info@aup.com.ua
+380 67 372 2733

Тиждень «Медіаграмотність під мікроскопом»

13.12.2024  

Вправа "Тиждень "Медіаграмотність під мікроскопом" для використання на уроках біології, географії, інформатики, фізики у 7-9 класах є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".

Авторка: Шевченко Ганна, методист Миколаївського ОІППО.

Короткий опис вправи, анотація: Кожен день тижня присвячений окремому предмету природничого циклу та інформатики і має свою тематику, пов'язану з медіаграмотністю:

  • понеділок (біологія): учні навчаються розпізнавати фейки в наукових новинах про здоров'я та медицину;
  • вівторок (хімія): учні аналізують рекламні матеріали, які використовують наукові терміни, і виявляють маніпуляції;
  • середа (фізика): учні обговорюють стереотипи про науку та вчених, які поширюються в медіа;
  • четвер (географія): учні аналізують карти як інструмент для поширення дезінформації та маніпуляцій;
  • п'ятниця (інформатика): учні обговорюють питання цифрового здоров'я та вплив гаджетів на життя людини.

Мета вправи/заняття: Розвинути в учнів критичне мислення, навички аналізу інформації та здатність розпізнавати маніпуляції в різних видах медіа, зокрема в наукових публікаціях, рекламі та візуальних матеріалах.

Необхідне обладнання/матеріали

Загальне обладнання: комп'ютери з доступом до Інтернету,проєктор та екран, дошка або інтерактивна дошка, роздатковий матеріал (папір, ручки або маркери).

Матеріали для кожного дня:

  • Понеділок (біологія): статті про різні біологічні теми, що містять фактичні помилки або маніпуляції; перелік надійних наукових джерел (сайти ВООЗ, наукові журнали).
  • Вівторок (хімія): рекламні матеріали (зображення, відео) різних товарів побутової хімії, косметики тощо; періодична система хімічних елементів.
  • Середа (фізика): відеоролики, що демонструють стереотипи про науковців; приклади наукових експериментів, які можна провести в класі.
  • Четвер (географія): різні види карт (політичні, фізичні, тематичні), які спотворюють реальність; атласи, глобуси.
  • П'ятниця (інформатика): статистичні дані про використання гаджетів серед підлітків; інформація про вплив гаджетів на здоров'я; мобільні додатки для відстеження часу, проведеного за екраном.

Детальний опис вправи/уроку:

Понеділок: урок біології. Робота в малих групах "Науковий факт чи фейк?".

Мета: розвинути в учнів навички новинної грамотності, критичного мислення та здатність розпізнавати маніпуляції в наукових новинах.

Види діяльності: учні отримують декілька статей, які стосуються біології (наприклад, про чудодійні дієти або добавки, вакцини та лікування хвороб, екологічні товари тощо). Деякі з них містять фейкову або маніпулятивну інформацію. Учні мають знайти фактичні помилки, використовуючи перевірені наукові джерела. Учні працюють в малих групах кожна зі своєю статтею, відшукуючи наукові факти в інтернеті, наприклад, на сайтах ВООЗ або наукових журналів для перевірки правдивості тексту статті, порівнюють текст статті зі знайденими науковими даними. Наприкінці виконання завдання кожна група представляє свої висновки, доводячи, чому інформація є правдивою, маніпулятивною або фейковою.

Вівторок: урок хімії. Завдання "Маніпуляції в рекламі".

Мета: навчити учнів розпізнавати маніпуляції в рекламі, яка використовує наукові терміни або посилається на авторитет природничих наук для просування товарів.

Види діяльності: учні аналізують рекламні матеріали (можна використати зображення / відеоролики про очищувальні, косметичні засоби на сайтах виробників) і визначають, чи є в них наукові помилки або перебільшення. Після аналізу створюють альтернативну рекламу, яка використовує справжні наукові факти. Аналізуючи ці рекламні матеріали, учитель має звернути увагу учнів на:

  • використання наукових термінів без належного пояснення;
  • перекручування фактів про ефективність продукту;
  • відсутність наукових підтверджень або посилань на дослідження;
  • емоційні маніпуляції, що можуть впливати на вибір споживача.

Завдання можна виконувати індивідуально, в парах або малих групах. Учні досліджують рекламні зображення або відео, де використовуються терміни з хімії, переробляють рекламу, роблячи її науково коректною. В якості додаткового творчого завдання можна запропонувати учням створити альтернативну рекламу у вигляді постеру чи відео з коректними науковими даними.

Середа: урок фізики. Фронтальна бесіда "Стереотипи в науці та медіа".

Мета: підвищити обізнаність учнів про стереотипи, їхнє походження та вплив на суспільство, навчити розпізнавати та спростовувати неправдиві твердження за допомогою фактів і наукових даних, розвинути навички критичного мислення та медіаграмотності.

Види діяльності: учитель демонструє декілька прикладів, що зображують різні стереотипи:

  • рекламний ролик про STEM-професії, що зображують чоловіків у ролі вчених або інженерів, підкреслюючи гендерні стереотипи, згідно з якими всі науковці – чоловіки, а жінки представлені лише в ролі асистенток або не представлені взагалі;
  • фрагменти відеофільмів, в якому науковці або інженери завжди зображуються як «сумні» або «незграбні» люди в «білих халатах», які не мають соціальних навичок, або навпаки, надмірно героїзуються, створюючи уявлення, що наука не для звичайних людей;
  • тезу про те, що STEM-дисципліни надто складні і їх можуть освоїти лише обдаровані люди.

Учитель обговорює з учнями, які стереотипи вони чули про STEM-освіту та науку загалом, представляє реальні приклади про успішних жінок-вчених, пропонує для прочитання інтерв'ю або біографії відомих науковців, які б спростували стереотипи про них. Також можна провести невеликий науковий експеримент, щоб показати, що STEM-дисципліни можуть бути цікавими і доступними для всіх.

Четвер: урок географії. Мозковий штурм " Карти та дезінформація".

Мета: навчити учнів аналізувати карту і джерела, з яких вона взята, автора карти, контекст, в якому вона була опублікована; показати, як картографічна дезінформація може використовуватися в політиці, рекламі, пропаганді.

Види діяльності: учитель демонструє учням кілька прикладів карт, які спотворюють реальність (наприклад, карти, що збільшують територію однієї країни за рахунок іншої, або акцентують увагу на найцікавіших туристичних об'єктах, іноді перебільшуючи їхню кількість або значимість). Можна підібрати такі приклади: 1. карти самопроголошених республік; 2. карти Третього Рейху; 3. карти туризму; 4. релігійні карти. Після цього ініціює обговорення, як такі карти можуть використовуватися для політичних або економічних цілей. Важливо звернути увагу учнів на:

  • автор карти: хто створив карту і які в нього можуть бути інтереси?
  • масштаб карти: як масштаб впливає на сприйняття розмірів територій і відстаней?
  • проєкція карти: яка картографічна проєкція була використана і як вона спотворює форму і розміри об'єктів?
  • легенда карти: які умовні позначення використовуються на карті і що вони означають?
  • контекст, в якому карта використовується: для чого ця карта була створена і яку інформацію вона має передати?

Пропонує учням спробувати створити власну карту, яка б викликала певне враження у глядачів. Учні роблять висновок, як важливо критично оцінювати будь-яку карту, яку ви бачите.

П’ятниця: урок інформатики. Дискусія "Цифрове здоров'я: як захистити себе?".

Мета: навчити учнів важливості цифрового здоров'я та способам підтримувати баланс між використанням технологій та фізичним і психічним здоров'ям.

Види діяльності: учні обговорюють свої звички використання технологій: скільки часу вони проводять за гаджетами, які завдання виконують. Учитель пояснює концепцію цифрового здоров’я та важливість підтримки балансу між екранним часом і фізичним та психічним благополуччям. Учні використовують додатки або вбудовані функції смартфонів/планшетів для моніторингу екранного часу.
Учитель об’єднує клас на дві групи: "користувачі гаджетів" і "експерти з цифрового здоров'я". Кожна група повинна відстояти свою точку зору в дискусії про те, як збалансувати використання гаджетів і реальне життя.

Очікувані результати:

  • Учні зможуть розпізнавати фейки та маніпуляції в різних видах медіа.
  • Учні розвинуть навички критичного мислення та аналізу інформації.
  • Учні зможуть оцінювати достовірність наукових даних і висновків.
  • Учні усвідомлять важливість медіаграмотності для формування власної думки.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: варто підготувати більше різноманітних матеріалів для роботи в групах, а також приділити більше уваги розвитку навичок пошуку достовірної інформації в Інтернеті.

Використані джерела:

tagclockmagnifiercrossmenuchevron-downarrow-leftarrow-right linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram