Автор статті: Андрій Єлькін - педагог-організатор Запорізький навчально-виховний комплекс №19 Запорізької міської ради Запорізької області
У статті розглядається інноваційна модель масової медіаосвіти Запорізького НВК №19. Модель Шкільного Медіахолдингу передбачає комплексну (партнерську, синергетичну) діяльність усіх зацікавлених сторін у структурі автономних медіаосвітніх підрозділів – медіаосвітніх центрів 5-11 класів (редколегій газет), авторських проектних колективів, дискусійних клубів, редакцій шкільного локального радіо, онлайнових інформаційно-комунікаційних ресурсів, шкільного кіноклубу. У статті розкриваються можливості залучення до медіапрактик великої кількості школярів та поступового формування соціально-психологічних механізмів підтримки сталого розвитку масової медіаосвіти.
У статті показано, як робота над створенням авторського контенту газет, відео, радіопередач дозволяє здійснювати процес десакралізації медіа, формувати компетенції, в основі яких знаходяться уявлення про маніпулятивні властивості та прояви медіа.
Стаття адресовано вчителям, педагогам-організаторам, керівникам закладів середньої освіти, які планують підвищувати рівень медіа-інформаційної грамотності учнів та створювати ефективні системи вивчення медіатехнологій зсередини заради усвідомлення ними можливостей безпечної корисно-орієнтованої взаємодії з медіа та ефективного використання інформаційно-комунікаційного середовища з метою досягнення власних та суспільних цілей.
Ключові слова: медіаосвіта, медіаграмотність, шкільні медіахолдинги, критичне мислення, шкільні мас-медіа, інновації в освіті, медіаінформаційна грамотність, освітній простір, інформація, комунікація, шкільні газети, редколегії, медіакомпетенції.
Нова українська школа поставила перед освітянами низку актуальних питань щодо реформування освіти. Ключовим напрямом діяльності позначеним в нормативних документах є набуття випускниками шкіл певних компетенцій, які сприятимуть їх конкурентоспроможності в інформаційному світі. Таким чином, актуальності набувають форми роботи, які модулюють реальне життя і, одночасно, викликають цікавість школярів, посилюють творчу активність і стимулюють самостійну діяльність.
Медіаосвіта саме і є тим потужним заходом, який поєднує всі зазначені вимоги Нової української школи.
Медіаосвіта, як засвідчують масові опитування, проведені в навчальних закладах і серед населення, відповідає інтересам дітей, батьків і освітян, гуманістичним цінностям і загальним тенденціям розвитку сучасного суспільства, є важливою складовою модернізації освіти, сприяє розбудові в країні інформаційного суспільства, розвиткові економіки знань, становленню громадянського суспільства [1].
Загострення потреби в медіаосвіті та інтенсифікації її масового впровадження пов’язано з поширенням у глобальному світі інформації, яка на психологічному рівні викликає конфліктне сприйняття дійсності, ескалацію агресії у медіапросторі. В результаті виникають потреби у медійній ретравматизації та мінімізації деструктивних медійних впливів шляхом медіаосвітніх практик.
В умовах викликів конфліктного контенту сучасної віртуальної реальності навички критичного мислення учнів у процесі сприйняття медіа повідомлень перетворюється на важливу складову національної безпеки, адже медіаосвічені громадяни здатні протистояти будь-якій пропаганді та деструктивним впливам [1].
Інноваційний проект «Шкільний медіахолдинг» в Запорізькому навчально-методичному комплексі №19 було запроваджено у 2008 році. Проте, цей проект було розроблено не на порожньому місці, а як логічне продовження виховного процесу щодо розвитку Дитячо-юнацької громадської організації «Республіка Мрія».
Шкільний Медіахолдинг Запорізького НВК №19 – це модель наскрізної медіаосвіти, яка охоплює навчально-виховний процес на різних його рівнях та таким чином стає ґрунтовною основою для переходу до медіаосвіти протягом всього життя. Засоби масової інформації Шкільного Медіахолдингу висвітлюють життя Дитячо-юнацької громадської організації «Республіка Мрія», розповідають про природоохоронні акції підрозділів громадського об’єднання, про інформаційно-просвітницькі кампанії та участь у міських та регіональних заходах, тому Шкільний Медіахолдинг розглядається як потужний ресурс громадянського виховання учнів, готує до електронного самоврядування у суспільстві.
Попередні підсумки впровадження медіаосвіти в Запорізькому НВК №19 в рамках Всеукраїнського експерименту за темою «Стандартизація наскрізної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» демонструють високий мотиваційний потенціал, актуальність і практичну значущість медіаосвіти холдингового типу.
Багатоманітна діяльність медіаосвітніх центрів відображається на Порталі шкільної преси – який позиціонується як унікальний ресурс школярів для школярів та у відмінності від більшості шкільних сайтів України переважно містить контент, створений учнями, а не педагогами.
Гіпотеза дослідно-експериментальної роботи Запорізького НВК №19 полягає у припущенні, що послідовна реалізація моделі Шкільного Медіахолдингу дає змогу залучати до медіапрактик велику кількість школярів та поступово кількісно-якісні показники медіаосвітнього процесу. Ми дотримуємся важливих принципів передбаченої діяльності, а саме: принципів невимушеності та добровільності участі, усвідомлення власних та колективних переваг, автономності підрозділів у виборі стратегій, змагальності, пріоритетності журналістських стандартів, інтерактивності, консультативної взаємодії – обміну досвідом, відкритості та прозорості комунікаційних процесів, звітності за результатами проектних сезонів тощо. Статут Шкільного медіахолдингу визначає умови членства, структуру, порядок управління, освітню та соціально-культурну базу для здійснення своїх статутних завдань. Стандарт медіаосвітньої моделі Шкільного медіахолдингу заслуговує на інституційну підтримку та є передумовою для несуперечливого розвитку медіаосвітнього руху учнів, вчителів та батьків у межах навчального закладу. (Додаток 1)
Теоретико-методологічною основою дослідно-експериментальної роботи Запорізького НВК №19 є положення Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції Нової української школи, Концепції впровадження медіаосвіти в Україні (нова редакція); теоретичні праці педагогів, психологів.
Схема медіаосвітніх практик – наповнення новинних стрічок, випуск щомісячних газет, публікації в модулі «Медіатворчості», фотопрактикуми, виробництво соціальних рекламних роликів, виробництво різного за жанрами аудіо-візуального контенту.
Медіаосвітні практики націлені на ознайомлення учнів зі стандартами журналістських професій. Учні відповідають на питання: чому важливо дотримуватися цих стандартів, як висвітлювати події, щоб споживач інформації отримав об’єктивну інформацію. Юні журналісти вчяться будувати новини за принципом «перевернутої піраміди», дізнаються, що таке «достовірність», «оперативність» та «повнота», баланс думок і точок зору, відокремлення фактів від коментарів та оцінок, точність подачі інформації. Зрозуміло, що ці практики виховують вимогливість юнкорів до тих повідомлень, з якими вони стикаються в інформаційному просторі. Сформовані компетенції актуалізують потребу у критичному мисленні при сприйнятті інформації новинних повідомлень.
Учасники медіаосвітніх програм Шкільного медіахолдингу вчяться створювати аудіо – та аудіовізуальний контент, здійснювати монтаж тематичних радіопередач, роликів соціальної реклами, телерепортажів, науково-популярних фільмів, дізнаються, як працювати над блогами. Вони розбираються, наскільки важливо підібрати для проекту команду однодумців і як розпланувати всі етапи роботи. Яку роль виконує правильно написаний сценарій, що таке основна і фонова музика, хто й як буде монтувати (з’єднувати всі фрагменти в єдине ціле), як домагатися яскравого і цікавого результату.
Працюючі над створенням контенту в структурі Шкільного Медіахолдингу, учні усвідомлюють, що змістовно медіа-реальність не співпадає з реальністю у матеріальному світі, що медіа не гарантує об’єктивного відображення справжньої реальності.
Практичний компонент діяльності привчає учнів більш ретельно оцінювати медіатексти інших авторів, виховує критичне ставлення до неякісного контенту та здатність до більш глибинного аналізу медіа-продуктів з точки зору ідеї, концептуальності, їхньої жанрової приналежності, виправданості сценічної побудови, кадрового чергування планів, кольорових рішень тощо.
Учасники медіаосвітнього процесу отримують консультативну допомогу щодо поповнення матеріальної бази медіаосвітніх центрів, дізнаються про сучасне обладнання, комп’ютерні програми, за допомогою яких можна оптимізувати виконання робіт зі створення медіапродуктів. (Додаток 3.)
Велике значення для підтримки зацікавленості та мотиваційної сталості в структурі Шкільного Медіахолдингу має змагальність медіаосвітніх центрів. Для цього проводиться безперервний шкільний конкурс: ТОП-5 кращих редколегій, ТОП-40 кращих учасників, ТОП-5 кращих медіапедагогів. За результатами цього загальношкільного конкурсу проводиться урочиста церемонія нагородження переможців Дипломами та новими виданнями Міжнародного благодійного фонду «Академія Української преси», сертифікатами ШМХ «ВМ-НФ» та призами від спонсорів та партнерів.
Для визначення кращих протягом навчального року постійно наповнюються Банки балів медіаосвітніх центрів. Банки балів це не тільки ресурс кількісно-якісних показників активності тих чи інших медіаосвітніх центрів, але це й суттєвий індикатор для визначення медіаосвітньої результативності в рамках дослідно-експериментальної роботи Запорізького НВК №19 в рамках Всеукраїнського експерименту. Банки балів дозволяють визначити контрольні групи з різними рівнями активності та на основі цих груп вивчати фактори, які обумовлюють ці рівні активностей.
Нарахування балів здійснюється експертами з урахуванням критеріїв оцінювання медіатекстів. Критерії розробляються медіапедагогами та оголошуються в рамках тренінгових занять. Пізнавальні статті про це публікуються на порталі шкільної преси. (Додаток 4.)
В першу чергу на ефективність медіаосвітнього процесу на рівні класних колективів впливає медіа педагогічна майстерність класного керівника, його здатність забезпечувати автономність медіаосвітнього центру (редколегії), тобто правильно планувати роботу, розподіляти час для виконання редакційних завдань, враховувати здібності учнів у процесі розподілу доручень, обговорювати успіхі та невдачі, підтримувати процес за допомогою заохочувальних прийомів, залучати батьківську громадськість, об’єднувати зусилля зацікавлених сторін, створювати в класному колективі розвиваючу атмосферу творчості (ціннісне виховання). (Додаток 8)
За результатами дослідно-експериментальної діяльності Запорізького НВК №19 в структурі Шкільного Медіахолдингу розробляються нові форми і підходи в здійсненні медіаосвіти. Це потребує подальшого розвитку, критичного осмислення, впорядкування і подальшої стандартизації медіаосвітньої системи в структурі Шкільного медіахолдингу у відповідності до стратегічного плану, який корегується та оптимізується за результатами кожного дослідно-експериментального етапу.
Шкільний Медіахолдинг Запорізького НВК №19 отримує значну інституційну підтримку медіаосвітнього процесу в синергії з реформуванням освіти, реалізацією концепції Нової української школи, подальшою інтеграцією в європейський освітній простір. З 2018 року медіапедагогічний колектив Запорізького НВК №19 діє у відповідності до Меморандуму про співпрацю між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та Шкільним Медіахолдингом «ВМ-НФ».
Участь шкільних редколегій у висвітленні значних подій міської системи освіти стали можливими саме завдяки співпраці з Департаментом. Акредитація ЗМІ Шкільного Медіахолдингу на сайті Департаменту освіти і науки Запорізької міськради дозволила організовувати прес-тури з відвіданням заходів міського, всеукраїнського та Міжнародного значення. Шкільні кореспонденти ЗНВК №19 збагачується досвідом роботи поруч з професійними журналістами на багатьох форумах та конференціях, наприклад: на Міжнародному педагогічному саміті або на Національній конференції лідерів освіти «Модератори освітніх реформ 2.0», яка у 2019-2020 навчальному році була присвячена інституційному аудиту та сертифікації в освіті. Та, – не дивлячись на те, що такі теми можуть виглядати занадто складними для школярів, – представники Шкільного Медіахолдингу гідно впоралися з поставленими завданнями, показали високий рівень сформованості медіакомпетенцій, зробили високопрофесійні фоторепортажі, прямі трансляції та медіатексти у жанрі телерепортажу.
В структурі шкільного Медіахолдингу Портал Шкільної преси http://zps19.at.ua/ активно наповнюється публікаціями учнів, батьків та медіапедагогів. Три майданчика Порталу на сьогоднішній день мають більш ніж 3 000 000 переглядів. Сайт має зручну навігацію, тематичні модулі новин та медіатворчості, розділ фототворчості, можливість коментувати будь які матеріали. На сайті здійснюється зворотній зв’язок та консультування учасників, працює служба розсилок та опитувальників. На окремій сторінці розміщуються посилання на всі випуски цифрових версій газет. Кожний медіаосвітній центр має власну стрічку новин, що дозволяє у хронологічному порядку побачити які значні події відбувалися в тому чи іншому класному колективі. Крім того, стрічки новин наочно свідчать про прогрес при написанні новинних повідомлень – як з дорослішанням юнкорів відбувається удосконалення якості тих медіатекстів, які вони створюють.
Кількісні показники за 2019 рік: газет – 54, новин – 265, публікацій у модулі «медіатворчість» – 80, радіопередач – 32, відеороликів – 187 (на каналі «Вісник Мрії»).
Медіаінформаційна грамотність, яка розглядається в моделі Шкільного Медіахолдингу як мета, дає змогу учням зрозуміти функції засобів масової інформації та інших постачальників інформації, дізнатися про те, чому журналістів називають «четвертою владою», чому важливо критично оцінювати зміст тих чи інших повідомлень, а також ухвалювати обґрунтовані рішення, будучи як користувачами, так і виробниками інформації та медіаконтенту.
Забезпечення прав дитини на захист від шкідливих інформаційних впливів в моделі шкільного медіахолдингу Запорізького НВК №19 розглядається як пріоритет. Завданням Шкільного Медіахолдингу є підготовка учнів до вимогливого ставлення до якості надання медійних послуг, а для цього здійснюється робота з ознайомлення їх з критеріями якості медіапродукції, з процедурами захисту своїх прав на якісне медійне обслуговування.
В основу моделі Шкільного Медіахолдингу «ВМ-НФ» Запорізького НВК №19 покладено підхід при виконанні ролевих практик, у межах якого медіакультура мислиться умова взаємодії суб’єктів інформаційного простору: медіавиробників-учнів, медіаспоживачів-учнів та модераторів їхньої взаємодії: дорослих – медіапедагогів та батьків.
Пріоритетними напрямами створення цілісної системи наскрізної медіаосвіти в структурі Шкільного Медіахолдингу Запорізького НВК №19 є використання та апробація навчальних програм інтегрованої освіти для різних вікових категорій учнів загальноосвітніх шкіл, інтеграції медіаосвітніх елементів у навчальні програми з різних предметів, факультативних медіаосвітніх програм, активізація позакласної і позашкільної роботи, фото-, відео – та анімаційних практик, інших форм учнівської творчості медіаосвітнього спрямування. В Запорізькому НВК №19 викладається факультативні курси «Основи медіаграмотності» для 8-х класів та «Медіакультура» для учнів 10 класу.
Важливі функції в структурі шкільного Медіахолдингу виконують вчителі-предметники, які вирішують завдання медіаосвіти на власних уроках (інтегрована медіаосвіта). Медіапедагоги школи-комплексу спираються на низку навчальних програм, які охоплюють різні рівні навчання в середній школі, посібники і підручники, в тому числі з інтегрованої медіаосвіти в курси історичних та суспільно-політичних дисциплін, електронні онлайн-підручники для школярів, використовують медіаосвітні комп’ютерні ігри, електронні ресурси для педагогів. (Додаток 2.)
Велике значення у структурі Шкільного Медіахолдингу приділяється підвищенню медіаграмотності вчителів. Запорізькому НВК №19 розробляються та апробуються оригінальні програми самоосвіти педагогічного колективу і окремих педагогів як форми поточного підвищення кваліфікації, реалізуються ініціативи короткотермінових навчальних курсів і тренінгів для інтенсивної медіаосвітньої підготовки педагогів підчас канікул.
Важливим елементом системи наскрізної медіаосвіти у структурі Шкільного Медіахолдингу Запорізького НВК №19 є організація за участю медіавиробників різних форм позашкільної освіти, включаючи батьківську педагогіку, дитячі та молодіжні фестивалі, конкурси, проекти місцевого і всеукраїнського рівня для сприяння розвиткові медіакультури і підтримки медіаосвітнього процесу школи-комплексу. Учні Запорізького НВК №19 беруть активну участь та перемагають у міських, обласних, національних і міжнародних медіа-конкурсах та фестивалях. (Додаток 7)
Об’єктом експерименту є процес розвитку медіакультури учасників навчально-виховного процесу Запорізького НВК №19, включаючи учнів, їхніх батьків і вчителів. При цьому, предметом експерименту є зміст і психолого-педагогічні технології організації системи наскрізної масової медіаосвіти у структурі Шкільного Медіахолдингу.
Наукова новизна дослідно-експериментальної роботи Запорізького НВК №19 полягає у створенні психолого-педагогічних засад новітньої системи наскрізної масової медіаосвіти у структурі Шкільного Медіахолдингу, що відповідає викликам сучасного суспільства, завданням модернізації освіти в Україні; розробленні інноваційної технології інтенсивного впровадження наскрізної масової медіаосвіти, яка базується на авторській моделі Медіаосвітнього холдингу; формуванні загальношкільного медіаосвітнього руху у відповідності до Статуту Шкільного Медіахолдингу Запорізького НВК №19 (Додаток 1); підготовці авторських розробок, уроків, методичних рекомендацій розвитку форм громадської участі і розширеної медіатворчості учнів як ресурсів формування активної громадської позиції та підтримки сталості медіаосвітнього процесу.
Практична значущість експериментальної роботи Запорізького НВК №19 в рамках Всеукраїнського експерименту проявляється у перевірці результативності і у визначені умов ефективного застосування моделі наскрізної медіаосвіти в структурі Шкільного Медіахолдингу Запорізького НВК №19.
Зокрема, ми вивчали кількісні показники медіапрактик учнів 8-9 класів Запорізького НВК №19 за уподобаннями (кількість опитуваних респондентів – 75). В цьому дослідженні учні нумерували медіапрактики від найбільш улюблених до найменш улюблених. За результатами цього опитування було виділено три групи медіапрактик:
1 група – найбільш популярні: телефони, фільми, соціальні мережі, серіали, музика. 2 група – менш популярні: комп’ютерні ігри, читання книг, відвідування кінотеатрів. 3 група – непопулярні: газети, журнали, радіо, веб-сайти.
Також ми дослідили, скільки часу учні 8-9 класів Запорізького НВК №19 проводять в інтернеті на добу (опитуваних – 84 особи). За результатами цього дослідження протягом року у контрольній групі зменшилась кількість учнів, які знаходяться в інтернеті 1-3 години на добу (30-21), зменшилась кількість учнів, які знаходяться в інтернеті від 4 до 6 годин (44-33), але збільшилась кількість учнів, які знаходяться у всесвітній мережі Інтернет більше 6 годин (10-30).
Перевірялось також відношення школярів до достовірності мас-медійних повідомлень, а саме довіра та схильність до перевірки (кількість опитуваних – 84 особи). Протягом року завдяки роботі в структурі Шкільного медіахолдингу змінились в бік покращення медіакомпетенції, пов’язані з довірою до достовірності мас-медійних повідомлень та зі схильністю перевіряти інформацію. Зменшились показники «не замислююсь» (22-12), «довіряю, не перевіряю» (9-6), «іноді довіряю, не перевіряю» (24-21), збільшились показники «іноді довіряю, перевіряю» (20-30), «не довіряю, не перевіряю» (5-6), «не довіряю, перевіряю» (4-9).
За минулий рік також змінились показники щодо актуальності постановки запитань, які покращують розуміння мас-медійних повідомлень з точки зору можливостей їхнього декодування (75 опитуваних).
Збільшилась кількість учнів які при розгляді мас-медійних повідомлень частіше задаються питаннями:
Хто створив це повідомлення і чому він його надсилає? 2018-2019 навчальний рік: висока актуальність – 28, середня – 16, низька – 29; 2019-2020 навчальний рік: висока актуальність – 36, середня – 15, низька – 24.
Які методи використовуються, щоб привернути мою увагу? 2018-2019 навчальний рік: висока актуальність – 14, середня – 25, низька – 36; 2019-2020 навчальний рік: висока актуальність – 21, середня – 24, низька – 30.
Які способи життя, цінності і точки зору представлені в повідомленні? 2018-2019 навчальний рік: висока актуальність – 19, середня – 18, низька – 38; 2019-2020 навчальний рік: висока актуальність – 27, середня – 15, низька – 33.
Як різні люди розуміють це повідомлення? 2018-2019 навчальний рік: висока актуальність – 25, середня – 19, низька – 31; 2019-2020 навчальний рік: висока актуальність – 36, середня – 16, низька – 27.
Які питання не освітленні у цьому повідомленні? 2018-2019 навчальний рік: висока актуальність – 34, середня актуальність – 10, низька актуальність – 31; 2019-2020 навчальний рік: висока актуальність – 45, середня актуальність – 6, низька актуальність – 24.
Важливим дослідженням стало вивчення прогресу учнівських знань, умінь, навичок, компетенцій в структурі Шкільного Медіахолдингу Запорізького НВК №19. Учасники проектних ліній відповідали на запитання: «Чому Ви навчилися, виконуючи ті чи інші завдання та працюючи в структурі Шкільного медіахолдингу?» (75 опитуваних). Респондентам було запропоновано певна кількість груп можливих відповідей. Наприклад, стосовно розвитку критичного мислення відмічається помітний прогрес при виборі наступних відповідей: Оцінювати об’єктивність медіатекстів (33 стверджувальні відповіді у порівнянні з 20 відповідями у минулому році), бачити маніпуляції в медіа (27 стверджувальних відповідей у порівнянні з 20 відповідями у минулому році), аналізувати авторський задум (39 стверджувальних відповідей у порівнянні з 22 відповідями у минулому році), бачити відмінності між матеріальною та віртуальною реальністю (45 стверджувальних відповідей у порівнянні з 30 відповідями у минулому році), розуміти цілі публікаторів (48 стверджувальних відповідей у порівнянні з 32 відповідями у минулому році).
Стосовно технологічних вмінь навичок та компетенцій було виявлено значний прогрес у порівнянні з аналогічним опитуванням цієї контрольної групи у минулому році:
| Відповіді | Кількість відповідей – «так», 2018-2019 навчальний рік |
Кількість відповідей – «так», 2019-2020 навчальний рік |
| Писати новини за принципом перевернутої піраміди | 16 | 27 |
| Здійснювати пошук затребуваної інформації | 30 | 37 |
| Публікувати матеріали в Інтернеті | 49 | 63 |
| Відстежувати оновлення на порталі шкільної преси | 27 | 51 |
| Створювати унікальний дизайн газети | 43 | 54 |
| Виконувати редакційні завдання своєчасно |
31 | 39 |
| Записувати і монтувати відео | 33 | 51 |
| Працювати в команді | 48 | 63 |
| Планувати свої дії | 37 | 51 |
| Здійснювати зворотній зв'язок, коментувати публікації |
41 | 48 |
| Створювати контент за допомогою нових технологій | 29 | 48 |
| Фотографувати події | 49 | 60 |
| Складати сценарій майбутніх роликів | 29 | 48 |
| Обробляти фотографії | 42 | 51 |
| Створювати радіопередачі | 16 | 40 |
| Готувати питання до інтерв’ю | 33 | 50 |
| Поважати авторське право | 42 | 50 |
| Підтримувати ініціативи друзів | 47 | 53 |
| Працювати з текстами, добиватися лаконічності, зрозумілості тощо | 39 | 47 |
| Конвертувати, форматувати файли | 16 | 21 |
| Розподіляти час для медіапрактик | 24 | 27 |
Висновки. Статистичні дані за результатами соціологічних досліджень, проведені співбесіди з учасниками медіаосвітнього процесу та спостереження, відстеження індикаторів ефективності роботи підрозділів (медіаосвітніх центрів) Шкільного Медіахолдингу «ВМ-НФ» в рамках дослідно-експериментальної частини діяльності колективу Запорізького НВК №19, як базової школи Всеукраїнського експерименту зі стандартизації наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику, свідчать про наявні переваги при задіянні структури Шкільного Медіахолдингу як моделі масової медіаосвіти, яка здатна вирішувати завдання формування медіа-інформаційної грамотності школярів вже тепер, не чикаючи довгострокового впровадження інтегрованої медіаосвіти та не менш довгострокового впровадження спеціальних медіаосвітніх курсів, розробка програм та підготовка кадрів для яких затягується на роки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Наказ МОН № 1199 від 18.08.2017 Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Стандартизація наскрізної соціально-психологічної моделі масового впровадження медіаосвіти у вітчизняну педагогічну практику» на базі навчальних закладів України.
2. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник. / В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. – Київ: Центр вільної преси, 2012. – 344 с.
Посилання на Додатки до Опису педагогічного досвіду:
Додаток 1.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_1-statut_shkilnogo_mediakholdingu_vm-nf.pdf
Додаток 2.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_2-integrovana_mediaosvita.pdf
Додаток 3.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_3-obladnannja.pdf
Додаток 4.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_4-kriteriji_ocinjuvannja_videokontentu-elk.pdf
Додаток 5.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_5-konspekt_dopovidi_na_mizhnarodnu_konfere.pdf
Додаток 6.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_6-zdorovi_shkoli.pdf
Додаток 7.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_7-dosjagnennja_u_konkursakh_2018-2019_n.r..pdf
Додаток 8.
http://zps19.at.ua/exhibition/dodatok_8-mediaosvitnij_centr-kristal.pdf
The following paper discusses an innovative model of mass media education in Zaporozhian school #19. The School Media Holding Model provides for integrated activities of all the parties concerned in the structure of autonomous media educational centers for 5-11 classes. The paper may be useful for teachers, organizers, headmasters, who are planning to create appropriate conditions for the formation of media and information literacy for students.
Keywords: media education, media literacy, school media holdings, critical thinking, school media, education innovations, media literacy, educational space, information, communication, school newspapers, editorial boards, media competencies.
Партнери конференції
Міністерство освіти і науки Ук
раїни головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.
«
Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України.
Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації. З 2015 року в Україні IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.
Титульне фото: https://ru.freepik.com/free-photos-vectors/school. School вектор создан(а) macrovector - ru.freepik.com
