Медійні впливи на формування, протікання, вирішення конфліктів у цифровому суспільстві.

Вправа "Медійні впливи на формування, протікання, вирішення конфліктів у цифровому суспільстві" є вправою-учасницею конкурсу "Медіаграмотна вправ для широкого загалу".

Авторка: Інна Ігошина.

Тривалість виконання: 8 годин на занятті, час на виконання самостійної роботи діти визначають особисто.

Аудиторія та її вік: Здобувачі освіти позашкільного закладу, 13 – 14 років.

Які навички формує, для чого вправа:

Поглиблення медіакомпетентностей: розширення термінологічної бази; освоєння механізмів пошуку, опрацювання та поширення інформації; осмислення поняття «надійні джерела інформації»; формування звички верифікації джерел інформації; освоєння прийомів фактчекінгу; з’ясування засобів та методів впливу медіа на формування суспільної думки, прийняття рішень, зокрема, розгортання конфліктних ситуацій; використання цифрових технологій для засвоєння складних наукових характеристик феномену «конфлікт»; набуття досвіду взаємодії у кіберпросторі, обміну інформацією та ідеями, набуття навичок проведення ділових ігор тощо.

Що потрібно для виконання вправи з (не) підручних матеріалів:

ПК, смартфони, Інтернет.

Послідовність виконання, опис вправи:

Перше заняття.

Лекція керівника гуртка: «Медійні впливи на формування, протікання, вирішення конфліктів у цифровому суспільстві». Педагог підкреслює, що у конфліктних ситуаціях спостерігається поширення відвертої брехні, «фейків», тенденційний підбір фактів, підміна їх судженнями. Нагадує, як здійснюється фактчекінг, підкреслює що наразі перевірка фактів є необхідною навичкою цифрової грамотності, навичкою відповідального громадянина. Підводить дітей до висновку, що необхідно користуватися інформацією виключно з надійних джерел, якими є офіційні веб-сайти установ та організацій. Наразі є доступними  наукові видання, документи та матеріали архівів, які зберігаються у електронному вигляді. Сумнівними є анонімні публікації, а також публікації у соціальних мережах невідомими авторами, які можуть видавати себе за науковців, експертів, аналітиків. Педагог розповідає про сутність та зміст медійної активності «ботів» та «тролів», інформацію яких, безперечно, слід ігнорувати.

Педагог звертає увагу дітей, що в медіа застосовуються і більш тонкі  прийоми та методи викривлення об’єктивної реальності. Розкриває поняття «репрезентація», наводить прикладипредставлення реальності в певних (тих, а не інших) словах, поняттях чи образах; «медійні ефекти» – вплив медіа матеріалів на думки, поведінку аудиторії; «наратив» – модель для опису та систематизації матеріалу, яка використовується для введення у масову свідомість певної картини світу різними типами наративів (разом з дітьми шукає приклади жартів, новин, казок, повчальних історій тощо). Аналізує поняття «порядок денний» – встановлення медіа теми для суспільного дискурсу (не того, що думати аудиторії з приводу тієї чи іншої ситуації, але того, про що їй думати). Педагог пояснює, як у конфліктних ситуаціях використовується трактування (декодування) медіатексту; розповсюдження «джинси» – прихованої реклами, замовних матеріалів під виглядом журналістських розслідувань чи інших матеріалів, звичайних новин або інформації;  використання вірусного відео, яке користувачі Інтернету добровільно розміщують на своїх ресурсах, поширюється за допомогою функції «поділитися з іншим». Розказує про діяльність гейткіперів для фільтрування та відсіювання повідомлень; комунікаторів, для створення контенту масової комунікації (журналістів, топ-менеджменту, власників медіа); про підключення медійних мистецтв і через медійні образи засобами преси, фотографії, радіо, грамзапису, кіно, телебачення, відеоарту, комп’ютерної графіки відтворюють дійсність відповідним чином; застосування монтажу у кіно для тенденційного викладення сюжету. Педагог пояснює, що для реалізації власних інтересів учасники конфлікту можуть порушувати один з найкраще витримуваних професійних медійних стандартів – своєчасність новини.  Новини та інформація мають бути актуальними для аудиторії в момент її споживання, бо це найбільше приваблює аудиторію. Якщо при дослідженні конфліктної ситуації виявляється, що цей стандарт порушується, значить, новина запропонована на замовлення.  

Інтерактивне обговорення: вихованці наводять приклади маніпуляцій в медіа, які особисто спостерігали у конфліктних ситуаціях. Педагог спонукає їх до висновку, що у аналізі конфліктів необхідний критичний підхід до фактів, процесів; слід оцінювати їх з врахування історичного, економічного соціального контекстів.

Формування індивідуальних завдань для дистанційної роботи: через Viber  або електронну пошту вихованці отримують посилання на джерела інформації, котрі містять наукові характеристики феномену конфлікту. Вони мають опрацювати їх самостійно, підготувати тези повідомлень та виступити з ними на наступному занятті гуртка. Кожне повідомлення має містити аналіз медійних впливів на конфлікт.

Друге заняття.

Використання теоретичних знань у практичній діяльності. Виступи з повідомленнями за темами: причини виникнення конфліктів; види конфліктів; рівні конфліктів; фази конфлікту; види міжнародних конфліктів; конфлікт у суспільстві, типи конфліктів, політичний конфлікт, структура політичного конфлікту, основні підходи в теорії політичного конфлікту, функції політичного конфлікту, сучасні конфлікти.

Обговорення повідомлень, створення кластеру «Конфлікт». Аналіз характеристик феномену конфлікту супроводжується розкриттям методів та засобів медійного впливу на формування, розгортання, вирішення конфліктних ситуацій. Педагог спонукає дітей до аналізу впливу нових медіа на формування актуальних конфліктних ситуацій на державному і побутовому рівні. Вихованці роблять висновки, що багатьох конфліктів можна уникнути, якщо критично оцінювати інформацію, яка поширюється у кіберпросторі.                                                                                                                                                              

Третє заняття.                                                                                                                                  

Дискусія: з’ясування актуальних конфліктів різних рівнів, визначення конфліктної ситуації, яка буде сконструйована та вирішена в процесі ділової онлайн гри; розробка сценарію онлайн-гри «Громадські слухання щодо...».    

Розподіл рольових функцій ділової гри. Розсилка через Viber індивідуальних завдань для самостійної роботи: пошук необхідної інформації, написання тез повідомлень.

Четверте заняття.                                                                                    

Ділова онлайн гра «Громадські слухання».

Учасники поринають у кіберпростір, конструюють віртуальний конфлікт зі всіма ознаками реальності, здійснюють онлайнову комунікацію, обмінюються ідеями, діляться інформацією, проводять ділову гру «Громадські слухання», залучаються  до дискусії через глобальну мережу Інтернет.

Виступи учасників.

Історик: розкриває причини конфлікту, визначає, як медіа вплинули на його розгортання.

Соціолог: презентує суспільну думку щодо конфлікту (оцінки, очікування, бачення можливостей вирішення), розказує, як медіа  впливали на її формування.

Представник влади: репрезентація позиції та оцінки конфлікту.

Представник опозиційних сил: репрезентація позиції та оцінки конфлікту.

Представник громадянського суспільства: репрезентація позиції та оцінки конфлікту.

Представники конфліктуючих сторін: репрезентація інтересів, вимог та очікувань.

Експерт: презентує стратегії вирішення конфліктів, учасники складають кластер «Стратегії вирішення конфлікту».

Аналітик: аналізує, порівнює публікації мас-медіа, котрі репрезентують інтереси учасників конфлікту.

Посередник:  пошук спільних позицій.

Колективна робота: обговорення та аналіз пропозицій щодо вирішення конфліктної ситуації, обґрунтування рішення про застосування однієї із стратегій вирішення конфлікту (ігнорування, компроміс, врахування інтересів однієї із сторін), прогнозування суспільних наслідків прийнятого рішення.