22 червня 2022 року Академія української преси презентувала новий посібник «Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти (5-6 класи)».
Два роки тому ми порівняли два Державні стандарти базової повної загальної середньої освіти 2011 і 2020 років і, в останньому, знайшли більше 500 разів вжите слово «медіа». Посібник, який сьогодні презентували, пропонує аналіз методичного потенціалу модельних навчальних програм і підручників для 5-6 класу з усіх освітніх галузей, детальніше автори зупинилися на особливостях інтеграції медіаосвіти в мовно-літературній, громадянській, історичній та природничій освітній галузях.
Раїса Євтушенко, головний спеціаліст відділу змісту освіти, мовної політики та освіти національних меншин Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН України, відповідальна за упровадження медіаосвіти у загальну середню освіту, науковий редактор посібника, відзначила: «Термін «медіаосвіта» з 2014 року дуже активно почав завойовувати саме освітній простір. В старому стандарті, який поки що діє для 5 класу, не було таких термінів як «медіаосвіта» та «медіаграмотність»».
Олександр Мокрогуз, завідувач катедри суспільних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського ОІППО імені К. Д. Ушинського, доцент, кандидат педагогічних наук. Співавтор шкільних програм, підручників, навчально-методичних посібників із громадянської освіти, історії, медіаосвіти, рекомендованих МОН України для загальноосвітніх шкіл та педагогічних ВНЗ України, поділився: «Я сподіваюся, що цей посібник «Медіаосвіта в Державному стандарті базової середньої освіти (5-6 класи)», який є продовженням посібників з інтеграції медіаосвіти в початковій школі, цей посібник посяде відповідне місце в методичній скарбничці вчителя».
Ірина Старагіна, розробниця програм, навчальних матеріалів для молодших школярів із вивчення української мови на основі інтегрованого підходу, яка багато років досліджує умови мовленнєвого розвитку дітей; кандидатка психологічних наук, розповіла: «Медіаграмотність інтегрована в Стандарт в усі галузі. Усі автори, розробляючи модульні програми для 5-6 класів, не могли не інтегрувати цю освітню складову в свої навчальні програми. Але тепер, коли ми вже доходимо до рівня вчителя, коли вчитель розробляє завдання на урок, або бере його з певного підручника, то вже вчитель має подбати про те, щоб цей медіаосвітній компонент також був представлений і безпосередньо на уроці, бажано на кожному занятті».
Галина Дегтярьова, завідувачка катедри методики навчання мов і літератури КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти», доктор педагогічних наук авторка численних посібників та навчальних програм з медіаосвіти та медіаграмотності для різних вікових категорій, рекомендованих МОН України, регіональна координаторка впровадження медіаосвіти в навчальних закладах Харківської області, прокоментувала: «Як би я зараз викладала в школі, то я би обрала інтегрований мовно-літературний курс, бо це можливість для вчителя розкритися як фахівцю і занурити дитину в світ мови і літератури, не тільки української, а й світової. Сьогодні існує така проблема – наші діти не вміють говорити, вони з легкістю пишуть СМС, спілкуються онлайн, а коли потрібно висловити свої думки, їм це дуже важко. Саме тому уроки, спрямовані на мовленнєвий розвиток, є дуже важливі».
Оксана Волошенюк, менеджерка медіаосвітніх програм АУП, поділилися: «Я надзвичайно задоволена цією роботою з авторським колективом, тому мрію про те, щоб ми скоріше розпочали роботу над наступним циклом – 7-8 класом, і хай Міністерство освіти і науки України як завше це ініціює».
Ще один співавтор Руслан Шаламов, харків’янин в цей час доставляв гуманітарну допомогу, тому ми запрошуємо ознайомитися в посібнику зі створеними ним кейсами у захоплюючій формі коміксу, які інтегрують медіаосвіту в природничу освітню сферу.
Переглянути запис презентації посібника можна тут.
Завантажити посібник можна за посиланням.
Ознайомитися з презентацією Галини Дегтярьової можна тут.
