Вправа для використання на уроці української літератури у 6 класі при вивченні теми «Леся УКРАЇНКА (Лариса Петрівна Косач). Життєвий шлях поетеси, роль родини в її вихованні. Образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ» є вправою-учасницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 5-6 класів.
Авторка: Корзун Катерина Миколаївна, вчителька української мови та літератури Комунального закладу "Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №23" Дніпропетровської області.
Мета вправи/заняття: допомогти здобувачам освіти критично ставитись до інформації в різних джерелах, вчити аналізувати та перевіряти інформацію перед поширенням, обґрунтовувати власну позицію, відповідально споживати інформацію.
Короткий опис вправи, анотація: вправа «Фейк чи правда» Учитель пропонує учням (ученицям) повідомлення про письменницю та пропонує визначити їх правдивість.
Час необхідний на виконання вправи: 5-7 хвилин.
Застосування вправи: вправу можна застосовувати на етапі актуалізації опорних знань перед початком вивчення творчості Лесі Українки у 6 класі.
Необхідне обладнання/матеріали: мультимедійна презентація.
Форма/метод роботи: фронтальна інтерактивна вправа, можна організувати її проведення в малих групах або парах.
Детальний опис вправи:
Свій псевдонім Лариса Косач запозичила в дядька – Михайла Драгоманова. Він підписувався як «Українець». А оскільки Леся дуже любила свого дядька і захоплювалась ним, то вирішила в чомусь бути схожою на нього. Псевдонім «Українка» з’явився в 1884 році, коли дівчині було всього тринадцять. Можливо, він був обраний на основі дитячої наївності та палкої любові до дядька, проте в історію Лариса Косач увійшла саме як Українка. А Лесею її лагідно називали в сім’ї, тож не дивно, що тверде «Лариса» вона замінила на тендітне та ніжне «Леся».
Дивно, адже зараз нам ці слова здаються цілком звичними, але це правда. І в повсякденному мовленні ми однозначно віддамо перевагу слову «промінь» аніж його історичному попереднику «луч». А Олена Пчілка, мати Лесі, дала життя означенню, без якого просто не можна уявити нинішній мовний запас — слову «мистецтво». З її легкої руки в нашій мові прижилися також «переможець», «палкий» та інші слова.
В дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, дівчина навчилась читати ще в чотири роки, шестилітньою вона вже майстерно вишивала, а у дев’ять – написала свій перший вірш. Про рівень її розвитку свідчить також і те, що всього у 19 років Українка написала підручник «Стародавня історія східних народів» для своїх сестер. Крім того, поетеса знала 7 мов – українську,французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську.
Його повна назва – 2616 Леся (2616 Lesya). Це астероїд головного поясу, відкритий 28 серпня 1970 року.
У 10-річному віці після операції з видалення вражених хворобою кісток, її обидві руки та одну ногу зафіксували у гіпс. Вільною залишалася лише одна нога, пальцями ступні якої вона навчилася грати на фортепіано. Зараз її рояль знаходиться у музеї села Колодяжне, що у Ковельському районі Волинської області.
Зараз в Україні не залишилось жодного нащадка Лесі Українки. У Швейцарії проживає Роберто Гааб – внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської, а в США мешкає Ольга Лютон-Петрова – онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової.
У родини Косачів були маєтки у Волинській, Чернігівській та Полтавській губерніях та будинок у Києві. Саме батько, Петро Косач спонсорував перші збірки віршів своєї доньки. Через російську цензуру до 1904 року вони видавалися лише в Австрійській імперії ‒ на Галичині.
Очікувані результати: учень (учениця) усвідомлює і вміє пояснити умови формування особистості письменниці, долаючи стереотипне сприйняття її образу в літературі.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: у радянський час значення творчості Лесі Українки нівелювали. Образ «хворої, знесиленої дівчини у вінку» намертво закріпили за письменницею. Так її маргіналізували як жінку та українку. Вправа допомагає поглянути на біографію письменниці без радянських стереотипів.
Використані джерела:
