План-конспект уроку є дипломантом І ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращий план-конспект уроків природничих дисциплін із елементами медіаграмотності для 1-11 класів у 2018/19 н.р. (Біологія).
МЕТА:
Навчальна: сформувати знання учнів про біологічні основи формування поведінки тварин у природі;
ознайомити з формами поведінки тварин та методами її вивчення;
формувати інформаційну компетентність - вміння самостійно користуватися Інтернетом і додатковою літературою.
Розвивальна: розвивати мислення, увагу, комунікативні здібності, уміння порівнювати, узагальнювати, виділяти головне, співвідносити наукові факти, установлювати причинно-наслідкові зв’язки, спостерігати за живою природою.
Вихована: виховувати допитливість, любов до природи, культуру спілкування.
Навички медіаграмотності:
Методи та методологічні прийоми:
Інформаційно-рецептивний:
Репродуктивний:
прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
Візуальний: складання схематичних малюнків.
Релаксопедичний: фізкультхвилинка.
Міжпредметні зв’язки: ботаніка, екологія, географія, історія.
Тип уроку : засвоєння нових знань.
Обладнання: таблиці, електронні носії, Інтернет-матеріали, картки-завдання, випереджувальні завдання (презентації, доповіді учнів, лабораторне дослідження).
Хід уроку
Чого б ти не навчався,
ти навчаєшся для себе
Петроній (мудрець)
І. Організаційний момент. (1 хв)
Привітання з учнями. Налаштовування на роботу (посміхніться один одному і ви побачите підтримку один одного). Знайомство з девізом уроку.
ІІ. Мотивація навчального процесу, формування теми і завдання уроку (3-4 хв).
Перегляд відеоролику «Лебединий вальс».
https://www.youtube.com/watch?v=HSh27neL2lQ
Вправа «Мозковий штурм». Яке явище ми спостерігали? З чим пов’язана така поведінка птаха?
Кожен з вас спостерігав, як кішка потихеньку крадеться за горобцем, пташки збирають різноманітні матеріали для будівництва свого гнізда, мурашки рухаються однією і тією ж доріжкою. Навіть маленькі діти знають, якщо собака виляє хвостом, значить, вона в гарному настрої, а якщо гарчить і притискає вуха до голови - краще відійти подалі. Це все прояви поведінки тварин.
Формування мети та завдання уроку учнями.
Завдання уроку:
1. Ознайомитися з формами поведінки тварин.
2. Методами дослідження поведінки тварин
3. Пристосувальне значення поведінки.
ІІІ. Актуалізація опорних знань (2 хв)
В основі будь - якої поведінки тварини лежить діяльність нервової системи.
Ускладнення нервової системи від дифузної (а) до вузлової (б) та трубчастої (в) - привело до ускладнення процесів життєдіяльності і пристосування тварин до різних умов середовища, а значить і до зміни поведінки.
ІV. Вивчення нового матеріалу (20-22 хв.)
Проблемне питання. Чому людину з давніх-давен цікавила поведінка тварин? (відповіді учнів.)
Так, це в першу чергу потрібно було мисливцям, скотарям, рибалкам. Знання особливостей поведінки тварин допомагало нашим предкам уникати небезпеки, приручати тварин.
А чи важливе це питання для нас сьогодні? (відповіді учнів)
1.Етологія – наука яка вивчає поведінку тварин.
Поведінка - це спрямовані назовні дії організму у відповідь на подразники зовнішнього або внутрішнього середовища. В основі формування поведінки лежить подразливість.
Вивчає поведінку тварин у природних умовах наука етологія. Засновником етології як науки вважають голландського дослідника Н. Тінбергена та австрійського вченого К. Лоренца.
У нас працює сьогодні інформаційне та дослідницьке бюро. Яку цікаву інформацію про засновників етології надають нам інформаційне бюро?
Неповторним спостерігачем вважають французького дослідника Ж. А. Фабра. Десятиліттями він міг спостерігати за життям комах, заради їх вивчення переїхав з великого міста до далекої провінції. Результати своїх спостережень дослідник виклав у книзі "Ентомологічні спогади", де описав життя і звички ос, бджіл, жуків та інших комах.
Спостереження проводяться у природних середовищах існування тварин. Тому дослідникам доводиться тривалий час жити у важких умовах дикої природи. У сніг і в дощ, у холод і в спеку, ризикувати своїм життям заради науки. Дж. Адамсон, відома письменниця, захисниця тварин все своє життя присвятила вивченню поведінки диких левів. їй прийшлося виховувати маленьких левенят, які залишились без батьків. Це дозволило дослідниці описати розвиток поведінки левенят, їх навчання полюванню, становленню стосунків з іншими левами.
К. Лоренц спостерігав за поведінкою диких гусей. Він жив у маленькому містечку Альтенберзі, неподалік од Відня. У його маєтку, користуючись повною свободою, жила величезна кількість різних птахів і звірів. Завдяки спостереженням К. Лоренца були зроблені важливі висновки щодо поведінки тварин в угрупованнях.
На основі довготривалих спостережень вчені здійснюють порівняння поведінкових реакцій різних тварин однієї групи. Зокрема, П. Кроукрофт порівнював поведінку сірих пацюків та хатніх мишей. Його робота мала велике практичне значення для боротьби з цими гризунами.
Питання до учнів.
Які методи використовували науковці для дослідження поведінки тварин?
(спостереження, порівняння, опис)
2.Методи спостереження за поведінкою тварин.
Основними методами етології є спостереження, опис та порівняння поведінкових реакцій тварин в природі. Найпоширенішим методом дослідження різних форм поведінки тварин є спостереження.
А) Для дослідницького бюро було надано заздалегідь завдання: провести лабораторне дослідження «Поведінка домашньої тварини». Свої спостереження пропонується подати у вигляді репортажу, статті (шкільної газети).
План дослідження:
Що ви нам цікавого повідомите?
Пам’ятка для створення репортажу:
Б) Сучасні методи спостереження
Сьогодні для спостережень у природі широко застосовуються різні технічні пристосування: встановлення відеокамер, GPS передавачі, мікрочіпи. Це дозволяє зовсім усунути присутність людини і спостерігати за тваринами в їх природному середовищі. У разі необхідності, крім спостережень може використовуватись польовий чи лабораторний експеримент, під час якого змінюються певні умови існування тварин. Такі експерименти проводять для з'ясування інстинктів або формування рефлексів у тварин. «Новітні технології для відстеження поведінки тварин у природному середовищі».
Отже, поведінка змінює взаємини організму з навколишнім середовищем і сприяє збереженню виду, її адаптації до світу. Етологічні адаптації являють собою всі поведінкові реакції і такими реакціями є:
Фізкультхвилинка.
3.Форми поведінки тварин. Поведінкові реакції.
Для продовження вивчення теми пропоную об’єднатися в групи (за кольором квітки). Нам треба дослідити наступні питання (використання інтернет-ресурсів, відеороликів та статті в журналі), порівняти, проаналізувати, зробити відповідні висновки, чого більше фактів чи суджень та заповнити таблицю. На ваших партах лежить текст. Одна група учнів вивчає текст, а друга група вивчає відео за допомогою qr- коду. Дані ваших спостережень заносите в таблицю:
Факти | Судження |
Оберіть кожна група питання, яке вас найбільше цікавить і виконайте наступні завдання:
Група 1. Поведінка суспільних комах (відеоролик «Танок бджоли»).
Основу поведінки комах становлять безумовні рефлекси та інстинкти (ланцюг послідовних безумовних рефлексів). Найскладніша поведінка у суспільних комах, які живуть великими сім’ями зі складною внутрішньою ієрархією, - термітів, бджіл, мурашок. Так, серед бджіл є: бджоли-розвідниці. Повернувшись до вулика, розвідниця роздає нектар іншим бджолам. Запах указує, на яких квітках можна збирати нектар чи пилок. Щоб показати дорогу до цих квіток, бджола-розвідниця виконує танок – своєрідний спосіб спілкування між бджолами. Розвідниця здійснює швидкі дрібненькі кроки, підстрибує, описує невеликі кола, міняє напрямок колового руху, повертаючись то праворуч, то ліворуч. Якщо джерело корму знайдено далеко від вулика, танцівниця описує вже не коло, а вісімки, похитуючи черевцем з боку в бік. Цими рухами бджола-розвідниця показує, в якому напрямку відносно сонця і на яку відстань треба летіти до джерела нектару. У багатьох комах (бджіл, мурашок) існує здатність до вироблення умовних рефлексів. Проте якщо вони не підкріплюються, то зникають. Завдяки умовним рефлексам тварини пристосовуються до змінених умов середовища.
Отже, поведінка комах визначається взаємодією вроджених і набутих рефлексів.
Група 2. Турбота про потомство у земноводних (Турбота про потомство жаби-бика).
Піклування або турбота про потомство – це поведінка тварин, що забезпечує виживання і розвиток потомства: вигодовування, догляд і захист дитинчат, здійснювані самицею, самцем, шлюбною парою або групою родинних тварин. Ці поведінкові реакції засновані на ланцюзі безумовних рефлексів, вироблених в процесі еволюції.
Жаба-бик, що мешкає на островах Карибського басейну протягом тривалого часу охороняє ікру і личинок. Самець стежить за рівнем води в пересихаючих калюжах, де вони розвиваються, і в разі необхідності поглиблює калюжі або прокопує канавку в сусідню калюжу, куди потім переганяє і пуголовків.
Суринамська піпа обрала незвичайний спосіб захисту майбутніх нащадків. Ікра закріплюється на спині самки, шкіра якої до цього моменту стає губчастою. Виступаючі зі спини частини ікринки одягаються роговим ковпачком, що захищає їх від висихання. Так на спині матері під міцним ковпачком протікає розвиток личинок, через кілька днів звідти вибираються молоді піпи.
У квакш цікаві форми турботи про потомство: батьки споруджують на рослинах спеціальні гнізда, що замінюють личинкам водойми. Наприклад, тропічні квакші-листолази відкладають ікру на листя дерев і охороняють кладку до моменту вилуплення личинок. Вилупившись, пуголовки заповзають на вологу спину самця, і він переносить їх у мікроводоймочки, що знаходяться тут же, в пазухах листків.
Група 3. Шлюбна поведінка птахів.
Шлюбна поведінка дуже різноманітна. Перед розмноженням самці та самки можуть утворювати пари на короткий час (більшість дрібних та середніх за розмірами птахів), на тривалий час або на все життя (великі за розмірами птахи), або зовсім не утворюють, а збираються у певних місцях. Для утворення пари, розмноження самцям необхідно привабити самку. Самці більшості видів змагаються між собою. Місця, де збираються багато птахів, називають токовищами.
Самці різними засобами приваблюють самок: шлюбними танцями, боями, дарунками, шлюбними піснями, зміною і демонстрацією оперення. Самець знаходить, займає і захищає певну територію (гніздову), на якій може бути влаштоване гніздо. Спів самців не тільки приваблює самок, але й дає знати іншим самцям, що територія зайнята.
Деякі птахи використовують не власний спів, а інші звуки. Наприклад дятли стукають дзьобом з великою швидкістю по сухому сучку, білі лелеки закидають голову догори і стукають двома половинами свого дзьоба тощо. Шлюбна поведінка самця закінчується із закінченням періоду розмноження.
Група 4. Територіальна поведінка тварин.
Морські леви поширені у північній частині Тихого океану. Під час шлюбного періоду, тобто з травня по серпень, самці морських левів займають ділянки на віддалених морських пляжах. Вони ревно захищають свою територію від вторгнення інших самців. Трохи згодом на берег виходять самки. На ділянках самців вони приводять дитинчат. Поступово навколо самців збираються гареми. Тварини ревниво оберігають самок, що живуть на їхніх території, оскільки відразу після пологів вони готові до спаровування. Кожен самець морського лева охороняє межі своєї території і на суші, і в морі. Якщо на його ділянці з'явиться суперник, самець кидається на нього, видаючи схожі на гавкіт звуки і приймаючи попереджувальні пози. Щоб прогнати суперника, зазвичай вистачає залякування: самці штовхають одне одного головами, „б'ються" за допомогою загрозливих поглядів, видають гавкаючі звуки. Якщо таких дій недостатньо, між ними починається поєдинок. На шиї і ластах у багатьох самців морського лева видно шрами від попередніх поєдинків. Самці так зайняті охороною ділянок, що в них навіть не залишається часу для добування їжі. Під час шлюбного періоду самець декілька тижнів нічого не їсть. Після закінчення періоду розмноження морські леви знов стають приязними по відношенню один до одного, агресія зникає - до наступного року.
Перевірка якості засвоєних знань. Доповідь представників від групи.
V. Узагальнення та систематизація знань (5- 7хв).
5.1. Експрес-тест ( 1.5 б ).
а) екологія, б) етологія, в) ентомологія
а) подразливості, б) збудженню, в) рефлексів.
а) експеримент б) спостереження в) моделювання.
а) годування б) вміння літати птахів в) линяння;
а) коників, б) метеликів в) термітів.
а) так б) іноді в) ні.
Відповіді (1-б,2-а,3-б,4-а,5-в,6-а)
5.2. Учитель. Любі діти! Мені довелося зустрітися з бароном Мюнхгаузеном. Ви знаєте, що він дуже полюбляє фантазувати. Отож знайдіть у його розповіді помилки.
ЛИСТ БАРОНА МЮНХГАУЗЕНА
«Добридень, мої маленькі друзі! Дуже, дуже радий вас бачити. Я сьогодні маю дуже гарний настрій. І знаєте, чому? А тому, що оце тільки що повернувся з лісу. Як там гарно! Як чудово! А скільки всього цікавого навкруги там бачив. Уявляєте, іду собі, нікого не чіпаю, милуюся квіточками, листочками на травинках, аж тут у мене перед очима сова — шмиг. Сіла на гілочку і давай комашок збирати. Я так на неї задивився, що мало не впав, зачепившись за якесь гніздечко з яєчками. Славні такі яєчка, чималенькі, білі-білісінькі. А ну, думаю, дай почекаю та побачу, чиє ж це гніздечко. Сиджу, милуюсь красою природи. Навкруг пташечки щебечуть. Це вони так до себе друзів у гості запрошують. Аж тут у мене перед очима якась біленька з чорним пір’ячком пташечка гульк — і в гніздечко! Ти диви, та це ж зозуля! Це вона повернулася до свого гніздечка, щоб насиджувати яєчка. Вона ж така чудова мати! Так турбується про своє потомство».
Учитель. А тепер напишіть на аркушах помилки, які ви помітили в розповіді барона Мюнхгаузена, підпишіть їх і дайте нашим учням-консультантам на перевірку.
5.3. «Установи відповідність». (1.5 б.)
Форми поведінки | Приклади |
1 харчова поведінка 2 репродуктивна поведінка 3 захисна поведінка 4 гігієнічна поведінка |
А самець альтанника виконує танок, під час якого показує яскраве пір’я Б жаба завмирає, побачивши хижака В богомол очікує жертву в засідці Г птахи «купаються» в піску Д ведмеді дряпають і гризуть кору дерев |
Відповідь:1 — В, 2 — А, 3 — Б, 4 — Г.
Тип поведінкових реакцій | Приклади |
1 дослідницька поведінка 2 гігієнічна поведінка 3 захисна поведінка 4 харчова поведінка |
А птахи будують гнізда Б собака зариває залишки їжі (кістки або м’ясо) у ґрунт В тварина обнюхує навколишні предмети Г тварина шукає притулку Д комахи чистять за допомогою кінцівок крила |
Відповідь: 1 — В, 2 — Д, 3 — Г, 4 — Б.
VІ. Рефлексія (1хв.).
VІІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів (2 хв.).
Проаналізувати завдання уроку Поясніть слова епіграфа
VІІІ. Домашнє завдання (3хв.).
Обов’язковий мінімум: опрацювати параграф підручника. Дати відповіді на запитання в кінці параграфа.
Довільно:
Книжка - це насамперед медіадокумент. Саме обкладинка – основний момент просування книги. Це візуальне повідомлення про ключові цінності, про які буде йтися на сторінках твору. Обкладинка має привернути увагу та спонукати взяти книгу в руки.
Підготувала: Каба Юлія Іванівна, вчитель біології, спеціаліст вищої категорії Запорізького навчально-виховного комплексу № 67 Запорізької міської ради Запорізької області