“Медыяадукацыя” - додаток білоруською мовою
Чим нижчий рівень освіти людини,
тим менше вона цікавиться новинами
Гостем Літнього табору з медіаграмотності (Кальмар, Швеція) став Магнус Карлсон, головний редактор регіональної газети «Барометр».
Газета «Барометр» започаткована у 1866 році, виходить 6 разів на тиждень. Поширюється у п’яти містах регіону з шести. Видання має 36 000 передплатників друкованої версії, а за 149 шведських крон у місяць можна отримати доступ до повної цифрової версії.
Газета виходить на території історичної провінції Смоланд, більша частина якої покрита лісами і малопридатна для землеробства. У Смоланді чимало вликих озер… Один з найвідомших виходців з провінції Ингвар Кампрад, засновник торгової марки ІКЕА, яка є всесвітнім символом простоти, функціональності та дешевизни.
Слоган видання: «Ми видаємо газету не для того, щоб заробляти гроші, а заробляємо гроші для того, щоб видавати газету».
Аудиторія видання розподіляється наступним чином:
Передплата 149 крон (це 15 євро) – 6 місяців
Друкована та цифрова версія 209 крон
15 євро будуть вам вартувати 2 ланчі, або 1 обід з келихом вина
Веб-сторінка: http://www.barometern.se
Часто, під час моїх лекцій в Полтавському інституті післядипломної педагогічної освіти, чую запити від аудиторії: «Нам цікава практика стосовно нашої галузі освіти та конкретного предмету». Здавалося б, журналістика та освіта: що спільного, що може бути взаємо цікавим та корисним?
Магнус Карлсон розповів про конференцію, спонсором якої був представник потужної лісової промисловості Швеції. Конференція була присвячена медіаосвіті, в якій брали участь журналісти та освітяни. Спонсор так пояснив власну зацікавленість дещо здивованим гостям: «Якщо ви досягнете успіху в своїй галузі, то і наша галузь буде процвітати».
Магнус розширив його коментар: «Ми (мас-медіа) бачимо себе частиною суспільства. У Швеції преса відіграє таку ж важливу роль у суспільстві, як церква в США або паби в Ірландії. Можна знайти населені пункти, де 70 % населення читає пресу». Такому досвіду можна позаздрити. Магнус продовжив: «Жодних стосунків ні з якими партіями, королем чи політиками у нас (журналістів) немає і бути не може, оскільки медіа у Швеції реально незалежні, суспільні».
Магнус Карлсон
«Барометр» працює під час найбільшої кризи з друкованими періодичними виданнями, подібної якій не було з часів їх існування. То ж як «Барометр» веде боротьбу за читача:
· Редакція перевчила ВСІХ журналістів. Тепер кожен з них може створити мультимедійний продукт, тобто вміє комбінувати різні види інформації
· Почали практикувати телетрансляції місцевих подій, які ніхто до цього не робив (http://www.barometern.se/tv/). Місцевий футбол дуже слабенький, але його дивляться абсолютно всі. І кожен «клік» на сайті газети приносить нам крону. Всі гравці, їх сімї, їх друзі – наші підписники…
І про боротьбу за читача: «Якщо ми знайдемо доступ до молодих людей, то ми збережемо нашу газету».
Тримаю черговий випуск шведської газети «Барометер», 28 сторінок (досить об’ємна), кольорова, багато яскравих фото (особливо емоційні з випускних вечорів), цікава інфографіка. Тут уже розміщена інформація про наш Літній табір з медіаграмотності, яка відбувається у Кальмарі. Загалом, «картинок» значно більше, ніж тексту. Є реклама. Перекладаю заголовки зі шведської на українську. Ніщо мене не лякає, навпаки, зацікавлює. Газета, фактично «районка», зовсім не схожа на ті видання, які я гортаю, коли приїжджаю в українське село у гості до батьків.
Газета «Барометр» з публікацією про Літній табір з медіаграмотності
Переконуюсь, не лише майбутніх журналістів, а й мабутніх «лідерів думок» потрібно готувати ще зі школи, щоб їх тексти в майбутньому викликали довіру та спонукали до їх прочитання. Аби вони вміли цікаво писати про те, що відбувається навколо, спонукали до діалогу, роздумів. Це і є справжня медіаосвіта.
У статті використані фото Юрася Колосовського (Білорусь)
