info@aup.com.ua
+380 67 372 2733

Довіряй, але перевіряй

02.07.2024  

Вправа "Довіряй, але перевіряй" є вправою-учасницею конкурсу "Медіаграмотна вправ для широкого загалу".

Авторка: Майя Таранюк.

Тривалість виконання: 60 хв.

Аудиторія та її вік:

Широкий загал, 30-60+ років

Які навички формує, для чого вправа:

Наразі, значення реклами зростає у всіх галузях економіки та громадського життя.

Істотна частина потенційних покупців одержує інформацію про товари в інтернеті, який уже давно перетворився на рекламне середовище. Багато компаній здійснюють просування своєї продукції при безпосередній допомозі інтернет-реклами.  Активно користуються рекламою в мережі «Інтернет» продавці ліків та медичних послуг. Нажаль, серед них зустрічаються недобросовісні продавці, а то й організатори відверто шахрайських схем.

Запропонована вправа допомагає учасникам навчитися орієнтуватися у світі реклами,  передбачати ризики та уникати шахрайських схем під час покупок лікарських препаратів через інтернет (і не тільки).

Вправа «Довіряй, але перевіряй» розвиває критичне мислення та медіаграмотність; знайомить із нюансами таргетованої реклами, можливостями штучного інтелекту; спонукає задуматися  над значенням реклами у нашому житті; навчає правильно сприймати інформацію, «читати поміж рядками»; звертає увагу на важливість знань із прав споживачів.

Що потрібно для виконання вправи з (не) підручних матеріалів:

Мультимедійна дошка, дошка Padlet (бажано); індивідуальні цифрові пристрої з доступом до мережі «Інтернет»;  картки з QR кодами; різнокольорові стікери; папір; ручки; маркери.

Послідовність виконання, опис вправи:

1.«Випереджаюче завдання»

 За можливості, учасники отримують випереджаюче завдання.

 1.Протягом двох днів робити в мережі «Інтернет» пошукові запити щодо лікування  (наприклад проблеми із зором). 

2.Зафіксувати якими пошуковими сервісами користувалися та як часто.

3.Звернути увагу на те чи (як) змінився пропонований контент у їх соціальних мережах.

2.«Питання для роздумів»

Обговорення результатів випереджаючого завдання.

Проблемні запитання

  • Як інтернет реагує на наші запити?
  • Хто і з якою метою моніторить запити інтернет-користувачів?
  • Чому в банерній рекламі часто зустрічається посилання на Ваш регіон (наприклад місто Вінниця, якщо Ви із цієї області)?

3.«Таргетована реклама»

Пояснення тренера.

Користувачі інтернету давно звикли до банерної реклами – у кутку сторінки майже будь-якого сайту постійно з’являються пропозиції щось купити. Іноді, окрім цілком рандомних варіантів, там відображаються товари, які ми недавно дивилися в інтернет-магазинах, чи щось пов’язане з нашими пошуковими запитами, і це нікого не дивує.  Таргетована реклама, тобто та, яка пропонує групам користувачів оголошення на основі їхньої попередньої поведінки, стала частиною онлайн-життя. 

Бачити оголошення, які базуються на наших діях в інтернеті, ми вже звикли. Інша річ, коли реклама практично «йде слідом» людини в реальному житті, і користувач бачить банери, пов’язані з місцями, де він нещодавно бував. Заступник генерального директора рекламної платформи Segmento Олександр Куликов пояснює, чому це відбувається: «Людина з телефоном у кишені просто пройшла повз приміщення, де міститься Wi-Fi-роутер. Це може бути, наприклад, офіс продажу житлового комплексу чи банк. Телефон сканує доступні мережі, намагається під’єднатися до цього роутера і передає йому свій технічний ідентифікатор. Це відбувається автоматично, людині навіть не потрібно спеціально шукати мережу та приєднуватися до неї».

Після того як роутер опрацював та записав інформацію про пристрій, господар телефону може отримувати пропозиції придбати квартиру в цьому комплексі чи оформити вклад у банку. Встановлення такого обладнання обходиться досить дорого, крім того, компанії доведеться заплатити за послуги аналізу даних і запуск реклами, це може й не окупитися, тому така послуга не дуже поширена.

Ще простіше «переслідувати» людину, яка користується Wi-Fi у кафе чи ресторані. Часто для входу в мережу потрібно ввести номер телефону чи електронну адресу, ця інформація потім передається постачальнику рекламних послуг, а ви бачите банери, які нагадують про заклад, де ви нещодавно побували.                                                                                                                               Олександр Куликов розповідає, що деякі рекламодавці користуються послугою геотаргетингу. Інструменти цифрових сервісів дозволяють зробити так, щоб оголошення побачили люди, які перебувають будь-де, наприклад, у радіусі 500 метрів від відділення банку. Рекламодавець знає, що оголошення показано користувачам, які живуть у певному районі, але вони залишаються для нього повністю безликими: інформація про те, хто конкретно потрапляє в аудиторію оголошення, рекламодавцю недоступна.

4.«Рівень довіри»

Пояснення тренера.

«Реклама – рушій торгівлі» –  факт беззаперечний і неповоротний.              Прикро, що інтернет-простір насичений  рекламою не зовсім достовірною, а іноді, відверто брехливою. Особливо небезпечно, якщо мова йде про рекламу лікарських засобів…                                                     

 Учасникам рекомендується пройти «Бліц-опитування»  у зручному для групи форматі (за допомогою гугл-форми, створення секторних діаграм, «голосування» різнокольоровими стікерами) щодо рівня довіри рекламі лікарських препаратів і послуг. До переліку варто внести варіанти: поліграфічна продукція, на телебаченні, в мережі «Інтернет», зовнішня реклама, реклама у транспорті,  пряме розсилання, маркетинг із уст в уста («черезтинне радіо») тощо.

5.«Засоби впливу»

Учасникам      пропонують  у зручному для групи форматі (на дошці Padlet, за допомогою стікерів,  усно) вказати засоби та методи впливу реклами на людину.  Важливо визначити найбільш впливові (на їх точку зору).

Зазвичай, найбільшу довіру викликає реклама від відомої медійної особи або фахівця (наприклад, медика) у відео форматі.

Пояснення тренера.

Використовуючи складну ситуацію в нашій країні,  інтернет-шахрайство, як вид злочину набув великої популярності. Людей обдурюють, пропонуючи в інтернет-мережі не лише якісь види товарів, оформлення позик, переказ коштів на лікування, послуги екстрасенсів чи астрологів і т. п., а й лікарські препарати. Вже багато громадян «попеклись», повівшись на такі реклами. А все тому, що аферисти, рекламуючи той чи інший лікарський засіб, подають це як рекомендацію чи то лікаря-спеціаліста, чи відомої публічної особи – телеведучих, співаків, акторів – тобто людей, котрим через упізнаваність і їхню популярність люди довіряють. Особливо, коли реклама створена у вигляді відеоролика.

 

 

 

 

 

6.«Нейромережа і реклама»

Пояснення тренера.

Нейромережа – це комп’ютерна система, яка вчиться та вдосконалюється, намагаючись стати схожою на людський мозок у вирішенні різних задач.

У маркетингу та рекламі нейромережі допомагають аналізувати дані про поведінку споживачів, прогнозувати тенденції та розробляти ефективні кампанії.  Вони також можуть оптимізувати розміщення реклами на веб-сайтах та соціальних медіа, що збільшує конверсію та віддачу від рекламних інвестицій.

За допомогою нейромережі можна зробити відео із будь яким запрограмованим сценарієм, використовуючи  зображення  та голос відомих людей.

Огляд популярних ШІ-генераторів для створення відео та їх особливостей.

https://cases.media/article/yak-zrobiti-video-za-dopomogoyu-neiromerezhi-pid-klyuch

https://www.youtube.com/watch?v=_ya2l8VBEXc

7.«Практична діяльність з ШІ»

За допопомогою нейромережі   HeyGen згенерувати  АІ клона або помічника аватара.

Після цієї діяльності кожному стає зрозуміло як генеруються рекламні відеоролики з відомими людьми

8.«Довіряй, але перевіряй»

 Пояснення тренера.

Відмовитися від реклами у мережі «Інтернет» неможливо, та й непотрібно. Купівля в інтернет-магазинах часто економить наш час і гроші. Важливо орієнтуватися в медіа просторі та уміти відрізнити правдиву інформацію від фейків та шахрайських схем.

Як в інтернеті відрізнити брехню від правди щодо продажу лікарських засобів:

  • по-перше і найголовніше, якщо реклама ліків подана у формі друкованого інтерв’ю з відомим актором, співаком, журналістом, лікарем, то одразу потрібно розуміти, що це фальшивка, тому що відомі публічні люди, яких знають і поважають мільйони, ніколи не братимуть участі у подібних аферах (правдивим може бути лише відеоінтерв’ю, хоча й це рідкість, адже у разі завдання шкоди комусь буде зафіксовано причетність особи до злочину);
  • відеоролики з використанням зображення відомих людей, що згенеровані за допомогою ШІ реалістичні, але, наразі, не ідеальні, тому побачити «підміну» можна;
  • часто в рекламі є посилання на рекомендації фахівця, тому варто перевірити чи існує він насправді, що можна зробити за допомогою ґуґла;
  • звернути увагу, чи є автор публікації;
  • не вестися на барвисті реклами і описання чудодійності ліків, які для того й призначені, щоб заохочувати покупця;
  • почитати коментарі - якщо відгуки лише позитивні (або відсутні), то потрібно задуматися, чи це не лохотрон;
  • звернути увагу на стиль написання відгуків: якщо їх багато і всі вони написані в одному стилі, тобто з певним лексиконом, пунктуацією, манерою висловлювання - це вказує на те, що їх писала одна людина;
  • користуватися лише перевіреними легальними ресурсами і не поспішати з довірою до інформації, котру зустрічаєте вперше;
  • пам’ятати, що безкоштовно вам ніколи й ніхто нічого не віддасть;
  • якщо від вас вимагають заплатити за товар до його отримання, це теж мало би насторожити покупця;
  • якщо з вами вийшли на телефонний зв’язок, обов’язково поцікавтеся, яка офіційна адреса постачальника товару, і за можливості перевірте її правдивість, адже зазвичай це адреси чужих квартир, або їх узагалі не існує;
  • перед купівлею ліків, обов’язково порадьтеся із своїм сімейним лікарем, або фахівцем у якого лікуєтеся.

Отож перш ніж купувати ліки через інтернет-мережі, перевірте достовірність інформації, щоб шахраї не завдали вам ні фінансових втрат, ні шкоди вашому здоров’ю.

9.«Підсумок»

Коротке обговорення та підведення підсумків заняття.

Якщо буде час і бажання, учасникам можна запропонувати (індивідуально або в малих групах) прорекламувати неіснуючий лікарський засіб, використовуючи тонкощі маркетингу, про які дізналися на занятті з медіаграмотності.

Ключова фраза для закріплення знань (висновки до вправи):

Реклама лікарських засобів — одна із тих сфер де велика кількість повідомлень можуть бути визнані, як неправомірні. Кожна третя реклама (згідно зі звітом АМКУ опублікованим у Рекомендаційних роз’яснення від 16 березня 2021 року №13-рр «Щодо застосування положень статті 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» стосовно реклами лікарських засобів»)  потенційно містить ознаки неповних, неточних відомостей, що можуть ввести споживача в оману.

На жаль, більшість людей без ліків та медичних послуг обійтися не може, але володіючи знаннями із медіаграмотності, навичками   критичного сприйняття інформації, умінням шукати та порівнювати інформацію із кількох джерел – ми можемо, максимально, убезпечити себе від негативних наслідків спілкування із фармацевтами-фальсифікаторами і  шахраями.

«Реклама постійно розвивається, але й ми разом з нею рухаємось вперед.  У реклами з’являються нові «козирі», а ми вчимося їх розпізнавати й аналізувати».

Джерела, які були використані:

https://www.village.com.ua/village/business/how/281505-zhiva-mishen-yak-nas-znahodit-reklama-v-interneti

https://galychyna.if.ua/analytic/shahrayski-shemi-z-vikoristannyam-foto-vidomih-publichnih-osib-dlya-reklami-likiv-distali-uzhe-y-zhurnalistiv/

https://yur-gazeta.com/publications/practice/medichne-pravo-farmacevtika/tipovi-porushennya-pri-reklamuvanni-likarskih-zasobiv-v-ukrayini.html

https://vingudpss.gov.ua/news/vimogi-do-reklami-likarskih-zasobiv-ta-medichnih-poslug

https://sprava.ua/blog/z-chogo-skladaetysya-internet-marketinghttps://termin.in.ua/neyromerezha/

https://cases.media/article/yak-zrobiti-video-za-dopomogoyu-neiromerezhi-pid-klyuchhttps://www.youtube.com/watch?v=_ya2l8VBEXc

https://www.youtube.com/watch?v=yy2zB7DiQeY

tagclockmagnifiercrossmenuchevron-downarrow-leftarrow-right linkedin facebook pinterest youtube rss twitter instagram facebook-blank rss-blank linkedin-blank pinterest youtube twitter instagram