Розвиток м’яких навичок шляхом інтеграції медіаграмотності в освітній процес

Автори статті: Тетяна Шкуринська - Заступник директора з навчально-виховної роботи, Комунальний заклад «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів Маріупольської міської ради Донецької області»

У статті розглядаються види м’яких навичок soft skils, які є вкрай важливими для того, щоб бути успішною, щасливою, реалізованою людиною в епоху інформатизованого суспільства. Наведено приклади використання форм і методів роботи в освітній діяльності, подано короткий огляд засобів та інструментів медіаграмотності, які реалізують засвоєння навичок soft skils.

Ключові слова: медіаграмотність, навички soft skils, соціальні мережі, контент.

Ми живемо в час надпотужних змін. Життя стрімко мчить уперед і, щоб залишатися сучасними, ми повинні так само стрімко йти в ногу з ним.

Якщо колись єдиними необхідними для кар’єри навичками були ті, що стосувалися конкретної професії (так звані жорсткі навички), то сьогодні процесом керують soft skils. Саме вони є архіважливим показником нашої «життєвої» компетентності, вагомим чинником для кар’єрного росту та успіху в повсякденному житті.

На думку експертів, успішними в найближчому майбутньому будуть ті, хто вмітиме навчатися впродовж життя, ставитиме чітку мету та цілеспрямовано досягатиме її, працюватиме в команді, успішно спілкуватиметься в мультикультурному середовищі та володітиме іншими сучасними вміннями та навичками.

Українська школа тільки зараз починає вносити зміни на покращення ситуації в освіті. За новим освітнім законом, Україна переходить від школи накопичення знань до школи здобуття компетентностей. [4]

Сучасні учні не тільки отримують знання, а й вчаться їх застосовувати: шукати інформацію, критично до неї ставитися, уміти працювати в команді та навчатися впродовж життя.

Можемо виділити найважливіші компетенції: особистісні (вміння приймати рішення, логічно організувати свою діяльність, правильно розподіляти час, критично, нестандартно мислити, виходити за рамки комфорту, продукувати інноваційні та корисні ідеї) і соціальні (уміння спілкуватися, працювати в команді, знаходити консенсус та йти на компроміс).

Залежно від цього поступово змінюється і місія школи. Сьогодні виникає потреба не тільки давати учням знання з певних предметів (жорсткі навички), але й формувати і розвивати життєво необхідні компетентності, так звані навички 4К: креативність, критичне мислення, кооперація та комунікація.

Інтеграція медіаграмотності в освітній процес допоможе нам систематично «прокачувати ці скіли».

Саме тому, інтегруючи медіаграмотність в уроки української мови та літератури, ми ставимо за мету донести до своїх учнів 5 меседжів.

1. Діти повинні зрозуміли, що кожне медіа – це не об’єктивна інформація. Цього вони доходять самі, наприклад, під час переказу твору від імені різних героїв. Спочатку учень переказує подію від імені позитивного персонажа, а потім – від імені негативного. Таким чином діти створюють власний медіапродукт. Вони знайомляться із поняттям джинса, намагаються впливати на почуття та емоції глядачів, вчаться емпатії. В учнів розвиваються такі якості, як усвідомленість, співпереживання, залученість. Вони починають розуміти, як можна через почуття людини впливати на її дії.

Так ми формуємо критичну дистанцію до медіа.

2. Учні повинні усвідомлювати, щоб докопатися до істини, потрібно обов’язково перевіряти інформацію в різних джерелах. Отже, вчимося робити фактчекінг.

Під час вивчення біографій письменників, знайомимося з інформацією із різних джерел. Тут і підручник, і Вікіпедія, й інші сайти... Доходимо висновку, що, наприклад, в угоду політичним амбіціям, творчість будь-якого автора можна перекрутити. Таку роботу ми проводимо зі старшими учнями.

А з молодшими дітьми можемо робити фактчекінг, аналізуючи їхні ілюстрації до творів.

Учні вчаться не тільки розпізнавати фейки, а й самостійно створювати їх під час виконання вправи “Вірю – не вірю”.

Під час виконання подібних вправ діти усвідомлюють, що фейки можуть ховатися всюди: і в серйозній інформації, і в розважальній.

Знайти істину учням допомагають методи і прийоми, які розвивають критичне мислення. На нашу думку, одним із найкращих є метод “Шести капелюшків мислення”. Під час виконання прийомів цього методу учні усвідомлюють хід власних думок і свідомо змінюють його. Метою використання методу “Шести капелюшків мислення” є спосіб навчити дитину в процесі вивчення теми осмислювати інформацію, що подається, сполучати її з власним досвідом і формувати на її основі самостійні аналітичні судження. Також не можна не згадати такі методики, як мапи думок (представлення даних у графічному вигляді), моделювання та завдання, під час виконання яких учні продумують власну доказову лінію, вчаться добирати аргументи і факти (дискусійні клуби, дебати, прес-конференції, судові слухання).

Таким чином ми розвиваємо креативний потенціал школярів.

3. Школярі повинні знати, що кожне медіа комусь належить. І цей «хтось» заробляє на цьому гроші. Тому потрібно серйозно аналізувати інформацію. Під час такого аналізу учні розуміють, що журналісти яскравими заголовками прагнуть привернути увагу читачів. Усвідомлення цього дає можливість уникати таких серйозних проблем, як клікбейт і скіммінг. Ми переконуємо учнів у тому, що шерити й лайкати абищо, не перевіряючи, може бути небезпечним як для них, так і для людей, які їм довіряють. Під час роботи над цим питанням можемо виконати вправи на декодування медіатексту (аналіз обкладинок різних років видань твору), створення ескізу власної обкладинки до твору.

Так ми вчимо дітей аналізувати інформацію.

4. Звертаємо увагу здобувачів освіти на те, що одним із пріоритетних завдань усіх онлайн-платформ є робота над тим, щоб якомога довше утримувати увагу користувачів. Сьогодні можна зайти на якусь платформу, щоб зробити домашнє завдання, а через кілька годин знайти себе за переглядом якогось розважального контенту. Подолати цю проблему нам допомагають вправи для розвитку тайм-менеджменту (метод Парето, «Розріж слона на біфштекси», «швейцарський сир», «бій з хронографом» і подібні).

Так ми вчимо дітей концентруватися і вивчати інформацію не по верхах.

5. Ми прагнемо переконати своїх учнів у тому, що «зависання» у соцмережах краде їхнє реальне життя і заважає їхньому становленню як особистості. Копирсаючись у чужому житті, вони втрачають безліч своїх можливостей.

На уроках мови добираємо певний мовний матеріал, який стосується зазначеної проблеми. Наприклад, ми аналізуємо заголовки (як з боку синтаксису, так і з боку медіаграмотності), вчимося складати тези «Я – висловлювання», присвячуємо цій темі класні години та бесіди.

Так ми переконуємо учнів у тому, що їх особисте життя варте уваги більше, ніж будь-які соцмережі.

На нашу думку, завданням найкрутішого коуча (ким ми, до речі, повинні стати в НУШ) є уміння вибрати найголовніше із величезного океану інформації; здатність організувати певну ситуацію, щоб учні, спираючись на свій життєвий досвід, самі дійшли правильного висновку, проговорили його, осмисли.

Це дуже важливо. Як тільки людина починає переживати свій досвід через дію, вона починає аналізувати свої вчинки. Це біологія. І тут ми задаємо вкрай важливі запитання:

• що ви відчуваєте?

• що ви думаєте з цього приводу?

• чому так, на вашу думку?

• що можемо з цим зробити, щоб було краще?

Ці питання стимулюють в учнів розвиток критичного та креативного мислення, критичного ставлення до текстів. Вони починають створювати свої медіатексти, хоча спочатку це лише прості повідомлення.

Не менш важливим є розвиток комунікативних навичок. Комунікація – це суспільний процес, під час якого відбувається обмін інформацією. Вона може відбуватися у будь-якій формі. Це і написання власного висловлювання, і читання матеріалів з метою підготовки до виступу, і підготовка презентацій, і участь у прес-конференціях, і інтерв’ю.

Можемо стверджувати, що комунікація міцно переплітається з кооперацією. Це міжособистісна комунікація, тобто вміння працювати в команді, спроможність розв’язувати конфлікти, здатність формувати управлінські здібності. Працюючи в групах, учні функціонувати в тих колективах, які їм не завжди здаються комфортними. Слід пам’ятати про те, що необхідно добирати для кожного учня різні ролі. Під час групової роботи варто давати завдання на кшталт не просто генерувати ідеї, а визначати якийсь спільний пріоритет. Формувати комунікативні компетентності нам також допомагають методи й прийоми (колесо емоцій Роберта Плутчика, тренінг для емоцій), що вчать принципів ненасильницького спілкування, розвивають емоційний інтелект, емпатію.

Таким чином, ми формуємо наші наскрізні вміння:

• мислити критично, креативно;

• висловлювати логічно, стисло та обґрунтовано власну думку;

• системно осмислювати інформацію;

• відрізняти факти від суджень;

• перевіряти та знаходити фейки, маніпуляції чи мову ворожнечі;

• протистояти маніпуляціям;

• виконувати кілька завдань одночасно й концентрувати увагу на важливих деталях;

• оцінювати надійність і довіру до різних джерел інформації;

• поважати різні точки зору.

Висновки. З огляду на викладене можемо зробити висновок, що опанування м’якими навичками є безумовною вимогою нашого сьогодення і тим більше майбутнього. Важливу роль у вирішенні цієї проблеми відіграє інтеграція медіаграмотності в освітній процес. Медіа-засоби – це ті інструменти, що викликають неабияку зацікавленість учнів. Саме тому школярі із задоволенням опановують нові навички. Проте для того, щоб учителі володіли потрібними формами й методами проведення навчальних занять, треба більше часу надавати підвищенню кваліфікації педагогів. Подальше вивчення зазначеної проблеми – простір для ґрунтовного аналізу форм і методів роботи для застосування у навчальному процесі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/ kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

2. [Електронний ресурс] – Режим доступу : https://gurt.org.ua/articles/42722/

3. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ms.detector.media/mediaosvita/post/23631/2019-10-10-chomu-same-tak-5-tez-pro-rozvitok-kritichnogo-mislennya-ukraintsiv/

4. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

5. [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://artterra.club/2017/11/13/%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D

6. Іванов В. Ф., Волошенюк О. В. Медіаграмотність: Підручник для вчителів. – К. : Центр вільної преси, Академія Української преси. – 2017. – С. 319.

7. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна – Київ: Центр вільної преси, 2012.

8. Практичний посібник з медіаграмотності для мультиплікаторів / За загал. ред. В. Ф. Іванова. – Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2019. – 100 с.

In this article we consider the kinds of «soft skills which are so important for successful and happy person in our informationally developed century. We have examples as for using forms and methods of work in educational activity and there are given a short overview of media literacy means. They realize learning of soft skill.

Keywords: media literacy, soft skill, social nets, content.