ФАКТЧЕКІНГ ТА МЕДІАГРАМОТНІСТЬ В ДІЇ: ІНТЕРВ’Ю З ТАМАР КІНЦУРАШВІЛІ, ФУНДАТОРКОЮ ЛАБОРАТОРІЇ ВИКРИТТЯ МІФІВ (MYTH DETECTOR LAB)

Тамар Кінцурашвілі має потужний досвід у роботі над проектами з розвитку медіа в Грузії.  Вона займається проблемою поширення неправдивої інформації та пояснює принцип використання інструментів фактчекінгу в поєднанні з медіа- та інформаційною грамотністю.

Тамар Кінцурашвілі  (@tamarMDF) працює виконавчим директором Фонду Розвитку ЗМІ в Грузії та головним редактором онлайн порталу Myth Detector (@MythDetector). Гостя інтерв’ю розповідає про те як експерти з фактчекінгу борються проти дезінформації та неправдивої інформації в Грузії, а також проводять навчання методам перевірки достовірності повідомлень.

Академія DW: Як Ви відкрили для себе фактчекінг? Чому це стало важливим для Вас?

– Ми розпочали роботу над фактчекінгом у відповідь на неправдиві інформаційні атаки з боку Росії та загрозу національній безпеці Грузії. Пізніше сфера нашої зацікавленості вже не обмежувалася політичними питаннями, натомість ми долучилися до відстежування «клікбейтних» вебсайтів, що використовують схожі методи обману. Ми також слідкуємо за пропагандою всередині країни, оскільки афілійовані з урядом Грузії фейкові аккаунти зловживають можливостями нових медіа та просувають власні політичні інтереси. Нам вкрай необхідно інформувати громадян і зберігати рівень довіри до надійних медіа. Ми як демократичне суспільство потребуємо якісного інформування, щоб мати змогу робити усвідомлений вибір.

Як Myth Detector перевіряє факти?

– Ми викриваємо неправду на основі відкритих джерел. Частково наш метод перевірки фактів включає пошук інформації про медіа або основні джерела, що використовуються. Таким чином, ми сприяємо ширшому розумінню завдань медіа аудиторією. Такі вебсайти як Sputnik Грузія або Russia Today вже не мають старої популярності серед споживачів новин, оскільки тепер грузини більш критично сприймають відверто прокремлівські ЗМІ. Сьогодні вебсайти поширюють дезінформацію, використовуючи принцип посилання на новостворене джерело з авторитетною назвою, щоб приховати справжніх власників медіа та нав’язати образ достовірності неправдивого повідомлення. Себто створюються фейкові медіаклони, наприклад, «FoxNews.ge», «CNN.ru» або несправжня сторінка «BBC News» для підтвердження так званої достовірності.  Таким чином, західні бренди використовуються для дезінформації суспільства та демонізації того ж таки Заходу. Деякі маргінальні грузинські медіа можуть підхоплювати ці російські інформаційні вкидання. В наш час дуже легко створювати онлайн контент, тому вкрай важливо розуміти те, що відбувається за лаштунками новин. Наприклад, нами було виявлено місцезнаходження IP адрес медіаклонів CNN та BBC у м. Санкт-Петербург.

Ми намагаємося донести до аудиторії важливість критичного споживання медіаконтенту. Звичайно, неправдива інформація публікується не завжди цілеспрямовано, однак коли фейкові новини поширюються з конкретною метою, як у випадку з Росією та іншими політичними гравцями, необхідно пояснювати причини того, чому так відбувається.

Яка ваша цільова аудиторія і як ви здійснюєте комунікацію з нею?

– Ми працюємо переважно з молоддю. Також, ми створюємо контент для ЗМІ, особливо якщо їм бракує досвіду у сфері фактчекінгу, або ж пропонуємо використати певні джерела. За нашою Facebook сторінкою слідкують 60,000 користувачів. Коли ми висвітлюємо критично важливі теми, інші медіа посилаються на наш фактчекінг. Ми намагаємося впливати на політику та спостерігати за діяльністю законотворців.

З якими ключовими викликами щодо поширення коронавірусної інфекції найчастіше стикаються Myth Detector та інші фактчекери?

– Нами встановлено, що наразі поширюються як мінімум три основні неправдиві наративи про коронавірус. До першого належить інспірована Росією теорія змови про дослідницький Центр громадського здоров’я імені Річарда Лугара в Грузії, який побудували за підтримки уряду США. Це – сучасна лабораторія, унікальна в своєму регіоні, яка виконує сьогодні важливі завдання в галузі діагностики коронавірусної хвороби. Протягом довгого часу, пан Путін особисто та інші російські політики робили заяви про те, що Лабораторія імені Лугара є джерелом походження різноманітних вірусів, таких як африканський свинячий грип, Zika, і тепер – коронавірус.

Другий наратив стосується недовіри до Євросоюзу, особливо в контексті проблеми Італії. Існує твердження, що Євросоюз нібито не зміг надати допомогу Італії під час пандемії, в той час як авторитарні Китай та Росія пропонують свою підтримку державам ЄС.

Третій наратив спрямований проти ліберальної політики, оскільки тут висловлюють радість з приводу закриття кордонів, коронавірус бездоказово пов’язують з міграцією, говорять про покарання, що нібито Господь наслав на людей Заходу за їх «розбещений» спосіб життя.

Погано і те, що «клікбейтні» вебсайти поширюють неправдиві історії про коронавірус та пропонують лікування, яке не має нічого спільного з медициною. Такою є загальна тенденція, і ми намагаємось інформувати суспільство, особливо коли йдеться про так зване «лікування» та «одужання». Адже інколи люди купують медичні препарати без рецептів від лікаря тільки тому, що прочитали пораду в неправдивих «клікбейтних» новинах.

Як фактчекінг корелює з іншими проектами Myth Detector, такими як Лабораторія Медіа- та Інформаційної Грамотності (MIL Lab) та Лабораторія Викриття Міфів (Myth Detector Lab)?

– Галузь медіа- та інформаційної грамотності достатньо широка, а верифікація даних є важливим її компонентом. Фактчекінг дуже зручно використовувати для розроблення навчально-методичних матеріалів з медіаграмотності. MIL Lab (Лабораторія Медіа- та Інформаційної Грамотності) – це вебсайт, що містить розроблені нами ресурси для навчання, включно з онлайн іграми і вправами. Ми також багато працюємо з медіаспоживачами та аудиторією не-журналістів.  Лабораторія Викриття Міфів (Myth Detector Lab) оголосила відкритий конкурс на участь в ініціативах для молоді та студентів (і не лише); в рамках проекту ми підготували 110 студентів та 200 викладачів протягом останніх трьох років. Наше гасло – «знайди правду сам», оскільки нікому не подобається коли хтось починає нав’язувати власне розуміння правди або брехні. Учасники проекту здійснюють перевірку інформації самостійно з можливістю отримати допомогу від наших експертів. Наші студенти фактчекери активно долучаються до спростування неправдивої інформації про коронавірус.

Ми використовуємо комплексний підхід у навчанні: вчимо визначати якість медіа, пояснюємо специфіку функціонування медіа в суспільстві, показуємо як знаходити джерела інформації. Також обов’язково потрібно знати про медіа-власників, тобто тих, хто керує чи має на них вплив.

 Що можуть зробити фактчекери для досягнення найбільшого успіху в своїй галузі?

– Наше завдання – зменшити спектр можливостей для створення фейкових історій тими медіа, котрі розповсюджують неправду та дезінформацію серед людей. Іноді, ми використовуємо сатиру та гумор при створенні анімації, якщо це доречно з огляду на тему. Ми також працюємо в галузі картування джерел, наративів та трендів для законотворців.  З 2015 року ми почали публікувати річні звіти, в яких відображені формулювання ключових наративів та їх зміна, що дає можливість читачам зрозуміти контекст. Контекст, формулювання наративів та сам фактчекінг є однаково важливими ресурсами як для політиків, так і для громадськості.

 

Опубліковано 22.07.2020

Автор: Ендрю Томпкінс (Andrew Tompkins)

Посилання: https://p.dw.com/p/3ec2K

Переклав: Артем Пономаревський

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *