Географічні відкриття: як встановити правду

Вправа "Географічні відкриття: як встановити правду" для використання на уроках географії у 7 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".

Авторка: Філончук Зоя, завідувачка навчально-методичної лабораторії географії та економіки Комунального вищого навчального закладу "Херсонська академія неперервної освіти" Херсонської обласної ради. 

Короткий опис вправи, анотація:

Підготовчий етап.

1. Мозковий штурм «Що ми знаємо про Антарктиду?».
2. Прийом «Не вір – перевір»: аналіз двох текстів про Всесвітній день пінгвінів з метою пошуку географічної помилки в одному з них.
3. Віртуальна подорож до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua/node/5472) з метою ознайомлення з галереєю картографічних та книжкових видань про Антарктиду.
4. Пропозиція: долучитися до виконання вправи «Географічні відкриття: як встановити правду» через участь в навчальному проєкті «Хто ж насправді відкрив Антарктиду?».

Основний етап. Вправа «Географічні відкриття: як встановити правду».

1. Знайомство з мапою сайту Національного наукового антарктичного центру (http://uac.gov.ua/).
2. Аналіз статті (сайт) «Антарктичні скрепи» Росії та український слід в експедиції Беллінґсгаузена. До 200-річчя початку експедиції на шлюпах «Восток» та «Мирний» або матеріалів статті у вигляді інформаційних карток, які учні/учениці будуть використовувати під час роботи в групах.
3. Інформація від вчителя: в 1820 році кораблі трьох капітанів наближались до Антарктиди, або до її льодовикового шельфу на візуальну відстань: Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена (капітан Імперського російського флоту), Едварда Бренсфілда (капітан Королівського флоту) та Натаніела Палмера (мисливець на тюленів зі Стонінгтона, штат Коннектикут).
4. Об’єднання учнів/учениць у дослідницькі групи. Тема проєкту буде представлена через реалізацію міні-проєктів. Кожна група має представити звіт про подорож до південних широт від імені цих капітанів, використовуючи матеріали статті та інші джерела інформації.
5. Надання групам інструктивних карток. Час для виконання: 20-25 хвилин.
6. Помиляються ті, хто вважає, що метою експедиції Беллінсгаузена були пошуки Антарктиди: за часів Беллінсгаузена топоніми «Антарктида» та «Антарктика» ще не використовувались і мова могла б йти лише про пошуки загадкової Південної Землі.Презентації результатів роботи від першої групи.
7. Слово вчителя: для чого створили радянський міф про відкриття Антарктиди.
8. Слово учням/ученицям (випереджувальне завдання): розповідь про Івана Завадовського, уродженця Полтавщини, який під час експедиції був першим помічником капітана Беллінсгаузена на шлюпі «Восток».
9. 30 січня 1820 року був відкритий півострів Триніті– північний край Антарктичного півострова. Слово представникам другої групи для представлення результатів роботи.

• 17 листопада 1820 року Натаніель Палмер і члени його команди дісталися Антарктичного півострова та стали першими американцями, які досягли берегів Антарктиди. Слово представникам третьої групи для представлення результатів роботи.
• Підведення підсумків вправи. Хто ж насправді відкрив Антарктиду?

Мета вправи/заняття:

показати роль українських дослідників у відкритті та дослідженні Антарктиди; представити різнідумки вчених щодо відкриття материка; розвивати критичне мислення та медіаграмотність в учнів/учениць.

Необхідне обладнання/матеріали: 

підручники, атласи, технічні засоби навчання, додатки.

Додаток 1. 25 квітня – Всесвітній день пінгвінів.

Додаток 2. Інструктивні картки для роботи в групах.

Додаток 3. Для чого створили радянський міф про відкриття Антарктиди.

Детальний опис вправи/уроку*:

Тема уроку. Хто ж насправді відкрив Антарктиду?

І. Вступна частина уроку (формулювання мети і планування діяльності спільно з учителем).

1.1.Запитайте в учнів, що вони знають про Антарктиду. Яким, на думку учнів, має бути символ Антарктиди. Узагальніть відповіді.

1.2.Використайте прийом «Не вір – перевір». Надайте учням два тексти про одну і туж саму подію та запропонуйте знайти географічну помилку в одному з них (Додаток 1). Підбийте підсумки вправи. Наголосіть на важливості критичного ставлення до джерел географічної інформації.

1.3. Далі запропонуйте віртуальну подорож до Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua/node/5472) з метою ознайомлення з галереєю картографічних та книжкових видань про відкриття, дослідження та природу Антарктиди. Наголосіть на існуванні різних думок щодо історії відкриття Антарктиди.

1.4.Запитайте в учнів, чи готові вони до участі в навчальному проєкті «Хто ж насправді відкрив Антарктиду?». Вислухайте думки учнів.

1.5. Разом з учнями сформулюйте мету уроку та сплануйте подальшу діяльність.

ІІ. Основна частина уроку (набуття знань і досвіду – етап активного навчання).

2.1.Запропонуйте учням переглянути мапу сайту Національного наукового антарктичного центру (http://uac.gov.ua/). Організуйте обговорення після перегляду.

2.2.Відкрийте на сайті разом з учнями статтю «Антарктичні скрепи» Росії та український слід в експедиції Беллінґсгаузена. До 200-річчя початку експедиції на шлюпах «Восток» та «Мирний» (http://uac.gov.ua/antarktichni-skrepi-rosi%D1%97-ta-ukra%D1%97nskij-slid-v-ekspedici%D1%97-bellin%D2%91sgauzena-do-200-richchya-pochatku-ekspedici%D1%97-na-shlyupax-vostok-ta-mirnij/) або оформіть матеріали статті у вигляді інформаційних карток, які учні будуть використовувати під час роботи в групах.

2.3. Повідомте, що в 1820 році кораблі трьох капітанів наближались до Антарктиди, або до її льодовикового шельфу на візуальну відстань: Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена (капітан Імперського російського флоту), Едварда Бренсфілда (капітан Королівського флоту) та Натаніела Палмера (мисливець на тюленів зі Стонінгтона, штат Коннектикут).

2.4. Об’єднайте учнів у дослідницькі групи. Повідомте, що тема проєкту буде представлена через реалізацію міні-проєктів. Запропонуйте  кожній групі представити звіт про подорож до південних широт від імені цих капітанів, використовуючи матеріали статті та інші джерела інформації.

2.5. Надайте групам інструктивні картки (Додаток 2). Організуйте роботу в групах. Повідомте час для виконання та створіть умови для роботи учнів над міні-проєктом впродовж 20-25 хвилин.

2.6. Зазначте, що помиляються ті, хто вважає, що метою експедиції Беллінсгаузена були пошуки Антарктиди: за часів Беллінсгаузена топоніми «Антарктида» та «Антарктика» ще не використовувались і мова могла б йти лише про пошуки загадкової Південної Землі. Надайте слово представникам першої групи для презентації результатів роботи.

2.7. Підведіть підсумки роботи групи. Додайте, що ставлення сучасників Беллінсгаузена до результатів експедиції можна проілюструвати кількома прикладами. Одразу після завершення плавання керівник експедиції та усі учасники отримали нагороди. Збереглися офіційні документи, які засвідчують, що нагороди присуджувались за заслуги під час  «вояжа вокругъ Света и особливо къ Южному Полюсу». І жодного слова про відкриття Континенту(https://expedicia.org/antarktida-suchasna-ta-ii-minule-chasti-2/).

2.8. Поясніть учням, для чого створили радянський міф про відкриття Антарктиди (Додаток 3).

2.9. Надайте слово учню, який отримав випереджувальне завдання: підготувати розповідь про Івана Завадовського, уродженця Полтавщини, який під час експедиції був першим помічником капітана Беллінсгаузена на шлюпі «Восток».

2.10. Повідомте учням, що 30 січня 1820 року був відкритий півострів Триніті – північний край Антарктичного півострова. Надайте слово представникам другої групи для представлення результатів роботи. Підведіть підсумки.

2.11. 17 листопада 1820 року Натаніель Палмер і члени його команди дісталися Антарктичного півострова та стали першими американцями, які досягли берегів Антарктиди. Надайте слово представникам третьої групи для представлення результатів роботи. Підведіть загальні підсумки інформаційного навчального проєкту «Хто ж насправді відкрив Антарктиду?».

2.12. Зазначте, що існує думка, що відкриття Антарктиди було поступовим процесом, в який зробили свій значний внесок як Брансфілд і Сміт, так і Беллінсгаузен та Лазарєв.  «Ніхто з цих мореплавців ніколи не претендував на те, що саме він зі своєю командою одним махом відкрив Антарктиду. Треба уникнути повторення бездоказових і погано аргументованих дискусій минулого століття. Антарктида тільки колективно, повільно та поступово відкривала себе. Хронологія цих кроків – лише фактологічна і не має ніякого значення для сучасної діяльності Росії, Великої Британії, США чи будь-якої іншої країни в Антарктиді», — написав британський дослідник Ріп Барклі у праці «Перші спостереження материкової частини Антарктиди: спроба критичного аналіза» (https://uk.wikipedia.org/wiki/ Відкриття Антарктиди). Запитайте в учнів, якою є їхня думка щодо цього питання.

2.5. Підведіть підсумки основної частини уроку. Зазначте, що подальше вивчення Антарктиди дозволить більше дізнатися про материк.   

Додатки

Додаток 1

25 квітня – Всесвітній день пінгвінів

Додаток 2

Інструктивні картки

Група 1. Експедиція Фабіана Готтліба фон Беллінсгаузена

У пострадянській історіографії досі панує думка, що саме експедиція Беллінсгаузена відкрила Антарктиду. Підставою для цього слугують уявлення про те, що нібито 28-го січня 1820 року учасники експедиції першими побачили материкове узбережжя Льодового континенту. Зазначимо, що цей міф був створений у середині ХХ сторіччя на догоду політичного керівництва СРСР. На жаль, міф виявився доволі стійким і досі поширюється як в учбовій літературі, так і у засобах масової інформації. Хоча, ретельне вивчення первинних документів експедиції засвідчує, що Фабіан Беллінсгаузен не лише не претендував на відкриття шостого континенту, а, навпаки, сумнівався у його існуванні…

Джерело: https://expedicia.org/antarktida-suchasna-ta-ii-minule-chasti-2/

1. Прочитайте статтю «Антарктичні скрепи» Росії та український слід в експедиції Беллінґсгаузена. До 200-річчя початку експедиції на шлюпах «Восток» та «Мирний» (автор В. Придатко-Долін).
2. Дайте відповіді на наступні питання:

• Чи вживав слово «Антарктида» у своєму звіті про першу російську подорож до Південного полюсу Ф. Беллінсгаузен? Звіт було опубліковано у 1824 році.
• У документі «Общiй Морской списокъ Часть VI…» зазначено, що Беллінґсгаузен «1819-1821 г. в качестве начальника экспедиции, состоящей из шлюпов Восток и Мирный, совершил кругосветное плавание в южный океан, достигнул 70 южной широты и открыл 29 островов». Про що свідчить цей запис?
• Позначте шлях експедиції на контурній карті Антарктиди.
• Ознайомтесь з завданням (табл.) та дайте відповідь.

Група 2. Експедиція Едварда Бренсфілда

1.Прочитайте статтю «Едвард Бренсфілд» у Вікіпедії (https://uk.wikipedia.org/wiki).

2.За матеріалами статті підготуйте звіт про результати експедиції Едварда Бренсфілда. Зверніть увагу на наступні питання:

• Чому англійське Адміралтейство в кінці ХVIII ст. втратило інтерес до Антарктики?
• Які географічні об’єкти отримали назву на честь Едварда Бренсфілда? Дайте їм характеристику.
• Позначте шлях експедиції на контурній карті Антарктиди.

Група 3. Експедиція Натаніела Палмера

1.Прочитайте статтю «Натаніель Палмер» у Вікіпедії (https://uk.wikipedia.org/wiki) або використайте матеріал статті «Історія української Антарктики» (https://expedicia.org/istoriya-ukrainskoi-antarktiki/).

2.За цими матеріалами підготуйте звіт про результати подорожі Натаніеля Палмера. Зверніть увагу на наступні питання:

• Що спонукало Натаніеля Палмера до подорожі на південь від мису Горн?
• Які географічні об’єкти отримали назву на честь Натаніеля Палмера? Дайте їм характеристику. Чим відомі сьогодні острів Greenwich та бухта Yankee?
• Позначте шлях експедиції на контурній карті Антарктиди.

Додаток 3

Для чого створили радянський міф про відкриття Антарктиди

Восени 1948  уряд США ініціював неофіційні перемовини з питання режиму Антарктики, до яких долучилися Великобританія, Франція, Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, Аргентина та Чилі. Представників СРСР на перемовини не запрошували, оскільки ні при царському, ні при радянському режимі, уряд Росії не висував жодних вимог по відношенню Антарктики.

29 січня 1949 року відбулося засідання політбюро ЦК ВКП(б), де обговорювалося писання «О мероприятиях в связи с вопросом о режиме Антарктики». Рішенням політбюро було визнано необхідним заявити про зацікавленість Радянського Союзу до питання про режим Антарктики. У зв’язку з цим, 10 лютого 1949 року відбулися загальні збори дійсних членів Географічного товариства СРСР. Президент товариства академік Л.С.Берг висвітлив видатну роль російських дослідників у відкритті Антарктиди та дав «наукове обґрунтування» права СРСР на участь у вирішенні питання про режим цього континенту. У процесі обговорення було прийнято відповідну резолюцію, яку опублікували 11 лютого 1949 року.

Під впливом зазначених подій відбулося друге видання книги Беллінсгаузена (1949), публікація інших матеріалів експедиції у збірнику (Самаров, 1952), передрук радянських підручників з географії та інші «мероприятия». За таких обставин почав формуватись радянський міф про відкриття Антарктиди.

Очікувані результати:

Учень/учениця:

визнає існування різних думок щодо відкриття, дослідження і освоєння Антарктиди;

розуміє значення роботи з різними джерелами інформації для вирішення проблемних питань;

усвідомлює роль українських дослідників у відкритті та дослідженні Антарктиди.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

1.Використайте вправу «Речення-підсумок»: запропонуйте кожному учню записати речення, що підсумовує урок, потім поділитися ним із сусідом по парті, невеликою групою або всім класом.

2.Нагадайте про те, що необхідно доповнити «Словник умінь»: записати ключові дії та вміння, які використовували впродовж уроку, аби досягти результатів.

3.Запропонуйте підготувати есе про роль українських дослідників у відкритті Антарктиди.

Використані джерела:

1. Митрохин О. Антарктида сучасна та її минуле. URL: https://expedicia.org/antarktida-suchasna-ta-ii-minule-chasti-2/
2. Придатко-Долін В. «Антарктичні скрепи» Росії та український слід в експедиції Беллінґсгаузена. До 200-річчя початку експедиції на шлюпах «Восток» та «Мирний». URL: http://uac.gov.ua/antarktichni-skrepi-rosi%D1%97-ta-ukra%D1%97nskij-slid-v-ekspedici%D1%97-bellin%D2%91sgauzena-do-200-richchya-pochatku-ekspedici%D1%97-na-shlyupax-vostok-ta-mirnij/