План-конспект уроку біології у 8 класі “Мова”

План-конспект уроку є дипломантом І ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).


План-конспект уроку медіаграмотності з біології для учнів 8 класу

Тема: Мова

Мета уроку: ознайомити з фізіологічними основами мови, поняттям «медіаграмотність»; сформувати уявлення про сигнальні системи; розкрити значення другої сигнальної системи для людини, значення усної та письмової мови для людства; розвивати мову, увагу, пам’ять, логічне мислення, уміння порівнювати, аналізувати та узагальнювати інформацію, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, критично мислити; виховувати дбайливе ставлення до власного організму, інтерес до біології, історії, інформатики, формувати науковий світогляд і медіаграмотність.

Матеріали та обладнання: таблиці «Будова головного мозку», «Дихальна система», малюнок персонажів твору Р. Кіплінга «Кинга Джунглів».

Основні поняття: мова, медіаграмотність, джинса, цензура, фейк, маніпуляція, перша сигнальна система, друга сигнальна система голос, гортань, голосові зв’язки, центри мови.

Міжпредметні зв’язки: історія, інформатика, українська мова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

  • Епіграф уроку

Людина ясно висловлюється, коли нею володіє думка, але ще ясніше, коли вона володіє думкою.

В. Белінський

  • Слово вчителя

Ці влучні слова відомого літературного критика дуже добре підходять для початку сьогоднішнього уроку. Сподіваюсь, що сьогодні ваші думки будуть допомагати вам вирішувати різноманітні завдання та набувати нових знань. Але спочатку давайте перевіримо вивчене раніше.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів та перевірка домашнього завдання

  • Вправа «Знайди помилку», робота в парах (учитель пропонує учням, попрацювавши в парах, виявити помилки в тексті)

1. Умовні рефлекси формуються на основі інстинктів. 2. Умовні рефлекси виникають за участі спинного мозку. 3. Безумовні рефлекси є набутими. 4. Умовні рефлекси утворюються на все життя. 5. Безумовні рефлекси не успадковуються. 6. Чхання та кашель є умовними рефлексами. 7. Умовні рефлекси забезпечують існування в перші моменти після народження. 8. Безумовні рефлекси є індивідуальними. 9. Безумовні рефлекси є тимчасовими. 10. Безумовні рефлекси забезпечує кора головного мозку. 11. Повертання голови на звук – це приклад умовного рефлексу. 12. Реакція учнів на шкільний дзвінок – приклад безумовного рефлексу.

Відповіді: 1. Умовні рефлекси формуються на основі безумовних. 2. Умовні рефлекси виникають за участі кори головного мозку. 3. Безумовні  рефлекси є вродженими. 4. Умовні рефлекси можуть зникати. 5. Безумовні рефлекси успадковуються. 6. Чхання та кашель є безумовними рефлексами. 7. Безумовні рефлекси забезпечують існування в перші моменти після народження. 8. Безумовні рефлекси є видовими. 9. Безумовні рефлекси є постійними. 10. Безумовні рефлекси забезпечує спинний мозок, стовбур головного мозку та підкоркові ядра. 11. Повертання голови на звук – це приклад безумовного рефлексу. 12. Реакція учнів на шкільний дзвінок – приклад умовного рефлексу.

  • Слово вчителя

Завдяки цій вправі ми змогли не лише перевірити свої знання, а й переконатись, що не завжди та інформація, яку ми отримуємо з різних джерел (літератури, телебачення, Інтернет-мережі тощо), є вірною. Тож будь-яку інформацію варто критично сприймати. Такі уміння називаються медіаграмотністю. Сьогодні на уроці ми не лише дізнаємось щось нове з курсу біології, а й навчатимося бути медіаграмотними.

ІV. Повідомлення теми, визначення мети та завдань уроку

  • Обговорення малюнка (малюнок персонажів твору Р. Кіплінга «Книга Джунглів» проектується на екран або розміщується на дошці; учитель пропонує учням роздивитись його і згадати основний зміст твору)

– Який основний герой «Книги Джунглів»? (Мауглі)

– У чому його особливість? (Він виріс у оточенні тварин, без людського виховання)

– Чи можливі такі події насправді? (Так, наприклад у 1920 році було знайдено двох індійських дівчаток-вовків Амалу (1,5 років) та Камалу (8 років). Лікар Дж. Сінгх докладно описав їхній вигляд та поведінку. Їхня шкіра була загрубілою і вкрита мозолями, вони пересувались на чотирьох кінцівках, майже не могли бачити вдень і звичайно не розмовляли, а лише вили та ричали).

Учитель пропонує учням зробити логічний висновок про те, що впливає на розвиток людини та її мови. Підводить учнів до розуміння теми уроку, допомагає визначити його мету та завдання.

V. Вивчення нового матеріалу

5.1. Фізіологічні основи мовлення.

  • Розповідь вчителя, повідомлення учнів, частково-пошукова робота з підручником, словникова робота, складання схеми, заповнення таблиці (за допомогою розповіді вчителя, повідомлень учнів та тексту підручника школярі мають сформулювати визначення поняття «мова», схарактеризувати фізіологічні основи мови)

Мова – це форма спілкування людей за допомогою усних чи писемних знаків та символів, що склалася історично.

Мова базується на процесах вищої нервової діяльності, а саме другої сигнальної системи.

Фізіологічні основи мовлення

Анатомічні особливості Голосовий апарат Нервова регуляція

– Вкорочена і розширена нижня щелепа

– Розвиток виступу підборіддя

– Зменшення іклів

– Збільшення вільної порожнини рота

– Збільшення рухливості губ та язику

– Органи дихання

– Гортань з голосовими зв’язками

– Ротова порожнина

– Носова порожнина

– Друга сигнальна система

– Центри мови кори головного мозку

– Слухова зона кори головного мозку

  • Цікавий факт

Серед зон мови у корі головного мозку людини виділяють центр Брока і центр Верніке. Вчені вважають, що перший відповідає за регуляцію роботи м’язів, що беруть участь у мові. Центр Верніке допомагає контролювати зміст мови, а також впливає на сприйняття того, що ми бачимо та чуємо.

Під час розмови у нас синхронно задіяні близько 100 м’язів грудей, шиї, щелеп, язику та губ.

5.2. Види мови.

  • Частково-пошукова робота з підручником, складання схеми, повідомлення учнів, словникова робота (за допомогою тексту підручника школярі мають визначити основні види мови; за допомогою повідомлень учнів і в ході бесіди з вчителем ознайомитись з основними поняттями медіаграмотності)

Мова дала людству широкі можливості, але в цей же час призвела до багатьох труднощів. Сучасний світ людства — світ медіа. Інформація надходить до нас звідусіль і наше завдання навчитись критично її сприймати, тобто бути медіаграмотними.

Медіаграмотність — сукупність навичок і умінь, які дозволяють людям аналізувати, оцінювати і створювати повідомлення в різних видах медіа, жанрах і формах.

Медіаграмотна людина має обов’язково розрізняти такі поняття як «джинса», «цензура», «фейк», «маніпуляція», адже вони постійно нас оточують, хоч і не всі люди це розуміють.

Цензура — це контроль над публічним проявом думок. Він може здійснюватися державою, окремими організаціями або групами осіб.

Фейк — навмисно зманіпульована новина або навіть абсолютна вигадка.

Джинса — навмисно прихована реклама, проплачений матеріал.

Маніпуляція — цілеспрямоване викривлення інформації заради формування певного ставлення до певної проблеми.

Сьогодні існує навіть спеціальна галузь освіти — медіаосвіта. А навички, які формуються під час медіаосвіти, уміння розрізняти види медіа та їх вплив людину і суспільство називаються медіакомпетентностями.

Вам відомо, що у світі люди розмовляють різними мовами. У нашій країні державною мовою є українська. Давайте переглянемо відео «Цікаві факти про українську мову» і спробуємо його критично оцінити.

Відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=tFgnu_v7FnM

  • Обговорення відео

– Чи помітили ви в цьому відео фейки або джинсу? Можливо маніпуляцію? А може це відео піддавалось цензурі?

– Як ви гадаєте за допомогою яких інструментів можна оцінити це відео? (Можна звернутись до словників, наукових історичних джерел тощо)

5.3. Функції мови.

  • Фронтальна бесіда, складання схеми (у ході бесіди школярі мають визначити основні функції мови)

Сьогодні мова набуває ще однієї функції — вона стає способом маніпулювання людьми. Проте маніпулювати можна лише людьми, які не є медіаграмотними та не вміють критично сприймати інформацію. Гадаю, що це не про нас.

Тож, пропонує кожному переконатись чи вдалось вам стати медіаграмотними і зрозуміти фізіологічні основи та функції мови.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

  • Тест з однією правильною відповіддю (самостійна робота учнів)
  1. Нервову регуляцію мови здійснюють:

А) голосові зв’язки;

Б) перша нервова система;

В) органи дихання;

Г) друга нервова система.

  1. Зона кори головного мозку, яка регулює мовлення?

А) потилична зона;

Б) центр Брока;

В) скронева зона;

Г) лобна зона.

  1. Мова, яка здійснюється за допомогою зображених знаків і символів – це:

А) письмова;

Б) усна;

В) внутрішня.

  1. До голосового апарату відносять:

А) щелепа;

Б) центри мови;

В) носова порожнина.

  1. Навчання теорії та практичним умінням для опанування сучасними мас-медіа – це:

А) медіаграмотнісить;

Б) медіаосвіта;

В) медіакультура;

Г) медіаімунітет.

  1. Сукупність навичок і умінь, які дозволяють людям аналізувати, оцінювати і створювати повідомлення в різних видах медіа, жанрах і формах – це:

А) медіаграмотність;

Б) медіаосвіта;

В) медіакультура;

Г) медіаімунітет.

  1. Розуміння видів медіа та їх впливу людину і суспільство – це:

А) медіакомпетентність;

Б) медіакомпетенція;

В) медіаобізнаність;

Г) медіаосвіта.

  1. Навмисно зманіпульована новина або навіть абсолютна вигадка — це:

А) джинса;

Б) цензура;

В) фейк;

Г) маніпуляція.

  1. Цілеспрямоване викривлення інформації заради формування певного ставлення до певної проблеми — це:

А) джинса;

Б) цензура;

В) фейк;

Г) маніпуляція.

  1. Контроль над публічним проявом думок — це:

А) джинса;

Б) цензура;

В) фейк;

Г) маніпуляція.

  1. Навмисно прихована реклама, проплачений матеріал — це:

А) джинса;

Б) цензура;

В) фейк;

Г) маніпуляція.

  1. В українській мові відмінків:

А) 4;

Б) 5;

В) 6;

Г) 7.

VІІ. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всіх учнів: опрацювати матеріал з теми «Мова» у підручнику, вивчити терміни

7.2. Індивідуальне завдання: знайти фейкову та правдиву інформацію про формування мови у людини або виникнення української мови

VІІІ. Підбиття підсумків уроку, рефлексія, оцінювання діяльності учнів

  • Вправа «Дзиґа». На літері «Я» розташована дзиґа, яка має стрілку. Навколо дзиґи розміщені аркуші із написами. Учні по черзі крутять дзиґу. На який напис вказала стрілка дзиґи, тими словами учень починає своє речення для підведення підсумку уроку.

  • Обговорення цитати

Ані мистецтво, ані мудрість не можуть бути досягнуті, якщо ним не навчатись.

Демокрит

Використані джерела

  1. Відео інтернет-ресурс «Цікаві факти про українську мову»: https://www.youtube.com/watch?v=tFgnu_v7FnM
  2. Біологія. 8 клас: розробки уроків до підручника К. М. Задорожного/ І. О. Уварова. – Х. Вид-во «Ранок», 2016. – 128 с.
  3. Тести до лекції «Медіаосвіта та медіаграмотність особистості в сучасному інформаційному просторі». Інтернет-ресурс https://studfiles.net/preview/5258806/

Підготувала: Уварова Інна Олександрівна, учитель біології Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 59 Харківської міської ради Харківської області, спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист м. Харків

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.