приклади текстів:
З набуттям ще більшого досвіду дітям можна запропонувати самим складати (усно) відповідні тексти, закріплюючи таким чином уявлення про властивості інформації. Для старших дошкільників та молодших школярів можна запропонувати намалювати відповідні «тексти», заохочуючи таким чином до самостійної медіатворчості.
Учні 12+
Напочатку вправу можна використовувати за алгоритмом з дошкільниками.
Застосовуючи вправу при ознайомленні з властивостями інформації, заохочують аудиторію до самостійної критичної оцінки та евристичних висновків щодо отриманої інформації. Можна запропонувати самостійно визначити інші маркери, провести аналогію з різними складовими будинку (несучі стіни, перекриття, призначення різних кімнат, їх особливості).
З огляду на ситуацію в нашій країні учням можна пропонувати проаналізувати не тільки властивості, але й безпечність інформації. Наприклад, чи можна фейк використати для побудови стін (ні, бо це не надійна інформація), а для оздоблення можна (тому що інколи під фейком ховається дуже «приваблива» інформація); у якому випадку можна використати пропаганду для зведення фундаменту (пропаганда поширює суспільно корисні знання).
Важливо заохочувати аудиторію до нестандартних висновків, наголошуючи на необхідності ретельної оцінки отриманої інформації.
Згодом, коли учні будуть добре знати зміст, можна рекомендувати використовувати вправу або її елементи в різних предметах. Наприклад, для розуміння, що таке аксіома; при вивченні певних теорем тощо.
Доросла аудиторія
Вправа використовується, як правило, для формування навичок опрацювання інформації.
Алгоритм проведення вправи:
Ведучому (медіатренеру) важливо спонукати аудиторію підходити до опрацювання інформації не стандартно, критично аналізуючи медіатексти. Варто заохочувати прояви творчості, абстрактності мислення.
Можна рекомендувати педагогам використовувати вправу для організації роботи з батьками здобувачів освіти в освітніх закладах для формування медіаграмотності. Також для популяризації систематизації й удосконалення педагогічних знань у батьківській спільноті. Для цього педагог добирає різні педагогічні ситуації.
Приклад педагогічної ситуації:
Родині чотирирічної Софійки запропонували її охарактеризувати. Дідусь сказав: «Софія у нас вже знає соціальні правила та норми поведінки, бо вона завжди каже «дякую», «будь ласка», не перебиває дорослих, ввічливо звертається до них. Бабуся сказала «Наша Софійка обізнана в математиці. Вона вже багато-чого знає: і про геометричні форми, й про величини. Мама сказала: «Наша принцеса Софієчка – наша трояндочка, намистинка, красуня! Тато сказав «Софія у нас справжня спортсменка. Вона вміє бігати, стрибати й метати. А старший брат сказав: «Софієнція у нас – справжнє дівчисько, бо тільки й грає у «Доньки-матері»!»
Педагог пропонує батькам визначити, із чиїх слів можна зводити фундамент, стіни та інше. У педагогічній ситуації подана інформація про вікові можливості дітей 4-х років.
Ключова фраза для закріплення знань (висновки до вправи):
«Наш будинок … (безпечний, надійний, комфортний, міцний, красивий тощо)» у відповідь на запитання: «Який будинок ми збудували?»
Підбиваючи підсумки, акцент робиться на відповідності висновків зазначеним маркерам, визначається, наскільки таким чином можна проаналізувати інформацію, звертається увага на коди та символи, які дозволили її проаналізувати через порівняння.
Завдяки запропонованим образам (аналогіям) вправа дозволяє у ігровій, доступній формі, невимушеній обстановці роз’яснити й засвоїти уявлення про властивості інформації та навчитись опрацьовувати її будь-якій віковій аудиторії з різними рівнями медіаграмотності.
Джерела, які були використані:
