План-конспект уроку географії “Глобальне потепління клімату – глобальна проблема людства”

План-конспект уроку є переможцем Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Географія)


Тема уроку:  Глобальне потепління клімату – глобальна проблема людства

Мета уроку:

формувати ключові компетентності:

  1. Основні компетентності у природничих науках:
  • пояснити явище глобального потепління клімату, як однієї з основних глобальних проблем людства;
  • у групах критично дослідити окреслену проблему, проаналізувати всі позитивні й негативні позиції щодо глобального потепління клімату.
  1. Інформаційно-цифрову компетентність:
  • використовуючи цифровий контент з окресленої теми, оцінити, що можна вважати правдивою інформацією, а що викликає сумніви;
  • обробити отриману інформацію і створити своє медіаповідомлення.
  1. Соціальну і громадянську компетентність:
  • написати звернення до депутатів Верховної Ради щодо глобального потепління клімату.

Завдання уроку:

Учні повинні:

  • аналізувати загрози, пов’язані з кліматичними змінами в глобальному і локальному масштабах;
  • окреслювати причини глобального потепління клімату;
  • визначати наслідки спостережувальних явищ;
  • навчитися критично аналізувати інформацію ЗМІ, демонструючи навички медіаграмотності.

Очікувані результати уроку:

Після цього уроку учні зможуть:

  • працювати в групі з візуальними, текстовими джерелами інформації, аналізуючи та критично осмислюючи запропонований матеріал;
  • формувати власну точку зору щодо окресленої проблеми;
  • отримувати інтелектуальну насолоду, спостерігаючи за актуальними повідомленнями ЗМІ про явища глобального потепління.

Обладнання: мультимедійний комплекс, дошка, фліп-чарт, стільці та столи, розставлені для роботи у групах.

Хід уроку

До початку уроку клас поділено на 4 групи. У кожній групі учні вибирають спікера, який представляє спільне рішення групи, секретаря, який фіксує хід обговорення і записує цікаві ідеї, охоронця часу, який слідкує за часом роботи.

І. Фаза актуалізації

Учитель актуалізує в пам’яті учнів уже наявні знання з предметів природничого циклу про глобальне потепління клімату, пропонуючи створити кластер-асоціацію «Глобальне потепління клімату». Учитель нагадує правила складання кластера-асоціації:

  1. Висловлюйте і фіксуйте все, що спадає на думку, навіть якщо це просто асоціації або припущення.
  2. У ході роботи невірні чи неточні висловлювання можуть бути виправлені або доповнені.
  3. Дайте волю уяві та інтуїції, продовжуючи роботу до тих пір, поки не закінчаться всі ідеї або вичерпається час.
  4. Спробуйте скласти якомога більше зв’язків між смисловими одиницями.
  5. У процесі аналізу все систематизуйте.

Кластер створюється на дошці або ватмані, який прикріплюється до фліп-чартера.

Учитель, підсумовуючи попередню роботу, пропонує учням визначити тему уроку самостійно, а потім оголошує завдання та очікувані результати.

Вступне слово вчителя

У даний час дуже багато говорять про глобальне потепління клімату. Ми помічаємо, що в останні роки погода стала істотно змінюватися: тривала зима, пізня весна, холодне літо. Як же пояснюються ці зміни вченими?

Існує дві діаметрально протилежні точки зору. Прихильники першої точки зору стверджують, що в даний час відбувається глобальне потепління клімату. Одні дослідники вважають, що це відбувається внаслідок змін, що відбуваються в Космосі, інші – за рахунок зростання парникових газів. З питання причин зростання концентрації парникових газів також є розбіжності. Одні фахівці вважають, що в катаклізмах природи винна людина, яка забруднює навколишнє середовище парниковими газами: діоксидом азоту, метаном, фреонами, закисом азоту. Інші фахівці вважають, що зростання концентрації парникових газів відбувається за рахунок природних джерел – вулканів, а внесок антропогенного чинника дуже малий. Дійсно, згідно статистичних даних від антропогенних джерел викидається всього 3,5% діоксиду вуглецю від загальної кількості діоксиду вуглецю, що надходить у навколишнє середовище, а метану – 3,3%.

Друга точка зору полягає у твердженні, що в даний час людство знаходиться на початку чергового льодовикового періоду. І проблема глобального потепління є наукоподібним міфом. Зокрема, такої точки зору дотримується відомий російський географ, професор А. П. Капіца. Він стверджує, що збільшення концентрації вуглекислого газу не передує глобальному потеплінню, а йде після нього.

Президент британського Королівського астрономічного товариства Фред Хойл і професор Кардіфського університету Чандра Вікрамасінгх опублікували статтю в журналі «Астрофізика та космічні науки», у якій викладаються не зовсім звичайні погляди на проблему глобального потепління. Всупереч поширеній думці, вчені вважають, що парниковий ефект – не проблема, а єдиний засіб, який може врятувати Землю від катастрофи. Вони стверджують, що близько десяти тисяч років тому Земля зіткнулася з кометою. При вибуху, що відбувся при зіткненні, в повітря було піднято величезну кількість води, в результаті чого виник парниковий ефект. Якби не комета,  клімат навряд чи  зазнав істотних змін на краще, і розвиток людської цивілізації опинився б під загрозою. Наслідки зіткнення з кометою відчуваються до цього часу, проте за минулі тисячоліття його вплив дуже зменшився і клімат Землі повільно повертається в початковий стан. Положення погіршує космічний пил, що накопичується в атмосфері. Тому збільшення кількості парникових газів є необхідним або людство може опинитися в новому льодовиковому періоді.

Незважаючи на ці повідомлення, більшість вчених підтримує точку зору, що в даний час відбувається глобальне потепління клімату.  Наукова думка, висловлена Міждержавною групою експертів по зміні клімату (МГЕЗК) ООН, і безпосередньо підтримана національними академіями наук країн «Великої сімки», полягає в тому, що середня температура на Землі піднялася на 0,7 °C з часу початку промислової революції (з другої половини XVIII століття), і що велика частка потепління, що спостерігалася в останні 50 років, викликана діяльністю людини в першу чергу викидом газів, що викликають парниковий ефект, таких як вуглекислий газ (CO2) і метан (CH4). Оцінки, отримані з кліматичних моделей, на які посилається МГЕЗК, кажуть, що в XXI столітті середня температура поверхні Землі може підвищитися на величину від 1,1 до 6,4 °C. В окремих регіонах температура може набагато знизитися.

Однак, які саме чинники – сама природа чи діяльність людини – надають переважний вплив на зміну клімату, єдиної думки на сьогоднішній день немає.

Отже, давайте сьогодні на уроці спробуємо проаналізувати відеоматеріали і сформувати свою власну точку зору: чи існує глобальне потепління клімату?

Учитель пропонує учням у групах за допомогою нетбуків або планшетів переглянути відеоматеріал, який було заздалегідь підготовлено вчителем. Після перегляду та обговорення матеріалів у групах (обговорення до 3 хв.) спікер кожної групи виступає з промовою (виступ до 5 хв.)

І група переглядає матеріал за допомогою відеохостингу «Ютуб» – «Як змінюється світ через глобальне потепління?»

( https://www.youtube.com/watch?v=PCE_PjaUZNc)

Запитання, які заздалегідь надруковані   на окремих аркушах паперу, для учнів І групи:

  1. Яка основна причина глобального потепління клімату?
  2. Танення якого льодовика яскраво показує підвищення температурного режиму?
  3. Чому теплішають моря й океани?
  4. Для яких регіонів Землі глобальне потепління найбільш небезпечне?
  5. Які процеси поглиблюють глобальне потепління?
  6. На Вашу думку, чи отримали ви достовірну інформацію чи автори сюжету дозволили маніпулювати вашим емоційним сприйняттям? (Використати додаток 1)
  7. Чи доводять ці матеріали, що існує глобальне потепління?

ІІ група переглядає матеріал за допомогою відеохостінгу «Ютуб» – «Глобальне  танення: НАСА спрогнозувало всесвітній потоп, що зачепить Україну» (https://www.youtube.com/watch?v=wFRpFeWA6WI)

Запитання, які заздалегідь надруковані   на окремих аркушах паперу, для учнів ІІ групи:

  1. Що пророчать представники американського космічного агентства НАСА?
  2. На скільки підвищиться рівень світового океану за 60 років?
  3. На скільки метрів підвищиться рівень світового океану, якщо розтануть льодовики Арктики і Антарктиди?
  4. Які території будуть затоплені в першу чергу?
  5. Чому ректор інституту будівельних матеріалів скептичного сприймає цю новину?
  6. На Вашу думку, чи отримали ви достовірну інформацію чи автори сюжету дозволили маніпулювати вашим емоційним сприйняттям? (Використати додаток 1)
  7. Чи доводять ці матеріали, що існує глобальне потепління?

ІІІ група переглядає матеріал за допомогою відеохостингу «Ютуб» –

«Глобальне потепління чи похолодання?»

(https://www.youtube.com/watch?v=jQ8luUqeRnM)

Запитання, які заздалегідь надруковані   на окремих аркушах паперу, для учнів ІІІ групи:

  1. Які ви можете навести приклади аномально високої та аномально низької температур, зафіксованих на Землі?
  2. Як пояснює аномальні потепління та похолодання завідувач відділу Українського гідрометцентру інституту ДСНС НАУ Віра Балабух?
  3. Що «просить» природа в людства?
  4. Яка кількість людей Європи може загинути до кінця цього століття, якщо не зупинити господарський вплив на клімат?
  5. На Вашу думку, чи отримали ви достовірну інформацію чи автори сюжету дозволили маніпулювати вашим емоційним сприйняттям? (Використати додаток 1)
  6. Чи доводять ці матеріали , що існує глобальне потепління?

ІV Група  аналізує виступ Дональда Трампа щодо глобального потепління та новину про протести бельгійських школярів щодо окресленої проблеми (Додатки 2 та 3)

(https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/10415133-tramp-poskarzhivsya-na-vidsutnist-globalnogo-poteplinnya-v-ssha.html)

Запитання, які заздалегідь надруковані   на окремих аркушах паперу, для учнів ІV групи:

  1. Чи згодні ви з думкою президента США Д. Трампа щодо глобального потепління клімату?
  2. Чи можна вважати таку позицію США викликом людству?
  3. Ви підтримуєте звернення бельгійських учнів та вчителів щодо глобального потепління?
  4. Ви притримуєтесь точки зору Д. Трампа чи бельгійських школярів?
  5. Ви готові написати звернення до депутатів Верховної Ради України із закликом рятувати планету Земля?
  6. На Вашу думку, чи отримали ви достовірну інформацію чи автори сюжету дозволили маніпулювати вашим емоційним сприйняттям?        (Використати додаток 1)

Після роботи з відеоматеріалами та документами,  групи по черзі презентують результати спільної діяльності.

Учитель  пропонує загальне обговорення за питаннями:

  1. Якщо притримуватися точки зору, що саме людина винна в глобальному потеплінні, саме людина своєю діяльністю створює явище «парникового ефекту», то як, на вашу думку, можна врятувати планету Земля?

( Очікувана відповідь:

  • застосовувати безвідхідні технології на виробництві;
  • опале листя не спалювати, компостувати;
  • забезпечувати озелення міст і сіл;
  • ставити очисні фільтри;
  • користуватися відновлювальними джерелами енергії;
  • впроваджувати екологічно чисті марки пального;
  • здійснювати правильне планування житлових та промислових районів у межах міста;
  • забезпечувати екологічно обґрунтоване зрошення земель;
  • удосконалювати екологічне законодавство;
  • брати активну участь в громадському житті міста, країни, відстоюючи позиції захисту нашої планети від глобального потепління)

Слово вчителя

У ході обговорення такої важливої глобальної проблеми,  як глобальне потепління клімату, я запропонувала Вам дати відповідь на запитання щодо достовірності інформації, яку отримали? Як ви думаєте, навіщо нам, маючи якусь інформацію, щоразу потрібно переконуватися, чи  правдива ця інформація чи фейк? Дійсно, при  користуванні різними джерелами інформації, потрібно завжди вміти розпізнати, де правдива інформація, а де хочуть скористатися вашим  емоційним станом, довірливістю і, таким чином, нав’язати свою точку зору. Я закликаю Вас, будь-яку інформацію, яку отримуєте, перевіряйте, намагайтеся критично її аналізувати і лише потім –  використовуйте. Це допоможе Вам,  по-перше, бути обізнаним у багатьох питаннях, а по-друге, – убереже від помилкових тверджень і розчарувань.

ІІІ Фаза консолідації

Слово вчителя

Завершуючи нашу плідну роботу, давайте спробуємо виголосити ті основні меседжі, які потрібно донести до депутатів Верховної Ради аби достукатися до їх розуму і сердець. У мене в руках мікрофон, який ми будемо передавати від однієї групи до іншої,  секретарі наших груп будуть записувати  висловлювання для того, щоб потім написати звернення до депутатів.

( Очікувані вислови:

  • схаменіться;
  • подумайте про своїх дітей і онуків;
  • ви не звертаєте увагу на це питання, бо розумієте, що не Вам, а нам його вирішувати;
  • порахуйте, може, введення альтернативних джерел енергії вигідніше?;
  • зволікати більше не можна;
  • тощо.

ІV Фаза рефлексії

Учитель задає запитання:

  1. Чи отримали ви сьогодні знання, які стануть у нагоді в подальшому житті?
  2. Яка інформація, отримана на уроці, змусила переосмислити своє ставлення до окресленої проблеми?
  3. Як ви думаєте, що значить бути медіаграмотним?
  4. На якому етапі уроку вам було нецікаво, а на якому – найцікавіше та пізнавально.

Заключне слово вчителя

Глобальне потепління клімату –  це питання виживання. Те, що сьогодні відбувається на Землі: зміни умов для життя тварин, забруднення ґрунту, води та повітря, вирубка лісів і агресивний видобуток ресурсів – неухильно веде до знищення планети. При нинішніх темпах, через кілька десятиліть, люди і більшість живих видів опиняться в критичній ситуації, коли вже нічого не можна буде змінити. Тож давайте разом будемо рятувати нашу планету Земля!

VIII. Домашнє завдання

Кожна група учнів повинна написати звернення до депутатів Верховної Ради щодо глобального потепління клімату. Потім на основі звернень кожної групи буде створено спільний документ і надіслано  до Верховної Ради.

Додаток 1

Критичне мислення — це комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо, коли оцінюємо інформацію, достовірна вона чи маніпулятивна. Критичне мислення включає ознайомлення з інформацією, сприйняття інформації з різних джерел, аналіз різних поглядів, вироблення власного погляду й добір переконливої аргументації, ухвалення остаточного самостійного рішення.

Критичне мислення — основний інструмент аналізу медіатексту. Ключовими питаннями для аналізу медіатекстів є такі:

АУДИТОРІЯ Й АВТОРСТВО АВТОРСТВО Хто створив ці меседжі?
МЕТА Чому їх створено? Яка цільова аудиторія (та звідки ви це знаєте)?
ЕКОНОМІКА Хто за це заплатив?
ВПЛИВ Хто може дістати користь від цього меседжу? Кому він може завдати шкоди? Що це повідомлення означає для мене?
РЕАКЦІЯ Які можуть бути мої дії у відповідь на ці меседжі?
МЕСЕДЖІ ТА ЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ Про що це (й що вас змушує так думати)? Які ідеї, цінності, інформація та/або погляди очевидні/ імпліцитні? Про що не говориться в цьому повідомленні, що було б важливо знати?
ТЕХНІКИ Які техніки використовуються? Чому використовуються саме ці техніки? Як вони передають меседжі?
ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Як можуть різні люди зрозуміти ці меседжі по-різному? Яка моя інтерпретація цього та що я дізнаюся про себе зі своєї реакції або інтерпретації?
ПОДАННЯ РЕАЛЬНОСТІ КОНТЕКСТ Коли це зроблено? Де або як ним поділилися з публікою?
НАДІЙНІСТЬ Чи це факт, думка, чи щось інше? Якою мірою меседж гідний довіри (та що змушує вас так думати)? Які джерела інформації, думок, припущень?

(За Шейбе С., Рогоу Ф. Медіаграмотність: Підручник для вчителя / Перекл. з англ. — К.: Центр вільної преси, АУП, 2014. — 319 с.)

Додаток 2

Трамп поскаржився на відсутність глобального потепління в США 01:41, 21 січня  2019

Трамп неодноразово заявляв, що Глобальне потепління є міфом, а боротьба з ним зокрема негативно впливає на американську економіку.

Трамп вкотре висміяв проблему глобального потепління, іронічно поскаржившись на його відсутність у США. Глава Білого дому зазначив, що зараз, коли в більшості штатів країни випало багато снігу та встановилася холодна погода, США знадобилось би глобальне потепління. «Будьте обережні і спробуйте не виходити з дому. Значна частина країни страждає від неймовірної кількості снігу і майже рекордних холодів. Було б непогано отримати трохи того самого старого доброго глобального потепління прямо зараз!» — написав Трамп у Twitter.  Трамп розкритикував Паризьку угоду на тлі протестів у Франції .

         Нагадаємо, Трамп неодноразово заявляв, що Глобальне потепління є міфом, а боротьба з ним зокрема негативно впливає на американську економіку. Після обрання на посаду президента, він вийшов із Паризької кліматичної угоди, яку в 2015 році підписали 170 країн світу.

× Паризька угода — міжнародна угода 2015 року, яка регулює заходи зі зменшення викидів вуглекислого газу. Згідно з нею, індустріально розвинуті країни мають вжити всі можливі заходи до 2020 року заради стримання росту глобальної температури в межах 1,5-2 градусів Цельсія до кінця сторіччя.
Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/ecology/ecologyclimate/10415133-tramp-poskarzhivsya-na-vidsutnist-globalnogo-poteplinnya-v-ssha.html

(УНІАН – інформаційна агенція)

Додаток 3

ТИСЯЧІ БЕЛЬГІЙСЬКИХ УЧНІВ ТА СТУДЕНТІВ ВИЙШЛИ НА АКЦІЮ ПРОТИ ГЛОБАЛЬНОГО ПОТЕПЛІННЯ

          Молодь закликає чиновників запобігти змінам клімату. Мовляв, дорослі не опікуються цією проблемою, бо боротися з наслідками потепління доведеться не їм, а їхнім нащадкам. Тому вимагають знизити рівень викидів в атмосферу. Для цього – відмовитися від нафти, газу та бензину. Більше читайте тут: https://tsn.ua/video/video-novini/tisyachi-belgiyskih-uchniv-ta-studentiv-viyshli-na-akciyu-proti-globalnogo-poteplinnya.html ( ТСН каналу 1+1, 14.02.2019)

Література

  1. Терно Сергій. Лекції «Критичне мислення для освітян»
  2. Наталія Степанова «Критичне мислення для освітян»
  3. Інтернет-ресурси:

http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/51/8.pdf

  1. Бакка Підручник з Громадянської освіти. 10 клас.

Підготувала: Большакова Сусанна Наумівна, вчитель географії, заступник директора Бориспільського НВК «Гімназія «Перспектива» (м. Бориспіль, Київська область)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *