Шляхи формування навичок інфо-медійної грамотності учнів початкових класів у сучасному освітньому середовищі

Автор статті: Світлана Митнік – учитель початкових класів Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 162 Харківської міської ради Харківської області.

Як не перетворити процес навчання на механічну передачу знань від учителя до учнів, а забезпечувати розвиток мислення особистості учнів у співпраці з учителем? Як дітям зрозуміти, яка й коли потрібна інформація, де та яким чином її отримати, як об’єктивно оцінити, організувати цю інформацію, як її етично використати? У статті автор розкриває шляхи формування навичок інфо-медійної грамотності як актуального компоненту Нової української школи учнів початкових класів у сучасному освітньому середовищі. Тож саме час зробити перебування школярика в цьому просторі безпечним, корисним, цікавим. Корисні методичні рекомендації, поради стануть в нагоді для використання у практичній діяльності в організації роботи з учнями початкових класів.

Ключові слова: знання, вміння, самореалізація, медіаграмотність, успіх, медіаосвіта, креативність, творчість, мислення, компетентності.


Школа людяності, доброти та успіху… Яка вона сьогодні? Переступивши вперше поріг школи, діти відчувають оточення нової інформації: нові поняття, терміни, букви, числа… Як же діяти вчителю, щоб його вихованці, не відчуваючи дискомфорту та напруження, здобували та успішно засвоювали нові знання?

Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці [2, с. 10]. Відомий експерт освіти Кен Робінсон у своїй книзі «Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту» писав: «Кожна дитина неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями [3, с. 14]. Тому «досвідчені вчителі виконують чотири головні ролі: вони зацікавлюють, заохочують, сподіваються і мотивують» [3, с. 111].

Особисто я вмотивована розвиватися і розвивати своїх учнів, триматися в русі подій. Тому поставила перед собою мету: підібрати максимально ефективні методи, вправи і прийоми для розвитку творчого потенціалу, здібностей особистості, здатної соціалізуватися у сучасному світі.

Саме тому, на мою думку, технології критичного (Дж. Стіл, К. Мередіт, Ч. Темші) та креативного мислення (А. Маслоу) допоможуть учням не тільки усвідомлювати, а й критично та реально досліджувати нову інформацію, аналізувати, оцінювати й відбирати її, генерувати ідеї, бути відкритими до нового. Для реалізації цієї ідеї надзвичайно важливими є умови, атмосфера, які допомагають надихати дітей у сучасному освітньому просторі.

Нині процес формування й розвитку особистості відбувається не тільки на уроках, а й під впливом медіа – у сучасному медіа середовищі.

Вивченню питань медіаосвіти приділяли увагу науковці: В. Собкін, І. Челишева, Е. Ястребцева, О. Баришполець, О. Волошенюк, Н. Габор.

Медіаосвіта, яка є процесом розвитку медіа – та інформаційної грамотності, формування інформаційно-цифрової компетентності (критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій, інформаційної та медіа-грамотності) – актуальне сьогодення освітнього процесу.

Ключовим поняттям медіаграмотності є критичне мислення – це комплекс усвідомлених дій і навичок, які використовуються для оцінювання інформації: достовірна вона, чи містить маніпуляції.

Вивчаючи, аналізуючи, порівнюючи та співставляючи різноманітні погляди, теорії та практики, які сприяють формуванню у учнів початкових класів навичок інфо-медіаграмотності – допомагаємо дітям вчасно адаптуватися до сучасного, мінливого інформаційного середовища.

І вчителям, і батькам, відсторонити дитину від медіа не можливо – та й не потрібно в умовах, яких вона зростає. Діти повинні отримувати уявлення про ціннісні настанови користування медіазасобами, розвивати навички: пошуку, осмислення, опрацьовування, аргументації, адаптування, формування, здобуття та використання інформації з різних джерел. Одним із дієвих шляхів є інтегрування медіа ресурсів, якими користуються діти в навчальні предмети початкової школи: «Літературне читання», «Природознавство», «Я у світі», «Дизайн і технології», «Основи здоров’я».

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа вносить принципові зміни у загальну філософію освіти, ставлять нові завдання і водночас відкривають нові горизонти психолого-педагогічного пошуку у напрямку медіаосвіти.

На думку авторів технології «Читання і письмо для розвитку критичного мислення» Джінні Стіл, Курта Мередіта, Чарльза Темпла: «Критичне мислення – це складний ментальний процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення» [4, с. 73].

На думку фундатора Інституту критичного мислення США Метью Ліпмана, критичне мислення є «вмілим відповідальним мисленням, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: ґрунтується на певних критеріях; є таким, що само коригується; випливає з конкретного контексту» [4, с. 74].

Вміння критично мислячої людини: оцінювати надійність джерел інформації; виділяти необхідну інформацію та обробляти її; аналізувати та оцінювати власні чи чужі висловлювання, припущення, висновки, аргументи, гіпотези, переконання; ставити запитання з метою одержання точнішої інформації або її перевірки; розглядати проблеми з різних точок зору та порівнювати різні позиції і підходи при їх вирішенні; висловлювати власну позицію, влучно обирати мовленнєві засоби для побудови висловлювань; приймати обґрунтоване рішення [4, с. 74].

Важливим етапом упровадження медіаграмотності в освітній процес стала для мене співпраця з Інною Богданівною Івановою, тренером Всеукраїнського фестивалю педагогічного натхнення «Вчительська тухля-2019». Це потужне та дуже цінне навчання, яке надихнуло на творчість щодо використання різних форм діяльності з учнями початкових класів з інфо-медійної грамотності.

У практичній діяльності використовую фасилітаційні методики («Самаанське коло», «Світове кафе»), методики запам’ятовування (Mind-Map), навчання у русі в поєднанні з формуючим оцінюванням. Розвиваю в учнів навички 4К: креативність, командну роботу, комунікацію, критичне мислення.

На уроках використовую завдання, які дозволяють опановувати навички критичного мислення, насамперед у сфері аргументації: пояснення деяких понять за допомогою відео, обговорення новин (телебачення, соціальні мережі). Створюємо медіа-продукти (аудіо – відеозаписи, інтелектуальні карти, постери, лепбуки, буклети), які пояснюють певну тему. Це надзвичайно ефективні методи активізації діяльності учнів. На етапах актуалізації та закріплення знань учнів використовуємо вправу «Капуста», яка включає «медіа-їжу» (на листочках) у термінах та поняттях.

Гра – іскра, що запалює вогник допитливості, зацікавленості та вимагає концентрації уваги учнів, напруження їх сил. Вона має здатність організувати життя дітей, наповнити його змістом. Формуємо навички критичного осмислення медіаповідомлень на основі коментарів новин на уроках літературного читання, природознавства, математики. Для цього клас об’єднуємо в групи «Цікава», «Казкова», «Яскрава», «Незвичайна». Кожна група добирає вдома (вирізає з газет, журналів, рекламних буклетів, малюнків) новини відповідної тематики, які прикріплюємо на дошці «Парковка». Учень відповідної групи готує свій коментар до новин. Гра «Дизайнерський колаж»: завдання учнів – знайти зображення із різних джерел інформації. Наприклад: Де зустрічається вода в природі? Які рослини вирощують на городі?, тощо. Процес створення такого витвору мистецтва відбувається за рахунок вибору образів, їхньої просторової організації у визначеному порядку, наділення образів власними значеннями.

Комплекс ігор «Подарунок», «Дзеркало», «Добра тваринка» – дозволяють зробити в класі і між учнями так звану атмосферу психологічної захищеності. Пропоную учням об’єднатися в пари і подарувати один одному подарунок, не словами, а долонями: візуалізувати долонями те, що дарують. Щоб діти вміли задавати питання, уважно слухати, активно мислити – виконуємо вправу «Парковка». Створили спеціальну дошку, на яку учнів в ході уроку «припарковують» запитання з теми за допомогою аркушів. Якщо вони почули відповідь на своє запитання, знімають аркуш, якщо ні – запитання обговорюється разом з класом або надається для самостійного пошуку інформації. Ще одна цікава гра «Чарівна скринька», яка дуже подобається моїм вихованцям. Діти ставлять питання: «Що в скриньці?», відповідаю: «так» або «ні». Її використовую на різних уроках: «Природознавство» (відгадуємо птахів, домашніх тварин), «Образотворче мистецтво» (меблі, овочі, фрукти), «Математика» (геометричні фігури, шкільне приладдя).

З метою стимулювання й підтримки позитивної атмосфери та психологічної захищеності учнів ефективними є правила: правило піднятої руки, «Де я?». Для розвитку уваги учнів використовую вправи: «Хто мене почув – плесніть в долоні 1 раз, хто мене почув – плесніть двічі», а також: «Клас-Так», «Печа-Куча», «Білка-Гілка», «Міккі-Маус» та інші.

Щоб навчити учнів формулювати різноманітні типи питань, використовую прийом «Кубик Блума». Для цього учнів потрібно заздалегідь познайомити з різними видами питань. Прийом «Плакат думок» має ефективний результат на уроках літературного читання.

Сучасній дитині так не вистачає уваги та концентрації, тому я застосовую на кожному уроці вправи на уважність. Особливо дітям подобаються «Якірне дихання», «Дихання друзів», «Павлин позує», «Схопи м’яч», «Гугли очима». Такі вправи сприяють розвитку сконцентрованості уваги, відчуття оточуючої краси, спілкуванню зі своїми емоціями. Хочу зазначити, що учитель, насамперед, має розуміти своїх дітей, відчувати їх, щоб правильно сконструювати з ними комунікацію.

Наше завдання – навчати дітей критично ставитися до інформаційних повідомлень, розрізняти подію й ставлення, виховувати здатність розуміти реальність. Ми ніяк не зможемо будь-яку інформацію фільтрувати за дітей, але якщо вони засумніваються, не повірять відразу новій інформації, а ще й перевірять її, то це буде перемога. За висловом Герберта Маршала Маклюена, одного з засновників медіаосвіти «Ви повинні бути грамотними в незліченних медіа, щоб бути дійсно «грамотними» в цей час» [1, с. 10].

У величезному розмаїтті педагогічних технологій, форм, методів, засобів, цікавих прийомів, вправ, важливим, на мою думку, є вдихнути в них творчий потенціал та вчительську душу. Тільки тоді можна побачити ефективність та результативність їх використання. І головне (це потрібно дітям) – їм цікаво, у них світяться оченятка від радості. Учитель не тільки вчить, але й виховує, поперше, власним прикладом. І якщо він особистість, то діти будуть тягнутися до нього.

Тож досягаймо успіху і нових творчих звершень!

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Батьки, діти та медіа: путівник із батьківського посередництва / О. Волошенюк, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. – К.: ЦВП, АУП, 2017. – 79 с.

2. Концепція «Нова українська школа» [електронний ресурс] https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.
108

3. Кен Робінсон і Лу Арніка. Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту/ Переклала з англ. Ганна Лелів. – Львів: Літопис, 2016. – С. 258.

4. Нова українська школа: порадник для вчителя/Під заг. Ред. Бібік Н. М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 206 с.

How can we collaborate with students, help them develop their thinking abilities? What should we do in order not to turn the teaching process info the mechanical procedure of delivering knowledge from a teacher to a student? How can children understand which piece of information is needed and when, where and how to get it, how to evaluate it objectively and how to use it in an ethical way? In this article, the author reveals the ways in which information and media literacy, which is an essential part of the New Ukrainian School, can be developed in primary pupils in the modern educational envivonment. So it’s time to make a pupil’s stay in this environment secure, useful and intevesting.

The following tips on methodology may be used in the teaching practice while working with primary pupils.

Keywords: knowledge, skills, self-realization, media education, creativity, thinking, competences.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.