Впровадження медіаосвіти на уроках української мови та літератури

Автори статті: Світлана Пилипчук - учитель української мови та літератури, Харківська гімназія № 163 Харківської міської ради Харківської області

Аліна Скапа - заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель української мови та літератури, Харківська гімназія № 163 Харківської міської ради Харківської області

У статті висвітлюються основні питання щодо впровадження медіаосвіти на уроках української мови та літератури. Аналізуються педагогічні прийоми, які активно застосовуються на різних етапах уроку, демонструються зразки виконання певних завдань. Особливу увагу приділено питанню використання в процесі навчання медіатекстів: добору, аналізу та створенню їх, презентації та колективному обговоренню комунікативних успіхів і невдач.

Ключові слова: критичне мислення, медіаосвітні технології, педагогічні прийоми уроку розвитку критичного мислення.

Харківська гімназія №163 є активним учасником регіональних проєктів з медіаосвіти та Всеукраїнського проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», тому пропонуємо розглянути впровадження медіаосвіти на уроках української мови та літератури вчителями гімназії.

Мета статті – презентація досвіду роботи з впровадження медіаосвіти на уроках української мови та літератури вчителя Харківської гімназії № 163.

Для реалізації поставленої мети були сформовані такі завдання: з’ясувати особливості впровадження медіаосвіти на уроках української мови та літератури, представити та проаналізувати основні вправи, які використовують учителі, продемонструвати учнівські роботи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сьогодні ми живемо в перенасиченому інформаційному світі. Нам, дорослим досвідченим людям, важко впоратися з великим об’ємом інформації, що найчастіше надходить з медіа (преса, радіо, телебачення, інтернет). Що ж тоді говорити про учнів.

Інформація оточує нас усюди, надходить з різних джерел, впливає на свідомість. І якби ми не хотіли не звертати на неї увагу, не потрапляти під вплив маніпуляцій, не «зависати» в соціальних мережах, але сучасний світ, сучасний інформаційний простір потребує не тільки вміння ознайомлюватися з інформацією, а й вміння критично сприймати, аналізувати, адаптувати, вміти протистояти маніпуляціям.

Проблемою впровадження медіаосвіти займалися такі вчені, як Маршалл Маклюен (Канада), Роберт К’юбі (США), Катлін Тайнер (США), Сесілія фон Файлітзен (Швеція). В Україні це питання висвітлено в роботах таких учених, як В. Іванов, О. Волошенюк, Л. Найдьонова, О. Баришполець, Г. Онкович, А. Литвин, Г. Почепцов.

Відповідно до вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти основне завдання навчання української мови та літератури полягає в формуванні в школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування.

За Концепцією нової української школи однією з 10 компетентностей є інформаційно-цифрова, яка передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, у публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіаграмотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо) [2].

Впровадження засад медіаграмотності, медіаосвіти базується на засадах критичному мисленні.

Критичне мислення – складне й багаторівневе явище. Мислити критично означає вільно використовувати розумові стратегії та операції високого рівня для формулювання обґрунтованих висновків і оцінок, прийняття рішень. З педагогічної точки зору критичне мислення – це комплекс мисленнєвих операцій, що характеризується здатністю людини:

• аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;

• бачити проблеми, ставити запитання;

• висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;

• робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його [3].

У наш час постали такі проблеми, як нетривка зосередженість учнів, кліпове мислення, телефонозалежність. Дитяча свідомість перенасичена інформацією, яку вони дуже часто не вміють сприймати, аналізувати, оброблювати. Учні ніби опиняються в інформаційному лабіринті, з якого вчитель має змогу допомогти вийти, при цьому втративши невелику кількість часу, емоційної рівноваги, допомогти залишитись особистістю. Учителю потрібно виконувати роль «поводиря» в цьому засміченому інформацією світі. Особливу увагу потрібно звернути на те, що вчитель не єдине джерело інформації для учнів, а інколи, на жаль, ще й не авторитетне. Перше, що повинен зробити вчитель, – створити атмосферу співробітництва, партнерства, взаємодопомоги, яка сприятиме розвитку всіх 10 компетентностей сучасного учня. Тому актуальним є впровадження медіаосвіти під час уроків, особливо української літератури, де важливим є вміння працювати з інформацією. Беззаперечно, кожен урок, кожна тема, кожний етап вимагають різних педагогічних прийомів, адаптованих до конкретних ситуацій. Розглянемо деякі.

Усі прийоми повинні бути спрямовані на зацікавленість учнів, тобто потрібно залучати те, що сьогодні є невід’ємною частиною життя підлітків. Тому активно використовуємо гаджети учнів (телефони, планшети). Одним із видів залучення новітніх засобів є робота з QR-кодами. Використовування QR-кодів спонукає учнів до роботи з різними джерелами інформації. Можна закодувати інтернет-джерела, текстові повідомлення, посилання, тестові завдання, ігри та багато іншого.

Віртуальна екскурсія відрізняється від реальної тим, що відображає віртуально реально існуючі об’єкти. Це має великі переваги: доступність, можливість відвідати музей у будь-який момент. Значну роль відіграє пошуковий метод. Учні займаються дослідженням, аналізом, вивченням інформації, зіставленням.

Цікавою для учнів є вправа «Створення сторінки в соціальних мережах». Спочатку учням здається, що це просто захоплююча гра, але насправді для того, щоб створити сторінку, потрібно опрацювати та проаналізувати великий обсяг інформації, бажано з різних джерел, виокремити необхідний матеріал. Ця вправа може бути використана як під час проведення уроків з української літератури, так і мови. Залежно від теми змінюється й змістове наповнення цієї сторінки, зосереджуючи увагу на головних аспектах. Учні можуть або підготувати деякий матеріал заздалегідь, або створювати сторінку відразу на уроці.

Захоплює учнів і така вправа, як розробка обкладинки, афіші. Створюючи її, діти використовують не тільки знання, отримані з різних джерел, а й творчі здібності для адаптації цієї інформації. По закінченню обов’язкове обговорення символів, цитат, обраних учнями, їхня доречність. Це може бути створено як за допомогою звичайного паперу, олівців, так і за допомогою інтернет-ресурсів.

Учителі-філологи активно використовують екранізації програмних творів, але ніколи не діють за принципом «подивитися замість прочитати». Перегляд кінофільмів допомагає порівняти авторський текст з режисерською інтерпретацією та власним баченням якось події. Обов’язковим є проведення порівняльної характеристики героїв, сюжетних ліній, засобів зображення.

Подобається учням і уявне інтерв’ю з письменником, літературним героєм. Ця вправа потребує змістовної обізнаності з певного питання, тобто опрацювання декількох джерел, що можуть подавати суперечливі відомості, критичне сприймання їхнього змісту, підготовка запитань, презентація власної точки зору, якщо потрібно, то й її обґрунтування, аргументація.

Схожим з цією вправою є завдання створити підводку до телепрограми, враховуючи специфіку каналу, телепередачі.

Приклад такого завдання. Урок української літератури в 9 класі за темою «І. Котляревський «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення найкращих рис української жінки. Проблема вибору». Учні об’єднуються в групи, наприклад, чотири. 1 група – телеканал «Інтер» телепередача «Стосується кожного», 2 група – телеканал «Україна» телепередача «Говорить Україна», 3 група – телеканал «СТБ» передача «Битва екстрасенсів», 4 група – телеканал «1+1» програма «Право на владу». Потрібно, орієнтуючись на специфіку передач, придумати назву випуску, головних героїв, можливих експертів, підводку, анонс. Тема «Ставлення до примусового браку крізь призму твору «Наталка Полтавка».

Цікаво учням самостійно побути в ролі маніпуляторів. Спочатку діти ознайомлюються з маніпулятивними технологіями, які використовуються під час створення, наприклад, реклами. Кожна технологія підкріплюється прикладами. Потім учні отримують завдання створити рекламу якогось твору, героя, предмета для певної цільової аудиторії, використовуючи маніпуляції.

Полюбляють діти й погратися в Шерлока Холмса. Завдання полягає в тому, щоб за допомогою, наприклад, картинок, які характеризують персонаж, ситуації, пов’язані з ним, встановити ім’я героя.

Приклад такого завдання. Урок української літератури в 11 класі за темою «Зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального в романі «Місто» В. Підмогильного».

За допомогою картинок закодовані жінки головного героя роману «Місто» Степана Радченка.

Під час роботи критично сприймаємо інформацію, аналізуємо, пригадуємо основні відомості, епізоди, пов’язані із зображеннями.

Рита

Надійка

Тамара Василівна

Зоська

Ще один вид роботи з учнями – це скрайбінг.

Скрайбінг (з англійської scribe – робити екскіз, нарис) – це метод розповіді чи пояснення, який супроводжується графічною ілюстрацією головного змісту сказаного. Виходить свого роду ефект паралельного наслідування, тобто ми слухаємо розповідь про щось і одночасно бачимо графічну відповідність почутого.

Головна мета скрайбінгу – допомогти краще опанувати зміст та запам’ятати сенс нової інформації завдяки залученню візуалізації. Окрім презентацій, таблиць, діаграм, разом з учнями створюємо скрайбінг-історії.

Спочатку для створення скрайбінг-історії для кожного героя потрібно створити символ, позначку, у якій будуть закодовані основні відомості, характеристики, риси характеру. Так, наприклад, Лукаш, головний герой казки-феєрії «Лісова пісня» Лесі Українки, може бути зображений як сопілка, поділена навпіл, половина з серцем, а друга – з грішми. Климко з однойменної повісті Григора Тютюнника як мішечок з сіллю, вчителька – святкова сукня. Усе залежить від уяви учнів, але обов’язково ці позначки повинні відповідати змістові тексту. Учні захоплено пропонують свої символи-коди, виокремлюючи, на їхню думку, найважливішу характеристику для героя. Другий етап – це замальовування сюжету, використовуючи основні позначки героїв, при цьому ще раз проговорюємо основні події, характеризуючи персонажа, його вчинки, висловлюючи власну точку зору, позицію щодо певної ситуації, пропонуючи свої шляхи розв’язання проблеми. Для цього потрібно не тільки мати творчу уяву, а й обов’язково прочитати текст, тому цей метод ще сприяє й розвитку зацікавленості учнів у читанні текстів.

Висновки. Потрібно звернути увагу на те, що уроки української мови та літератури з використанням елементів медіаосвіти формують не тільки медіаграмотність учнів, а й сприяють розвитку предметних і ключових компетентностей, які передбачені в Державному стандарті. Основні методи та вправи роботи з учнями, описані у статті, сприяють формуванню особистості, здатної критично сприймати інформацію, аналізувати її, адаптувати, а також допомагають відчувати себе активним творцем медіатекстів. Перспективами подальших досліджень можуть бути пошуки способів підвищення професійної компетентності вчителя української мови й літератури в питанні добору, аналізу, створення медіатекстів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс]. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF.

2. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої освіти. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

3. Як розвивати критичне мислення в учнів (з прикладом уроку). [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: https://nus.org.ua/articles/krytychne-myslennya-2/

4. Концепція впровадження медіаосвіти вУкраїні [Електронний ресурс]: //Режим доступу: www.mediaosvita.com.ua/material/koncepciya-vprovadzhennya-mediaos...

5. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред. – упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за науковою редакцією В. В. Різуна. – Київ: Центр вільної преси, 2012. – 352 с

6. Іванов В. Ф. Медіаосвіта та медіаграмотність: визначення термінів / В.Ф. Іванов, О.Я. Шкоба // Інформаційне суспільство. – 2012. – № 16. – С. 41-52.

7. Іванов В. Ф., Волошенюк О. В. Медіаграмотність: Підручник для вчителів. – К.: Центр вільної преси, Академія Української преси. –2017. – С. 319.

In this article opened the main cases about implementation of media education on lessons of Ukrainian language and literature. Pedagogical techniques are analysed, which are used actively on the different steps of the lesson, examples of solving some exercises. A great attention is played to case of using media texts in process of studying: to find,to analyse and to create them, to present and to discuss collectively communicative advantages and disadvantages.

Keywords: critical thinking, technologies of media education, pedagogical techniques of development of critical thinking.