ЯК «ПРАЦЮЄ» ІНФОГРАФІКА В ПІДРУЧНИКУ СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА – досвід Білорусі

Академія української преси 24 лютого мала провести другий із серії онлайн-міст з міжнародними експертками з медіа грамотності, але…

Сьогодні  ми публікуємо матеріал «Як “працуюць” інфаграфікі ў падручніку грамадазнаўства». Авторка – Альона Палейка, методистка відділу методичного забезпечення історичної соціальної та соціокультурної освіти Національного інституту освіти (до 2022) , авторка навчально-методичного комплексу з громадянської освіти, посібника для вчителів «Медіатексти у викладанні історії та громадянської освіти» та дистанційних курсів з медіаграмотності та корисні ресурси від білоруських колег, якими вони ділилися під час серії Міжнародних кемпів з медіаграмотності, які організував FOJO.

Кожен параграф нових підручників суспільствознавства починається зі вступної інфографіки, яка наочно представляє зміст теми та виконує інші функції.

Як працює інфографіка?

Інфографіка – це не просто графічне представлення інформації, а конкретний медіатекст:

  • використовується там, де об’ємну і складну інформацію потрібно подати компактно і чітко;
  • обов’язковий, де потрібно показати алгоритм чогось, співвідношення об’єктів і фактів у часі та просторі, продемонструвати тенденцію, показати, як це виглядає.

Ефективність інфографіки залежить від того, як візуально структурована інформація, створені зображення, щоб донести те повідомлення, яке ви хочете донести до аудиторії. Навіть розміщення та групування елементів на сторінці впливає на те, як читачі сприймають інфографіку. Виділення зв’язків за допомогою основних елементів дизайну – меж, ліній і форм – допомагає краще зрозуміти структуру та зміст інфографіки. Різні шрифти створюють чітку ієрархію тексту – для основного заголовку, для заголовків розділів і для основного тексту. Сприйняття кольору сильно впливає на сприйняття інформації, за допомогою якої можна привернути увагу до найважливішої інформації, а другорядну, допоміжну інформацію відсунути на другий план. Один контрастний колір привертає увагу читачів. Візуальні елементи роблять інформацію цікавою та незабутньою. У найкращих прикладах інфографіки ми бачимо ідеальний баланс між текстом і графікою.

Залежно від змісту, який візуалізується, розрізняють такі види інфографіки: статистичну (діаграми), інформаційну (текстовий опис), хронологічну (хронометраж, шкала часу), процедурну (розподіл етапів, послідовність дій), географічну (організація простору), порівняльну (розміщення пари, зіставлення), ієрархічну(вертикальна структура), список (список), підсумкову (резюме, зведення).

Навіщо інфографіка суспільствознавцям?

Соціологія вивчає не минуле як історію, а сучасне, інформаційне суспільство. Тому, якщо викладання історії можна порівняти з читанням хронік та книжкових томів, то викладання суспільствознавства – це читання та створення інфографіки.

Джерелами побудови змісту соціальної освіти є педагогічно адаптовані знання, відібрані з таких гуманітарних і соціальних наук, як антропологія, культурологія, право, політологія, психологія, педагогіка, релігія, соціологія, соціальна екологія, етика, естетика, філософія, футурологія. та ін. Інфографіка, яка носить інтегративний характер, якнайкраще відповідає цілям гармонійного поєднання та упорядкування блоків інформації з різних галузей, що вже помітно на обкладинці підручника.

Соціологів цікавлять не окремі події суспільного життя, а їхні властивості та стани, соціальні явища, їхні зв’язки та процеси. Тому основною одиницею суспільствознавчого знання є не факт, як в історії, а поняття. За допомогою інфографіки можна ефективно працювати з поняттями та процесами, оскільки вона виділяє ключові поняття з підручника та відображає зв’язки між ними, явищами та процесами.

Особливістю інфографіки в підручнику з суспільствознавства є те, що вона пропонує ключове питання для обговорення в класі на певну тему. Ключові запитання – відкриті запитання, відповіді на які можуть мати альтернативу, створювати умови для висвітлення учнями своїх версій та ідей, стимулювати їх пізнавальну активність та розвивати критичне мислення. Під час відповіді учень не лише оцінює інформацію, а й висловлює свою позицію, ставлення до предмета діалогу, рівень засвоєння матеріалу чи ситуації. Ключове запитання має декілька функцій: стимулювання інтересу до теми та мислення, привернення уваги та створення ситуаціївиклику, прискорення засвоєння навчального матеріалу та орієнтир у русі до мети уроку.

Сьогодні ми розглянемо методичні аспекти та приклади роботи з інфографікою з підручника з суспільствознавства. Інфографіку можна ефективно використовувати в навчанні як:

  • засіб мотивації до вивчення теми та рефлексії над її результатами;
  • засіб актуалізації наявних знань учнів з теми;
  • основа завдань на переклад інформації з однієї знакової системи в іншу (наприклад, написати розповідь, написати короткий текст певного стилю, скласти схему, заповнити таблицю);
  • засіб вирішення навчально-пізнавальних завдань та аналізу конкретних ситуацій (інструкції чи алгоритм дій);
  • засіб організації ігрової діяльності на уроці;
  • проблемне поле для обговорення та роботи із завданнями рубрики «Обмірковуємо та дискутуємо».

Пропонуємо варіанти використання інфографіки з підручників з суспільствознавства для 9 та 10 класів (за редакцією Данилова А.М.).

Інфографіка як засіб мотивації до вивчення теми та рефлексії над її результатами

Тема: Самопізнання (9 клас)

Коментар:

Мотивувати дев’ятикласників до самопізнання та самоаналізу можна за допомогою візуалізації інформації за Я-концепцією К. Роджерса та формулою самооцінки В. Джеймса. Важлива роль у мотивації студентів належить питанням, що містяться в інфографіці (питання про два провідні компоненти «Я-реальне» та «Я-ідеальне»). При цьому відбувається засвоєння основних понять і закріплення окремих позицій, які вивчаються.

Тема: Філософія (10 клас)

Коментар: Мотивувати учнів до вивчення окремих тем предмету важко. Наприклад, філософія як явище духовної культури суспільства досить часто не викликає у старшокласників жодного інтересу. Вступна інфографіка до розділу «Філософія» вирішує проблему низької мотивації засобами гумору (через привабливі фігури філософів, образ річки – потік ідей). Стимулюють пізнавальний інтерес учнів також запропоновані в матеріалі параграфа «вікові питання».

Інфографіка як засіб актуалізації наявних знань учнів з теми

Тема: Соціальна комунікація (10 клас).

Коментар: Інфографіку до розділу «Соціальна комунікація» можна з успіхом використовувати для актуалізації наявних знань про ЗМІ (матеріал 9 класу, тема «Медіакультура сучасного суспільства»). Також ця інфографіка є інструкцією виконати завдання з параграфа (аналіз поточних новин).

Учні звертаються до інфографіки, щоб відповісти на запитання цього завдання. Часто заголовки одних і тих самих новин на різних каналах можуть суперечити один одному. Від чого це залежить? Подивіться на інфографіку: від того, хто є відправником повідомлення, яка його цільова аудиторія, який канал використовується.

Інфографіка як основа присвоєння-перекладу інформації з однієї знакової системи в іншу.

Тема: Сімейні відносини (9 клас)

Інфографіка як інструмент для вирішення навчально-пізнавальних завдань та аналізу конкретних ситуацій (інструкції чи алгоритм дій)

Тема: Розв’язання міжособистісних конфліктів (9 клас)

Коментар: Інфографіка може бути ефективним інструментом для вивчення нового матеріалу під час розв’язування навчально-пізнавальних завдань з підручника. За допомогою вступної інфографіки та тексту параграфа учні можуть самостійно пояснити, як і чому кожна стратегія поведінки в конфлікті співвідноситься з перемогою чи поразкою сторін. Інфографіка, яка базується на схемі моделей поведінки в конфлікті Томаса-Кілмана, дозволяє добре опрацювати цей досить складний для учнів матеріал.

Інфографіка як засіб організації ігрової діяльності на уроці

Тема: Конкуренція та її роль в економіці (10 клас)

Коментар: Інфографіку можна використовувати для організації ігрової діяльності на уроці. Наприклад, вчитель може самостійно написати правила економічної гри на основі інформації про настільну гру «Монополія» або може запропонувати учням зробити це як домашнє завдання чи мініпроєкт.

У процесі створення мініпроєкту, а потім гри в класі відбувається закріплення основних понять (монополія, конкуренція, олігополія, маркетинг, менеджмент, реклама), характеристик ринку популярних білоруських брендів (див. фішки для гри), обговорення маркетингової діяльності та ефективності управління.

Інфографіка як проблемне поле для обговорення та для роботи із завданнями рубрики «Обмірковуємо та дискутуємо».

Використання інфографіки як проблемної зони для обговорення також має великий потенціал. По-перше: інфографіка пропонує ключове питання для обговорення. По-друге: інфографіка містить контент, який можна використовувати як основу для тез для презентації або аргументації. По-третє: інфографіка певним чином окреслює межі дискусії, не дозволяючи учасникам занадто відійти від предмета обговорення.

Тема: Політичні партії та громадські об’єднання (10 клас).

Коментар: Багатопартійність характеризується наявністю в країні кількох політичних партій, що змагаються за владу. Багатопартійні системи також можуть бути різними. Багатопартійні системи необхідно відрізняти від багатопартійності. Наявність багатьох політичних партій не означає, що вони мають певну систему взаємин у боротьбі за владу та вплив у суспільстві.

Для обґрунтування цих положень доцільно пошукати інформацію про політичні партії Білорусі.

 Тема: Масова, елітарна, народна культура (9 клас).

Коментар: Дискусія про культуру буде більш плідною, якщо учні зможуть порівняти масову, елітарну та народну культуру (виділити спільне та відмінне), вказати приклади основних характеристик культур.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.