Медіаосвіта крізь призму критичного мислення учасників освітнього процесу

Автор статті: Лариса Дяченко - заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель біології, Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 150 Харківської міської ради Харківської області

Ми медіапедагоги, отримуємо знання та навички з медіаграмотності, разом зі своїми учнями, батьками-медіаспоживачами. У статті автор розкриває основні поняття медіаосвіти крізь призму критичного мислення учасників освітнього процесу та творче застосування медіа-продуктів. Освітня практика впровадження, результативність, ефективність медіаосвіти та інфо-медійної грамотності в контексті виховання культури споживання і обробки сучасної інформації стане в нагоді для використання в практичній діяльності вчителям.

Ключові слова: медіаосвіта, медіаграмотність, креативність, критичне мислення, ключові компетентності, освітнє середовище, успіх, учні, учителі, батьки.

Школа сьогодні – це цікавий і водночас незвіданий освітній простір спрямований для реалізації можливостей кожної дитини, це осередок, який захоплює та спонукає дітей до пізнання нового та неосяжного.

Нова українська школа... Тут учні навчаються не тільки здобувати знання, а розвивають вміння їх застосовувати в майбутньому. Ключовою компетентністю випускника Нової української школи є уміння навчатися впродовж життя. А одна з основних складових цієї компетентності – уміння критично мислити.

На Всесвітньому економічному форумі в Давосі регулярно складають перелік актуальних навичок, необхідних для сучасної кар’єри. І як висловився Джон Локк: «Навряд чи є що – не будь більш важливе для знання, для спокійного життя і для успіху будь – якої справи, ніж уміння людини мислити». Які ж умови спонукають учнів до критичного мислення?...

Безперечно – активна позиція учнів, цінування думок інших, спілкування.

Критичне мислення – ключове поняття медіаграмотності, комплекс усвідомлених дій і навичок, які ми застосовуємо. Медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Питання теорії та методики медіаосвіти вивчені такими авторитетними науковцями як Н. Андерсен, О. Баришполець, К. Безелгет, К. Ворсноп, Б. Дункан та ін. Історичні процеси становлення і розвитку медіаосвіти в західних країнах були проаналізовані в працях Ж. Гонне, Л. Мастермана, Б. Туфте, Е. Харта та інших. Проблеми медіаосвіти та медіа культури розглядали українські науковці, зокрема І. Архангельська, Л. Вовк, О. Галус, В. Ковальчук, Н. Коляда, В. Кравець, М. Мухін, Б. Потятинік, М. Соколова, Г. Трошко та інші. Нам думку академіка С. Гончаренко: «Основним завданням медіаосвіти є підготовка нового покоління до життя у сучасних інформаційних умовах, до сприймання й розуміння різної інформації, усвідомлення наслідків її впливу на психіку тощо» [2, с. 203]. Український вчений А. Литвин вважає, що медіаосвіта – це навчання на матеріалі та за допомогою ЗМІ, кінцева мета якого – медіаграмотність, здатність до критичного сприйняття медіа-повідомлень [5, с. 17].

Критичне мислення суттєво забезпечує свідоме споживання медіа-продукції на основі ефективного орієнтування в медіа-просторі.

Показниками розвитку знань і умінь медіаосвітньої діяльності вчителя є: мотиваційний, інформаційний, методичний та креативний рівні. А медіа грамотність – складова медіакультури особистості.

Тому актуальним є сформувати бачення медіаосвіти крізь призму критичного мислення учасників освітнього процесу (учнів, учителів та батьків). Для сучасної людини вміння критично сприймати інформацію, вміти її аналізувати, визначати, чи не є ця інформація маніпулятивною. Це – одна із найцінніших життєвих компетенцій, які дозволяють адекватно сприймати навколишній світ і ухвалювати правильні рішення.

Медіаосвіта… Її кінцева мета – критичне мислення. Медіаосвіта – це навчання теорії та практичних умінь. Відіграє найважливішу роль у здатності людей оцінювати й реагувати на будь-яку інформацію.

Як знаходити необхідну інформацію? Як відокремлювати пропаганду від фактів? Як фільтрувати інформацію в ситуаціях конфлікту? Що таке інформаційна безпека і чим вона відрізняється від цензури? Як розпізнавати маніпуляцію? Це повний комплекс умінь і навичок з медіаграмотності, які необхідні сучасній людині в житті.

Медіаграмотність розкриває широкі можливості:

– аналізувати, критично осмислювати і створювати медіатексти;

– визначати їх джерела: політичні, соціальні, комерційні, культурні інтереси й контекст;

– інтерпретувати медіатексти й цінності, що несуть у собі медіа;

– добирати відповідні медіа для створення та розповсюдження власних медіатекстів і залучення зацікавленої в них аудиторії;

– уможливлювати вільний доступ до медіа для споживання та виробництва власної медіа продукції [6, с. 10].

Підвищення рівня медіаосвіти проводиться вже більш ніж сорок років, зокрема, у таких країнах, як Канада, Австралія, США та Сполучене Королівство. В Європі вчені переважно послуговуються терміном «медіаосвіта». Так, британські вчені, зокрема, Л. Мастерман (він багато років був консультантом Ради Європи і ЮНЕСКО в цій галузі) обґрунтував причини актуальності цього педагогічного напрямку в світі [3, с. 178].

Актуальність проблеми використання медіаосвіти в освітній сфері спонукає до організації педагогічних досліджень, з’ясуванні педагогічних умов застосування медіаосвітніх технологій для формування інформаційної компетентності учасників освітнього процесу.

Найвідоміший сучасний реформатор Кен Робінсон вважає, що «кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальними здібностями, талантами та можливостями» [4, с. 14]. А «досвідчені вчителі виконують чотири головні ролі: вони зацікавлюють, заохочують, сподіваються і мотивують» [4, с. 111]. Треба вірити в наших учнів, усе залежить від бажання педагога це зробити. Учителі мають пам’ятати, що те, як вони навчають, є таким-же важливим, як і те, чому вони навчають [7, с. 53]. Варто зазначити, що тут можна використати будь-яку форму роботи. Головне, щоб завдання містили проблемність, змушували учнів аналізувати інформацію, порівняти її з існуючими знаннями і досвідом.

Провідним фактором у навчанні є особистість вчителя, яка істотно впливає на міжособистісні взаємовідносини «учень-учитель». Тільки у такій тісній співпраці формується позитивна самооцінка учня, розвиваються розумові процеси високого рівня. У 150-й школі створено комфортні умови для творчої і професійного розвитку педагогів, які з натхненням та розумінням прищеплюють учням уміння та навички з основ медіаграмотності. Для вчителів, організовується цикл тематичних методичних заходів: треніг-панорама «Інновації в освіті. Критичне мислення на уроках предметів природничого циклу в умовах переходу до Нової української школи», навчальний семінар-практикум «Педагогічний тренінг або як уникнути «позаштатних ситуацій» під час тренінгу», засідання педагогічної ради «Усвідомлення учнями мотивації до навчання упродовж життя». З 2018 року школа була включена до участі у Міжнародному проєкті «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність», учасниками якого стали вчителі історії української мови та літератури, мистецтва. Вчителі активно взяли участь у тренінгах, разом з адміністрацією закладу брали участь у освітньому симпозіумі «Роль освіти в епоху дезінформації та технологічного процесу», м. Київ. Завдяки участі у проєкті школа перейшла на більш потужний рівень професійної підготовки педагогів, учителів та батьків з упровадження навичок медіаграмотності.

Щороку у світі та Україні відзначається День безпечного інтернету. Це можливість підвищити освіченість учнів, батьків з питань безпеки в мережі, дізнатися: як захиститись від шахраїв та відрізнити рейкову інформацію від справжньої; які існують правила спілкування в Інтернеті, та можливості дає Інтернет. У рамках проведення Дня безпечного інтернету у закладі організовуємо: батьківські лекторії для учнів та батьків 1-11-х класів щодо перевірки рівня обізнаності з безпечної поведінки дітей у Всесвітній мережі; конкурси, ігри з основ кібербезпеки; бесіди про небезпеки, які чатують у мережі інтернет. Такі заходів допомагають дітям аналізувати та критично оцінювати інформацію, здобувати знання та корисні навички. А ще плідна робота органів учнівського самоврядування та редакційної колегії шкільної газети «ПєрємєШка», де щомісяця висвітлюються цікаві шкільні події та світові новини.

Результативність роботи педагогів з учнями та їх батьками висвітлюється на шкільному сайті, засобами мас-медіа, соціальних мереж, Інтернету.

Медіаграмотний вчитель – готовий до педагогічної діяльності в умовах освітніх реформ, критично і креативно мислить, володіє системою теоретичних знань і професійних умінь, які допоможуть йому сформувати медіаграмотну особистість школяра, виховувати свідомого громадянина України.

Медіаграмотний педагог сучасного закладу освіти – організує безпечний повноцінний освітній процес, використовуючи інформаційно-технічні досягнення останнього покоління.

Медіаграмотний учень – опановує навички інформаційної культури – показник загальної та фахової культури людини; спроможність протистояти агресивному медіасередовищу і збереженню відчуття психологічного благополуччя при споживанні медіа продукції.

Медіаграмотні батьки – перебувають поряд з дитиною, коли вона в мережі і разом з дітьми активно обмінюються своїми інтернет-практиками; заохочують дитину до відповідального і безпечного використання інтернету; встановлюють правила обмеження в часі, проведеного в мережі інтернету, місце використання, а також зміст і діяльність; використовують програмне забезпечення і технічні засоби для фільтрації, відстеження і обмеження використання дитиною інтернету, що передбачає формування у дітей технічних навичок з установлення фільтрів контенту; перевірка того, на які сайти заходять діти; спільний аналіз медіапродуктів.

Тож нехай плідне навчання, виховання, спілкування, співпраця, взаєморозуміння, взаємодопомога, взаємоповага між учасниками освітнього процесу стане справжнім задоволенням: насолоджуйтесь можливостями, що пропонують медіа [1, с. 22].

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Батьки, діти та медіа: путівник із батьківського посередництва / О. Волошенюк, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. – К.: ЦВП, АУП, 2017. – 79 с.

2. Гончаренко С. І. Український педагогічний словник. – Київ: Либідь, 1997. – С. 376.

3. Дяченко Л. Центри медіаосвіти як осередки професійного розвитку вчителів у ФРН / Л. Дяченко // Міжнародна науково-практична конференція «Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи» (3): зб. наук. праць. – Л., 2012. – С. 177–180

4. Кен Робінсон і Лу Арніка. Школа майбутнього. Революція у вашій школі, що назавжди змінить освіту/ Переклала з англ. Ганна Лелів. – Львів: Літопис, 2016. – С. 258.

5. Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд/ В. Іванов., О. Волошенюк., Л. Кульчинська та ін. – 2-ге вид., стер. – К.: АУП, ЦВП, 2012. – 58 с.

6. Медіаграмотність: Підручник для вчителів / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу / Перекл. з англ. С. Дьома; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О.В. Волошенюк. — К. : Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. — 319 с.

7. Нова українська школа: порадник для вчителя/Під заг. Ред. Бібік Н. М. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. - 206 с.

We are media teachers, who acquire knowledge and skills through media literacy together with our students and their parents, who are media consumers.

In this article, the author reveals the basic concepts of media education through the prism of critical thinking of the participants in the educational process as well as the basics of creative use of media products. The article deals with media education and media literacy in the context of cultivating the culture of consuming and processing information, which may be useful for school teachers, who will learn about the educational experience of introduction and effectiveness of media literacy.

Keywords: media education, media literacy, creativity, critical thinking, key competences, educational environment, success, pupils, teachers, parents.