План-конспект уроку є дипломантом І ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Географія)
Тема: Озера, їх типи, особливості водного режиму. Водосховища та канали.
Мета: поглибити систему знань про водні ресурси України; удосконалити вміння пошуку закономірностей розміщення водних ресурсів на території України; виявити залежність поширення озер від кліматичних умов; розглянути проблему доцільності створення водосховищ; розвивати вміння роботи з картою та електронними засобами навчання; сприяти розширенню світогляду учнів; показати значення озер для українців; сприяти розвитку самоосвітньої, навчально-пізнавальної, інформаційної і комунікативної компетентності, виховувати бережливе відношення до природних багатств рідної країни та свого краю.
Обладнання: фізична карта України, тематичні карти в атласі, підручник, методичні комп’ютерні посібники, додаткова література, мультимедійна презентація, фото та відеоресурси з мережі Інтернет, власні відеоролики дітей.
Тип уроку: комбінований
Форми роботи: фронтальна, робота малих групах, групова, індивідуальна.
Хід уроку
Результат діяльності малих групах «Мандрівка в слово» - походження назв річок України (завдання з минулого уроку)
Буг – від старослов’янського «гнутий, кривий» (має звивисту течію). Західний і Південний Буг названі так за напрямом течії. Вони починаються на Подільській височині.
Ворксла – від сарматсько-аланського «ворс» - білий і тюркського «ксьол» - «вода, річка». Тобто Ворксла – «біла вода». Таку назву люди дали річці за кольором її берегів – крейдових біля витоку, піщаних біля гирла.
Десна – від старословянського «деснь» (правий, десниця, правий бік)
Дніпро – серед припущень від скіфського «дана» (річка) і фракійського «іпр» (глибока). За іншими – від сарматського «дна, дон» (вода, річка) і санскритського «апріс» (західний) – Західна річка. Інші назви – давньогрецька – «Борисфен», римська і скіфська – «Данапріс», турецьку «Узу», словянську «Славутич».
Дністер – від скіфсько-сарматського «дон, дана, дна» (вода, річка) та фракійського «істр» (швидкий), або санскритського «астер, аструс» (південний) – південна річка. Є припущення про походження від слів «дана» (вода) та «істр» (Істр – давньгрецька річка біля Дунаю, Істра. Раніше річка носила назви «Тірас» (давньогрецька), «Данастріс» (римська), «Турла» (турецька) «Дністрь» (словянська).
Дунай – від скіфсько-сарматського «дон, дана, дуна» (вода, річка). Древні греки називали Істром; римляни Данавіусом; словяни – «Доунавь»; німці Дунау і т.д.
Припять – від словянського «пятить» (пливти по річці).
Прут – від скіфського «пораута» (бурхлива вода, бурхлива річка, за іншою версією – «брід»).
Псел, Псьол – від сарматсько-аланського слова «пса» (вода), і тюркського «ол» (вода, річка).
Салгір – від тюркського «гірська річка»
Сіверський Донець – від племені сіверян, Донець – притока Дону.
Загадка: Дніпро, Дністер, Дунай… Що об’єднує всі ці річки? (їх назви означають на давньослов’янській мові «річка»)
Визначити похил та падіння річок: Південний Буг, Дністер, Припять.
Західний Буг – Польща;
Дунай – Румунія;
Тиса – Угорщина;
Дніпро – Білорусь;
Сіверський Донець – Росія;
Дністер – Молдова.
- Річка в Україні (Сумська, Чернігівська, Київська області) та Росії (Смоленська та Брянська області). Ліва притока Дніпра (Десна).
- річка в Україні (у Волинській, частково у Рівненській, Київській областях) та в Білорусі. Найбільша за площею басейну, довжиною і водністю права притока Дніпра (впадає в Київське водосховище (Припять).
- річка у Центральній та Південній Україні, у межах Кіровоградської та Миколаївської областей. Ліва і найбільша притока Південного Бугу (Інгул)
1. Повінь –
2. Льодостав -
3. Межень –
4. Паводок -
А) Період (не менше 10 днів) внутрішньорічного циклу, протягом якого в річці спостерігаються найменші рівні й витрати води.
Б) Фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в даних кліматичних умовах в один і той самий сезон року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води в річці, озері, водосховищі.
В) Значне підвищення водності річки в межах річного циклу, що виникає нерегулярно; утворюється під час сильних дощів чи під час відлиги.
Г) Утворення на поверхні водойм нерухомого шару льоду.
III.Мотивація пізнавальної та навчальної діяльності учнів
Поверхневі води , які ми вивчаємо, окрім річок включають і такий подарунок від природи людині як озера. Голубі очі, перлини Землі, блакитні краплини, намисто планети…. Такі поетичні назви цих унікальних природних творінь. Вони надихають художників, поетів та письменників. Українські поети посвятили їм свої вірші, а краса та загадковість легендарного озера Нечимне спонукало нашу Лесю Українку на написання своєї «Лісової пісні».
Я живу на Україні,
Де річки, озера сині, -
Чиста в них вода, прозора,
В дно глибинне світять зорі. (Г. Камісарова)
Я - українка!
Живу в Україні,
На вільній, єдиній
Моїй Батьківщині,
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки (О. Василенко)
Я хочу на озеро Світязь,
в туман таємничних лісів.
Воно мені виникло звідкись,
у нього сто сот голосів.
Воно мені світить і світить,
таке воно в світі одне.
— Я Світязь, я Світязь, я Світязь!
Невже ти не чуєш мене?! (Ліна Костенко)
Користь від них не тільки як від джерел води, хімічних сполук, лікувальних грязей, а й насамперед як зон рекреації. Теперішні мешканці України полюбляють відпочивати, купатися в спекотні дні та ловити рибу на березі цих водойм..А чим ще корисні озера і що робимо ми, щоб зберегти їх для майбутніх поколінь?
VI. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя: В Україні близько 20 тис. озер, але лише 40 водойм мають площу понад 10 км2. Розташовані озера по території України нерівномірно, мають різне походження озерної улоговини та різняться водним режимом. Сьогодні нам потрібно охартеризувати усі типи озер та виявити значення та наслідки побудови штучних водойм на території України.
Типи озер | Назви | Особливість |
Карстові | Шацькі (Світязь, Пулемецьке, Луки) | |
Льодовикові | Бребенескул, Марічейка, Несамовите | |
Загатні | Синевір | |
Вулканічні | Синє, Липовецьке | |
Заплавні | Ялпуг, Кугурлуй, Кагул | |
Озера-стариці | Любязь, Нобель | |
Лиманні | Дністровський, молочний | |
Озера-сиваші | Донузлав, Сасик-сиваш |
Фотовернісаж: «Озера України» (перед характеристикою кожного з озер на екрані з’являється його фотографія)
Вчитель: Також озера поділяються:
2. Відеозал «Вікно в світ» Озеро Синевір (особливості та легенда)
Інтернет-ресурс - https://www.youtube.com/watch?v=3WL-aXB9STE
3. «Хвилинка українського фолькльору» (індивідуальне домашнє завдання)
Робота з мережею Інтернет
Легенда про озеро Світязь
Колись на місці озера було місто, яким правив багатий та справедливий князь Туган. Одного дня до нього звернувся за допомогою друг з сусіднього князівства, якому загрожували вороги. Туган був вмілим та сміливим воїном, тому погодився. Втім, коли залишав місто разом з військом, відчував дивну тривогу. Про неї він відразу розповів своїй вродливій доньці. Та поспішила заспокоїти батька, що до неї уві сні приходив янгол та пообіцяв захистити місто. Щойно Туган з військом покинув місто та настала ніч, до нього вдерлися загарбники. Перед страхом загинути усі жителі попрямували до замку князя.
Побачивши ворогів, донька Тугана, відразу звернулася з молитвами до неба у надії, що сон справдиться.
І раптом частина міста провалилася під землю і на цьому ж місці утворилося озеро з кришталево чистою водою. Навіть воїни-загарбники були зачаровані його красою.
Вода у Світязі досі така чиста, що можна побачити дно. Але не тільки вона манить сюди туристів. Багато хто їде сюди заради неповторних краєвидів: зустрічати та проводжати сонце, покататися на човні…
4. «Творча лабораторія»
Вчитель: Озера допомагають людям, а от люди не зовсім чемно втручаються в життя озер. (Перегляд презентації «Людина в житті Озера»)
5. «Інформаційна сторінка» Розповідь вчителя про штучні водойми на території України
1. Водосховища
На території України налічується 1103 водосховища . Вони утримують 55315,8 млн. м³ води (величина повного об'єму), зокрема 8565,8 млн. м³ - без 6-и водосховищ Дніпровського каскаду та 2-х Дністровських водосховищ (головного та буферного). В цілому, всі водосховища утримують об'єм води, що перевищує середній річний стік Дніпра.
Найбільші водосховища (загалом шість - Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Дніпровське, Каховське) створено на Дніпрі з 30-х по 70-і роки ХХ ст. На початку 80-х років було створено Дністровське водосховище. Значно меншими є водосховища у басейнах річок Південний Буг, Сіверський Донець та інші. Найбільша кількість водосховищ в Україні зосереджена в басейні Дніпра (понад 45 %). Частка басейну Південного Бугу - 17 %, Дону (Сіверського Дінця) - понад 13 %. Утворення водосховищ дозволяє використовувати воду для зрошення, постачання міст, промислових підприємств, судноплавства, регулювати режим повеней, виробляти електроенергію тощо. Але створення водосховищ на Дніпрі та інших річках України змінило їх гідрологічний режим. У водосховищах зменшилася швидкість течії (до 0,3—0,02 м/с.), знизилися водообмін і проточність, з'явилися застійні ділянки. На дні водосховищ накопичується мул. Мілководдя влітку добре прогрівається, в липні-серпні середні температури води досягають +19, +23 °С. Під час заповнення водосховищ було затоплено великі площі луків, сіножатей і пасовищ. Берегова лінія водосховищ переформується: високі праві береги руйнуються під дією хвиль, низькі ліві підтоплені та заболочуються. У водосховища з прилеглих схилів, полів зливаються частки ґрунту з мінеральними добривами, побутові неочищені стоки. Це значно погіршує хімічний склад їхніх вод, вимагає впровадження заходів із дотримання їхньої якості.
2. Канали
В зв'язку з нерівномірним забезпеченням України водними ресурсами виникла потреба перерозподілу вод по території. Для вирішення цієї проблеми створена ціла мережа штучних водотоків – каналів. Ними постачають воду до промислових та сільськогосподарських споживачів.
Найдовшим каналом в Україні є Північнокримський – 400 км. Його штучне русло має глибину 6 м та та ширину – 115 м. Працює він сезонно. У зв'язку з окупацією Криму Росією з травня 2014р. подача води з Дніпра на півострів припинена.
Досить значні для потреб людини канали Каховський, Дніпро-Донбас та Дніпро- Кривий Ріг. В західній частині України створено густу мережу вузьких осушувальних каналів і ровів, якими річки скидають води з надмірно зволожених територій.
V. Закріплення нового матеріалу
3.Творча лабораторія: «Власна подорож Україною» міні-враження про водні об’єкти нашої країни
Перегляд власних міні-роликів дітей
4. Вирішення проблеми: «Чи є лише користь від створення штучної водойми»
(Приклади відповідей: зменшення швидкості течії річок; затоплені великі площі сільськогосподарських угідь; місцеві зміни клімату викликають ланцюжок змін у природних комплексах; руйнуються береги; змінюється якість питної води; змінилися особливості залягання підземних вод (підтоплення земель).
1. Найбільше прісне озеро України ( Ялпуг).
2. Найвисокогірніше озеро ( Бребенескул).
3. Найдовший канал ( Північнокримський).
4. Найбільше за площею водосховище (Кременчуцьке).
5. Найглибше водосховище ( Дніпровське).
6. Найглибше озеро (Світязь).
6. Знайди пару (водосховище – річка)
1. Канівське А) Південний Буг
2. Печенізьке Б) Дніпро
3. Червонооскільське В) Сіверський Донець
4. Ладижинське Г) Оскіл
7. «Хто я?» - за коротким описом знайти та показати на карті вгадане озеро
Інші учені твердять, що озеро має виключно карстове походження. А поява глибоких западин, за цим припущенням, пов'язана з підняттям і опусканням окремих тектонічних блоків (Світязь)
VI. Домашнє завдання
Опрацювати параграф відповідний параграф у підручнику.
Закінчити заповнення схеми: Типи озер.
Знання географічної номенклатури.
Поміркувати над питанням: Чому болота називають коморою Сонця?
Список використаної літератури
https://uk.wikipedia.org/wiki/Синевир;
https://uk.wikipedia.org/wiki/Ялпуг;
https://uk.wikipedia.org/wiki/Світязь;
http://dovidka.biz.ua/geografichni-zagadki-na-ukrayinskiy-movi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua;
https://www.youtube.com/watch?v=3WL-aXB9STE
Автор: Савчук Наталія Петрівна, вчитель географії Запорізької загальноосвітньої школи I-III ступенів №4 Запорізької міської ради Запорізької області