План-конспект уроку є дипломантом ІІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).
Тема уроку: Будова та різноманітність папоротей
Мета. Сформувати в учнів знання про особливості будови папоротеподібних і процесів життєдіяльності, їхню роль у природі та житті людини, різноманітність.
Розвивати пізнавальну діяльність учнів.
Виховувати бережливе ставлення до природи рідного краю, середовища існування людини; відповідальне природокористування,
Основні поняття і терміни: вайї, соруси.
Обладнання: таблиці „Життєвий цикл щитника чоловічого”, „Різноманітність папоротеподібних”, магнітний конструктор «Життєвий цикл щитника чоловічого», малюнки 11 видів папоротеподібних, занесених до Червоної книги України, гербарні зразки, підручники, зразок вугілля.
Структура уроку
І. Організація класу до роботи.
Прийом: хвилина настрою. Побудуйте за принципом орігамі смайлика та зобразіть на ньому свій настрій (слайд 1).
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
Дивна в лісі є трава –
Не лопух, не кропива.
Коли хочуть щастя влітку
Все шукають її квітку.
Хоч півсвіту обійти –
Того цвіту не знайти (слайди 2, 3).
Легенда про цвіт папороті. Існує давня легенда, що в ніч на Івана Купала (з 6 на 7 липня) на одну мить розквітає квітка папороті. Той, хто зважиться сам піти у ліс і знайде ту квітку, буде заможнім та щасливим, володітиме даром яснобачення, також навчиться розуміти мову рослин, птахів і звірів та бачити усі закопані скарби (слайд 4).
ІІІ. Постановка проблемного питання.
То ж, чи можна знайти Квітку папороті? (слайд 5).
ІV. Повідомлення теми, завдань уроку (слайд 6, 7).
V. Вивчення нового матеріалу.
1) Будова папоротеподібних
А) Теоретичне повідомлення.
Папоротеподібні — це відділ, який охоплює близько 12 тисяч видів, і представлений здебільшого трав’янистими рослинами. Проте є серед них кущі та деревоподібні рослини, що поширені в тропічних лісах. Незважаючи на значну різноманітність, всім папоротеподібним притаманні такі риси: листкостеблова будова, наявність справжніх коренів (у більшості це додаткові корені, що відходять від кореневища), листки відносно великі, тобто є фактично спрощеними гілками, переважання у циклі розмноження спорофіту (демонстрування таблиці «Різноманітність папоротеподібних») (слайд 8).
Б) Лабораторне дослідження.
А) Розгляньте спороносну рослину папороті. Знайдіть кореневище з коренями, що відходять від нього, листок. На нижній поверхні листка знайдіть бурі горбки — соруси.
Б) Схематично намалюйте щитник. На малюнку позначте кореневище (видозмінений пагін), листки, сорус.
В) На мікропрепараті “Сорус папороті” розгляньте спорангії за допомогою мікроскопа при збільшенні у 80 разів і спори при збільшенні у 200 разів. Намалюйте побачене.
2. Розмноження папоротей.
Розмножуються папоротеподібні вегетативно, безстатево (спорами), але із чергуванням поколінь статевого і нестатевого.
А) Демонстрування таблиці „Життєвий цикл щитника чоловічого” (слайд 9).
Пояснення. Спорангії у папоротей розташовуються на нижній поверхні листків. Вони зібрані купками і називаються сорусами. У спорангіях дозрівають спори, які згодом висипаються і розносяться вітром (слайд 10).
У сприятливих умовах зі спор утворюються двостатеві гаметофіти. Вони мають вигляд зеленої серцеподібної пластинки, яку ще називають заростком. Зісподу є ризоїди й утворюються органи розмноження — антеридії і архегонії. В антеридіях утворюються рухомі чоловічі статеві клітини. Жіночі клітини нерухомі. Для запліднення необхідний дощ або рясна роса. По воді сперматозоїд проникає у архегоній і запліднює яйцеклітину. Утворюється зигота. Із зиготи утворюється новий спорофіт, що живиться за рахунок гаметофіта, доки в ньому не почнеться процес фотосинтезу (слайд 11).
Б) Подумайте і виконайте: 1) Встановіть відповідність між термінами та малюнками (усно) (слайд 12).
2) Встановіть послідовність в циклі развитку папороті з використанням елементів магнітного конструктора. Доповніть схему малюнками (запис у зошити).
3. Різноманітність папоротей. Робота із хмарою слів.
Завдання: Випишіть за 2 хв. якнайбільше назв папоротеподібних.
Деякі із представників сьогодні виставлені у галереї папоротей. Найпоширенішими представниками папоротей в Україні є щитник чоловічий, безщитник жіночий, орляк, багатоніжка (демонстрування зображень або гербарних зразків) (слайд 13).
Щитник чоловічий — багаторічна папороть родини Щитникові. Росте по всій території України в листяних і мішаних лісах, на узліссях. Кореневище щитника чоловічого використовують для видалення з людського організму стьожкових глистів. Слід пам’ятати, що щитник чоловічий — отруйна рослина, тому лікування потрібно здійснювати лише під наглядом лікаря.
Орляк звичайний — одна з найпоширеніших папоротеподібних рослин України. Гіллясте чорне кореневище міститься на значній глибині. Воно багате на крохмаль (46%), а листки цієї папороті мають протигнильні властивості. Кореневище застосовують у пивоварінні, для виготовлення клею. Клей із папороті не розчиняється в холодній воді, тому папір і тканина, просочені ним, не промокають і не пропускають повітря. Кореневище орляка містить дубильні речовини.
Листя цієї папороті використовують на підстилку худобі. Якість гною значно поліпшується, бо він містить багато калію. Орляк вживають і в їжу. З молодих, ще не розкручених пагонів папороті готують страви, які за смаком нагадують спаржу. У народній медицині кореневище орляка використовують як засіб проти глистів, кашлю, золотухи, ломоти. Є відомості, що кореневище рослини містить отруйні речовини, тому користуватися ним треба обережно.
Папороть страусове перо, паперушина має дуже оригінальний вигляд. Паперушина — декоративна рослина, вона є екзотичною окрасою наших парків і скверів, домашніх садків. За даними Г. Смика (1990), побачити цю папороть можна в Карпатах. Збереглися поодинокі місцезростання паперушини на Чернігівщині (біля села Корюківка), Сумщині (Глухівський, Сумський райони), Черкащині (біля Канева), Харківщині (біля Чугуєва й Харкова). У степу зростає вона лише на Дніпропетровщині.Росте ця папороть у темному лісі, а молоді листки зі спорангіями злегка люмінесціюють.
Сальвінія плаваюча — однорічна рослина, яка належить до відділу Папоротеподібні. Цікавим є те, що ця папороть, крім незвичайної форми, вміє плавати. Вона утворює чималі зарості на поверхні води у водоймах півдня України. Коренів у сальвінії немає, а їхні функції виконують занурені листки. На стеблах рослини розвиваються три ряди листків: два — з еліптичних плаваючих, третій — із занурених коренеподібних. А вважають занурені частини рослини листками тому, що на них розвиваються соруси зі спорами, які на коренях рости не можуть, а розвиваються лише на листках. Папороті беруть участь в утворенні рослинних угруповань і накопиченні органічної речовини.
Розповідь: Колись папороті були володарям світу. У ті давні часи ці рослини мали вигляд гігантських дерев, що утворювали величезні ліси (слайд 14).
Найбільший розквіт папороті мали в кам’яновугільний період. І названий він так, бо папороті, які відмирали падали у болота і утворили поклади кам’яного вугілля. В пластах вугілля по всій земній кулі й досі знаходять їхні скам’янілі рештки (слайд 15).
Демонстрація зразка вугілля, скамянілої папороті, відео (слайд 16).
Завдання:
1. Відскануйте QR – коди та зясуйте назви папоротей, занесених до червоної книги України.
2. Зясуйте причини зникнення папоротей.
3. Запропонуйте заходи щодо збереження рідкісних видів папоротей. Створіть ланцюжок добра (на дошці діти приклеюють долоньки із запропонованими заходами по охороні папоротей).
VІ. Узагальнення знань
Вправа «Знайди помилку» (слайди 19-21).
VІІ. Оцінювання
VІІІ. Домашнє завдання.
ІХ. Закінчення уроку. Емоційний підсумок. Прийом «Хвилина настрою». (слайд 22).
Додаток 1.
Хмара слів «Різноманітність папоротей»
Додаток 2.
Вправа «Світлофор»
Додаток 3.
Використані джерела
1. Генератор QR коду: https://www.qr-code.com.ua/
2. Відео «Як видобувають вугілля на Дніпропетровщині»: https://www.youtube.com/watch?v=xF1NHrG5SVo
3. Створення хмари слів: https://worditout.com/word-cloud/888672
Розробила: Гладчук Оксана Леонідівна, вчитель біології комунального закладу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів м. Устилуг Устилузької міської ради Волинської області
