Вправа "Ток-шоу" для використання на уроці української літератури

Вправа "Ток-шоу" для використання на уроці української літератури у 8 класі є вправою-переможницею Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів.

Авторка: Баранова Вікторія Миколаївна, вчителька української мови та літератури КЗ "Городнянський ліцей №2" Городнянської міської ради Чернігівської області. 

Мета вправи/заняття: повторити відомості про творчість Тараса Шевченка, дослідити особливості побудови різноманітних провокативних повідомлень та мету їх використання, повторити поняття анонсу, скласти провокативний анонс телепередачі «Говорить Україна» на основі поезії «Мені однаково», сформулювати способи перевірки подібних «сенсацій»; розвивати логічне та критичне мислення, увагу, спостережливість, уміння працювати з інформацією, творчість; виховувати самосвідомість, зацікавленість у прагненні дійти до істини судження

Короткий опис вправи, анотація: провокативні заголовки, дайджести, анонси дозволяють набирати якомога більше переглядів, але разом з тим подають фейкову інформацію або ж перекручені реальні факти, факти, вирвані з контексту. Такі провокації викликають пожвавлення в пересічних глядачів, оскільки людей цікавить саме «жовта преса», але не завжди глядачі перевіряють інформацію, а сприймають її як дійсність. Метою вправи є показати здобувачам освіти принципи побудови сенсацій, дозволити самим спробувати себе в якості скандальних сценаристів, а так самостійно сформулювати поради для оточення, як критично переосмислювати такі повідомлення.

Час необхідний на виконання вправи: 15 хвилин

Застосування вправи: вправу можна використати на уроці української літератури під час вивчення поезії «Мені однаково» Т. Шевченка на етапі формування компетентностей

Необхідне обладнання/матеріали: текст поезії «Мені однаково», бланки для анонсу, зразки телевізійних анонсів

Форма/метод роботи: групова робота, проблемне завдання, проблемні питання

Детальний опис вправи:

Спершу здобувачі освіти повторюють, що таке анонс та працюють зі зразками анонсів

Анонс – попереднє повідомлення про якусь подію, її стислий зміст.

Завдання: розгляньте анонси телепередачі «Говорить Україна». Які особливості їх побудови?

Очікувана відповідь:

• Дуже короткі та інтригуючі;
• Передають зміст без імен, але в ствердній формі, як факти, а не судження;
• Не завжди відповідають змістові, адже в кінці передачі може з’ясуватися, що події розгорталися не так;
• Основне завдання – привернути увагу потенційних глядачів.

Після цього перед здобувачами освіти ставиться таке завдання:

Прочитайте ще раз уважно поезію Тараса Григоровича Шевченка «Мені однаково» та складіть приклад інтригуючого, сенсаційного анонсу в стилі телепередачі «Говорить Україна»

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу —
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом'яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.

Анонс записати на такому бланку:

Орієнтовна відповідь:

Здобувачі зачитують свої анонси, обираються найпровокативніші, найгостріші.

Проблемні питання:

• Чому ви акцентували увагу на «байдужості» Шевченка? (Бо усі звикли, що Шевченко любив Україну, тому його байдужість є неочікуваною).
• Чи відповідають дійсності факти, використані в анонсі? (Частково, адже у першій частині вірша дійсно говориться, що ліричному героєві байдуже, де жити самому, байдуже, чи пам’ятатимуть його. Однак у поезії остання частина наголошує, що ліричному герою, який є втіленням самого Шевченка, болить, що Україну нищать. Але для анонсу використано слова без контексту, що одразу спотворило їх зміст).
• Як пересічні глядачі, на вашу думку, повинні реагувати нам подібні анонси? (Перевіряти інформацію, користуючись авторитетними джерелами, не ставитися упереджено до героїв, яких стосується шоу, критично оцінювати умови, за яких розгорталися події, пам’ятати, що такі повідомлення розраховані на підвищення кількості переглядів).

Очікувані результати: здобувачі освіти повторили основні прийоми маніпуляцій, розглянули особливості анонсів у ЗМІ,  самостійно попрацювали над створенням «телесенсацій», усвідомили основне призначення таких яскравих заголовків та повідомлень, сформулювали поради, як перевірити інформацію; зрозуміли, що не кожному повідомленню ЗМІ можна довіряти, особливо якщо джерело розраховане на широкий загал глядачів/читачів;  розвинули критичне активне мислення, творчість; виховали самосвідомість, неупередженість.

Підсумок / рефлексія за результатами проведення вправи:

Сформулюймо правила правило «Трьох П»

Учитель називає слова з лівої колонки, а здобувачі освіти формулюють своє твердження, як застосувати це на практиці.

Зразок:

Використані джерела:

1. Авраменко О. Українська література : підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Олександр Авраменко. — К. : Грамота, 2016. — 256 с. : іл.
2. Тарас Шевченко. Повне зібрання творіву дванадцяти томах. Том перший. Поезія К.: Наук. думка, 1989.-528c. 
3. Українська література 5-9 класи - навчальна програма: Українська література. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Освіта, 2013 зі змінами, затвердженими наказом МОН України від 07.06.2017 №804
4. Малюнки Тараса Шевченка. – Режим доступу: https://cutt.ly/rOS5AXI
5. Анонс. – Режим доступу: https://cutt.ly/MOS59qz
6. Говорить Україна. – Режим доступу: https://cutt.ly/ZOS6e7o

Шановні освітяни, якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат  щодо підвищення кваліфікації.

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.