План-конспект уроку географії у 6 класі “Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди”

План-конспект уроку є дипломантом І ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Географія)


6 клас.  Географія

Погода, її елементи, мінливість. Характерна погода за сезонами у своїй місцевості. Служба погоди, практичне значення прогнозів погоди.

Мета уроку: сформувати поняття «погода», познайомити з її типами; продовжити формування знань учнів про показники погоди; дати уявлення про складання прогнозу погоди і його значення в практичній діяльності людини навчити учнів робити прогноз погоди за синоптичними картами та народними прикметами; розвивати пізнавальних інтерес, робити висновки; розвивати вміння роботи в групах; виховувати цікавість  та  повагу  до  праці  метеорологів, бережне  ставлення  до  власного  здоров’я  та  оточуючих.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: учні називають ознаки поняття «погода», елементи  погоди, світові центри  спостереження за  погодою  та  «синоптична  карта»; визначають типи  погоди , що  переважають  у  своїй  місцевості; порівнюють  погоду  різних  типів  у  своїй  місцевості  в  різні  пори  року  та  їх  вплив  на  здоров’я  людей.

Обладнання: роздаткові  картки, контурна  карта  України, атлас, адміністративна  карта України, презентація до теми уроку, таблиці досліджень метеостанції озерна, комп’ютер (сайт метеостанції Озерна)

Девіз  уроку «Нехай проблеми та  незгоди не роблять вам в житті погоди».

Хід  уроку:

І. Організаційний  момент

Перевірка присутності учнів, побажання хорошого зимового настрою і плідної праці на уроці.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Робота з таблицею

Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер характеристики.

  1. Для утворення цього виду опадів необхідно, щоб кристалики льоду кілька разів піднімалися й опускалися в тропосфері.
  2. Це найпоширеніший вид опадів у холодну пору року.
  3. Цей вид опадів випадає з купчасто-дощових хмар і часто супроводжується зливами й грозами.
  4. Цей вид опадів пов’язаний із випаданням води в рідкому стані.
  5. Випадаючи на земну поверхню, цей вид опадів утворює покрив, що захищає рослини від вимерзання.
  6. Цей вид опадів може знищити посіви, пошкодити транспортні засоби.

Зразок заповненої таблиці

Дощ Сніг Град
4 2,5 1, 3, 6

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Прийом «Фантастична добавка»

Цікаво, якою буде погода завтра? У неділю? Улітку? Зазвичай, намагаючись відповісти на це запитання, ми дивимось у небо, адже саме там, у повітряному океані, народжується погода. Немає нічого більш рухливого та мінливого, ніж повітря, що утворює атмосферу. До того як учені відкрили таємниці передбачення погоди, люди уважно стежили за небом, поведінкою тварин, станом рослин. Сьогодні науковці, які прогнозують погоду, мають цілий арсенал новітньої техніки, за допомоги якої проводять спостереження за мінливим станом атмосфери. Відомий учений-хімік Дмитро Іванович Менделєєв говорив: «Атмосфера — велика лабораторія погоди».

Тож з’ясуймо, як у цій лабораторії народжується погода, чому вона така мінлива, як за нею спостерігають та як на неї впливають.

Повідомлення  теми та  мети  уроку

IV. Актуалізація опорних знань і вмінь.

Запитання

  1. Що ви маєте на увазі, коли говорите слово «погода»?
  2. Коли ви слухаєте прогноз погоди, на які її показники звертаєте найбільшу увагу й чому?

V. Вивчення нового матеріалу.

Усі ми, вирушаючи до школи, на роботу, цікавимося, якою буде погода. Виглядаємо у вікно, є опади чи немає, дивимось на термометр – холодно чи тепло, намагаємось передбачити, який буде день. Отже, погода може змінюватись за короткий проміжок часу. Та найпростіше увімкнути радіо, телевізор і прослухати прогноз погоди.

З  давніх-давен людство  залежало  від  примх  атмосфери.  Адже  погодні  умови  впливають  і на  врожай, і  на  здоров’я, і на  історичні  події. Тож  не дивно, що  люди  завжди  прагнули  вивчати  явища погоди, передбачати їх  і  керувати  ними.

План вивчення нового матеріалу

  1. Загальне уявлення про погоду.
  2. Типи погоди та причини її змін.
  3. Прогноз погоди. Синоптична карта.

Ось  і  ми  сьогодні  на  уроці  будемо  юними  експертами  і  будемо  вивчати  погоду працюючи  в  групах.

Робота в групах

Учитель об’єднує учнів у три групи (за кількістю рядів) і в довільному порядку зачитує ознаки, за якими прогнозують ту або іншу погоду. Шестикласники мають відгадати, про яку саме погоду йдеться. Перемагає група, учні якої дали найбільшу кількість правильних відповідей.

Ознаки ясної, сухої погоди

  • Уночі небо ясне, у зниженнях рельєфу можливий туман: удень він піднімається, розсіюється, небо залишається безхмарним.
  • Купчастих хмар немає, небо залишається безхмарним протягом усього дня.
  • Добре виражений добовий хід температури повітря. Вона підвищується від сходу Сонця до двох-трьох годин дня, а потім безупинно знижується до ранку наступного дня.
  • Улітку невдовзі після заходу Сонця на траву випадає роса, що зникає тільки після сходу Сонця.
  • Дим, що виходить із труб, піднімається вертикально нагору.
  • Вітер слабкий, без різких змін. Ніч тиха. Уранці з’являється вітер, до полудня він підсилюється, а під вечір знову слабшає.
  • Одна з ознак стійкої ясної погоди взимку — чисте небо.
  • Чистий захід Сонця, що переходить від жовтих кольорів (біля горизонту) до золотаво-рожевого, а потім зеленого.

Ознаки погіршення погоди

  • Уранці купчасті хмари з’являються рано, швидко зростають, клубочаться, до полудня набувають форми високих веж або гір, основи їх лежать на різній висоті, а ввечері вони незначною мірою розпливаються, але не зникають, залишаючись на небі. Вершини особливо високих хмар розмиваються, ніби вкриваються завісою, з вершин хмар з’являються «мітли» або «хвости».
  • Була гроза, але після неї не стало холодніше.
  • Туман увечері не з’являється, не випадає і роса.
  • Небо вдень каламутне й білувате, вечірня зоря червона, а Сонце закрите хмарою, через яку видно його промені.
  • Вітер протягом дня нерівномірний: то слабшає, то різко посилюється.
  • Узимку вдень ясно, а до вечора за безвітряної погоди все небо поступово вкривається низькими шаруватими хмарами.

Ознаки непогоди

  • Поширення перистих хмар із західної частини неба.
  • Високі перисті хмари повільно змінюються більш низькими хмарами, погіршується видимість.
  • Наявність на небі хмар різного забарвлення.
  • Сонце заходить у суцільну низьку хмару.
  • Видимий рух хмар проти вітру.
  • Вітер надвечір посилюється, його напрямок змінюється проти руху годинникової стрілки.
  • Узимку небо білувате, хоча туману немає, а вечірня зоря й призахідне Сонце червоні або багряні.
  • Сонце каламутне, сховалося за хмарну завісу. Велика вологість, парко, задушливо.
  • Вечірня зоря має червонуватий відтінок, і призахідне Сонце також червоне.
  • Удень колір неба в просвітах між купчастими хмарами блакитний і лише біля Сонця білуватий.

Загальне уявлення про погоду

Розповідь учителя

Слово «погода» широко використовується в повсякденному житті. Найчастіше ми його чуємо по телебаченню, коли йдеться про температуру повітря, опади, атмосферний тиск.

Погодою називають стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості в деякий момент або протягом якого-небудь періоду часу. Вона є результатом безлічі процесів, що відбуваються на планеті, і впливає не тільки на самопочуття, але й на господарську діяльність людини. Погоду характеризують температурою приземного шару повітря, атмосферним тиском, вологістю повітря, силою і напрямком вітру, хмарністю, атмосферними опадами.

Завдання

Про атмосферу говорять як про «кухню погоди». Спробуйте вказати точніше місце розташування цієї «кухні». Обґрунтуйте свою точку зору.

Типи погоди й причини її змін

Розповідь учителя

Усі елементи погоди взаємозалежні. Зараз ми в цьому переконаємося. Пригадаймо один із ясних літніх днів. Схід Сонця знаменує початок нового дня, все оживає, починає рухатися. Квіти піднімають голівки і тягнуться до сонячних променів, птахи цвіріньчать, передвіщаючи гарну погоду. Стає світліше й тепліше — повітря прогрівається, підвищується його температура, змінюється атмосферний тиск, з’являється вітер. До полудня земля сильно розігрівається, це призводить до вертикального переміщення повітря: воно піднімається вгору й, охолоджуючись, утворює хмари. Коли Сонце починає хилитися до горизонту, температура повітря знижується, зникають хмари, стихає вітер і випадає роса. Ми описали теплу літню погоду.

Тип погоди — це загальна характеристика погоди, що включає її основні елементи (середні добові температури, стан хмарності, опади, наявність і силу вітру).

Погода може змінитися в лічені хвилини, наприклад, у січні погода може стати типово осінньою: прохолодною, похмурою, з дощами, мжичкою. Головна причина змін — це постійне переміщення повітряних мас. Коли до нас приходять тропічні або арктичні повітряні маси, ми ніби опиняємося в тих широтах, де вони сформувалися, адже саме там ці повітряні маси набули своїх властивостей.

Завдання

Опишіть морозну зимову погоду.

Прогноз погоди. Синоптична карта

Розповідь учителя

Кілька разів на день по телебаченню й радіо передають прогноз погоди. Ця інформація має важливе значення в багатьох галузях людської діяльності: у сільському й комунальному господарстві, будівництві, в авіаційному й морському транспорті. У деяких випадках складаються спеціальні прогнози, де особлива увага приділяється можливим заморозкам, ураганам, штормам, граду тощо. Слухаючи прогноз погоди, ми не замислюємося, наскільки важливою є діяльність тисяч людей різних спеціальностей, які спостерігають за складовими погоди, збирають і аналізують отримані відомості. Прогнозування погоди — складне завдання, яке допомагають розв’язати спеціальні наукові методи.

Вивченням атмосферних процесів займається наука метеорологія. Понад століття діє світова мережа метеорологічних станцій, куди входить більш ніж 10 тис. метеостанцій, розташованих у різних частинах світу. В останні десятиліття для вивчення атмосфери широко використовуються радіозонди, метеорологічні ракети й супутники. Радіозонди застосовуються для дослідження атмосфери на висоті до 30 км, вони обладнані невеликими, але дуже точними й чутливими приладами, що вимірюють температуру, тиск і вологість повітря, а також радіопередавачами. За матеріалами, переданими радіозондом, складаються карти стану атмосфери на різних висотах. У метеорологічній ракеті розміщені прилади для вимірювання атмосферного тиску й збору інших відомостей, наприклад, про склад повітря у верхніх шарах атмосфери. Метеосупутники працюють на полярних орбітах, звідки вони постійно ведуть зйомку хмарного покриву нашої планети, передають інформацію про стан нижніх шарів атмосфери.

Метеорологи ведуть постійні спостереження за атмосферою Землі, здійснюють вимірювання й збирають інформацію про стан атмосфери. Потім матеріали передаються в центри Всесвітньої служби погоди, що розташовані у Вашингтоні, Москві й Мельбурні. Сюди ж надходять відомості зі спеціальних буйкових станцій, розташованих у Південній півкулі; наукових і торговельних суден; пасажирських літаків. У центрах Всесвітньої служби погоди двічі на добу вся отримана інформація обробляється на спеціальній апаратурі, аналізується для підготовки прогнозу погоди.

Прогноз погоди складають синоптики: вони систематизують отримані від метеорологів відомості, а результати заносять на синоптичну карту.

Синоптична карта — це географічна карта, на яку цифрами й певними символами нанесені матеріали одночасних спостережень за погодою на поверхні Землі й на певних рівнях атмосфери. Такі карти ще називають «картами погоди», вони складаються в службі погоди по кілька разів на день. Це дозволяє простежити за змінами погоди й прогнозувати розвиток атмосферних процесів на найближчі дні. Особлива увага при цьому приділяється руху величезних атмосферних вихорів — циклонів та антициклонів і розподілу атмосферного тиску.

Деякі показники погоди можна досить точно прогнозувати шляхом математичних розрахунків, а деякі — тільки приблизно. Прогнози бувають короткострокові, вони складаються на строк до трьох днів, і довгострокові — на кілька днів, місяць і навіть рік. При складанні довгострокових прогнозів синоптики вивчають матеріали про розвиток атмосферних процесів на великих територіях, а також використовують архівні відомості про розвиток цих процесів, що спостерігалися в подібних умовах. На період більш ніж два тижні скласти точний прогноз досить складно.

Запитання

1) Де і як здійснюються спостереження за станом погоди?

2) Які відомості необхідні для складання прогнозу погоди?

3) Чому для людини настільки важливий прогноз погоди?

4) Які сфери господарської діяльності людей найбільшою мірою залежать від примх погоди?

Вчитель. Головною  причиною  зміни  погоди  є  постійне переміщення  повітряних  мас.

ХВИЛИНКА ВІДПОЧИНКУ.

Вітер дує нам в лице, захиталось деревце. Вітерець все тихше, тихше, деревце все вище, вище.

Прийом  «Випереджаюче  завдання»

Повідомлення  учнів  про  метеостанцію Озерна, яка знаходиться в м. Новодністровськ (біля села Ожеве)

Повідомлення  учнів про  вміння  людини  керувати  погодою

Учні  називають  народні  прикмети  про  погоду.

Повідомлення учнів про вплив  погоди  на  здоров’я людини.

При  складанні  прогнозів  погоди  особливу  увагу метеорологи  приділяли  можливості  виникнення  в атмосфері  небезпечних  явищ (туману, смерчу, грози, заморозків, суховіїв та ін..).

    Учні  називають: – правила  безпечної  поведінки  під  час  атмосферних  небезпечних  явищ своєї  місцевості;

 – допомога  людям  похилого  віку  під  час небезпечних  погодних явищ.

VІ. Закріплення знань учнів.

Прийом  «Мозковий  штурм»

1) Що таке погода?

2) Які ознаки характеризують погоду?

3) Які елементи погоди?

4) Назвіть світові центри  спостереження за  погодою?

5) Що  таке  синоптична  карта?

Прийом  «Метеорологічна  лабораторія»

  1. Визначення  погоди  на  синоптичній  карті.
  2. Ознайомлення з даними на сайті метеостанції Озерна та додатками дослідницької роботи (кількістю опадів, температурою повітря) за 35 років (з 1984 по 2018 роки).

VІІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

Прийом  «Закінчи речення»:

На уроці я:

дізнався…

навчився…

найбільший мій успіх – це…

найбільші труднощі я відчув…

не вмів, а тепер умію…

VІІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Виписати  професії  , які  залежать  від  прогнозу  погоди, і  яку  апаратуру  використовують  для  вивчення  атмосфери.

3. Поясніть, чому досить нелегко скласти точний прогноз погоди на кілька тижнів уперед.

Додатки

Таблиця 1

Температура повітря на метеостанції Озерна (1984 – 2018 рр.)

Місяць

Рік

І ІІ ІІІ ІV V VІ VІІ VІІІ ІX X XІ XІІ Середня річна температура, °С
1984 -1,4 -5,1 -0,8 9,3 14,8 15,6 16,9 18,1 15,8 10,5 1,3 -3,2 7,6
1985 -9,5 -11,4 -2,0 9,3 16,8 15,4 21,8 20,1 13,3 8,1 0,4 0,6 9,7
1986 -2,5 -7,4 0,9 10,8 16,2 18,6 19,2 20,6 14,8 8,1 2,3 -3,1 9,9
1987 -11,6 -2,8 -4,7 6,3 13,3 18,2 21,3 15,8 14,7 7,9 3,5 -7 6,2
1988 -2,6 -7,7 0,7 14,8 19,3 21,8 23,2 20,0 14,2 9,4 2,4 -5,5 9,2
1989 0,6 2,9 5,3 11,5 14,4 17,2 19,0 19,2 14,3 9,6 1,2 0,8 9,6
1990 -0,1 3,7 7,0 9,5 15,3 14,1 22,4 16,1 13,0 10,6 5,5 -2,7 10,6
1991 -0,9 -4,0 1,8 8,6 12,4 17,9 20,3 15,0 12,8 9,1 2,2 -3,0 7,6
1992 -2,0 -1,5 3,6 4,9 13,3 18,0 19,9 23,1 12,7 8,0 3,3 -2,9 8,4
1993 -1,3 -2,1 1,1 7,7 16,5 17,1 17,7 18,1 12,7 9,8 – 1,2 0,8 8,0
1994 1,0 -2,1 4,2 10,9 14,8 17,0 21,9 20,1 18,4 8,4 2,6 0,9 9,8
1995 -4,8 2,6 3,4 8,2 11,8 19,3 25,4 20,2 10,2 9,4 -1,0 -5,9 9,1
1996 -8,2 -6,8 -3,0 9,3 18,5 19,3 18,4 19,2 10,8 9,0 6,4 5,9 7,4
1997 -5,6 -0,4 2,5 5,4 16,0 18,3 19,1 18,9 12,6 6,4 3,2 -2,5 7,9
1998 -0,8 1,7 1,1 0,3 13,9 13,5 19,6 18,9 12,3 3,3 -1,8 -5,9 6,3
1999 -2,2 -1,1 3,7 10,8 13,1 21,8 22,8 19,5 16,2 9,3 1,0 -0,5 9,5
2000 -3,8 -0,9 2,9 12,5 15,9 18,3 18,7 20,5 18,1 9,9 6,7 -1,2 9,8
2001 -1,2 -1,4 4,4 10,5 14,4 16,6 22,5 21,1 14,3 10,4 2,4 -6,9 8,9
2002 -2,8 -3,6 5,5 9,6 17,3 18,4 22,8 20,0 14,7 8,1 4,8 -7,6 10,3
2003 -3,4 -6,3 0,3 7,8 19,9 19,3 20,4 20,2 14,5 7,0 4,4 -0,6 8,6
2004 -5,2 -1,4 4,2 9,7 14,1 17,9 20,5 19,2 14,3 10,1 4,2 0 9,0
2005 -0,8 -4,5

0,4

 

9,4 15,1 17,3 21,1 19,6 16,3 9,7 2,9 0,3 8,9
2006 -7,9 -4,9 0,5 10,2 14,2 18,0 21,1 19,7 15,9 10,1 5,0 1.9 8,7
2007 2,7 -1,2 6,7 9,6 18,1 20,7 22,3 21,1 14,8 9,4 1,3 -1,3 10,4
2008 -2,2 1,2 5,0 9,9 14,5 19,0 20,0 20,7 13,7 10,7 4,3 0,5 9,8
2009 -2,6 -0,3 2,4 11,2 15,2 19,3 21,9 20,3 17,4 9,4 5,3 -2,1 9,8
2010 -7,3 -2,7 3,1 10,3 16,4 19,6 22,5 23,0 14,3 6,2 8,4 -4,4 9,1
2011 -2,4 -4,0 2,3 9,9 16,2 19,9 21,5 20,1 17,2 8,2 2,6 1,8 9,4
2012 -3,2 -9,3 3,6 11,9 17,5 20,6 24,3 21,3 17,3 10,8 4,9 -5,1 9,6
2013 -4,2 -0,2 0,3 11,3 17,8 20,0 20,3 20,1 13,1 10,0 7,4 -0,1 9,7
2014 -3,1 -1,6 7,1 10,4 16,1 18,0 20,8 20,5 16,2 8,4 2,6 -1,1 9,5
2015 -0,5 -0,5 4,7 9,4 16,1 20,4 22,7 23,3 18,2 8,6 5,2 -2,7 10,8
2016 -3,7 3,3 5,1 13,0 17,1 20,1 21,8 21,0 17,5 6,7 2,1 – 0,7

10,3

 

2017 -5,3 -2,1 7,0 9,7 15,2 20,3 20,9 22,0 16,4 10,0 4,0 1,4 9,9
2018 -1,5 -2,9 -0,4 14,4 18,2 19,9 20,7 22,0 16,6 11,6 1,9 -1,4 9,9
Середня темпера-тура за 35 років,°С -3,2 -2,4 2,6 9,7 15,7 18,5 20,5 20 11,4 8,9 3,2 -2 9,3

Таблиця 2

Кількість  опадів на метеостанції Озерна (1984-2018 рр.)

 Мі –

сяць

Рік

І ІІ ІІІ ІV V VІ VІІ VІІІ ІX X XІ XІІ Середня річна кількість опадів, мм
1984 46,1 12,4 53,9 14,1 116,8 76,5 94,1 14,5 45,6 25,1 27,8 37,3 675,8
1985 17,3 35,9 4,7 58,1 47,3 198,5 62 57,3 30,2 8,3 61,4 36,3 617,3
1986 36,5 18,9 15 2,1 5,5 49,6 64 50,1 13,8 13,1 15,4 23,9 307,9
1987 29,3 14,2 15,2 16,4 89,9 96,2 103,2 146,7 24,7 48,7 72,2 40,1 696,8
1988 36,4 17,5 13 3,2 9,1 38,3 41,1 35,3 5,8 10,3 16,2 15,1 241,3
1989 5,0 9,3 12,5 53,6 50,3 215,1 292 76,5 88,4 23,0 15,1 17,2 595,2
1990 4,8 23,8 3,5 96,9 15,4 83,2 67,3 13,9 19,0 13,9 35,3 72,5 463,4
1991 13,4 43,5 13,5 35,8 97,3 59,7 137,9 210,3 18,7 42,1 29,1 21,8 723,1
1992 13,2 14,1 22,6 53,1 62,5 92,2 104,4 15,3 113,4 33,9 30,3 33,1 588,1
1993 9,3 33,1 30,5 60,7 74,0 89,2 121,1 14,7 86,0 6,8 39,1 29,3 593,8
1994 37,4 33,8 18,7 12,8 51,4 117,0 63,7 95,8 10,6 17,5 8,5 25,7 482,9
1995 18,3 11,1 20,1 47,6 89,4 52,0 14,6 105,6 161,0 8,2 34,2 33,3 595,4
1996 58,5 52,2 20,6 71,8 238 103,3 70,8 31,3 92,6 28,9 70,9 49,6 674,3
1997 12,3 15,2 10,0 54,0 45,2 49,9 195,2 82,8 44,3 47,7 42,3 56,2 655,1
1998 20,6 9,0 37,1 38,8 62,8 108,3 147,4 37,7 32,7 120,6 63,9 16,8 695,7
1999 30,6 53,6 20,8 15,4 40,2 38,2 26,2 28,0 36,7 32,2 56,0 51,0 428,9
2000 21,5 28,8 30,4 37,7 30,2 87,7 147,3 16,0 56,3 2,7 28,9 24,8 512,3
2001 36,6 28,8 26,0 51,6 50,8 84,7 154,6 17,8 85,8 25,4 81,6 21,9 665,6
2002 17,6 13,1 30,7 26,2 40,0 53,0 173,1 84,6 118,3 67,7 38,6 6,8 669,7
2003 52,7 29,9 22,2 8,9 4,8 41,2 143,5 18,3 26,9 55,1 27,5 16,1 447,1
2004 48,0 33,7 8,9 27,8 63,4 31,5 152,5 53,8 49,3 14,2 42,5 0,0 525,6
2005 41,5 66,5 41,6 74,2 92,9 115,3 60,3 114,7 1,5 31,1 39,7 46,3 725,6
2006 24,3 22,1 100,3 40,6 84,9 130,1 10,8 95,3 34,2 24,4 16,8 5,9 589,7
2007 21,4 35,5 17,9 16,0 45,2 55,0 117,4 126,5 41,7 40,4 40,1 24,7 581,8
2008 31,2 20,5 33,7 126,1 71,1 87,8 301,0 77,7 106,0 33,3 27,5 39,0 599,9
2009 26,3 27,4 55,2 11,4 42,4 83,2 36,5 20,0 4,0 68,7 23,8 59,9 458,8
2010 80,3 56,1 16,2 31,1 99,5 132,8 89,8 35,7 73,0 41,1 56,6 74,3 786,5
2011 22,5 31,8 9,5 28,6 5,4 88,4 80,0 23,6 3,7 25,4 5,9 18,0 342,8
2012 13,5 83,9 22,8 81,5 66,6 69,5 8,2 59,5 11,0 43,9 32,3 114,9 607,6
2013 39,8 4,0 81,8 25,5 66,6 131,6 82,0 61,7 119,9 9,2 57,9 8,6 688,6
2014 37,7 7,5 17,8 54,8 117,9 47,2 159,0 47,6 27,8 38,5 56,4 19,9 632,1
2015 17,4 25,9 63,5 24,8 16,8 24,1 35,5 10,1 46,0 34,6 41,2 5,6 345,5
2016 32,8 49,5 12,1 19,2 80,5 87,4 45,2 51,0 14,3 143,5 81,4 18,3 635,2
2017 22,0 25,2 48,6 54,4 23,0 37,2 31,0 41,1 92,6 36,1 40,2 45,5 496,9
2018 14,6 45,5 59,4 23,3 28,1 292,9 115,7 17,4 35,0 29,0 40,6 38,8 740,3
Середня  кіль-кість опадів за 35 р., мм 28,3 28,8 28,9 39,9 60,7 89,9 101,4 56,8 50,6 35,6 39,9 32,8 575,4

Хід середньомісячних температур повітря за даними м/с Озерна

 Середні річні температури досліджуваного періоду

Амплітуда річних температур  в  Сокирянському  районі

Середня місячна температура досліджуваного періоду

Хід середньомісячних опадів  за даними м/с Озерна

Середні  місячні  опади  досліджуваного періоду

 Середні  річні  опади  досліджуваного періоду-

Амплітуда  річних  опадів  в  Сокирянському  районі

Рослини — провісники погоди

Людина давно помітила, що в багатьох рослин напередодні зміни погоди змінюється положення окремих частин. Вони можуть уловлювати те, що не під силу нашим органам чуттів. Така здатність пояснюється залежністю їхнього життя від умов середовища: температури, вологості й тиску повітря, а також від сонячного світла.

Кульбаба. Перед негодою її квітки закриваються, ніби ховаючись від дощу. У відцвілої кульбаби на місці суцвіття з’являється біла пухнаста кулька. Імовірно, всі бачили, як легкі білі парашутики кульбаби розлітаються навіть при слабкому вітрі. Але це в суху погоду. Перед дощем же вітер не може зірвати насінини, вони немов приклеєні. Відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнасту кульку, немов парасольку.

Лугова конюшина. Рослина чутливо реагує на тепло, вологу й зміни атмосферного тиску. Перед негодою конюшина складає своє листя й схиляє голівки, а перед стійкою гарною погодою стебла й листя розправлені, суцвіття підняті нагору.

Фіалка. Перед негодою рослина закриває квітку й хилиться до землі. Те саме відбувається і з маргариткою. Перед поганою погодою її квітка нахиляється настільки низько, що майже торкається землі.

Провісники погоди серед риб, комах, птахів, ссавців

Деякі народи використовують як «живий барометр» рибу голець. У ясну погоду вона нерухомо лежить на дні акваріума, але щойно вона починає снувати вздовж стінок акваріума, як через деякий час небо затягується хмарами. А якщо голець кидається по акваріуму вгору-вниз, вправо-вліво, то незабаром піде дощ.

Чудовими метеорологами є павуки. Відомо, що вони не переносять вогкість, тому вкрай рідко виходять на полювання вранці. Вони з’являються лише тоді, коли немає роси, а відсутність роси — одна з ознак наближення негоди. Спеки павуки також бояться, тому якщо павук виходить на полювання в спекотний полудень, це означає, що він передчуває сильний вітер або грозу, які, порвавши павутину, можуть позбавити його їжі. По вечорах павуки охоче залишають своє житло, якщо не відчувають наближення дощу.

Давно відомою є здатність бджіл передчувати зміну погоди. Коли наближається гроза, вони звідусіль злітаються до пасіки.

Чудовим «прогнозистом» є жаба. Люди здавна помітили: якщо озерні жаби вилазять на берег, буде дощ.

Чимало прикмет пов’язано з поведінкою горобців. У гарну погоду вони веселі, рухливі. Якщо ж горобці збираються зграйками на землі, стають млявими, сидять насупившись — це до дощу. Улітку купаються в пилюці або піску — також до дощу. Якщо горобці оживилися й зацвірінчали в тривалу негоду, то можна чекати настання ясної погоди. Якщо взимку горобці мовчки сидять на деревах або будівлях — буде сніг, а їхнє дружне цвірінчання прогнозує потепління.

Якщо дятел стукає дзьобом у гарний літній день — буде дощ.

У народі існує прикмета, перевірена віками: ластівки літають високо — до гарної погоди, низько — до дощу.

Людина й мінлива погода

Природа подбала про те, щоб людський організм був пристосований до змін погоди. Кожний із нас має здатність переносити в окреслених природою межах коливання температури, вологості повітря, зміну атмосферного тиску. Так, відомо, що здорова людина може перенести температуру +160 °С протягом дуже короткого відрізка часу, а мінімальна температура, за якої людина недовго перебувала на відкритому повітрі, становить близько –90 °С.

Вивченням впливу погоди на здоров’я людини займається ціла низка наук: це медицина, біологія, біометеорологія.

Учені звертають увагу на те, що нерізкі ритмічні коливання погоди є своєрідним природним тренінгом, що сприятливо впливає на життєдіяльність організму. Найбільшою мірою впливають на організм, особливо маленьких дітей, людей похилого віку й людей, які страждають на різні захворювання, значні відхилення температури, вологості повітря й атмосферного тиску. Несприятлива ситуація складається в тому випадку, якщо людина мало буває на свіжому повітрі, перебуває в основному у виробничих і житлових приміщеннях. У цьому випадку слабшають біологічні зв’язки з природним середовищем, послаблюється опірність організму, тому навіть звичайні коливання погоди й тим більше зміна кліматичних умов можуть стати причиною поганого самопочуття. Для того щоб зменшити залежність від примх погоди, треба регулярно займатися фізкультурою, гуляти на свіжому повітрі, загартовуватися, вести здоровий спосіб життя.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО МЕТЕОСТАНЦІЮ ОЗЕРНА

(міста Новодністровськ Чернівецької області)

В 1983 році згідно наказу №62 від 22.03.1983 року Українського управління з гідрометеорології та контролю природного середовища була відкрита озерна станція. Період відкриття станції пов’язаний із створенням Дністровського водосховища, яке серед великих водосховищ України є наймолодшим.

Перші працівники станції вже влітку 1983 року приймали участь у виконанні робіт по відбору проб води на забруднення після викидів відходів виробництва Стебницького хімкомбінату в складі комплексної експедиції.
Восени 1983 року проводилось обладнання метеорологічного майданчика на території станції, встановлення приладів для виконання метеорологічних спостережень і з 23 грудня 1983року були розпочаті безперервні метеорологічні спостереження за температурою повітря і поверхні грунту, вітровим режимом, опадами, хмарністю, тиском, вологістю повітря, сніговим покривом та атмосферними явищами. Також були організовані і агрометеорологічні спостереження за сільськогосподарськими культурами та роботи по відбору проб грунту на визначення вологості.

В липні 1984 року були розпочаті спеціалізовані спостереження за випаровуванням на водновипаровувальному майданчику.

При створенні станції на той час до її складу увійшли озерний пост Новодністровськ верхній б’єф та річковий пост Новодністровськ нижній б’єф, на яких гідрологічні спостереження були організовані ще в жовтні 1982 року.
Відкриття стаціонарних пунктів спостережень, а саме озерних постів, сприяло вивченню гідрологічного, термічного та льодового режиму Дністровського водосховища. Так, в листопаді 1983 року був відкритий пост Непоротове. В подальшому поетапно відкривались пости Стара Ушиця, Грушівці, Устя, Рухотин.

Гідрологічний пост Жванець, який до будівництва Дністровської ГЕС діяв на р.Дністер, як річковий пост, із наповненням водосховища був переведений в озерний тип.

В подальшому до станції також були приєднані гідрологічні пости, які раніше підпорядковувались гідрологічній станції Кам’янець-Подільський, на річках, що формують лівобережний приплив до Дністровського водосховища та до р.Дністер нижче Дністровського каскаду. На цих постах крім рівенного, температурного та льодового режиму проводяться вимірювання витрат води. В цілому в підпорядкуванні станції знаходиться 21 пост, із них 9 постів озерного типу та 12 річкових постів. До складу станції входять пости, які за періодом спостережень мають тривалий історичний ряд спостережень: перші спостереження на посту Могилів-Подільський, який знаходиться на транскордонній ділянці р.Дністер Україна-Молдова розпочаті 13.01.1877р., на річковому посту Жванець – 18.09.1882 р.

Для виконання моніторингових робіт на водосховищі, а саме, вивчення термічного режиму води, хімічного та гідробіологічного складу води, метеорологічних параметрів станція в 1984 році була забезпечена теплоходом ”Туча” та автомобілем УАЗ для обслуговування експедиційних виїздів.
Протягом 35-річного періоду озерна станція виконує завдання і функції щодо якісного та своєчасного проведення гідрологічних, метеорологічних, агрометеорологічних спостережень, забезпечення енергетиків, органів державної влади, інших структур інформацією і прогнозами про фактичний стан річок, про погодні умови, надає попередження про небезпечні та стихійні гідрометеорологічні явища, про стан радіаційного забруднення природного середовища.


Підготувала: Шибінська Валентина Іванівна, вчитель географії Ожівського навчально – виховного комплексу села Ожеве Сокирянського району Чернівецької області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *