Вправа "Генетична детективна історія: розкриваємо таємниці ГМО" для використання на уроках біології, географії, основ здоров'я у 9-11 класах є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу вправ "STEM та медіаграмотність: навчись аналізувати світ".
Авторка: Мохонько Анжела, вчителька хімії та біології Глодоського ліцею Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
Короткий опис вправи, анотація: Вправа дозволяє перетворити навчання на захопливу гру, в якій учні стають справжніми детективами - дослідниками, розкриваючи таємниці сучасних біотехнологій. Учні працюють у невеликих командах, у складі кожної є головний детектив, так званий Шерлок Холмс, який веде розслідування, координує роботу членів своєї групи та представляє результати. В ході роботи, кожна команда отримує "справу" члени команди ретельно аналізують докази.
Кожна команда презентує результати свого "розслідування", обґрунтовуючи свою позицію щодо безпечності та користі ГМО. За отриманими результатами розслідування члени команди створюють власний комікс в якому розповідають про свою "детективну історію" і презентують моделі ГМО, створені з легкого пластиліну.
Мета вправи/заняття: Розвинути в учнів критичне мислення щодо інформації про генетично модифіковані організми, яку вони отримують з різних джерел; сформувати вміння аналізувати наукову інформацію та відрізняти факти від вигадок, сприяти вихованню відповідального ставлення до споживання продуктів харчування.
Необхідне обладнання/матеріали: гаджети, комплект легкого (повітряного) пластиліну, дощечка для роботи, інтерактивні аркуші з QR-кодами на наукові статті, відео на YouTube, інформація з блогів та сайтів, новини, реклама, думки експертів.
Детальний опис вправи/уроку:
1) Поділ на групи: учні об'єднуються у невеликі команди ( орієнтовно по 5-6 чоловік).
2) Розслідування: кожна група обирає собі "детектива", який веде розслідування, координує роботу членів своєї групи, розподіляє завдання та представляє результати. В ході роботи, кожна команда отримує "справу" – набір різноманітних джерел інформації, які представляють різні точки зору щодо вживання ГМО (наукові статті, відео на YouTube, інформація з блогів та сайтів, новини, реклама, думки експертів тощо).
3) Аналіз доказів: члени команди ретельно аналізують докази (вивчають надані матеріали, визначають хто є автором, його науковий ступінь, джерело, шукають суперечності, перевіряють факти та формулюють власні висновки). В ході роботи команди, один з її учасників займається створенням комікса з використанням онлайн-інструменту графічного дизайну Canva, а кілька членів створюють модель з легкого пластиліну рослинного чи тваринного генетично модифікованого організму.
4) Презентація результатів: кожна група презентує результати свого "розслідування", обґрунтовуючи свою позицію щодо безпечності та користі ГМО. За отриманими результатами розслідування члени команди створюють власний комікс в якому розповідають про свою "детективну історію" та презентують створений з легкого пластиліну рослинний чи тваринний ГМО.
5) Обговорення: клас обговорює результати роботи груп, формує загальні висновки.
Очікувані результати: Учні зможуть критично оцінювати інформацію про ГМО, що надходить з різних джерел, зможуть відрізняти науково обґрунтовані факти від вигадок і маніпуляцій, сформують власну думку щодо використання ГМО в сільському господарстві та розвинуть навички роботи з різними джерелами інформації, навчаться її аналізувати та узагальнювати.
Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи: ПРЕС-метод. Римський оратор Цицерон говорив, що будь-який механізм можна описати, відповідаючи на сім простих запитань:
Хто?
Що?
Де?
Чим?
Для чого?
Як?
Коли?
Учням пропонується описати генетично модифіковані організми за наведеною схемою.
Використані джерела:
