План-конспект уроку є дипломантом І ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. («Хімія»)
Пізнавально-розвиваючий урок для учнів 9 класу з елементами медіаграмотності
Треба вчити не думок, а думати.
(І. Кант)
Отруйність етанолу, його згубна дія на організм людини.
Цілі уроку:
Обладнання: медіапроектор, екран, дошка, плакати:
Ми можемо відкрити новий для себе світ, коли навчимося ставити правильні запитання.
К. Еріксон
Часто і по-різному запитувати – це і означає набувати точних знань.
Платон
Думати — це ставити перед собою запитання і після цього знаходити відповіді на ці запитання.
Єжи Лєц
Здоров'я — це не все, та навіть усе — це є нічого, коли немає здоров'я...
А. Шопенгауер
Хід уроку.
І.Організаційний етап.
(Взаємні вітання вчителя і учнів, фіксація відсутніх. Повідомлення теми і задач уроку).
Інтерактивний прийом «Я вітаю»:
Я вітаю тих, хто має гарний настрій; добре виспався; виконав домашнє завдання; знайомий із темою «Одноатомні спирти»; в доброму гуморі; хотів би дізнатися про дію спиртів на організм людини; хоче спілкуватися; хто мислить критично, хто медіаграмотний. (Після кожної фрази учні, які вважають, що фраза стосується їх, підводяться).
Пропоную обговорити епіграф уроку: «Здоров'я — це не все, та навіть усе — це є нічого, коли немає здоров'я...» (А. Шопенгауер), викладіть власні думки щодо цього висловлювання.
(учні відповідають)
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
(Учням видаються індивідуальні завдання у вигляді тестів).
Тест для перевірки домашнього завдання
з теми «Насичені одноатомні спирти» (метод «Незавершене речення»)
__________________________________________________
(ПІБ учня)
(Після збирання індивідуальних тестових завдань, розбираємо відповіді на питання колективно для коригування і закріплення набутих знань).
ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності.
Прийом «Експерти проти журналістів» (на розвиток критичного мислення):
Зараз ви об’єднаєтесь у дві групи — "експертів", що відповідатимуть на запитання, та "журналістів", що будуть ставити запитання.
ІV. Засвоєння нових знань.
Ознайомтеся із текстом 31 параграфа підручника за допомогою прийому «Читання з маркуванням тексту». (Цей методичний прийом можна ще назвати «читанням із позначками». Позначки такі: знак «+» – що вже відомо; знаком «–» – що невідомо/суперечить нашим уявленням; знаком «!» – що цікаво/неочікувано; знаком «?» – що незрозуміло або про що б ми хотіли дізнатися більше). Учні об’єднуються у дві групи, наприклад, за гендерною ознакою, роблять олівцем позначки у тексті, "журналісти" формулюють питання, "експерти"готуються відповідати на питання «журналістів».
Орієнтовний перелік запитань для "журналістів":
Починаємо діалог між двома медійними групами.
А тепер пригадайте відеоінформацію, яку ви бачили про алкоголь в різноманітних медіа. Скажіть, якого спрямування вона була?
(Учні розповідають)
Наше медіасуспільство є візуальним суспільством, у якому картинка варта тисячі слів. Візуалізація – це потужний емоційний ресурс. Саме цим користуються люди, які створюють відео контент, у тому числі і про алкоголь. Під впливом сильних емоцій ми здатні на імпульсивні рішення, моментальні реакції/дії, усвідомлення яких приходить пізніше.
Пропоную переглянути два відео сюжети діаметрально протилежних за своїм змістом.
(перегляд відео: «Водка «Козацька Рада» - козак є в кожному» (30с) чи «Вермут «Marengo»- 2018» (30с) та «Соціальний ролик» (48с))
Для правильного розуміння меседжів, укріплення особистого медіаполя, для власного захисту застосуємо критичне мислення відповівши на такі запитання:
- Хто створив цей відеоролик?
- З якою метою?
- Яка лексика цього медіапродукту?
- Яка цільова аудиторія?
- Хто міг за це заплатити?
- Хто може отримати від цього медіапродукту користь?
- Кому він може нашкодити?
- Про що немає ні слова в цьому тексті, а це треба було б знати?
Розуміння того, що інформацію створюють зацікавлені особи, має спонукати нас до аналізу не лише конкретного меседжу, а й умов, мотивів та інших важливих чинників створення інформаційного продукту.
V. Закріплення нового матеріалу.
Прийом «Складання сенканів» («синквейнів»)
Сенкан (синквейн) — це вірш, який синтезує інформацію й факти у стисле висловлювання, що описує чи відбиває тему.
Нагадую правила складання:
1 рядок - тема синквейна – «Алкоголь» чи «Етанол»
2 рядок - два прикметники.
3 рядок - три дієслова.
4 рядок - фраза, що несе певний зміст.
5 рядок - висновок, одне слово (може бути два), іменник
(Діти складають і потім, за бажанням, зачитують сенкани, наприклад:
VІ. Домашнє завдання. Параграф 31- прочитати, відповісти на запитання 373, 374; створити агітаційну листівку з функціональним і привабливим контентом, щоб найкращим чином передати своє повідомлення щодо вживання алкоголю молодшим школярам.
На наступний урок учні принесли такі листівки:
VІІ. Підведення підсумків. Рефлексія.
Оцінювання роботи класу та окремих учнів, зауваження та пропозиції. Учні по черзі висловлюються одним реченням, вибираючи початок фрази з екрану рефлексії на дошці:
Список використаної літератури:
Використані Інтернет-ресурси:
Підготувала: Сивочуб Світлана Вікторівна, учитель хімії і природознавства (І категорія, старший учитель), Краматорської ЗОШ № 8
