Глокалізація навичок критичного мислення в закладах освіти

Автори статті: Ірина Сорока – заступник директора з навчально-виховної та виховної роботи, Рівненський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад № 14» Рівненської міської ради

Іванна Дашкель – заступник директора з навчально-виховної та виховної роботи Рівненський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів – дошкільний навчальний заклад № 14» Рівненської міської ради


Постановка проблеми. Особливе місце в в сучасному світі коли маніпулюють інформацією посідає критичне мислення. Новим позитивним трендом сучасного світу стало поняття глокальності – зв’язку між локальним і глобальним. Прагнення людини до досягнення усвідомленої взаємодії з інформаційним середовищем та гармонійного перебування в ньому робить актуальним питання глокалізації навичок критичного мислення в школах. Тобто мова йде про розвиток критичного мислення школяра у форматі сполуки освітньо-виховної роботи (глобально) та діяльності органу учнівського самоврядування (локально). Визначено стратегію реорганізації органу учнівського самоврядування через призму медіаосвіти. Доведено, що перезавантаження системи учнівського самоврядування дозволяє учасникам освітнього процесу застосувати навички критичного мислення на практиці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор; виділення нерозв’язаних частин загальної проблеми, які розкриває ця стаття. Уміння критично мислити постійно зростає в ціні. Якщо ми не будемо впроваджувати критичне мислення в навчальний процес, то наші учні будуть поступатися в конкурентній боротьбі [3].

Відповідно до Закон України «Про Освіту» Нова Українська школа формує одинадцять ключових компетентностей, а спільними для усіх компетентностей є наскрізні вміння серед яких – уміння критично мислити.

Отож у Новій українській школі учителі розвивають критичне мислення учнів початкової школи. Разом з тим Типова освітня програма початкової школи передбачає змістову лінію “Досліджуємо медіа”, відповідно до якої учні мають набути навичок медіаграмотної людини. Відомо, що критичне мислення є складовою навичок медіаграмотної людини. Не всі педагоги готові до таких змін та мають багаж практичних вправ для розвитку медіакомпетентності та критичного мислення.

Критичне мислення використовується для вирішення конкретних ситуативних завдань, а це передусім практичне мислення. “Це мислення, – стверджують Н. Шулдик та Г. Шулдик, – в дії, для дії і діями. Воно конкретне, так як “підігнане” до конкретних обставин діяльності” [6].

На думку професора С. Щерби, критичність неодмінна супутниця творчості, критичне мислення обов’язково є продуктивним [7]. Розглядаючи властивості критичного мислення, на цій обставині наголошує й Т. Цигульська, вона навіть називає його критичне творче мислення [5]. Про це стверджує й президент Асоціації кіноосвіти і медіапедагогіки А. Федоров: «Однак провести чітку межу між критичним і творчим мисленням складно» [4]. Цю особливість відзначають І. Загашев та С. Заїр-Бек: «Критичне і творче мислення розвивають у синтезі, взаємообумовлено» [1]. Можна стверджувати, що визнання творчості як складової критичного мислення є загальновизнаним положенням.

Елементи критичної моделі потрібні в України. Творча модель вважаться сьогодні в усьому світі найбільш ефективною: створюючи власну медіапродукцію, дитина найкраще розуміє механізми впливу медіа, критичніше починає ставитись до іншої медіа продукції, і при цьому не пригнічується, а навпаки, наснажується процесом навчання. [2]

В освітньому процесі розвиток критичного мислення здійснюється вчителями-предметниками. Педагог, в межах уроків з різних дисциплін, має велику кількість освітніх завдань, і розвиток критичного мислення, як і медіаграмотності, відбувається фрагментарно, в більшості завдяки його ентузіазму. Учасники освітнього процесу мають спільні творчі завдання в межах класу і це їх об’єднує. Постановка спільних завдань в межах закладу забезпечує ширші можливості для висновків, узагальнень, порівнянь, а отже покращує розвиток критичного мислення.

Постановка завдань дослідження. Завдання дослідження поділяються на два етапи.

Перший етап: створити власний медіапростір закладу через перезавантаження системи учнівського самоврядування.

Другий етап: дослідити вплив створеного медіа простору на формування критичного мислення учасників освітнього процесу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Концепція Нової української школи передбачає новий зміст освіти, заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві. Випускник освітнього закладу повинен бути особистістю, патріотом, інноватором. Таким чином, сучасна школа повинна дати учням не тільки певні знання, уміння й навички, а й виховати соціально адаптовану та громадсько-орієнтовану особистість, яка успішно займе своє місце в житті. Саме в закладі освіти учням необхідно дати знання та сформувати вміння орієнтуватися в безлічі співтовариств, робити правильний вибір, бо в шкільному віці формується громадський світогляд дитини, соціальні і громадянські компетентності: усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі, уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

Однією з найбільш ефективних моделей залучення школярів до громадського життя є учнівське самоврядування. Діти на практиці вчаться демократії: маючи право голосу в керівництві закладом, вони можуть впливати на рішення, які стосуються безпосередньо їх, організовувати життєдіяльність у закладі освіти. Критеріями розвитку учнівського самоврядування є включення учнів у загальне керування школою, здійснення поточного і стратегічного планування діяльності, свідомість відповідальності за реалізацію спільних цілей. Тому в час реформування освіти в Україні та визначення особливих підходів до управління освітнім закладом, питання розвитку учнівського самоврядування залишається актуальним.

Сучасна молодь прагне долучатися до усіх демократичних процесів, в тому числі й до діяльності в органах учнівського самоврядування, але часто в ході роботи учням стає важко, нецікаво, вони не бачать результатів своєї діяльності і починають вважати її беззмістовною. В таких випадках шкільна демократія починає функціонувати лише формально, а це означає, що настав час реформ. Модернізація, удосконалення, збільшення ефективності роботи учнівських об’єднань в рамках змін усієї системи освіти лягає на плечі закладів освіти.

У самій структурі УС щось докорінно змінити неможливо та й не потрібно. Варто лише врахувати вимоги сьогодення і забезпечити чітку взаємодію між структурними підрозділами учнівського самоврядування, швидкий обмін інформацією між виконавчим органом УС, учнівським, вчительським, батьківським колективами.

Створити таку широко розвинену систему органу учнівського самоуправління можливо лише використовуючи інноваційні форми і методи, насамперед, через залучення сучасних інформаційних технологій. Тому обов’язковою умовою реорганізації учнівського самоврядування є впровадження медіаосвіти в закладі та створення розгалуженої інформаційної системи. Це дасть можливість лідерам УС анонсувати свої заходи, залучати охочих, висвітлювати результати роботи, а усім учасникам освітнього процесу знати, що відбувається в закладі, ділитися ідеями, оперативно відгукуватися на пропозиції участі в заходах відповідно до своїх бажань, можливостей та здібностей. Це спонукатиме учнів включатися у різноманітну діяльність закладу; масово долучатися учнів до організаторської роботи, до управління справами колективу.

Отже, структуру учнівського самоврядування можна оновити, створивши підрозділ, який відповідатиме за швидку передачу, обробку, отримання інформації та підрозділ, який створюватиме медіапродукти з анонсами, рекламами, звітами тощо.

Такими структурними підрозділами можуть стати медіавідділ та міжструктурний підрозділ – PR-центр.

Завдання PR-центру:

– організація створення інформаційної мережі учнівського самоврядування;

– контроль за інформаційним потоком (передача, обробка, сортування інформації); аналіз запитів, пропозицій, скарг;

– вчасне поширення інформації між відділами;

– налагодження контактів з установами, організаціями міста, з громадою мікрорайону з метою визначення потреб реалізації локальних проєктів;

– створення і поширення оголошеннь, пресрелізів тощо.

Завдання медіавідділу:

– створювати медіапродукти: статті, репортажі, відеоролики, рекламу, анонси, постери, банери тощо);

– забезпечувати фото – та відеозйомку заходів, що проводяться в освітньому закладі;

– здійснення пропаганди інформаційної грамотності та медіаграмотності;

– ведення блогів, вебсторінок виконавчого органу учнівського самоврядування у соцмережах;

– контроль за оновленням інформації у вкладці «Учнівське самоврядування» на шкільному сайті.

Як уже зазначалося, учнівське самоврядування може бути ефективним лише в разі швидкої та чіткої взаємодії всіх учасників освітнього процесу. З цією метою в закладі має бути створена інформаційна мережа, організація створення якої є функціональним обов’язком PR-центру.

Алгоритм створення інформаційної мережі:

1. Обрання єдиного месенджера – програми, мобільного додатка або веб-сервісу для миттєвого обміну повідомленнями (Telegram, Viber, WhatsApp, Signal тощо).

2. Створення головою учнівського самоврядування групи керівників відділів в обраному месенджері, до якої входять голова і керівники відділів виконавчого органу учнівського самоврядування, секретар).

3. Створення в месенджері груп кожного структурного підрозділу, до яких входять керівники відділів та активісти.

4. Створення старостами в месенджері груп кожного класу.

Тобто поширення інформації йде таким шляхом: учень – староста – керівники відділів – структурний підрозділ (відділ).

Окрім того, PR-центр відповідає за створення вебсторінок учнівського самоврядування, на яких можна розміщувати медіапродукти, створені медвавідділом.

Обов’язковою умовою створення інформаційної мережі є функціонування вкладки «Учнівське самоврядування» на сайті закладу та можливість висвітлювати роботу у вкладці «Новини».

Якщо є умови, в освітньому закладі слід створити медіацентр і залучати до його функціонування учнівський актив. Це сприяє розвитку творчих здібностей учнів, формуванню відповідальності за поширену інформацію, розвитку наскрізних умінь.

Серед ключових компетентностей, визначених Законом України «Про освіту» є інформаційно-комунікаційна. Тому в процесі створення інформаційної мережі необхідно пам’ятати, що медіаграмотність є необхідним умінням сучасної особистості. Медіаосвіта є вимогою сьогодення і обов’язком освітнього закладу.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. У закладі функціонує оптимальна дієва структура учнівського самоврядування. Створено комплексну інформаційну систему (медіапростір) для комунікації учнівського колективу між собою, з вчителями, батьками, громадою. Оновлено форми та методи діяльності учнівського самоврядування, що сприяє ширшому залученню дітей до роботи в ньому. Забезпечено комплексний виховний вилив на учнів шляхом мотивації їх до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу, закладу, громади. Забезпечується розкриття, самовдосконалення, самореалізація особистості учня, його моральне й духовне зростання. Формуються лідерські якості підлітків, ініціативність, організаторські навички; вміння налагоджувати взаємодію, співпрацю на принципах партнерства; здатність приймати нестандартні рішення та нести за них відповідальність. Крім того, формується особистість школяра з глибоко усвідомленою громадянською позицією. Запрацювали педагогічно-ділові стосунки між педагогами-консультантами й учнями, відповідальними за певний напрям роботи, що покращило якість освітніх послуг педагогів. Впроваджено практику здійснення проектів соціального, екологічного, культурологічного характеру, що підвищує престиж закладу серед громади.

Навчальний заклад формується як громадсько активна школа. Виконано перший етап завдань.

Розпочато дослідження про вплив створеного медіа простору на формування критичного мислення учасників освітнього процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Загашев И. О. Критическое мышление: технология развития / Загашев И. О., Заир-Бек С. И. — СПб. : Издательство «Альянс «Дельта», 2003. — 284 с.

2. Найдьонова Л.А. Медіаосвіта в Україні: особливості реалізації соціально-психологічної моделі. – Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. — №4. – 2013. – с. 91-97

3. Терно С. Критично мисляча особистість: як нею стати? // Історія в рідній школі. – 2018. – № 11. – С. 2-5

4. Федоров А. В. Развитие критического мышления в медиаобразовании: основные понятия / Федоров А. В. // Инновации в образовании. — 2007. — № 4. — С. 30-47.

5. Цигульська Т. Ф. Загальна та прикладна психологія. Як допомогти собі та іншим : [курс лекцій] / Т. Ф. Цигульська — К. : Наук. думка, 2000. — 190 с.

6. Шулдик Н. В. Психологія мислення / Шулдик Н. В., Шулдик Г. О. – К. : Інтелект, 1999. – 170 с

7. Щерба С. П. Про методологічні засади аналізу мислення / Щерба С. П. // Творче, практичне і критичне мислення : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, (Житомир, 23-24 вересня 1997 р.). — Житомир : Журфонд, 1997. — С. 3-7.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне зображення: https://ru.freepik.com/vectors/business, Business вектор создан(а) macrovector – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *