Автори статті: Людмила Швайка - директор Куп’янського закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) Куп’янської міської ради Харківської області;
Інна Молодушкіна - практичний психолог Куп’янського закладу дошкільної освіти (центр розвитку дитини) Куп’янської міської ради Харківської області;
Олена Тарасова - директор Куп’янського закладу дошкільної освіти №15 Куп’янської міської ради Харківської області
У статті наведено основні педагогічні орієнтири розвитку критичного мислення у дітей дошкільного віку, представлені інноваційними формами і методами роботи в умовах сучасного закладу дошкільної освіти.
Ключові слова: критичне мислення, інформація, особистісний розвиток, дошкільна освіта, дошкільний вік, педагогічні орієнтири, педагогіка партнерства.
Стратегія модернізації українського суспільства тісно пов’язана із розвитком актуальних та потенційних можливостей особистості, її здібностей і потреб, готовності до самопізнання і саморозвитку. Цінністю сучасної особистісно орієнтованої освіти стає соціально компетентна особистість різнобічно розвинута і така, що успішно адаптується у світі, в якому стрімко зростає обсяг інформації та кількість джерел її надходження.
В дошкільному віці закладається фундамент інтелектуального, соціального, емоційного, особистісного розвитку людини. І саме дошкільна освіта має розпочинати створювати основу для подальшого розвитку критичного мислення дітей.
Тому є очевидною необхідність надання дітям дошкільного віку цілеспрямованої педагогічної допомоги з розвитку уміння дітей об’єктивно оцінювати інформаційні явища, процеси, події.
Проблема формування компетентності особистості знайшла широке обґрунтування в Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», Державних стандартах початкової та дошкільної освіти, де задекларовано впровадження особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходу. Особливого значення набуває запровадження технологій, які б позитивно впливали на освітній процес в закладі дошкільної освіти і давали б якісні зміни. Зважаючи на те, що якість дошкільної освіти оцінюється саме через динаміку розвитку особистості дитини, яка тісно пов’язана з ефективністю педагогічної діяльності кожного педагога, актуальним є створення належних умов для запровадження нових технологій в освітньому процесі.
Наукове обґрунтування та практичне впровадження в діяльність закладів освіти ефективних форм, методів, засобів формування критичного мислення в дітей вбачається актуальним та закономірним.
За твердженням дослідників О. Пометун, Л. Рибак, О. Тягло, Г. Липкіної критичне мислення – це перевірка запропонованих рішень з метою визначення сфери можливого їх застосування, а також здатність людини усвідомлювати власну позицію з того чи іншого питання, вміння знаходити нові ідеї, аналізувати і оцінювати події та приймати зважені рішення стосовно будь-яких думок і дій [19].
Сучасний дослідник О. Тягло стверджує, що критичне мислення є специфічним видом рефлексії, яка спирається на знання елементарної логіки й відповідним конкретних наук, а тому тлумачить критичне мислення як активність розуму, спрямовану на виявлення і виправлення власних помилок та обґрунтованість міркувань [24].
Різні аспекти розгляду критичного мислення дають змогу представити, якою ж повинна бути людина, яка здатна критично мислити? Це людина, яка потребує лише перевіреної інформації з різних джерел та відповідно обґрунтованих суджень, не користується маніпулятивним впливом на інших людей та не піддається зовнішнім маніпуляціям, є толерантною, розвивається та самовдосконалюється, досліджує та аналізує нову інформацію [24].
Аналіз наукових джерел дозволяє виділити базові інтегративні якості дитини дошкільного віку, яка здатна опрацьовувати, аналізувати інформацію та формувати до неї власне відношення: самостійність, допитливість, пошук власного розв’язання проблеми, наполегливість, соціальність.
Отже, дитина дошкільного віку, яка здатна критично мислити, є особистістю, в якої розвинені не лише процеси мислення, а й переважають моральні якості, які дозволяють орієнтуватися у сучасному інформаційному суспільстві.
Великий потенціал у формуванні основ критичного мислення дітей дошкільного віку відіграє педагогіка партнерства всіх учасників освітнього процесу: здобувачів освіти, педагогів та батьків вихованців.
Як створити комфортні умови та на що звернути особливу увагу в освітньому просторі сучасного закладу дошкільної освіти, де кожна дитина відчуватиме свою успішність та прагнутиме до активного пізнання?
На сьогодні, у процесі формування критичного мислення дошкільників немає універсальних технологій. При цьому дуже важлива взаємодія у тріаді «педагоги – батьки – діти», бо без цієї взаємодії складно досягти якісних результатів в освітньому процесі. Та все ж використання запропонованих педагогічних методів, форм є педагогічними орієнтирами, які підвищать мотивацію до навчання у сучасних дошкільників та дозволять їм навчитись мислити більш ефективно:
1. Проведення інтегрованих занять з дошкільниками у формі квестів, геокешингу, дискусій, рольових ігор, з використанням інноваційних технологій, циклу спільних заходів з батьками у форматі ситуативних занять (моделювання ситуацій та шляхів виходу з них).
2. Впровадження парціальної програми «Медіадошкільник» з медіаосвітньої діяльності для дітей старшого дошкільного віку».
3. Участь дітей та дорослих у різноманітних волонтерських та дослідницьких проектах: «Ми рятуємо екологію», «Допоможемо один одному», «Чужих дітей не буває», «Рости здоровою, дитино!», «Щаслива родина – щаслива дитини», «Родинні відеофільми», квестах «Світ медіа навколо нас».
4. Аналітичний форум «Колорит професіоналізму педагога», педагогічний експрес «Сучасним дітям – сучасні педагогічні інновації», технологічний парк педагогічних ідей «Інтегроване навчання як освітній пазл у розвитку критичного мислення у дошкільників», конкурс професійної майстерності «Кращий вихователь», відеотренінг «Школа спілкування дорослих і дітей», педагогічний консиліум «Варіативні форми роботи з батьками у світлі нової філософії взаємодії», круглий стіл «Культура медіа спілкування», майстер-клас «Взаємодія з батьками через соціальні мережі».
5. Презентаційний меседж для батьків «Безпека дітей в інтернеті», аукціон, co-working «Медіа в освіті дорослих та дітей: веління часу», де брифінг думок «Дитина в сучасному світі».
6. Конкурси, виставки «Кращій інформаційній центр для батьків», «Педагогічний скрапбукінг: дорожня карта в медіаосвітньому просторі», фотоколаж «Шукаємо істини разом», форсайт-сесія «Вчимо мислити критично», рекламні відеоролики «Ми все знаємо».
7. Функціонування веб-сайту, як засобу формування іміджу закладу; функціонування відкритих груп в соцмережах інтернету (facebook), фотосесії «Усмішка дитини».
Зазначені педагогічні орієнтири спрямовані на розвиток критичного мислення всіх учасників освітнього процесу і є своєрідною шпаргалкою для дорослих у відповіді на щоденні дитячі «чому?». Адже критичному мисленню потрібно навчати і, важливо, щоб діти використовували навички критичного мислення в конкретній предметній діяльності. Для результативності освітнього процесу дорослим слід визначити основні вектори досягнень дитини:
- висловлювати свої думки впевнено і ясно;
- аргументувати власну точку зору та враховувати точку зору оточуючих;
- уміння працювати з інформаційним потоком в різних сферах діяльності;
- самостійно задавати питання та формулювати гіпотезу, вирішувати проблеми;
- брати на себе відповідальність та приймати участь у спільному прийнятті рішень;
- вибудовувати конструктивні взаємовідносини з дорослими та однолітками;
- вміти взаємодіяти та працювати в групі, в команді.
Безперечно, така система роботи дає свої позитивні результати. Вихованці навчаються чітко формулювати свої думки, швидше запам’ятовувати інформацію, вони не тільки оволодівають інформацією, а й розглядають її з різних точок зору, що дає можливість дітям критично оцінювати її, осмислювати і використовувати. Дошкільники стають сміливішими в процесі пізнання, вони починають проявляти сумніви та виражати недовіру до певних фактів, перевіряючи їх.
Розвиток критичного мислення у дітей дошкільного віку починається з розвитку гнучкості і рефлективності мислення, відкритості новому та готовності змінюватись у дорослих – батьків і педагогів.
Педагогіка партнерства в умовах закладу дошкільної освіти, впровадження новітніх освітніх технологій в систему роботи з дорослими підвищують професійну компетентність педагогів в питаннях розвитку критичного мислення дошкільників та збагачують досвід батьків вихованців з даної проблеми. Саме завдяки критичному мисленню традиційний процес пізнання дітьми оточуючого світу набуває рис індивідуальності і стає безперервним, продуктивним, усвідомленим.
Отже, представлені педагогічні орієнтири – це пов’язані в єдине ціле зміст, види, методи, форми, засоби, які забезпечують досягнення мети, тобто все те, що знаходиться між метою та результатом в процесі освітньої діяльності.
Проведена робота не вичерпує усіх аспектів проблеми. А тому перспективним видається вивчення більш широко спектру інновацій та нетрадиційних методик, як ефективного засобу формування критичного мислення та базових компетенцій у дітей старшого дошкільного віку. Цьому сприяють участь колективу у різноманітних проектах, форумах, конференціях.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. «Дитина в дошкільні роки: комплексна додаткова освітня програма»/ наук. кр. К. Л. Крутій – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС», ЛТД, 2015. – 188 с.
2. Архіпова Є. О. Критичне мислення як необхідна складова розумової діяльності людини в межах сучасного інформаційного суспільства / Є. О. Архіпова, О. В. Ковалевська // Гуманітарний часопис. – 2012. – № 2. – С. 34–38.
3. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш // Богуш А. М., Бєлєнька Г. В., Богініч О. Л. та ін. — К.: Видавництво, 2012. — 26 с.
4. Бурова А. Педагогічні інновації в дошкільній освіті / А. Бурова // Дошкільне виховання. – 2009. – № 7. – С. 3.
5. Вплив інформаційного простору на внутрішній світ і поведінку дитини /Психолог. – 2007. – № 16.
6. Вукіна Н. В. Критичне мислення: як цьому навчати : наук.-метод. посібник / Н. В. Вукіна, Н. П. Дементієвська, І. М. Сущенко ; за наук. ред. О. І. Пометун. – Харків, 2007. – 190 с.
7. Долинна О. П., Бурова А. П., Низьковська О. В. «Обов’язкова освіта дітей старшого дошкільного віку: форми здобуття, організація і зміст роботи: збірник методичних матеріалів» // Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 408 с.
8. Закон України «Про дошкільну освіту». — [Електронний ресурс] – Режим доступу: zakon.help/law/2628-III/edition28.09.2017/page1
9. Закон України «Про освіту». — [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19
10. Кіндрат І. Сучасний медіапростір та його вплив на світогляд дитини / Інна Кіндрат // Вихователь – методист дошкільного навчального закладу. – 2013. – № 7. – С. 4 – 8.
11. Концепція впровадження медіа-освіти в Україні, 2010 р.
12. Коченгіна М. В., Замазій Ю. О. та ін. Створення безпечного інформаційного середовища для дитини дошкільного віку: науково-методичний посібник. – Харків: Харківська академія неперервної освіти, 2011. – 96 с.
13. Кроуфорд А. Технології розвитку критичного мислення учнів/ Кроуфорд А., Саул В., Метьюз С., Макінстер Д. ; за наук. ред. О. І. Пометун. – К.: Вид-во «Плеяди», 2006. – 220 с.
14. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Як опанувати технологію формування критичного мислення. – Х.: вид. група «Основа», 2008.
15. Медіакульутра особистості: соціально-психологічний підхід: Навчальний посібник/ О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко та ін.; За ред.. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. – К.: Міленіум, 2009 – 440 с.
16. Набока І. В. Психологічний вплив реклами. [Електронний ресурс]./ І. В. Набока// – Режим доступу: http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=265
17. Остапчук В. Р. Вплив реклами на дитину. [Електронний ресурс]./ В. Р. Остапчук// – Режим доступу: http://tutcikavo.co.ua/vagitnist-i-diti/vplyv-reklamy-na-dytynu
18. Піроженко Т. О. Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільника. — Тернопіль: Мандрівець, 2010.
19. Пометун О. І. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів / О. І. Пометун, І. М. Сущенко. – Дніпропетровськ: Ліра, 2016. – 144 с.
20. Пометун О. І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи / О. І. Пометун, І. М. Сущенко.– Київ, 2017. – 96 с.
21. Радчук Г. К., Тіунова О.В. Сімейне виховання. Освітній тренінг для батьків. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008.
22. Реалізація компетентнісного підходу в освітньому просторі регіону: збірник матеріалів конференції / За ред. О. В. Пастовенського. – Житомир: «Полісся», 2016. – С.175.
23. Тягло А. В. Критическое мышление: Проблема мирового образования ХХІ века / А. В. Тягло, Т. С. Воропай. – Х. : Изд-во Ун-та внутренних дел, 1999. – 284 с.
24. Тягло О. Критичне мислення – освітня інновація доби демократично орієнтованих трансформацій суспільства / О. Тягло // Вісник програм шкільних обмінів. – 2006. – № 28. – C. 7–10.
The article provides the main pedagogical guidelines for the development of critical thinking in preschool children, presented by innovative forms and methods of work in the conditions of modern preschool education institution.
Keywords: critical thinking, information, personal progress, preschool age, pedagogical guidelines, pedagogy of partnership.
Партнери конференції
Міністерство освіти і науки Ук
раїни головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
«
Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України.
Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації. З 2015 року в Україні IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.
