Формування медіаграмотності майбутніх учителів-словесників (на прикладі роботи наукових гуртків Сумського педагогічного університету імені А. С. Макаренка)

Автори статті: Марина Ячменик – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Надія Кириленко – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

У статті з оглядом на проведену дослідно-експериментальну роботу студентських наукових гуртків «Медіакультура вчителя-словесника», «Фольклорні традиції Сумщини» у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка окреслено окремі аспекти формування медіаграмотності майбутніх учителів-словесників через опанування теоретичного блоку знань із основ медіаграмотності, практичних умінь і навичок здійснення міжособистісного спілкування у сучасному медіапросторі; оволодіння культурою дослідницької роботи з медіатекстом; формування вмінь моделювати зв’язний медіатекст із урахуванням принципів текстової організації, новизни інформації; використання засобів медіаосвіти у навчальній та майбутній професійній діяльності.

Ключові слова: медіаграмотність, майбутній учитель-словесник, науковий гурток, дослідницька компетентність, культура роботи з медіатекстом.


Постановка проблеми. Посилена діджиталізація інформаційного простору мотивує вчителів до формування медіаграмотності молодих громадян України. Зокрема, учитель-словесник повинен володіти критичним мисленням, комунікувати в мережевому просторі, враховуючи соціальну толерантність, створювати якісний медіапродукт/медіатекст різних видів та жанрів, проєктувати і проводити уроки, гурткову роботу, виховні заходи з використанням онлайн-інструментів. Такі вимоги потребують удосконалення змісту всіх складових професійної підготовки майбутніх учителів української мови і літератури у закладах вищої педагогічної освіти.

Важливим компонентом формування медіаграмотності вважаємо підготовку майбутніх учителів-словесників до позакласної дослідницької діяльності. Одним із головних напрямів – залучення студентів до науково-дослідної роботи у вищій школі.

Аналіз актуальних досліджень. В Україні якісне проведення науково-дослідної роботи студентів забезпечується нормативно-законодавчими документами, серед яких – Закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (2014 р.), «Про вищу освіту» (2014 р.) тощо. На подолонні цифрової нерівності наголошується у Національній програмі цифрової грамотності в Україні (2020), Концепції розвитку медіаосвіти в Україні (2010, 2016). Метою медіаосвіти, за Концепцією розвитку медіаосвіти в Україні (2010), є формування медіакультури особистості в середовищі значущих для неї спільнот (малих груп, родин, навчальних і виробничих колективів, місцевих громад тощо). У Концепції 2016 року мету медіаосвіти доповнено і скоординовано на інформаційну безпеку держави, розвиток громадянського суспільства, протидію зовнішній інформаційній агресії, всебічну підготовку дітей і молодь до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у громадян медіаінформаційної грамотності і медіакультури відповідно до вікових, індивідуальних та інших особливостей.

Мета статті – дослідити формування медіаграмотності майбутніх учителів-словесників, на прикладі діяльності наукових гуртків «Медіакультура вчителя-словесника» (https://www.facebook.com/groups/1544313565646322/?ref=bookmarks), «Фольклорні традиції Сумщини» (https://fisf.sspu.edu.ua/nauka/laboratoriia-ukrainskoho-folkloru) у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка.

Виклад основного матеріалу. Окреслимо ключові поняття статті «медіаграмотність», «науковий гурток». Аналіз поняття «медіаграмотність» здійснюємо на основі характеристик Л. Шевченко [7], І. Жилавської [2], котрі акцентують увагу на уміннях аналізувати та синтезувати медійну реальність, уміння «читати» медіатекст, на здатність використовувати медійну техніку, знання основ медіакультури, аналізувати, оцінювати повідомлення в різних формах, розвинути здатність до аналізу, сприйняття, створення медіатекстів. У межах дослідження поняття «медіаграмотність» розглядаємо як сукупність теоретичних знань з медіаосвіти і практичних умінь майбутнього вчителя-словесника сприймати і критично аналізувати медіаінформацію різних видів і жанрів, створювати і використовувати у навчанні мовно-літературних предметів педагогічно доцільні медіаосвітні продукти (медіатексти).

Як показує проведений науковий аналіз праць Л. Волошина[1], О. Семеног [5] науковий студентський гурток – це добровільне об’єднання студентів навчального закладу з метою реалізації науково-дослідної роботи у певних галузях знань під керівництвом викладачів та науковців закладу освіти. Наукові гуртки дозволяють студентові розпочати повноцінну наукову діяльність, підвищити свою професійну майстерність, розвинути в собі талант лідера.

Зокрема, гуртки «Медіакультура вчителя-словесника», «Фольклорні традиції Сумщини» сприяють формуванню комунікативної компетентності, умінням працювати з текстами різних жанрів, створювати власні медійні продукти, використовувати онлайн-інструменти.

Покажемо специфіку діяльності гуртка на прикладі студентських наукових гуртків, що функціонують на кафедрі української мови і літератури у Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка.

Концептуальна ідея діяльності гуртків – ствердження пріоритету наукового діалогу зі студентами, молодими вчителями-однодумцями з метою проведення спільного пошуку.

Основними завданнями студентських наукових гуртків є:

– формування навичок самостійного здійснення наукових розвідок, творчого підходу до вирішення актуальних наукових проблем;

– вміння переносити знання і способи діяльності, у проблемні навчальні ситуації;

– заохочувати студентів до участі в конкурсах наукових проєктів, наукових конференціях, симпозіумах, вебінарах, круглих столах;

– сприяти публікації кращих наукових матеріалів;

– надавати організаційну, методичну та практичну допомогу студентам у реалізації творчих та наукових ідей;

– популяризувати серед учасників гуртка використання сучасних медійних пристроїв та онлайн-інструментів;

– розвивати науково-інформаційні вміння, користуватися різноманітними інформаційними ресурсами, електронними словниками;

– розвивати загальний і професійний кругозір майбутніх фахівців.

При моделюванні студентських наукових гуртків ми дотримувалися таких етапів:

1. Етап становлення, адаптивний, реалізується на першому курсі і передбачає ознайомлення студентів з особливостями та головними проблемами студентської наукової роботи, з окремими прийомами, методами, видами наукового дослідження, основними поняттями наукового апарату (проблема, тема, предмет дослідження тощо), правилами підбору необхідної інформації та підготовки доповідей, виступів, рецензій тощо.

2. На етапі активного формування (ІІ курс), студенти беруть участь у гуртках наукової творчості студентської молоді, проблемних групах, за допомогою викладача обирають галузь наукового дослідження, а також, що особливо відповідально, конкретну тему для самостійної пошукової роботи. Її завершенням є підготовка наукової статті, реферату, виступи на засіданнях секцій наукового студентського товариства.

3. На етапі трансформування (ІІІ – ІV курси) наукові знання студентів значно поглиблюються. Основною формою звіту на третьому курсі є написання статей. Вони, як правило, носять реферативний (теоретичний) характер. Утім в окремих випадках зміст статті може включати й елементи власних педагогічних спостережень [4].

На четвертому курсі рівень підготовленості студентів дає можливість проводити досить вагомі самостійні дослідження. Провідним видом наукової творчості на четвертому курсі є написання курсової роботи з фахових дисциплін.

Розглянемо більш детально роботу гуртків на І етапі. Особлива увага приділяється підготовці доповідей, які обговорюються на засіданнях проблемної групи. Так цікавими темами на засіданні гуртка є аналіз поняття «медіаосвіта» як фундаментальної складової гуманітарної безпеки країни, що сприяє розвитку і консолідації громадянського суспільства; безперервний процес соціалізації та самоосвіти людини під впливом засобів масової комунікації; процесу освіти і розвитку особистості з допомогою і на матеріалі засобів медіаосвіти для формування медіаграмотності мовної особистості, її культури комунікації, критичного мислення, умінь сприймати, інтерпретувати, аналізувати й оцінювати медіа тексти і медіадискурс, створювати власні медіапродукти і творчо їх використовувати у практичній діяльності, формування медіагігієни та медіаімунітету особистості; інноваційного напряму у педагогічній науці та практиці, спрямованого на підготовку фахівця нового покоління до роботи в сучасних інформаційних умовах.

Наприклад, під час днів медіаграмотності на факультеті досить вдало було представлено функції медіаосвіти: дидактичну, виховну, розвивальну, креативну, мотиваційну, діяльнісну, діагностичну, коригувальну, емоційну, сугестивну та визначено основні медіа технології, що будуть ефективними під час роботи вчителя-словесника, а саме: мультимедійні (персональний комп’ютер, проектор, інтерактивна дошка, смартфон), інформаційно-комунікаційні (мережні медіаресурси), програмно-педагогічні (мультимедійна електронна продукція), засоби навчання як літературні видання, відеоматеріали, різноманітні медіатексти, буклети, електронні газети з використанням QR-кодів. У практичній діяльності – зустрічах із журналістами, представниками бібліотечних установ, письменниками, поетами, учителями, дослідниками регіональної фольклорної творчості; переглядах фільмів. Використання онлайн-інструментів під час фольклорної практики для створення власних медійних продуктів (фотоколажі, відеоролики, аудіозаписи, презентації, буктрейлери «Фольклорними стежками»).

На ІІ етапі дослідницької діяльності майбутніх учителів із використанням медіатехнологій активно формуються уміння редакторської роботи з текстом, ознайомлення студентів із проблемами мовного регулювання і мовно-нормативними процесами, вплив мовної політики на соціально-економічну і національно-культурну діяльність суспільства, окреслити роль ЗМК у формуванні мовної ситуації, навички читання медіа текстів і створення якісних медіа продуктів. Здобуті знання та сформовані вміння дозволять студентові вільно орієнтуватися в сучасних мовних проблемах, виробити власний погляд на мовну політику, реалізувати їх у своїй інформаційній та комунікативній діяльності, розрізняти різноманітні прояви маніпуляцій з метою точної передачі всіх компонентів тексту оригіналу, використовувати у практичній діяльності принципи критичного аналізу тексту.

Такі заходи підтримують один із основних підходів до організації наукової роботи в університеті, а саме – принцип зв’язку наукових досліджень з майбутньою професійною діяльністю студентів і запитами реальної практики.

Дослідницька діяльність на третьому етапі передбачає засвоєння майбутніми вчителями-словесниками суспільного досвіду педагогічних технологій та збагачення його шляхом творчої самореалізації.

У процесі роботи наукового гуртка «Фольклорні традиції Сумщини» широко практикуються такі види роботи, як проведення ділових і сюжетно-рольових ігор, зокрема, пов’язаних із народними обрядами та звичаями із застосуванням онлайн-інструментів «Вечори на Роменській», «Наворожимо долю»; на заняттях гуртка «Медіакультура вчителя-словесника» – розв’язання проблемних професійних ситуацій, які виникають в діяльності вчителя; бесіди, підготовка творчих есе та ін.: «Медіагігієна на рівні щоденної звички», «Кібербулінг – стоп!», «Обережно! Незнайомці у соцмережах». Порівняно з іншими формами, сюжетно-рольові ігри мають такі позитивні аспекти: висока результативність у засвоєнні знань і формуванні вмінь; формується вміння співпрацювати; формуються мотиви навчання; розвиваються гуманні стосунки між студентами; розвивається навчально-творча діяльність (планування, рефлексія, контроль, самоконтроль).

Підсумком роботи на третьому етапі наукових студентських гуртків за навчальний рік є участь у міжнародній науково-практичній конференції «Академічна культура-дослідника». Зокрема, студенти публікують власні наукові дослідження у збірнику студентських праць: «Впровадженя медіаосвіти та медіаграмотності в Україні», «Розвиток медіаосвіти в країнах Європи та США», «Використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності вчителів» та ін.

Результатом діяльності у студентських наукових гуртках є: сформовані у студентів пізнавальні потреби та інтереси, а також вольові якості, спрямовані на пошук, творчість; наявність дослідницьких знань і вмінь; уміння комунікації в мережевому просторі, враховуючи соціальну толерантність, створення якісного медіапродукту/медіатексту різних видів та жанрів із використанням онлайн-інструментів. У реальній педагогічній діяльності, як показує досвід, такі вчителі-дослідники компетентно вирішують освітні завдання, активно залучають учнівську молодь до проведення наукових досліджень.

Упродовж усіх етапів діяльності студентських наукових гуртків студентам пропонується оволодівати основами сучасної інформаційної бібліографічної культури; використовувати, а також створювати інформаційне програмно-методичне забезпечення у навчанні української мови і літератури на основі використання електронних словників, в самоосвітній і дослідницькій діяльності, використовувати різні засоби комунікації (чати, форуми, електронна пошта, блоги). Детальніше розглянемо в наступних наукових розвідках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Волошина Л. О. Студентський науковий гурток – як допоміжна форма теоретичного та практичного навчання за кредитно-модульною системою / Л. О. Волошина, О. Ю. Оліник, Л. Д. Кушнір та ін. // Актуальні питання вищої медичної та фармацевтичної освіти досвід, проблеми, інновації та сучасні технології: матеріали навчально-методичної конференції. – Чернівці, 2012. – С. 24.

2. Жилавская И. В. (2009). Медиаобразование молодежной аудитории. Томск: ТИИТ, 322

3. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція) від 21 квітня 2016 р. № 1-2/7-110 Відновлено з: http://osvita.mediasapiens.ua/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti_v_ukraini_nova_redaktsiya/

4. Сидорчук Н. Г. Науково-дослідна робота як шлях формування творчої особистості майбутнього вчителя / Н. Г. Сидорчук // Всебічний розвиток особистості студента: матеріали науково-практичної конференції / за ред. академіка АПН України Д. О. Тхоржевського. – Ірпінь, 2001. – С. 468-474

5. Семеног О., Ячменик М. М. (2019) Мовно-методична підготовка майбутнього вчителя-словесника до використання засобів медіаосвіти: теорія і практика: монографія. Суми : Видавництво СумДПУ імені А. С. Макаренка.

6. Семеног, О. М., Ячменик, М. М. (2015). Медіакультура вчителя-словесника: навчальний посібник. Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка.

7. Шевченко, Л. І. (2014). Медіалінгвістика: словник термінів і понять. Київ: ВПЦ «Київський університет».

8. Ячменик М. М. (2019) Підготовка майбутніх учителів української мови і літератури до використання засобів медіаосвіти у професійній діяльності: дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне зображення: https://ru.freepik.com/vectors/school, School вектор создан(а) freepik – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *