План-конспект уроку біології у 8 класі “Імунітет. Імунна регуляція організму”

План-конспект уроку є дипломантом ІІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).


Тема. Імунітет. Імунна регуляція організму.

(слайд 1)

Мета: сформувати в учнів поняття про імунітет та імунні реакції організму. Розвивати вміння працювати групою, досліджувати стан власного організму. Донести до учнів необхідність вести здоровий спосіб життя, та робити щеплення.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Форма уроку: комбінований. Урок-гра.

Міжпредметні зв’язки: історія, інформатика, література.

Основні поняття і терміни: імунітет, клітинний та гуморальний імунітет, антитіла, антигени, лейкоцити, щеплення, вроджений та набутий імунітет, імунні реакції, СНІД, ВІЛ, інфекційні хвороби.

Обладнання: мультимедійна презентація, саморобні таблички.

Структура уроку

(слайд 2)

«Здоров’я – найважливіший скарб»

 І. Вступ. Актуалізація опорних знань. (7 хвилин)

Доброго Дня діти! Давайте піднімемо вверх картку, що відображає ваш настрій. Пропоную всім посміхнутися один одному і з гарним настроєм розпочати урок. Повторіть одну хвилиночку домашнє завдання, і ми напишемо біологічний диктант.

«Біологічний диктант».

Фронтальне опитування. (Слайд 3)

– Що таке гомеостаз?

– Пригадайте, що таке гуморальна регуляція?

– Як ви розумієте слово регуляція?

Приготували листочки. (Слайд 4)

  1. Біологічні речовини, хімічного походження. Впливають на всі процеси в організмі. (Гормони)
  2. Органи, що виділяють секрет. (Залози)
  3. Виробляє «гормон щастя». Знаходиться позаду грудини? (Тимус)
  4. Регулює інші залози. Знаходиться у проміжному мозку? (Гіпоталамус)
  5. Виробляє гормон росту, регулює роботу інших залоз і інші метаболічні процеси? (Гіпофіз)
  6. Регулює біоритми людини. Схожа на шишечку, знаходиться у проміжному мозку. «Третє око людини»? (Епіфіз)
  7. Знаходиться попереду трахеї. На шиї. Регулює кількість кальцію в крові? (Щитоподібна)
  8. Регулює кількість кальцію в організмі. (Паращитоподібна)
  9. Знаходиться біля шлунку. Неправильна робота призводить до «цукрового діабету». Відповідає за транспорт глюкози. (Підшлункова залоза)
  10. Відповідає за адаптацію організму в умовах стресу. Знаходиться на нирках. (Надниркова)
  11. Виділяє жіночий статевий гормон. (Яєчник)
  12. Виділяє чоловічий статевий гормон. Знаходиться в мошонці. (Яєчки)

Взаємоперевірка.

 ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. (6 хвилин)

(Казка про захисників організму)

Якось Катруся задрімала на уроці. (Їй дуже хотілось спати, бо всю ніч вона грала в комп’ютерну гру). Аж, раптом, все навкруги закружляло, з’явились яскраві плями засліплюючи очі, і дівчинка вмить опинилась на якомусь човні. Човен з шаленою швидкістю мчав по тунелю, чимось схожому на наше звичне метро. Цей човен був незвичайним – червоним і двояко ввігнутим. Він поспішав доставити якийсь дуже важливий вантаж. Каті було дуже цікаво, бо все що відбувалося було чарівним і казковим. Вона немов би розуміла мову човника. Човен мав ім’я – Еритроцит.

Зненацька повз пронеслась зграйка маленьких войовничих істот. Вони були дуже серйозними і постійно бормотали: «Захищати! Долати! Не пускати!». В одну мить Катя дуже злякалась, по попереду були страшенні монстри, брудні, волохаті і з декількома хвостами.

Маленькі воїни вмить накинулись на чудовиськ і ті зникли, немов їх і не було.

– Це антигени і антитіла, – сказав Еритроцит, – не звертай уваги! Вони постійно воюють.

На їхньому шляху з’явився поважний лицар. Він був весь у білому і легко змінював форму.

– Мене звуть Лейкоцит. Вам зустрілись мої піддані. Наш обов’язок і справа усього життя, це захищати цю фортецю.

Лейкоцит повів Катрусю по фортеці. Мешканці були дивні на вигляд, але всі дуже дружні.

– Якщо б мене, моїх братів та підданих не було, то фортеця дуже швидко зруйнувалась. Звісно вона має високі стіни, огорожі і ворогу важко потрапити всередину, але ж інколи їм це вдається. Вороги хочуть зруйнувати фортецю, або заполонити її. Я можу здолати майже будь-кого, але інколи для мене це дуже важко. Тоді ідилія у фортеці порушується і мені потрібна допомога. На допомогу приходять такі ж як і я, але більш досвідченіші. До речі, я пам’ятаю кожного ворога, якого переміг, і як я його переміг. Про це я розповідаю своїм братам і підданим, щоб і вони стали сильнішими. А ти знаєш що таке імунітет?…

Раптом Катрусю розбудили слова вчительки – Катю, то що ж таке імунітет?

А ви знаєте, що таке імунітет? (Асоціативний кущ) (Слайд 5)

Відеофрагмент, реакція лейкоцитів на збудника. Пояснення вчителя. (Додаток 1) (Слайд 6)

Дрібні клітини, що накинулись на збудника, то лейкоцити.

ІІІ. Отримання нових знань. (14 хвилин)

Запишемо. (Слайд 7)

Імунітет – це здатність організму виявляти сторонні з’єднання і тіла у внутрішньому середовищі організму і знищувати їх (від латів. immunitas – звільнення, позбавлення від чого-небудь), тобто це – захисна реакція організму. Імунітет, так само як фагоцитоз, є функцією лейкоцитів. (Визначення імунітету записується на дошці).

Розповідь вчителя.

Імунітет формується в людини впродовж її існування, а викликають імунітет різні фактори. (Робота зі схемами. Додаток 2) (Слайд 8-13)

IV. Засвоєння знань (14 хвилин)

Міні лекція (Додаток 3) (Слайд 14-15)

1. Проблемне запитання. Як підвищити імунітет?

Діти висловлюють власну думку, а як пам’ятку в подарунок отримують табличку в кінці уроку. (Додаток 6) (Слайд 16)

Як підвищити імунітет?

2. Гра «На прийомі у лікаря» (Додаток 4) (Слайд 17)

А зараз я пропоную відчути себе лікарем, і дати відповіді на запитання пацієнтів. Роздатковий матеріал.

3. Рубрика  «Відповідь ерудита»

(слайд 18)

Чи знали ви, що захворювання можуть бути місцевими і загальними? Місцеве, це коли хворіє маленьке місце у нашому організмі (наприклад подряпинка), а загальне – це коли хвороба добре відчувається і хворіє весь організм. Причому місцеве може перерости в загальне (з подряпинки в зараження крові)

Питання: (слайд 19)

1. Які з перерахованих захворювань відносяться до загальних, а які – до місцевих: прищ (місцеве), хворий зуб (місцеве), віспа (загальне), грип (загальне)?

2. Чому не можна давити прищі? (Щоб місцеве захворювання не перейшло в загальне).

3. Всі колись падали і збивали коліна. В місцях ураження кров згорталась і утворювала тромб. Чи є це захисною реакцією організму? (Так, тому що зупиняється кровотеча, і відновлюється бар’єрна функція).

4. Під словом мікроби мають на увазі..? (віруси і хвороботворні бактерії)

5. Чи можна вважати захисними реакціями організму кашель, чхання, нежить і підвищення температури? (Так, оскільки організм таким чином бореться з мікробами).

V. Підведення підсумку уроку. (8 хвилин)

1. «Повернімось до епіграфу», або «зворотня зупинка». Давайте крок за кроком зараз повернемось назад, допоки не пригадаємо з чого розпочинався урок.

2. Пропоную вам зараз розгадати кросворд. (Додаток 5) (Слайд 20)

3. «Капелюшок» (якщо встигнемо). Тож діти, хто хоче приміряти на себе білий капелюх? Чорний? Жовтий? Зелений? Червоний? Чи може блакитний? (Слайд 21)

Тож діти, ми сьогодні дізнались про ще одне диво – захисні властивості нашого організму. Пропоную підняти таблички, які відображають ваш настрій на кінець уроку.

VI. Домашнє завдання. (1 хвилина)

Відповідний параграф у підручнику + конспект.

За бажанням – Наша творчість «Імунітет» (інтерв’ю, або малюнок, або твір, тощо…) (Додаток 7)

Додаток 2.

ВИДИ  ІМУНІТЕТУ

Додаток 3.

МІНІ-ЛЕКЦІЯ «Вага вчених, для нашого здоров’я»

Дженнер

Лише близько 200 років назад, англійській Лікар Дженнер почув повір’я серед селян, про те що доярки не хворіють віспою, після того як перехворіють коров’ячею віспою. Коров’яча віспа протікала в легкій формі на відміну від людської. Він спостерігав за цим феноменом, а потім провів власний дослід.

У травні 1796 року Дженнер зробив щеплення Джеймсу Фиппсу, восьмирічному хлопчикові, речовиною, узятою з прищика коров’ячої віспи на руці доярки. Як і очікувалося, дитина захворіла коров’ячою віспою, але незабаром видужав. Через декілька тижнів Дженнер прищепив йому справжню віспу. Як він і сподівався, у хлопчика не було ніяких симптомів зараження.

Після деяких подальших досліджень Дженнер виклав результати своєї роботи у брошурі “Дослідження дії і ефектів вакцини від віспи” і опублікував її в 1798 році. Саме ця брошура стала головною причиною швидкого прийняття практики вакцинації.

Луї Пастер –

французький вчений, засновник  сучасної мікробіології і імунології,  член-кореспондент (1884) і почесний член (1893) Петербурзької АН.

Роботи Пастера по оптичній асиметрії молекул лягли в основу стереохімії. Відкрив природу бродіння. Спростував теорію самозародження мікроорганізмів. Вивчив етіологію багатьох інфекційних захворювань. Розробив метод профілактичної вакцинації проти курячої холера (1879), сибірської виразки (1881), сказу (1885). Ввів методи асептики і антисептики.У 1888 створив і очолив науково-дослідний інститут мікробіології.

Лише через 80 років, після відкриттів Дженнера, Луї Пастер розробив теорію попередження хвороб через вакцинацію. В організм вводяться ослаблені мікроби – збудники хвороби, які не можуть завдати серйозної шкоди організму, проте людина потім не хворіє цією хворобою.

А які щеплення робили вам?

Додаток 4.

3. Гра «На  прийомі у лікаря» (робота в парах)

Додаток 5.

Кросворд «Імунітет»

Запитання.

1. Імунітет, при якому збудники хвороб знищуються фагоцитозом.

2. Хвороба, від якої загинуло 100 тисяч людей у Візантійській імперії. Тривала 50 років.

3. Імунітет за якого клітини виробляють антитіла, що паралізують, чи ослаблюють збудників хвороби.

4. Речовини, що виробляються В-лімфоцитами і здатні нейтралізувати антигени.

5. Вірус, що спричиняє хворобу імунодефіциту людини.

6. Імунітет, що утворився внаслідок щеплення, чи вакцинації.

7. Введення в організм людини ослаблених збудників хвороб.

8. Вчений, що розробив способи профілактичної вакцинації проти сказу, курячої холери та сибірської виразки у ХІХ столітті.

Додаток 6.

Як підвищити імунітет?

Додаток 7.

Домашня робота учнів. Вони зняли відео про щеплення, і приєднались до флешмобу «Ми за вакцинацію»

https://www.youtube.com/watch?v=7t3mAOmQq2A

Презентація до уроку>>>


Автор: Кругова Марія Іванівна, вчитель біології, географії Виноградненського НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» Токмацького району Запорізької області.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *