24 лютого минулого року ми прокинулися у божевільному світі. З того часу щодня ми читаємо дедалі більш божевільні новини, уявити які не зміг би навіть найсміливіший письменник-фантаст. Більшість повідомлень, що з’являється у медіа, спотворені російською пропагандою. Агресор не шкодує ні сил, ні коштів на поширення пліток, фейків, паніки та відвертого абсурду.
10 лютого 2023 року за ініціативи Академії української преси лідируючі організації, які сприяють розвитку медіаграмотності в Україні, зібралися в онлайні, щоб надати аудиторії нові та дієві інструменти у боротьбі з російською дезінформацією.
Організації, які долучилися до заходу співпрацюють в рамках реалізації Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Під час онлайн-дискусії «Медіаосвіта в огні: нові виклики – нові ресурси або Як руйнуємо російську пропаганду» підбили підсумки того, що було зроблено для запобігання інформаційній війні, адже за два тижні для України буде страшна дата — рік повномасштабного вторгнення.
Спікери поділилися механізмами та ресурсами для формування навичок критичного мислення та протидії російському інформаційному вторгненню, наративам російської пропаганди. Обговорювали тему медіаосвіти та медіаграмотності: зміну її вектору розвитку, здобутки та подальші кроки. Продемонстрували напрацьовані продукти і методики якими можуть користуватися українці. Відзначили, що до головного виклику — протидії російській пропаганді додається ще один — робота з аудиторіями, які перебували, перебувають або вийшли з окупованих територій. Їхня свідомість протягом усього цього часу піддавалася ураженню фейками, які поширюються дуже швидко та мають жорстокий вплив на світосприйняття.
«Інформаційна війна, напряму пов’язана з війною фізичною, — переконаний президент Академії української преси Валерій Іванов. — Як виявилося, не тільки в автократії пропаганда наносить шкоду. Необмежена свобода слова вбиває. Люди вмирають від рук тих, чий розум затьмарений пропагандою. Задля того, щоб вберегтися та вижити потрібно популяризувати навички критичного мислення».
Джилліан МакКормак, директорка Internews в Україні відзначила що їхня організація рада підтримувати зусилля України проти російської пропаганди і виробляти стійкість до дезінформації: «Ми проводимо щорічне опитування і цього року є покращення — це є вагомим кроком у боротьбі. Українці починають інакше реагувати на інформаційні повідомлення, а отже ми вибудовуємо правильні механізми».
«Інформаційний ринок сформований олігархічними групами. Важливо, щоб люди могли ідентифікувати та розуміли яким чином формується контент і кому він вигідний. — переконаний Андрій Кулаков, програмний директор «Інтерньюз-Україна». Експерт наголосив, що російська пропаганда стала більш «вишукана», у своїх підходах агресор використовує напівправду, не приховує інформацію, злегка перекручує її, подає вигадані факти з реальними. Це все стає дедалі складніше розвінчувати. Презентацію напрацювань команди «Інтерньюз-Україна» можете завантажити тут>
До онлайн-зустрічі долучилася надійна партнерка АУП, головна спеціалістка Директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України Раїса Євтушенко. Вона повідомила, що в ці складні часи важко переоцінити роль медіаграмотності в нашій країні: «Перед нами велике завдання — треба думати як працювати з аудиторіями які були під окупацією. Наскільки можна переорієнтувати вчителів. Робота, що розпочата давно, буде продовжуватися. Будемо працювати ще більш ефективно, нім ми працювали раніше».
«Медіаосвіта в огні не тільки з 24 лютого. — впевнена Оксана Волошенюк, менеджерка медіаосвітніх програм Академії української преси. — Весь цей час ми невпинно говоримо про російські наративи і про можливість їхнього запобігання. І працювати над цим і надалі. Війна точно не зможе забрати в українців бажання навчатися, навчати і бути допитливими». Презентацію можна завантажити тут>
Вадим Міський, програмний директор ГО «Детектор медіа», український громадський діяч, фахівець у галузі медіа та адвокації наголосив: «Російська пропаганда працює на випередження, а «виселити» невірний меседж з незахищеного розуму надто складно. Ми маємо багато механізмів для формування критичного мислення серед українського населення. Але всіх охопити одночасно не вдається через різні навички споживання інформації у людей. Ще не вся робота зроблена, продовжуємо працювати у цьому напрямку». Презентацію напрацювань команди «Детектор медіа» можна завантажити тут>
Нагадаємо, що це вже друга зустріч на якій організації презентували свої результати. Перша> була націлена на те, щоб заручити освітян креативними інструментами> під час викладання медіаграмотності.
Про те, як Херсонська область знаходилася під окупацією і була зовсім нещодавно визволена, розповіла Ірина Ковач, завідувач медіа-центру Херсонської обласної бібліотеки для дітей імені Дніпрової Чайки: «Перше, що почала робити РФ, коли зайшла до Херсону — відновлювати і встановлювати свою владу в медіапросторі. Вони переобладнали телевишку, і ми мали можливість дивитися лише російське телебачення. Згодом був надрукований перший тираж (10 000 екземплярів) «Наддніпрянської правди», російської газети, де в кінці було аж 16 сторінок російської пропаганди». Повну розповідь Ірини про вплив російської пропаганди під час окупації Херсону читайте незабаром на ресурсах АУП.
Друзі, давайте разом тяжіти до правдивої інформації!
Запис заходу можна переглянути за покликанням>
