Інтеграція елементів медіаосвіти в предмети філологічного циклу з метою розвитку критичного мислення школярів

Автори статті: Наталя Карук – учитель української мови та літератури, Комунальний заклад «Харківська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів № 16 Харківської міської ради Харківської області імені В. Г. Сергєєва»;

Тетяна Локойда – учитель української мови, літератури та зарубіжної літератури, Комунальний заклад «Харківська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №158» Харківської міської ради Харківської області;

Наталя Шелехова – учитель української мови та літератури, Харківський приватний навчально-виховний комплекс «Гімназія ОЧАГ» Харківської області

У статті наведено приклади інтеграції елементів медіаосвіти в уроки української мови та літератури, зарубіжної літератури, наведено вправи з формування в учнів медіакомпетентності під час вивчення програмного матеріалу з предметів філологічного циклу.

Ключові слова: медіаосвіта, медіаграмотність, інтеграція, критичне мислення.


Бурхливий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та масмедіа вимагає нагальної та цілеспрямованої підготовки особистості до вмілого й безпечного користування ними, тож не викликає сумнівів необхідність упровадження медіаграмотності в сучасний освітній процес [5.1]. Навчити молодь жити в бурхливому медіапросторі сьогодення – важлива складова модернізації освіти, яка повинна сприяти розбудові в Україні інформаційного суспільства, забезпеченню психологічного благополуччя при споживанні медіапродукції, розвиткові критичного мислення.

«Медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою масмедіа, включаючи як традиційні, так і новітні медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій» [3.1]. Медіаграмотність сьогодні є необхідною складовою загальної культури особистості.

Інтеграція – «доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи» [5.35.]. На результативності інтеграції в освіті наголошує І. М. Козловська: «Інтеграція представляє собою процес і результат створення нерозривно зв’язаного, єдиного» [3.17.]. Саме тому, на нашу думку, одним із пріоритетних напрямів розвитку в Україні дієвої системи медіаосвітиєпоширення практики інтеграції медіаосвітніх елементів у вивчення навчальних дисциплін.

Аналіз публікацій дозволяє зробити висновок, що в останні роки було докладено великих зусиль у дослідженні проблеми впровадження медіаосвіти в навчально-виховний процеснашої країни. Теорія та практика медіаграмотності сьогодення є предметом дослідження О. Волошенюк, В. Іванова, Г. Дегтярьової, В. Літостанського, Г. Онковичата інших науковців та вчителів-практиків.

Оскільки на уроках мови та літератури вчителі-філологи повинні виховувати сучасного читача, який усвідомлює, що почерпнуте в масмедіа не завжди буває правдивим, точним та вичерпним [4. 6], отже, піддає розумній критиці набуту інформацію, то метою нашої статті є дослідження інтеграції медіаосвіти в предмети філологічного циклу сучасного освітнього процесу.

Основними завданнями дослідження є:

– практичне застосування існуючої концепції впровадження медіаосвіти в Україні в сучасних умовах;

– наведення прикладів використання елементів медіаосвіти на уроках української мови та літератури, зарубіжної літератури,

– узагальнення висновків щодо реалізації можливостей використання медіавправ під час вивчення предметів філологічного циклу.

Об’єктом дослідження є медіаосвіта в сучасному навчальному середовищі, предметом – інтеграція елементів медіаосвіти в шкільні дисципліни філологічного циклу.

Предмети філологічного циклу за своїм змістовним наповненням є суттєвим підґрунтям для інтеграції медіаграмотності до окремих розділів навчальних програм з української мови та літератури, зарубіжної літератури.

Учителі-філологи можуть долучати елементи медіаосвіти до вивчення кожної нової теми, активізуючи учнів до пошуку джерел інформації, озброюючи їх інструментарієм з метою формування медіаосвітніх компетентностей, необхідних для життя в сучасному світі.

Медіавправи, представлені в даній статті, покликані навчити учнів працювати з медіатекстами, декодувати їх; критично мислити, створювати та презентувати власний медіапродукт, підтримувати атмосферу творчості, креативності, довіри та взаємної поваги на уроці. Учителі можуть використовувати наведені приклади медіавправ на будь-якому етапі уроку, поєднуючи індивідуальні, групові та фронтальні форми роботи.

Медіавправа «Створення лепбуку» передбачає роботу на уроці, інструктаж щодо її виконання проводиться на етапі узагальнення та систематизації вивченого матеріалу.

Переваги використання лепбуків на уроках:

– метод дозволяє опрацьовувати програмовий матеріал в ігровій формі;

– здобувачі освіти мають можливість самостійно організувати матеріал із теми, що вивчається;

– за потреби можна швидко повторити вивчений матеріал у зручний час;

– даний метод навчання дає можливість учням самостійно збирати та систематизувати інформацію;

– допомагає в організації матеріалу з вивченої теми;

– дає змогу оформити результати колективної проєктної роботи;

– спосіб умістити значний обсяг матеріалу в компактній формі.

Тривалість інструктажу: 7-10 хв.

Мета вправи: ознайомити учнів із визначенням «лепбук», сприяти розвитку уяви в учнів, творчої ініціативи, розвивати пізнавальну мотивацію, залучити до роботи всіх учнів класу, формувати критичне мислення, розвивати фантазію та творчі здібності.

Опис вправи:

Бесіда за запитаннями:

Що ви знаєте про лепбуки? (сучaсний, багaтофункціональний, дидaктичний, художньо-естетичний, варіaтивний, дослідно-прaктичний метод групового та індивідуaльного нaвчання).

Учитель:

У дослівному переклaді з aнглійської «лепбук» (lapbook) ознaчає «нaколінна книгa» (lap – коліна, book – книга).

Лепбук або як його ще нaзивають інтерaктивна темaтична текa – це сaморобна пaперова книжечкa з кишенькaми, дверцятaми, віконцями, рухливими детaлями, які дитинa може діставaти, переклaдати, склaдати на свій розсуд. У ній збирaється мaтеріал з якоїсь певної теми. При цьому лепбук – це не просто виріб. Це прикінцевий етап сaмостійної дослідницької роботи, яку дитинa виконaла під час вивчення певної теми. Щоб зaповнити теку, вaм потрібно буде виконaти певні зaвдання, провести спостереження, презентувaти мaтеріал. Створення лепбуку допоможе збaгатити, зaкріпитий системaтизувати інформaцію, а розглядaння теки в подaльшому дозволить швидко освіжити в пaм’яті цікaвий мaтеріал.

Учитель:

– Чи хотіли б ви спробувати свої сили у створенні лепбуку?

Ознайомлення з деякими зразками таких творчих робіт-лепбуків Інструктаж щодо виконання вправи «Створення лепбуку».

Отже, вам потрібно узагальнити матеріал, але не традиційно, а за допомогою ілюстрацій – створити мінілепбук на тему «Іменник». Зараз ви отримаєте ілюстративний матеріал, з якого маєте обрати тільки потрібні малюнки, за допомогою яких необхідно зробити опорний конспект на задану тему.

6 клас
«Іменник»

8 клас
Біографія І. К. Карпенка-Карого

6 клас
Біографія Ігоря Калинця

Медіавправа «Хмарина слів» передбачає роботу на уроці вивчення нового матеріалу, узaгальнення і системaтизація знань, зaкріплення вивченого, для сaмостійного виконaння, роботи в пaрах, групaх.

Переваги використання хмари слів на уроках філологічного циклу:

– у «хмарі» можна закодувати тему уроку, яку учні мають самостійно сформулювати;

– «хмара» може містити опорні схеми та конспекти;

– у «хмарі» можна зашифрувати питання, на яке учні мають знайти відповідь, опрацювавши матеріал;

– використавши якомога більше слів із «хмарини», скласти речення, діалог, есе;

– за допомогою «хмари» зі словами з нових текстів здогадатися, про що йдеться у творі, про його зміст;

– перетворити традиційний (нудний) текст у цікавий ребус;

– підготувати цікавий зашифрований лист близькій людині;

– використовувати «хмарку» підказок до словникових диктантів, вправ, кросвордів тощо.

Тривалість інструктажу: 7 хв.

Мета вправи: ознайомити з одним із сучасних методів узагальнення та передачі інформації, розвивати навички декодування текстів, підвищити пізнавальну активність учнів у процесі навчання, поглибити знання з теми, розвивати в учнів навички самостійно здобувати знання, формувати критичне мислення.

Опис вправи:

Інструктаж щодо роботи з хмарою слів.

1. Бесіда за запитаннями:

Учитель:

– Хто може пояснити, що таке хмара слів? (Це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні).

Учитель:

Дійсно, за допомогою хмар слів можна візуалізувати термінологію з певної теми в більш наочний спосіб. Це сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації.

Завдання 1. (8 клас. «Давньогрецький театр»)

Погляньте на екран. З яким поняттям асоціюються у вас розміщені у хмарині слова? Спробуйте сформулювати тему уроку.

Театр

Завдання 2. (5 клас. Тема «Орфографія»)

Перевірте себе! Вставте пропущені ненаголошені е, и в словах.

Завдання 3. (5 клас. Тема «Лексикологія»)

Антоніми. Знайдіть пару.

Завдання 3. (6 клас. Тема «Прислів`я та приказки»)

З´єднайте частини прислів´їв та приказок.


Медіавправа «Створення фанфіку до твору» передбачає роботу вдома, інструктаж щодо її виконання проводиться на етапі ознайомлення з домашнім завданням.

Переваги використання фанфіку на уроках філологічного циклу:

– вимагає від учня прочитання тексту художнього твору;

– творча інтерпретація сюжету твору;

– створення власного медіапродукту та його розповсюдження;

– розвиток творчих здібностей учнів.

Тривалість інструктажу: 7-10 хв.

Мета вправи: ознайомити з визначенням «фанфік», основними поняттями з цієї теми, заохочувати дітей до читання художніх творів, формувати критичне мислення; розвивати фантазію та творчі здібності; формувати самооцінку, надавати можливість побачити власні здібності.

Опис вправи:
Бесіда за запитаннями:

– Що ви знаєте про фанфіки? (Це такий жанр літератури. Як правило, фанфіки створюються фанами твору, автора для поширення в інтернеті).

Учитель:

Дійсно, фанфік або як ще говорять – фанфікшен – «літературний твір, створений непрофесійним (як правило) літератором, такий, що не претендує на комерційну публікацію та породжений прихильністю автора до іншого твору і бажанням розвинути його сюжетну та фабульну лінії, побачивши героїв у наново генерованих ним, автором, ситуаціях» [1.9.]. Фанфік – це вид непрофесійної масової літературної творчості, при якому читачами створюється продовження популярного твору з метою поширення у віртуальному просторі. Англійське слово FanFic є скороченням фрази FanFiction, яку можна перекласти як «фанатська література». Автори фанфіку не отримують гонорари за власну творчість, часто відмовляються від авторських прав на свої твори, виявляючи індивідуальність, креативність та власне бачення літератури.

Жанр сучасного фанфіку є яскравим зразком медіатексту, оскільки має такі його основні ознаки:

– орієнтованість на масову аудиторію, динаміка сюжету,

– багатоплановість змісту,

– інтеграція з іншими медіапродуктами,

– включеність у загальний медіакультурний простір.

Учитель:

– Чи траплялися вам в інтернеті фанфіки?

– Хотіли би спробувати свої сили у написанні фанфіку?

Ознайомлення з деякими зразками таких творчих робіт-фанфіків, написаних за відомим твором української або світової літератури, акцентування уваги учнів на позначках, фанфіковому сленгу, особливостях роботи з фанфіком.

Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Отже, вдома потрібно створити мініфанфік(обсягом – 1–1,5 сторінки) до художнього твору, який вивчається, у форматі одного з творчих завдань:

– написати власний варіант продовження подій, зображених творі;

– переписати фінал твору;

– поміняй місцями персонажів;

– створити іншу сюжетну лінію;

– виконати бажання героя;

– написати лист персонажу тощо.

Фанфік за повістю Ніни Бічуя «Шпага Славка Беркути»

…А в шкільному залі втомлена жінка сказала Славкові:

– Я думаю, ти зумієш вибачити. Я розумію: таке забути важко, але нам ти повинен вибачити.

Жінка подивилася в зал і несподівано зустрілася поглядом зі зляканими очима Юлька Ващука. Хлопець зразу схилився, щоб зав’язати шнурок. Але кількох секунд жінці вистачило, щоб згадати це обличчя й обставини, за яких вона зустріла хлопця… Професійна звичка пам’ятати найменші дрібниці… Усі почали розходитися, а Юлько сидів на місці, як прикутий, обличчя пашіло, дихати було важко, голову розривало від думок: «Можливо, не впізнала… якби впізнала, сказала б усім присутнім… невже вона все розкаже…що робити?»

Юлько трохи вгамував хвилювання, побачивши, що жінки немає в залі. Він підвівся і рушив до виходу, на вулиці на нього чекали однокласники. Славко з мамою рушили вперед, Лілі привітно помахала хлопцеві. Надворі падав лапатий сніг, встеляючи все навколо білим сувоєм полотна. Холодним і чистим.

– Юначе, можна Вас на хвилинку, – втомлена жінка стояла поруч із Лілі і зверталася до Юлька.

Коли вони залишились удвох, відійшовши від гурту Юлькових однокласників, жінка запитала:

– Якась незрозуміла ситуація, ти не вважаєш? Це ж тебе затримали патрульні за розпиття спиртних напоїв, ти назвався Славком Беркутою, а сьогодні судять іншого Славка, якого я вперше бачу… Не хочеш нічого пояснити?

Юлько не підводив очей, йому хотілося зникнути, провалитися, щезнути, лише би не дивитись цій жінці в очі.

– Пробачте, я Вас дуже прошу: не кажіть у школі, що це я… Я сам все розкажу, чесно, обіцяю Вам…

– А хто тобі цей хлопець, цей Славко?

– Друг…

– …

– Пробачте, – ковтаючи сльози, шепотів Юлько.

– Шкода мені тебе, недаремно в народі кажуть, що з такими друзями й ворогів не треба…

– Юлько, а що від тебе хотіла та жінка з міліції? – весело запитала Лілі.

Лілі не помічає скам’янілого обличчя хлопця, вона регоче, білі рукавички мигoтять Юлькові перед очима, білі рукавички затуляють усміхнений рот дівчинки.

– Питала, можливо, я знаю, хто назвався Славком.

– Коли б я знала, хто це зробив! Ну як він міг, як у людини язик повернувся – зробити щось паскудне і прикритись чужим іменем?! Я б йому… я б йому… я сама не знаю, що б я йому зробила!

– Що? – питає Юлько і раптом спиняється. – А що б ти йому зробила? –він стоїть і дивиться на Лілі, смикaються губи і ніяк не укладаються у звичну зневажливу гримасу…

– Не знаю. Щось би таке зробила, аби він на все життя себе самого за падлюку мав, щоб він сам на себе не міг би ніколи подивитись.

Білі рукавички миготять Юлькові перед очима, одна, дві, десять. Дурниці, звідки десять рукавичок? Завтра, звичайно ж, завтра та жінка ввійде до класуй укаже на нього, на Юлька Ващука.

– А коли б то був я? – ворушить важким, кaм’яним язиком у роті Юлько.

– Ні, ви тільки послухайте, послухайте, що він говорить! Чілдрен, він каже…

– Мовчи! – Юлько намагається впіймати білу рукавичку. – Лілі, мовчи! Чуєш?

Нехай завтра, нехай не сьогодні. Ще не сьогоднi. Завтра я все розповім.

Медіавправа «Створення постера на літературну тему» передбачає роботу вдома, інструктаж щодо її виконання проводиться на етапі ознайомлення з домашнім завданням.

Переваги використання портера на уроках філологічного циклу:

– спонукання до вдумливого читання твору;

– учні в ігровій формі аналізують твір, характеризують персонажів, узагальнюють, роблять висновки;

– розвиток уміння працювати з цитатним матеріалом;

– систематизація отриманих раніше знань з теми;

– розвиток творчих здібностей учнів.

Тривалість інструктажу: 7-10 хв.

Мета вправи: ознайомити з одним із сучасних методів реклами книги; учити створювати постери, подавати розповідь про книгу в образній, інтригуючій формі, спонукаючи учнів до її прочитання.

Опис вправи:

Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

2. Бесіда за запитаннями:

Учитель:

– Хто може пояснити, що таке постер? (Мені здається, це те саме, що і плакат).

Учитель:

Дійсно, постер – це те саме, що плакат, тобто папір, призначений для прикріплення на поверхню, як правило стіну. Єдина різниця в тому, що слово «плакат» є давнім запозиченням з німецької – рlakat, а постер – недавнє з англійської poster (афіша, оголошення). І плакат, і постер використовуються для рекламних чи декоративних цілей, оскільки є художньо оформленими.

– Чи бачили ви постери на літературну тему? Якщо так, до яких творів?

– Якщо б ви побачили такий постер, чи захотіли би прочитати ці твори?)

– У чому особливість постерів на літературну тему? (Постер на літературну тему – це художньо оформлений плакат, що рекламує певний твір чи письменника).

– Чи хотіли би ви спробувати створити таку рекламу? (Так.)

– Щоб легше було працювати над створенням постера, спробуйте визначити характерні риси такого виду реклами. (Стислість, яскраві кольорові зображення, заклики, привернення уваги, інтрига).

3. Ознайомлення учнів зі структурою та вимогами до оформлення постера

Структура постера:

1. Назва (привернення уваги) – презентує твір. Прочитана учнем назва повинна стати мотиватором для подальшого читання, активизувати читацький інтерес учнів.

2. Інформативна складова – текст, не переказ, не скопійована анотація, а особистісний погляд на прочитане, запрошення до прочитання твору. Має вирізнятися оригінальністю та особистим ставленням.

3. Світлини (обкладинка книги, фото автора) – логічно розміщені.

4. Графічні елементи – різноманітні форми малюнків, таблиці, діаграми – повинні бути логічними, послідовними, зрозумілими без зайвих пояснень.

Вимоги до оформлення постера:

– яскравість;

– гармонійне поєднання графічної та текстової інформації;

– змістовність;

– креативність;

– доступна форма.

4. Домашнє завдання: створити постер до художнього твору (індивідуальна робота, робота в парах, робота в групах – на вибір учнів.

Постери на літературну тему

Медіавправа «Дудл як осучаснена ілюстрація до твору» передбачає роботу вдома, інструктаж щодо її виконання проводиться на етапі ознайомлення з домашнім завданням.

Переваги використання сучасних ілюстрацій до твору:

– розвиток візуального сприйняття художніх творів;

– заохочення до створення власного медіапродукту;

– формування креативного підходу.

Тривалість інструктажу: 7-10 хв.

Мета вправи: ознайомити з одним із методів реклами книги; створювати тематичні малюнки з метою візуалізації ключових моментів змісту прочитаних творів, спонукати учнів до читання, розвивати креативність, творче мислення, уяву.

Опис вправи:

Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.

Бесіда за запитаннями:

Учитель:

– Як перекладається слово «дудл»? (від doodle – кривульки, малюнки на берегах сторінок)

– Що ви знаєте про GoogleDoodle? (це своєрідні заставки, які з’являються на домашній сторінці Google з нагоди визначних подій (тематичні малюнки). Дудли можуть бути як статичними, так і включати в себе анімації, приколи і навіть мініігри на Flash. При натисканні на дудл можна потрапити на сторінку пошуку із запитом про подію або свято, на честь якого намальований даний дудл).

За даними Вікіпедії, останнім часом на сторінці Google усе частіше з’являється українська тематика,вшановуються видатні українці або люди, які певним чином пов’язані з Україною: Микола Гоголь (1 квітня 2009), Іван Котляревський (9 вересня 2009), Наполеон Орда (11 лютого 2010), Юрій Кондратюк (21 червня 2012), Соломія Крушельницька (23 вересня 2012), Григорій Сковорода (3 грудня 2012), Енді Воргол (Андрій Варгола), Володимир Дахно (7 березня 2013), Володимир Вернадський (12 березня 2013), Владислав Городецький (4 червня 2013), Іван Нечуй-Левицький, Пантелеймон Куліш. 2013 року Google.com.ua оголосив про ведення першого Всеукраїнського конкурсу серед школярів «Дудл для Google», до якого залучили дітей до 17 років. За час конкурсу журі отримало понад 10 тисяч робіт. 6 лютого 2014 року логотип переможця з’явився на головній сторінці Google в Україні (https://uk.wikipedia.org/wiki).

Домашнє завдання: створити дудли до творів художньої літератури (індивідуальна робота, робота в парах, робота в групах – на вибір учнів).

Висновки. Медіаграмотність – необхідна компетенція для здобувача освіти в сучасному інформаційному суспільстві, оскільки є одним із засобів пізнання учнем навколишнього світу. Інтеграція медіаосвіти в предмети філологічного циклу сприяє створенню творчої атмосфери на уроці, надає можливості для самореалізаціі учня, підвищує допитливість, бажання читати художні тексти та брати участь у їх обговоренні, є запорукою розвитку критичного мислення, мовлення та грамотності, сприяє соціалізації дитини та створює позитивний психологічний клімат у класному колективі.

Дудли до творів «451 градус за Фаренгейтом» Р. Бредбері, «Сторожова застава» В. Рутківського, «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького

Таким чином, реалізація можливостей медіавправ на уроках філологічного циклу сприяє покращенню ефективності навчального процесу, а саме:

– дозволяє подавати значний обсяг теоретичного матеріалу в поєднанні з додатковими аудіо-, відеоматеріалами;

– поєднує різні інструменти, ресурси, позитивно впливає на активізацію та вдосконалення розумових процесів учнів;

– процес навчання перетворюється на самонавчання.

Інтеграція медіаосвіти в предмети філологічного циклу значно розширює межі уроку, дає змогу подати актуальний зміст, використовуючи можливості інформаційного простору, перетворити процес читання з інструменту отримання знань у спосіб створення власного медіапродукту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Березіна Ю. Д. Феномен fanfiction: правила гри без правил: [Електронний ресурс] / Березіна Ю. Д. // Наукові праці. Серія: Філологія. Літературознавство. – Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/philology/2009/124-111-2.pdf

2. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи: дидактичні основи. – Львів, 1999. – 302 с.

3. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні у новій редакції, схвалена 21.04.2016 Президією Національної академії педагогічних наук України [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ms.detector.media/mediaosvita/post/11048/2010-09-29-kontseptsiya-vprovadzhennya-mediaosviti-v-ukraini/

4. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: Посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза – К.: Центр вільної преси. 53 Академія української преси, 2016. – 201 с. – С. 6.

5. Наказ Міністерства освіти і науки України від 18.07.2017 №1199 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» на базі навчальних закладів України // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://mediaosvita.org.ua/book/nakaz-mon-pro-provedennya-vseukrayinskog…

6. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sum.in.ua/s/integhracija

The article presents examples of integration of medialiteracy in the lessons of Ukrainian language and literature, foreign literature, presents exercises on the formation of students’ media competence in thestudy of program material in the subjects of the philological cycle.

Keywords: mediaeducation, medialiteracy, integration, criticalthinking.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.