Вправа для використання на занятті у гуртку "Народний танець", перший вищий рівень, 7 рік навчання, при вивченні теми "Народно-сценічний танець" є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.
Авторка: Лукіна Тетяна Євгенівна, акомпаніатор КЗ "Центр дитячої та юнацької творчості №6 Харківської міської ради".
Вправа нагороджена спеціальним дипломом за креативний підхід до інтеграції та викладання медіаосвіти.
Член журі Ганна Горленко, медіапедагог, до 2020 - вчитель-методист, відмінник освіти України, вчителька економіки Хмельницької гімназії №1 імені Володимира Красицького зауважила: «Мене ця робота вразила тим, що під час вивчення елементів народного танцю, вчитель знаходить можливість долучити дітей до медіаосвіти: як вірно обирати ролики чи відео в інтернеті, як їх перевіряти на авторське права і на можливість використання, щоб вони не були вірусними, навчати дітей розбиратися саме в музичному контенті. І ще вчитель разом з учнівством фільмують власні композиції і викладають в інтернет».
«Я супроводжую музичні заняття і моє завдання, щоб діти свідомо сприймали музику, щоб вона не йшла фоном. Щоб вони видіяли фрагменти, щоб усвідомлювали, що класична музика і народна дуже тісно переплетині. Тому у вправі я так дібрала матеріал, щоб було ясно: ось це мелодія народна, ось її інтерпетація в класичній музиці, а ще можна зробити танцювальний рух на неї. Загалом, я завжди намагаюся донести дітям контекст: хто автор, де її можна послухати, подивитися» – поділилася Тетяна Лукіна.
Мета вправи/заняття: поглибити цифрові та медіакомпетентності: розуміння побудови медіа та специфіки презентації в медіа об’єктивної реальності; використання обладнання, програм, додатків, технологій; обробка інформації; створення контенту; участь у соціальних мережах; рефлексія щодо власного використання медіа; досягнення цілей за допомогою медіа; створення відеоряду, підібравши музичний супровід, розміщення у соціальних мережах.
Короткий опис вправи, анотація: вихованці вивчають, порівнюють, оцінюють матеріали музичного та танцювального мистецтва -оцифровані відео, аудіо, тексти в електронному вигляді; формують музикальні та танцювальні композиції, створюють контент - відеоряд з музичним супроводом та текстом, розміщують його у соціальних мережах, обмінюються текстовими повідомленнями в чатах.
Час необхідний на виконання вправи: перша частина: мотиваційний та організаційний етапи – робота на занятті у гуртку – 20 хвилин; друга частина – завдання на перспективу, виконується вдома в залежності від того, скільки потрібно дітям для опанування завдання і комфортної роботи; третя частина – інтерактивний та підсумковий етапи, індивідуальна та колективна робота на занятті у гуртку – 2 години.
Застосування вправи:
вправа застосовується на заняттях у гуртку «Народний танець».
Необхідне обладнання/матеріали: медіа ресурс «Ансабль ім. П. Вірського»; мобільні телефони, смартфони, ноутбуки, ПК, фортепіано.
Форма/метод роботи: індивідуальна робота, інтерактивна групова форма роботи з застосуванням технології розвитку критичного мислення, метод аналізу та синтезу інформації, дискусія, ігрові, кластерні технології, веб-квест, декодування.
Детальний опис вправи:
Мотиваційний етап.
На занятті у гуртку діти дивляться відео «Ансамбль ім. П. Вірського»; отримують завдання дати назву відео та сформулювати головний меседж до переглянутого джерела. Вихованці обмінюються враженнями. Педагог спонукає дітей до висновку, що у відео файлі представлено розмаїття багатої української танцювальної культури.
Організаційний етап.
Керівник гуртка пояснює, що вихованці мають самостійно ознайомитись із інформацією, котра розміщена в Інтернеті. Педагог проводить коротку вправу «Віртуальні граблі»: організує обговорення того, які «віртуальні граблі» можуть з’явитися під час роботи в Інтернеті. Він пропонує поспілкуватись про позитивні та негативні сторони мережі Інтернет. Ділить вихованців на дві групи. Одна називає позитивні сторони, друга - негативні. Відповіді в той чи інший спосіб фіксуються у двох стовпчиках, аналізуються. Керівник застерігає дітей від негативних впливів та нагадує правила безпечного та комфортного перебування в Інтернеті. Особливу увагу дітей він звертає на правила безпеки у роботі з музичними файлами в Інтернеті. Застосувавши прийом «мозкового штурму» педагог спрямовує увагу вихованців на те, що слід завжди читати інформацію, написану в оголошеннях дрібним шрифтом, перш ніж програти чи завантажити якусь мелодію чи рингтон; що перш ніж завантажити пісню, слід прочитати відгуки інших користувачів; при використанні програми обміну файлами, важливо переконатися, що вони встановлені вірно і не дозволяють стороннім особам отримувати доступ до всіх файлів вашого комп’ютера; підкреслює, що кожен має поважати авторське право. Педагог нагадує, що якщо автор пісні не виклав її на своєму офіційному сайті для вільного завантаження, вихованці можуть опинитися у категорії порушників авторських прав.
Електронною поштою або через месенджер Viber педагог надає вихованцям посилання на електронні тексти, фрагменти оцифрованих відео та аудіо, з якими вони мають ознайомитися. Це є тексти, що містять необхідну інформацію, класичні музичні твори, в яких є мотиви української народної музики (жартівливої пісні, обрядової пісні, пісні-гри), а також оригінали цих пісень і посилання на теоретичні джерела з музичної літератури щодо цих пісень; відео відомих танцювальних колективів, які мають у своєму репертуарі жартівливий, обрядовий танець, танець-гру.
Керівник гуртка дає вихованцям завдання:
Інтерактивний етап.
На занятті вихованці діляться власними враженнями про відео, аудіо інформацію та електронні тексти, з якими ознайомились вдома. Педагог спрямовує обговорення на з’ясування засобів, котрі дозволяють ідентифікувати музичні та танцювальні твори з українською національною культурою, зокрема, визначення інструментів, або музичних фраз, танцювальних рухів, які мають на меті викликати асоціації з українською національною культурою, на визначення цінностей української культури, котрі знаходять відображення у музичному та танцювальному мистецтві. В процесі обговорення діти разом створюють кластер: «Український народний танець».
Кожен вихованець розповідає про особливості створеної ним жанрової хореографічної постанови, показує, як характер музики впливає на зміст та композицію танцю, презентує власну композицію під супровід фортепіано. Під час демонстрації композиції інші діти записують відео. Кожен учасник пише коментар до своєї композиції, розміщає його разом з відео на власних сторінках у соціальних мережах: в Instagram, TikTok, Facebook.
Разом з педагогом діти монтують усі фрагменти у єдиний відео файл, спільно створюють коментар, розміщують його на сайті закладу та танцювального колективу в соціальних мережах: You Tube, Facebook. В подальшому цей відео файл можна використовувати для презентації колективу.
Підсумковий етап.
Запитання для обговорення:
Як ми можемо скористатися отриманим досвідом у повсякденному житті та в своїй діяльності?
Як ви пояснюєте те, що у соціальних мережах спостерігається порушення правил поведінки?
Як досягти безпечного та комфортного перебування у соціальних мережах?
На ваш погляд, в чому полягає академічна доброчесність та відповідальне ставлення до авторського права?
Очікувані результати:
Танцювальне мистецтво:
Поглиблення досвіду сприйняття музичного мистецтва, розвиток уміння аналізувати та виокремлювати певні частини твору, що мають українське національне коріння, відчувати інтонаційно - ритмічні особливості української народної музики, її зв’язок з класичною музикою та народним танцем; покращення знання основних елементів українського народного танцю («вірьовочка», «обертас», «вихилясник», «голубці», «бігунець») та правил їх виконання, удосконалення вміння поєднувати музику та рухи, створювати танцювальні імпровізації на обрану музичну тему.
Медіаграмотність:
Формування потреби в критичному сприйнятті інформації, розвиток навичок критичного мислення, уваги, спостережливості; уміння здійснювати критичний аналіз текстів, відео, аудіо; сприяти осмисленню понять «медіаманіпуляція», «інформаційна безпека»; розрізняти «факти» та «судження».
Використання різних видів медіатекстів для пошуку, обробки, аналізу та відбору інформації. Поглиблення та розширення знань про оцифровані джерела інформації, уміння створювати власний цифровий продукт: відео танцю з музичним фоном, аналізувати вплив на враження та очікування глядача щодо сполучуваності звуку та зображення. Оновлення уміння аналізувати та інтерпретувати музику, візуальні елементи у медіамеседжах.
Поглиблення цифрової та медіаграмотності, уміння шукати, опрацьовувати та використовувати інформацію для досягнення власної мети; виявляти художню цінність медіа продукту. Посилення здатності запобігати негативному інформаційному впливу, дбати про кібербезпеку та відповідально ставитись до авторського права.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:
Я навчився/навчилася …
Я дізнався/дізналася …
Завдяки дискусії я знаю, що …
Раніше мені було важко …
Я зрозумів/зрозуміла …
Я був здивований/здивована …
Хотів/хотіла би дізнатися, чому …
Погоджуюся, що…
Використані джерела:
Ансамбль ім. П. Вірського. URL:
Теоретичні джерела з музичної літератури.
Фрагменти музичних творів.
Аудіо/відео українських народних пісень.
Відео хореографічних номерів.
