Конкурсну роботу комікс “Українські Пінкертони” можна застосовувати у навчальних закладах та тренінгах (уроках, лекціях, семінарах, вебінарах, тощо) як наочний елемент використання недостовірних фактів і заміни понять; у різних соціальних спільнотах задля залучення уваги різних верств населення до питання важливості медіаграмотності.
Робота є учасницею конкурсу «Моя школа – медіаграмотна».
Авторка: Сулейманова Тетяна Сергіївна, учителька англійської мови Павлоградської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області.
Мета цього комікса – підготувати нове покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття різної інформації, навчити людину розуміти її, усвідомлювати наслідки її впливу на психіку, опановувати способи спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів і сучасних інформаційних технологій.
Актуальність визначається зростанням значимості медіаграмотної освіти у сучасному світі та підвищенням ролі медіаграмотності у суспільстві; об’єктивною потребою сучасної школи в інтеграції медіаосвіти та інформатики з метою підвищення рівня медіаграмотності учнів.
Ідея цієї роботи полягає у правильній обробці, синтезі, аналізі, порівнянні та відображенні отриманої інформації з різних ЗМІ. Ми часто сприймаємо інформацію, яку теле- і радіоканали, газети або ютуб-канали висвітлюють під одним кутом, дотримуючись політики та аудиторії свого ресурсу. Найчастіше – це одностороння думка, яка має у кінцевому результаті певну мету, а саме, донести «необхідну» інформацію до глядача / слухача / підписника. Щоб не «потонути в океані дезінформації» необхідно критично підійти до оцінки інформації, використовувати дослідницький метод і звертати увагу на ключові деталі та поняття.
В основі коміксу покладено ідею виявлення неправдивої інформації за допомогою пошукового методу. За основу була взята реальна ситуація зі збоєм роботи соціальної мережі Facebook, а також існуюча стаття на порталі PrivacyAffairs. Головна героїня застосовує метод критичної оцінки отриманої інформації, а також використовує кілька різних джерел (Twitter офіційного представника, портал PrivacyAffairs, особисті коментарі автора і користувачів порталу) для створення повноцінної картини того, що відбувається.
Вона проходить кілька етапів: сумнів, задавання питань, перевірка інформації та проявляє винахідливість, наполегливість, скептицизм і навички.
При аналізі інформації перевіряє джерела інформації, їх надійність і чесність, а також офіційні підтвердження.
Посилання на використані джерела інформації:
- Методичні «родзинки» онлайн-тренінгу з медіаграмотності «Будь в тренді: МІГ в online!»: практичний посібник / Іванова Т., Ізбаш С. / за заг. ред. В. Іванова. К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2020. 96 с.
- Медіаосвіта в школі та на уроці: Основи і приклади / Тулодзєцький Г., Герціґ Б., Ґрафе С./ За загал. ред. В.Ф. Іванова; Пер. з нім. В. Климченка. — К. : Академія української преси, Центр вільної преси, 2020. — 405 с.
- Освітні практики із запобігання інфодемії, або Як не ізолюватися від правди. Навчальний посібник / Волошенюк О. (розділ 2, 3, 5), Дегтярьова Г. (розділ 2), Каліберда М. (розділ 1), Мокрогуз О. (розділ 3), Потапова В. (розділ 4), Шаламов Р. (розділ 1) / За редакцією Волошенюк О., Євтушенко Р., Іванова В., Кулакова А. — Київ: АУП, Інтерньюз-Україна, ЦВП, 2020. – 68 с.
