«Критичне мислення входить до списку першорядних умінь, що знадобляться фахівцям у найближчі 5 років…», – Наталія Гринюк

  Молода журналістка, призерка конкурсу Академії української преси «Медіаграмотність – must have сучасного українця» Наталія Гринюк розкрила секрет власного алгоритму перевірки інформації, поділилася цікавими ідеями та думками щодо медіаграмотності. Про все це в інтерв’ю…

 

Коли у вашому житті з’явилась медіаграмотність?

Під час навчання на кафедрі медіа-комунікацій Харківського національного університету ім. В. Каразіна, завдяки курсу «Медіакритика» та написанню дипломної з етики інтернет-журналістики. І ось уже 2 рік не покидаєJ До речі, днями мене запросили брати участь у програмі «Звичка думати». Після квітневої локальної майстерні буду розвивати власну освітню ініціативу, спрямовану на розвиток критичного мислення.

 

Чи пам’ятаєте ви момент, коли зрозуміли, наскільки важливо мислити критично?

Переломним моментом, певно, став Євромайдан. У медіа був хаос і суцільна дезінформація. Навіть у тому, що бачив на власні очі, доводилося сумніватися.

Як ви оцінюєте інформацію у своїй професійній діяльності?

Користуюся приблизно наступним алгоритмом:

  1. Збираю максимальну кількість даних, шукаю їхні першоджерела.
  2. Зіставляю інформацію, виокремлюю версії, тенденції.
  3. Перевіряю та ПЕРЕперевіряю кожну з них, підтверджую та спростовую їх експертними думками.
  4. Розкладаю кожну версію на чіткі аргументи.
  5. Складаю список запитань, на які ще немає відповіді, та знаходжу їх.

 

Чому ви вирішили взяти участь у конкурсі?

Постійно слідкую за новинами АУП, тому про конкурс дізналася у день старту. Мотивувала до участі тема, тож відразу приступила до пошуку ідеї. Спочатку обрала цільову аудиторію, потім – підбирала образи й слова, а сам плакат у результаті зробила за 10 хвилин.

 

Чи для кожного медіаграмотність  це must have?

Безсумнівно! І кращий тому доказ – цьогорічне обговорення майбутнього професій на Давоському форумі, де критичне мислення включили до списку першорядних умінь, що знадобляться фахівцям у найближчі 5 років.

 

Чому у створеному плакаті ви вирішили приділити увагу саме медіаграмотності старшого покоління?

Бо в кожній українській сім’ї знайдеться така «бабуся». Старше покоління віддане своїм медійним звичкам. Воно виховувалося в час, коли інформація апріорі сприймалася, як правда. Тож коли інформпростір навколо змінився, особливо вразливим виявилося саме старше покоління.

 

Що, на вашу думку, є перешкодою на шляху наших співвітчизників до медіаграмотності? І за яких умов українці зможуть оцінити її важливість в їхньому житті?

 

Головна перепона, звісно, олігархізація медіа, які транслюють громадськості ту інформацію, що вигідна власнику. Наступна – відсутність комплексних програм із розвитку критичного мислення дітей, які зовсім скоро сформують еліту держави. У школі їх вчать зубрити інформацію з підручників та практично не стимулюють до самостійних досліджень, пошуків, спостережень.

Для розвитку медіаграмотності потрібне чесне і незалежне медіа зі зрозумілою плюралістичною місією. Якість журналістського продукту має стимулювати українців платити за перегляд та допомогти оцінити важливість медійної грамотності. Також піде на користь реальна системна робота над журналістською відповідальністю, професійними стандартами, етикою та корпоративною соціальною відповідальністю медіа.

Робота Наталії Гринюк для конкурсу «Медіаграмотність – must have сучасного українця»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.