Елементи медіаосвіти на занятті хореографічного гуртка позашкільного закладу «Хореографічна вікторина «Полька»

Вправа "Елементи медіаосвіти на занятті хореографічного гуртка позашкільного закладу "Хореографічна вікторина "Полька" є вправою-учасницею конкурсу "Медіаграмотна вправ для широкого загалу".

Авторка: Тетяна Лукіна.

Тривалість виконання:

Вправа виконується на двох заняттях у гуртку та вдома: мотиваційний та організаційний етапи – 20 хвилин на першому занятті у гуртку; домашня самостійна робота – тривалість виконання залежить від індивідуальних потреб дитини; інтерактивний та підсумковий етапи – 2 години на другому занятті у гуртку.

Аудиторія та її вік:

Вихованці гуртка хореографії позашкільного закладу, 13 – 14 років.

Які навички формує, для чого вправа:

Пошук та обробка інформації; розвиток критичного мислення: вивчення, аналіз, порівняння, оцінювання оцифрованих текстів, відео, аудіо фрагментів музичного та танцювального мистецтва; досвід створенняконтенту: відео ряду з музичним супроводом та текстом; навички розміщення медіапродуктів у соціальних мережах,   обміну текстовими повідомленнями в чатах; розуміння специфіки презентації в медіа об’єктивної реальності; засвоєння правил безпечного перебування у соціальних мережах; досвід використання кіберпростору для досягнення особистої мети.

Що потрібно для виконання вправи з (не) підручних матеріалів:

Мобільні телефони, смартфони, ноутбуки, ПК, фортепіано.

Послідовність виконання, опис вправи:

Мотиваційний етап.

     Педагог обґрунтовує необхідність критичного сприйняття відеофайлів, врахування авторства, джерела інформації, пояснює поняття надійності та достовірності інформації, фактчекінгу. Пропонує переглянути та проаналізувати відео «Ансамбль ім. П. Вірського» «Волинська полька».Пояснює, що аналіз медіапродукту передбачає його трактування (декодування). Діти розкривають зміст та формулюють головну ідею відео: презентація українського варіанту танцювального жанру полька.

Організаційний етап.

Керівник гуртка пояснює, що вихованці мають самостійно ознайомитись із інформацією, котра розміщена у кіберпросторі – віртуальній реальності, яка штучно сконструйована комп’ютерними засобами. Кіберпростір має ознаки реальності, де відбувається онлайнова комунікація, обмін ідеями, інформацією, політичні дискусії. Іноді реальний життєвий досвід заміщується віртуальним, набутим тільки через глобальну мережу Інтернет, що шкодить людині, Треба чітко розділяти віртуальну та об’єктивну реальність. Віртуальна реальність містить загрози, небезпеки та виклики.

Педагог проводить вправу «Віртуальні граблі»: пропонує з’ясувати позитивні та негативні впливи кіберпростору. Ділить вихованців на дві групи. Одна називає позитивні, друга – негативні характеристики, які фіксуються у двох стовпчиках. В процесі аналізу негативних впливів з’ясовується, у чому проявляється медіаманіпуляція, чому слід розрізняти факти та судження, як впізнати фейк, що таке фактчекінг, інформаційна безпека, якими є умови безпечного та комфортного перебування у кіберпросторі. Особлива увага звертається на правила роботи з музичними файлами. Перш ніж програти чи завантажити якусь мелодію, слід прочитати відгуки інших користувачів. При використанні програм обміну файлами переконатися, що вони встановлені вірно і не дозволяють стороннім особам отримувати доступ до всіх файлів особистого комп’ютера. Педагог підкреслює, що слід поважати авторське право, зберігати та поширювати тільки ті медіапродукти, які викладені авторами на їх офіційних сайтах для вільного завантаження.

Електронною поштою або через месенджер Viber діти отримують посилання на електронні тексти, фрагменти оцифрованих відео та аудіо, з якими вони мають ознайомитися самостійно. Це тексти, що містять інформацію про танцювальний жанр полька, його різновиди; аудіо з фрагментами української, чеської, білоруської та фінської польки, також посилання на відео виконання цього танцю хореографічними колективами.

Інтерактивний етап.

Діти виконують завдання вдома: знаходять рекомендовані відео, аудіо файли та електронні тексти, зберігають їх на власні носії, аналізують, створюють невеликі комбінації рухів польки за власним вибором (української, чеської, білоруської чи фінської).

На наступному занятті вихованці діляться власними враженнями про відео, аудіо  та електронні тексти, з якими ознайомились вдома. Педагог спрямовує обговорення на з’ясування засобів, котрі дозволяють ідентифікувати музичні та танцювальні твори. В процесі обговорення діти разом створюють кластер: «Полька».

Кожен вихованець виконує створену ним хореографічну композицію без музичного супроводу, інші діти повинні визначити, яка саме це полька - українська, чеська, білоруська чи фінська. Після цього всі діти виконують композиції один одного під супровід фортепіано. Під час хореографічної вікторини діти записують відео.

Разом з педагогом діти створюють коментар та публікують відео у соціальних мережах ансамблю у Facebook та Instagram.

Підсумковий етап.

Педагог пропонує дітям висловити власну думку про те, як можна скористатися отриманим досвідом у повсякденному житті та в своїй діяльності; чому у соціальних мережах спостерігається порушення правил поведінки; як досягти безпечного та комфортного перебування у соціальних мережах; у чому полягає академічна доброчесність та відповідальне ставлення до авторського права?

Під час обговорення педагог підкреслює, що самостійна робота дітей в Інтернеті дала хороший результат. Вони ознайомилися з широким колом різноманітних джерел,  аналізували різновиди танцювального жанру «полька», вчилися відчувати музично-ритмічні особливості української, чеської, білоруської чи фінської польки, закріпили правила їх виконання; удосконалили вміння поєднувати музику та рухи, створювати танцювальні імпровізації на обрану музичну тему.

Діти відмічають, що краще зрозуміли потреби критичного сприйняття інформації; вчилисяаналізувати тексти, відео, аудіо, створювати власний цифровий продукт, оцінювати враження та очікування глядача щодо сполучуваності звуку та зображення. Вони будуть запобігати негативному інформаційному впливу, дбати про кібербезпеку, розрізняти «факти» та «судження», відповідально ставитись до авторського права. Зрозуміли, що через доступність соцмереж та можливостей підробити і фото, і відео, і виступ людини, легко поширювати неправду. Отримавшинедостовірну інформацію, можна прийняти неправильні рішення.

Ключова фраза для закріплення знань (висновки до вправи):

Фактчекінг – щоденна звичка, критичне сприйняття інформації, що надходить з кіберпростору, – нагальна потреба сьогодення.

Джерела, які були використані: