Медіаграмотність як складова циклу дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки у закладах вищої освіти: методичні аспекти

Автори статті: Галина Єрко – викладач кафедри суспільних дисциплін, викладач-методист, Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради;

Тетяна Жалко – доцент, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри інформаційної діяльності та туризму Луцький інститут розвитку людини Університету «Україна».

У статті розглянуто необхідність впровадження медіаграмотності в освітній процес циклу дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки у закладах вищої освіти. Акцентується увага на необхідності впровадження медіаосвіти у викладання навчальних дисциплін.

Ключові слова: медіаграмотність, медіакомпетентність, освітній процес, дисципліни гуманітарної та соціально-економічної підготовки.


Постановка проблеми. На сьогодні актуальним є твердження, що медіаосвіта тісно взаємопов’язана з усіма видами медіа й інноваційними технологіями. Саме через впровадження медіаосвіти суспільство має можливість зрозуміти, як саме масова комунікація використовується в сучасному соціумі і, що важливо, навчитися вміло й доречно користуватися медіакомунікаціями. На думку фахівців ЮНЕСКО, «медіаосвіта – частина основних прав кожного громадянина будь-якої країни світу на свободу самовираження і права на інформацію та інструмент підтримки демократії» [7].

Важливою складовою впровадження медіаграмотності в освітній процес є розробка навчальних програм і матеріалів, а також підготовка викладачів, які розуміють значення медіаосвіти на сучасному етапі та специфіку її використання в освітньому процесі. Нині необхідність її впровадження в Україні визначається реаліями сьогодення.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Для розуміння медіаосвітніх процесів у незалежній Україні важливе значення має Концепція впровадження медіаосвіти в Україні [4].

На сьогодні є чимало наукових статей, у яких порушуються питання вивчення перспективи розвитку медіаосвіти, можливостей впровадження медіаресурсів задля забезпечення формування медіакомпетентності студентства: підручник для вчителів С. Шейбе, Ф. Рогоу «Медіаграмотність: Підручник для вчителя» (2014) [12]; підготовлені й видані Академією української преси посібники для вчителів «Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник для роботи педагогічних коледжів» (2014) [9], «Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства» (2016) [7], «Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: посібник для вчителя» (2016) [6].

Водночас недостатньо висвітленим є питання інтеграції медіаосвіти в цикл дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки на практиці викладання у вишах.

Мета статті – продемонструвати особливості впровадження медіаграмотності в освітній процес закладів вищої освіти на прикладі викладання циклу дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Навчання медіаграмотності студентів має стати пріоритетним напрямком в освітній політиці нашої держави, адже саме від медіаграмотності сучасної молоді багато в чому буде залежати майбутнє нашої нації.

Сучасний етап розвитку освітнього процесу є стартом для практичного впровадження медіаосвіти в навчання. Досить важливо, аби цей етап не закріпився як вибірковий у сучасній вищій школі, а проходив наскрізно в усіх освітніх предметах.

Медіапедагог має йти на контакт зі студентством, провокувати їх на діалог, навчити не боятись озвучити свою думку, а також аргументувати її. Важливо на практиці зрозуміли як можна і варто впроваджувати медіаосвіту та формувати критичне мислення у молоді.

Сьогодні медіаосвіта має бути спрямована на забезпечення всебічної підготовки студентів до життя в інформаційному суспільстві. Саме громадянська та медіакомпетентність стає для сучасної молодої людини інструментом, за допомогою якого він формує найважливіші людські якості.

Наведемо приклади формування медіаграмотності на заняттях циклу дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки.

На сьогодні поняття «реальність» витісняється поняттям «подія». Тому, вивчаючи з історії України будь-яку історичну подію, варто зазначити, що взаємовідношення між інформаційно-комунікаційними та реальними подіями мають суттєві відмінності: перші дотримуються власних законів та світів, що принципово відрізняються від існуючого життєвого світу, на які вони можуть впливати і втручатися.

Французький філософ Жиль Делез зазначав, що подію не варто зводити до простого соціального обмеження, «подія сама по собі полягає у відокремленні або в розриві з різноманітними видами причинності: це біфуркація, відхилення від законів, нестабільний стан, що відкриває новий спектр можливостей» [3, 69].

Досить важливо при вивченні тої чи іншої події з історії усвідомити її характер. Суспільство має створити підвалини, які відповідають події, що відбулася. Лише в такому випадку воно залишиться достовірним події та реалізує нові можливості, що відкриваються в ній.

Виконуючи практичне завдання на заняттях з історії, варто здійснити підбір публікацій зі ЗМІ. Важливою складовою при вивченні історичного матеріалу є місцеві видання, які акцентують увагу на минувшині та сьогоденні регіону та Волині зокрема.

Так при вивченні краєзнавчого матеріалу ефективним буде використання таких видань як Хроніки Любарта [11], ВолиньPost [1] та ін.

Наприклад, вивчаючи тему «Волинь у роки Першої світової війни», студенти отримують завдання: причитати назви статей з історії Волині та міста Луцька з різних інформаційних платформ (таблиця 1). Проаналізувати назви статей з позицій минулого та сьогодення.

Таблиця 1

Обробки інформації на індивідуальному рівні

Погляд з минулого Назва статті Погляд з сьогодення
На чому літали повітряні розвідники над Волинню у 1915. URL: https://bit.ly/2vGelve
Хрисанф Бірич – каторжанин, великий промисловець із Волині. URL: https://bit.ly/2OYmMbX
Африканські фортифікації на Поліссі. URL: https://bit.ly/39zX6Ko
Луцьк у Першій світовій: як ми вижили. URL: https://bit.ly/3bDyt1z

Основна частина практичних занять з історії України передбачають аналіз наукових історичних джерел та представлення результатів. Так при вивченні теми «УРСР в другій половині 1940-х – першій половині 1980-х: проблеми суспільно-політичного та економічного розвитку» варто об’єднати студентів/студенток у дві групи для виконання самостійної роботи, а результати роботи презентувати на практичному занятті (таблиці 2, 3).

1-ша група аналізує та презентує результати роботи над книгою: Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти (Кісь О. Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти: монографія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 288 с.). Студенти здійснювали аналіз за такою схемою:

Схема аналізу наукового джерела

АВТОРСТВО: Хто автор?

МЕТА: Яку мету ставив перед собою автор монографії? На яку цільову аудиторію розрахована праця?

ЕКОНОМІКА: Хто за це заплатив?

ВПЛИВ: Хто може отримати користь від цієї монографії? Кому вона може завдати шкоди? Що ця інформація означає для мене?

ТЕКСТ І ЗНАЧЕННЯ:

Таблиця 2

Схема налізу наукового історичного джерела

ФАКТИ Мені про це було відомо
Для мене абсолютно нове, неочікуване
Суперечить моїм знанням та уявленням
МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Які методи дослідження використано?
Чому використано саме ці методи?
Як вони передають зміст?

РЕАКЦІЯ: Якими можуть бути мої дії у відповідь на цю інформацію?

Обговорюючи зі студентами запропонований матеріал, варто поставити запитання для обговорення: «Які факти дали Вам можливість більше зрозуміти зміст поданого матеріалу? Чому?»

2-га група аналізує та презентує результати роботи над книгою: Епплбом Енн. Історія ГУЛАГу (Епплбом Енн. Історія ГУЛАГу. Переклад з англійської Андрія Іщенка. Київ: ВД «Києво-Могилянська академія», 2006. 511, [16] с.: іл., табл.). Аналіз запропонованого джерела здійснюється за такою схемою:

Таблиця 3

Схема аналізу наукового джерела

АУДИТОРІЯ
ТА АВТОРСТВО
АВТОРСТВО Хто написав монографію?
МЕТА Чому її написано?
ЕКОНОМІКА Яка цільова аудиторія (та звідки Ви це знаєте)?
ВПЛИВ Хто за це заплатив?
РЕАКЦІЯ Хто може отримати користь від цієї монографії?
ТЕКСТ І ЗНАЧЕННЯ ЗМІСТ Про що це (і що змушує Вас так думати)? Які ідеї, цінності, інформація та/або погляди очевидні/імпліцитні (зовнішньо не виявлені)? Про що не згадується у цій монографії, що було б важливо знати?
МЕТОДИ
ДОСЛІДЖЕННЯ
Які методи дослідження використано? Чому використано саме ці методи? Як вони передають зміст?
ІНТЕРПРЕТАЦІЇ Як люди можуть зрозуміти цю інформацію? Яка моя інтерпретація цього? Що я дізнаюся про себе зі своєї реакції або інтерпретації?
ПОДАННЯ
РЕАЛЬНОСТІ
КОНТЕКСТ Коли це зроблено? Де або як нею поділитися з аудиторією?
НАДІЙНІСТЬ Це факт, думка, чи щось інше? Чи монографія варта довіри? Якою мірою? (що змушує Вас так думати)? Які джерела інформації, думок, припущень?

Обговорюючи зі студентами поданий матеріал, ставимо питання для обговорення: «Чи достатньо було фактів для висвітлення теми дослідження? Яких саме фактів?»

Вплив соціальних мереж на повсякденне життя інтернет-користувачів важко переоцінити. Тому на практичному занятті з соціології на тему «Методика та техніка соціологічних досліджень» ефективним буде вивчення соціальних мереж. Таке дослідження сприятиме розумінню майбутніми педагогами особливостей соціальних мереж та їх вплив на сприйняття оточуючого світу. Студенти, об’єднавшись у групи, мають розробити індикатори для створення сценарію користування соціальними мережами, даючи відповіді на три запитання:

1. Які сайти/сервіси соціальних мереж Ви регулярно відвідуєте?

2. Для яких цілей Ви використовуєте сайти/сервіси соціальних мереж?

3. Які дії Ви зазвичай виконуєте/яким саме функціоналом користуєтесь, проводячи час на сайтах/сервісах соціальних мереж?

На підставі отриманих індикаторів студентам необхідно визначити:

– п’ять найпопулярніших соціальних мереж;

– ідентифікувати найпоширеніші категорії цілей, для досягнення яких вони вдавалися, використовуючи можливості ресурсів соціальних мереж;

– отримати інформацію про головні складові моделі взаємодії студентів безпосередньо з елементами використання інтерфейсу соціальних мереж.

Невід’ємним атрибутом сучасної дійсності стала реклама. І, хоча пряме її призначення – стимулювати попит або ж ідеї (відповідно комерційна та політична й соціальна реклама), можна з упевненістю констатувати, що на сьогодні реклама здатна формувати не лише потреби, але ж вона навіює соціальні стереотипи, моделі поведінки, тим самим соціалізує особистість.

Експерт з комунікацій Георгій Почепцов стверджує, що з давніх часів стояло питання «контролю за розумом», а тепер воно є надзвичайно гострим [9]. Суспільство ХХІ століття – «суспільство спектаклю», поверхневе, яке реагує на певні події вже зовсім не так, як іще кілька десятиліть тому. «Сучасний фільм повинен мати, умовно кажучи, 40 трупів, щоб стати цікавим … Статус новинної події повинен мати найвищу амплітуду. Цим також можна пояснити кількість смертей, якими рясніють наші теленовини…» [2]. Оскільки медіасередовище є водночас полем продукування смислів для масової свідомості та засобом маніпулювати нею, кожному пересічному громадянинові, особливо молоді, важливо вміти критично осмислювати, визначати можливості позитивного чи негативного впливу інформації, поширюваної різними видами медіа.

У процесі вивчення навчальної дисципліни «Естетика реклами», студенти на практичних заняттях, використовуючи різні технології критичного мислення, вчаться бути медіаграмотними й медіаосвіченими та регулювати інформаційні потоки; визначати психологічні аспекти соціальної реклами та пропаганди; визначати, які стратегії допомагають застосовувати навички критичного мислення при роботі з інформацією.

На практичних заняттях пропонуємо студентам переглянути кілька рекламних роликів, різних за змістом, а потім ставимо запитання:

1. Яка мета цієї інформації? Думку аргументуйте.

2. Які слова-символи використані в рекламному ролику?

3. З’ясуйте джерело походження інформації?

4. Чи застосовувалися маніпулятивні способи при створенні цієї інформації? Якщо так, назвіть їх.

5. Чи не містить рекламний ролик яких-небудь стереотипів?

6. Які наслідки від рекламної інформація? Для якої цільової аудиторії призначений рекламний ролик?

7. Які думки пропагують автори рекламного ролика? Чи можна підсвідомо/свідомо вплинути на глядача/слухача?

Студентам можна запропонувати, наприклад, створити комерційну і соціальну рекламу приватного закладу освіти, використовуючи різний медіаматеріал, а також аргументовано вибрати ті типи регіональних медіа, через які варто цю рекламу поширювати.

У процесі виконання таких робіт студенти з’ясовують, яка інформація про заклад освіти є важливою з позиції потенційного споживача послуг, а також – які саме риси працівників є затребуваними за таких умов. Варто також повторити правила розміщення реклами в мас-медіа, риси власне реклами й реклами прихованої, навчити знаходити приховану рекламу. При цьому варто нагадати студентам про п’ять принципів медіа:

1) медіаповідомлення ‒ це конструкції;

2) медіа мають унікальну мову, форми і системи символів;

3) повідомлення є представленнями соціальних реалій;

4) різні люди реагують на одне повідомлення по-різному;

5) повідомлення виробляються із соціальною, політичною, історичною, економічною та естетичною метою.

Щоб закріпити у здобувачів освіти вміння аналізувати, синтезувати, експериментувати, інтерпретувати і створювати власний медіа продукт, пропонуємо переглянути першу частину відеокліпу/ів будь-якої телевізійної реклами.

Завдання студентам:

1) спробуйте закінчити ролик/и реклами;

2) зверніть увагу на візуальні маркери рекламного/их ролика/ів; на звернення, що використані у рекламі, який їх вплив на глядача/слухача?;

3) визначте головний «меседж» рекламного/их ролика/ів?

5) які технології пропаганди і маніпуляцій характерні сучасним мас-медіа у рекламі?

6) чи можемо назвати рекламістів (авторів рекламного/их ролика/ів) маніпуляторами масовою свідомістю?

У процесі реалізації цього завдання у студентів формуються навички критичного мислення: вони вивчали вплив суб’єктивних факторів на об’єктивність журналістики; формували інтерес до вивченні різних джерел медійної інформації для співставлення різних думок. Кожна група представила різні варіанти відповідей, що зайвий раз підтвердило тезу про те, що у реальному житті кожен з нас керується своїми уявленнями про цінності, мораль, поведінку, власними політичними вподобаннями та різними стереотипами поведінки. Те саме стосується і масмедіа, які висвітлюють той або інший продукт (факт, подію). Вони мають прагнути до об’єктивності (і в ідеалі прагнуть до цього!), але дуже часто поняття об’єктивності кожна зацікавлена сторона трактує по-своєму.

Доцільним на практичних заняттях з дисципліни «Естетика реклами» буде виконання вправи «Як здійснити експертизу новинного медіатексту». Кожна група студентів отримує різний за змістом роздатковий матеріал з описом способів маніпуляцій у масмедіа (в т.ч. у рекламі). Учасникам пропонується оцінити якість медійного продукту в Україні, послуговуючись уже вивченим матеріалом про технології маніпуляцій, пропаганди і фейків.

Запитання до груп:

1. Які саме способи маніпуляції використані в цьому фрагменті реклами?

2. Чи пропагує реклама глядачеві певний спосіб життя? Чому?

3. Чи використовують автори реклами клікбейти? З якою метою?

4. Чи використовуються масмедійні фейки у цьому рекламному ролику? Чиї інтереси вони презентують і чому?

5. Який висновок може зробити ваша група?

6. Наскільки важко чи легко було розрізнити способи пропаганди і масмедійні фейки?

7. Які властивості (ознаки) інформації треба враховувати при створенні рекламного/их ролика/ів?

8. Як можна убезпечити себе від впливу рейкової інформації, пропаганди, маніпуляції?

У самостійній роботі студентів з циклу дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки невід’ємною складовою є написання есе.

Есе ‒ невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводу чи питання і не претендує на вичерпне і визначальне трактування теми [5, 242]. Мета есе ‒ з’ясувати продуктивність пізнавальної діяльності студента, його здатності аналізувати історичну, соціальну інформацію, інтерпретувати її, порівнювати факти, вибудовувати міркування, обґрунтовувати особисту оцінку, формувати висновки та ін.

Важливим при написанні есе є вміння сформулювати проблему та добрати аргументацію. По першому важливо дати відповіді на такі запитання:

– Які думки можна висловити стосовно названої теми?

– Над яким із них вам цікаво було б поміркувати? Чому?

– Чим варто поцікавитись, щоб ваші міркування дали позитивний результат?

Добираючи аргументи, доцільно дати відповіді на такі запитання:

– Які джерела інформації допоможуть найкраще розкрити тему есе?

– Які судження науковців, факти, джерельні дані найкраще зображають сформульовану вами проблему?

– Які з відібраних вами суджень та фактів підтверджують висунуту вами гіпотезу розв’язання проблеми, а які спростовують?

– Які додаткові докази (свідчення, факти, статистику та ін.) можна навести на користь ваших суджень (припущення та його аргументації)?

Для того, щоб відбулось правильне формування певних уявлень, знань і навичок медіаосвіти, потрібна молодь, яка не лише має теоретичні знання з питань медіаграмотності, а й є медіакомпетентною.

Таким чином, медіаосвіта на заняттях з циклу дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки є важливою складовою формування життєвих компетентностей здобувачів освіти, а саме орієнтування їх в інформаційному просторі, його усвідомлене сприйняття, переробка медійних даних, формування власної критично виваженої аргументованої думки.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Сьогодні молоді люди досить швидко опиняються під тиском інформації, яка надходить як із соціальних мереж, так і зі ЗМІ. Саме тому важливою складовою навчальних дисциплін має стати медіаграмотність, яка є засобом заохочення молоді в навчальній діяльності, забезпечить студентам та викладачам глибоке розуміння самих себе і власного світу, зміцнить їх внутрішню впевненість щодо використання інформації на практиці. Одним із кроків щодо забезпечення функціонування медіаосвіти в освітньому просторі є інтеграція медіаграмотності в цикл дисциплін гуманітарної та соціально-економічної підготовки у закладі вищої освіти.

Подальшого вивчення потребує поєднання елементів медіаосвіти під час викладання інших дисциплін, передбачених навчальними планами підготовки студентів усіх спеціальностей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. ВолиньPost. URL: http://www.volynpost.com/articles/tag/istoriia.

2. Дебор Г. Общество спектакля. URL: krotov.info/libr_min/d/donini/ debor_0.html.

3. Делёз Ж. Мая 68-го не было. Москва: АД Маргинем Пресс, 2016. 96 с. (Серия Minima).

4. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція). URL: https://goo.gl/ubhjQz.

5. Літературознавчий словник-довідник/ За ред. Р. Т. Громяка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ: ВЦ Академія, 2006. 752 с.

6. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза. Київ: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. 201 с.

7. Медіаграмотність та критичне мислення на уроках суспільствознавства: посібник для вчителя / Т. Бакка, О. Бурім, О. Волошенюк, Р. Євтушенко, Т. Мелещенко, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. Київ: ЦВП, АУП, 2016. 243 с.

8. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; за науковою редакцією В. В. Різуна. Київ: Центр Вільної Преси, 2013. 352 с.

9. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник для роботи педагогічних коледжів / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За наук.ред. В. В. Різуна. Київ: Центр Вільної Преси, 2014. 431 с.

10. Почепцов Г. Контроль за розумом: від минулого до сьогодення. Діалог. Медіа-студії. Одеса-2012. С. 6‒17.

11. Хроніки Любарта. URL: https://www.hroniky.com/.

12. Шейбе, С., Рогоу, Ф. Медіаграмотність: підручник для вчителя / перекл. з англ. С. Дбюма; за загал. ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк. Київ: Центр вільної преси, Академія української преси, 2014. 319 с.

The article deals with the necessity of introducing media literacy in the educational process of the cycle of disciplines of humanitarian and socio-economic training in higher education institutions. Emphasis is placed on the need to introduce media education in the teaching of disciplines.

Keywords: media literacy, media competence, educational process, disciplines of humanitarian and socio-economic training.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.