Як побудувати урок з медіаосвітнім змістом за допомогою цифрових інструментів?

Як побудувати урок з медіаосвітнім змістом за допомогою цифрових інструментів?

Світлана Кудрявцева, начальниця методичного центру НІО (Національний інститут освіти).

Одним із медіатрендів останніх років є цифрове навчання. Це не означає, що навчання відбувається на вашому мобільному телефоні, це означає “забезпечення можливостей навчання у тому місці, де знаходиться людина”. Це “спосіб навчання”, а не “тип навчання”. З плином часу процес навчання не може лишатися незмінним. Змінюється наше життя, технології, з’являються різноманітні електронні пристрої, які цікаві нашим учнями –  це потрібно враховувати при виборі методик навчання. Замість слова “учень” ми поступово почали використовувати слово “наученець”. У цьому теж є глибокий сенс: учня ми навчаємо, а наученець – це людина, яка здатна навчатися самостійно. Сучасні технології можуть допомогти зробити процес отримання знань більш ефективним. Нові методики, засновані на використанні цифрових ресурсів та інструментів, уже застосовуються в Естонії і Латвії.

У столітті Інтернету, мобільних телефонів та інших гаджетів завдання вчителя – дати учням інструменти, які допоможуть їм налагодити самостійне навчання. Ці пристрої повинні бути зрозумілими і цікавими для дітей. До них належать електронна пошта, Інтернет, соціальні мережі. На даний момент існує велика кількість різноманітних освітніх інтернет-ресурсів, за допомогою яких можна не лише відправляти домашні завдання, а й виконувати їх, контактуючи при цьому з учителем, читати лекції, вести облік і контроль виконаних робіт, спілкуватися з батьками. Сучасні технології увірвалися у наше повсякденне життя, тому вони повинні використовуватися і в навчанні.

Технології дозволяють отримувати миттєвий зворотній зв’язок. Так, сучасні технології дозволяють учням стати більш активними учасниками освітнього процесу, а педагогам – створювати нові методи, моделі навчання і виховання. Наприклад, процес навчання стає більш динамічним з використанням цифрових навчальних матеріалів, якщо учень може скористатися посиланнями на відповідні ресурси, або знайти відповіді на питання, формувати свою позицію, а потім відстоювати її.

Технології допоможуть педагогу автоматизувати або спростити виконання ряду необхідних обов’язків, економити час. Сучасні технологічні засоби спрощують систематизацію та підбір індивідуальних завдань для учнів, допомагають відстежити активність їх участі в обговоренні та ін. Можливість сучасних технологічних засобів візуалізувати складний для сприйняття і розуміння навчальний матеріал скорочує витрати сил і часу педагога на пояснення.

Технології забезпечують миттєвий доступ до потрібної інформації і виховують важливі навички роботи з джерелами. Цінність навчального процесу підвищується, якщо інформація в навчальних посібниках може швидко оновлюватися і доповнюватися, в тому числі силами самих учнів. Сучасні технології розширюють можливості комунікації і створюють більш продуктивне середовище навчання. Учні, об’єднуючись в групи у мережі Інтернет, можуть обмінюватися інформацією, працювати разом над груповими проектами і взаємодіяти з педагогом.

Так, безкоштовний ресурс GoogleДиск дозволяє ефективно використовувати можливості спільної роботи над завданнями, мережевої взаємодії, самоорганізації та інших системних ефектів. Робота учнів у групі дозволяє заповнити розрив між класичною і цифровою культурою за рахунок того, що бібліотеки, музеї надають вихідні матеріали онлайн (тексти, ілюстрації, музичні записи) для подальшого використання їх дітьми у створенні ігор, мультфільмів і цифрових історій.

Уміння використовувати технології – це найважливіший життєвий досвід і показник цифрової грамотності. Володіння цифровою грамотністю – це більше, ніж наявність певних технологічних навичок. Сьогодні, це більш глибоке розуміння цифрового середовища, яке забезпечує інтуїтивну адаптацію учня до нового контексту і спільне створення контенту з однокласниками. Створення презентацій, навчання пошуку надійних і достовірних джерел в Інтернеті, підтримка належного онлайн-етикету і т д. – це практичні навички, які учні можуть отримати в освітньому процесі. Ці вміння знадобляться їм протягом усього життя.

Цифрові інструменти допомагають педагогу реалізувати нові моделі організації освітнього процесу, наприклад, модель “перевернутий клас”, за допомогою якої вчитель спочатку надає учням можливість самостійно вивчити новий матеріал вдома, а потім на уроці організовує практичне закріплення цього матеріалу.

Використання цифрових інструментів вчителями у системі середньої освіти (в тому числі при підготовці і проведенні уроку медіаосвітнього змісту) можна представити таким чином:

Етап Опис етапу Інструменти
Підготовка до занять
  • планування навчальних занять
  • пошук навчальних та дидактичних матеріалів
  • підготовка навчальних матеріалів
  • збереження навчальних, дидактичних матеріалів;
  • поширення навчальних матеріалів
  • MindMeister, MindMap, FreeMind, Xmind, Mindomo, 
  • Пошукові системи (Google.com, Yandex.ru), електронні енциклопедії (Вікіпедія), сервіси закладок
  • GoogleДиск, GoogleСайт, OneDrive, Kahoot!, LearningApps, VideoNot.es, EdPuzzle
  • GoogleДиск, DropBox, OneDrive
  • GoogleДокументи, Slideshare, YouTube, Edmodo
Навчання
  • проведення навчальних занять і позакласна діяльність
  • організація спільної роботи учнів
  • позакласна робота учнів
  • інформаційне забезпечення освітнього процесу
  • відеоматеріали, презентації, відеоконференції
  • соціальні мережі (Facebook, Instagram, ВКонтакте та ін.)
  • GoogleДиск, OneDrive, геоінформаційні сервіси (GoogleКарти, Tour Builder, MyHistro, StoryMapJS, Histоrypin)
  • блогосервіси (Blogger, WordPress, Tumblr), соціальні мережі
  • планування заходів за допомогою групового календаря Google Сalendar, комунцікація через Google Hangouts, Skype, Viber та аналогічні сервіси
Оцінка і контроль знань
  • підготовка і проведення контрольних заходів
  • сервіси тестування
  • організація прийому та перевірки робіт
  • Google Сalendar, блоги, інструменти спільної роботи
  • QuizMaker, Kahoot!, LearningApps
  • Програми для виявлення плагіату, напрыклад, Advego Plagiatus

Приклади організації роботи учнів з цифровими інструментами на уроках історії Білорусі

Приклади пошукової роботи учнів в Інтернеті

Завдання на пошук інформації в додаткових джерелах інформації

Щоб відповісти на питання «Визначте, який міфологічний персонаж представлений кожною скульптурою» (під час вивчення теми «Релігійні уявлення і духовна культура») учні повинні прочитати підпис до ілюстрацій, і здійснити пошук за допомогою Пошукових систем (Google, Yandex) за ключовими словами – Жевжик, Лиходій, Стодольники, скульптури А. Шыпіцы і т.д. 

Під час пошуку може вийти такий варіант (перше посилання веде на сайт «Міфологія Білорусі» (http://mythology.by/)

Дослідницька робота – статті в форматі Вікіпедії

Учні можуть самі писати статті в форматі Вікіпедії, а не тільки знаходити необхідну їм інформацію на цьому ресурсі. Запропонуйте учням написати статтю в форматі Вікіпедії.

Розділіть клас на робочі групи. Перша – група експертних консультантів – учні, які будуть шукати і підбирати інформацію для підготовки матеріалу. Їхнє завдання – робота з першоджерелами. Вони повинні знайти джерела, на які спираються авторитетні автори, також представники консультантів можуть направляти другу групу, яка працює з фактами і додатковими даними. Друга група – учні, які будуть писати текст статті. Їхнє завдання – ознайомитися з інформацією, отриманою першою групою, скласти план статті та приступити до роботи. Якщо під час підготовки виникнуть питання, представники другої групи можуть звернутися за консультацією до фахівців першої групи. У третю групу входять відповідальні читачі чи редактори. Їх завдання – уважно прочитати статтю, знайти і виправити фактичні, стилістичні, граматичні, орфографічні та пунктуаційні помилки. Представники третьої групи повинні також проаналізувати повноту і чіткість викладеного матеріалу.

Допомагайте учням під час роботи з інформацією розвивати критичне мислення. Це необхідно для того, щоб вони розуміли, наскільки точні ті відомості, з якими вони мають справу, чи можна довіряти використаним джерелам. Так, наприклад, під час ознайомлення учнів на уроках історії з життям і діяльністю представників науки, культури Білорусі слід запропонувати роботу зі статтями Вікіпедії або іншими енциклопедичними та довідковими джерелами. Крім вивчення біографічних відомостей слід пропонувати учням роботу відповідно до алгоритму «Порядок роботи».

Робота над статтею в форматі Вікіпедії сприяє формуванню інформаційної компетентності, яка передбачає медіаграмотність – здатність розрізняти фейкові новини і реальні, а також не керуватися тільки першим враженням від прочитаного або почутого, а перевіряти дані, отримані з різних джерел.

Щоб навчити школярів прийомам роботи з медіаповідомленнями, сформувати у них вміння аналізувати інформацію, учитель може запропонувати учням знайти повідомлення про ті чи інші історичні події в різних джерелах.

Учні повинні вміти озвучувати і характеризувати різні точки зору, яких дотримуються представники різних медіа. При цьому завдання вчителя – дати інструмент, щоб кожен з учнів зміг сам проаналізувати свої тексти і зробити висновки. Потрібно, щоб учні зрозуміли, що єдине джерело інформації не завжди правдиве. Буває, що медіа брешуть, а буває, що по-різному інтерпретують одні й ті ж події.

Робота зі зображенням пам’ятника (вправа «Пам’ятник як новина»)

  1. Мозковий штурм. Учитель показує фото нового пам’ятника і пропонує учасникам дати йому свою назву, особливо цікаво, коли учасники бачать його вперше і нічого про нього не знають. Усі ідеї записуються на дошці.
  2. Робота в парах. Обмін думками щодо питань.

Кому присвячений цей пам’ятник? Про що нам розповідають деталі: символи, одяг?

Яку історію розповідає пам’ятник?

Хто і про яку історію тут нагадує?

Які цінності уособлює пам’ятник? Чи співпадають вони з вашими цінностями?

Яку функцію виконує пам’ятник в суспільному просторі?

Або дозволили б ви встановити цей пам’ятник, якби були мером міста? Чому?

  1. Коротка інформація вчителя про пам’ятник (назва пам’ятника, де і коли він встановлений, автор, ініціатор меморіалізації і т д.). Учні звертаються до результатів мозкового штурму і роботи в парах, відповідають на запитання вчителя: «Як ви вважаєте, чи будуть відрізнятися повідомлення про встановлення пам’ятника в різних медіа? Чому ви так вважаєте? »
  2. Групова робота з заголовками публікацій про відкриття цього пам’ятника. Кожна група отримує однакові набори вирізок заголовків і назв видань, у яких матеріали були опубліковані, або добірки заголовків з інтернету і список інтернет-ресурсів. Учасники співвідносять заголовок і видання, де вийшла публікація, і пояснюють, чому вони так вважають. Результати роботи групи оформляються на окремому аркуші як колаж. 
  3. Обговорення результатів групової роботи. Учасники порівнюють колажі, виділяють збіги і відмінності, вислуховують коментарі один одного. Учитель роздає групам пакети скріншотів публікацій і проводити їх підсумкове обговорення.

Прийоми роботи з медіатекстом

Прийом Приклад завдання
Порівняння двох кадрів (двох фотографій, малюнків), де одна і та ж сцена подається з різних ракурсів. Порівняйте дві фотографії одного місця: міський пейзаж першої половини XIX ст. і міський пейзаж другої половини XIX ст.
Формування перебігу тієї чи іншої ситуації, що міститься в медіатексті. Подайте хроніку (до цього вчитель показує самий початок хроніки або фільму), порівняйте те, що ви запропонували у якості подальшого розвитку подій з оригіналом.
Підготовка 10-хвилинного випуску теле- / ​​радіоновин. Підготуйте сценарій (розгорнутий план) випуску новин про ювілейну дату з дня народження Наполеона Орди, Адама Міцкевича і т. д.
Складання програм передач для різного роду каналів з урахуванням часу виходу в ефір, аудиторії, конкурентної спроможності. Підготуйте розгорнутий сценарій проведення за участю експертів радіопередачі про архітектуру Білорусі початку XIX століття.
Порівняння декількох точок зору (наприклад, професійних журналістів, мистецтвознавців) щодо подій, які відображені в медіатексті і про сам медіатекст. Визначте, наскільки правомірно встановлено пам’ятник Паскевича в Гомелі (сюжет в новинах, інтерв’ю історика, опитування людей на вулиці біля пам’ятника).

Завдання “Підпишіть конверт з листівкою історичної персони”

Конверт, присвячений 225-річчю дня народження Я. Дамеля

Завдання

Завдання можна виконати, коли навученці знайомі з життям і діяльністю художника Яна Дамеля або знайомляться за допомогою додаткових джерел інформації: «Уявіть собі, що ви білоруський художник і живете в Мінську в 1821 р. Підпишіть конверт з листівкою Яну Дамелю. На яку адресу ви відправите лист? Чому на конверті поміщений малюнок кальварійського костелу в Мінську? Для виконання завдання використовуйте додаткові джерела інформації».

Учні повинні визначити, що з 1820 по 1822 р. Ян Дамель проживав в Сибіру в Тобольську: він був засланий туди російською владою через брехливе звинувачення. Художник у Сибіру розписував католицькі храми і малював красиві сибірські пейзажі (наприклад, «Захід сонця в Тобольську»). Там на творчість і веселий характер художника звернув увагу глава Сибіру – генерал-губернатор граф Михайло Сперанський, який сприяв поверненню Я. Дамеля до Мінська. А в 1831-1835 рр. Дамель здійснив подорож по Сибіру (від Іркутська до Кяхта). Після повернення в 1840 р. жив в Мінську аж до своєї смерті. Я. Дамель похований в крипті кальварійського костелу на кальварійському кладовищі в Мінську. Замість пам’ятника над його могилою встановлено картину «Моління Спасителя», яку художник вважав найкращим своїм твором.

Робота із сучасною афішею

Питання до афіші:

  • Які асоціації викликає у вас ця афіша? Чому?
  • Які кольори використані в афіші? Як ви думаєте, чому?
  • Як ви вважаєте, хто і яким чином показані на афіші? Чому?
  • Чи відповідає картинка змісту вистави?
  • Чому спектакль називається «Шляхціц Завальня, чи Білорусь у фантастичних оповіданнях»?
  • Як ви вважаєте, чому на афіші стоїть обмеження за віком 16+?
  • Чи можна відповісти на ці питання, не прочитавши твір і не подивившись спектакль? 

Афіша до вистави А. Ганум «Шляхціц Завальня, чи Білорусь у фантастичних оповіданнях» в Національному академічному театрі імені Янки Купали.

Організація проектної роботи учнів

Під час вивчення теми «Література і мистецтво в першій половині XIX ст.» у 8 класі вчитель може запропонувати проектну роботу «Адам Міцкевич на історичній карті». Учням необхідно буде скласти інтерактивну карту з позначеннями місць, де знаходяться пам’ятники на честь Адама Міцкевича. Зробити це можна за допомогою геоінформаційних сервісів (наприклад, GoogleКарти). До кожної мітки необхідно додати фото і короткі відомості про пам’ятник.

Подібного роду буде завдання по творчості Наполеона Орди: «Створіть карту «Поїздки Наполеона Орди», позначивши на ній місця, які художник показав на папері, доповнити карту малюнками Орди і образами сучасного вигляду цих місць. Під час цієї роботи доцільно використовувати геоінформаційні сервіси».

Можлива організація групового короткострокового проекту за твором Яна Борщевського «Шляхтич Завальна, чи Білорусь у фантастичних оповіданнях». Необхідно розділити клас на групи, кількість яких має бути кратною кількості оповідань в творі. Наприклад, чотири групи читають по три розповіді. За підсумками роботи може бути складений комікс (графічна новела), розроблена обкладинка до кожного коміксу. Комікс може бути намальований або створений за допомогою сервісів веб 2,0 – GoAnimate, Make Beliefs Comix, Pixton і ін.

Учням буде цікаво порівняти фотографії минулого століття з сучасними. Цю роботу можна провести за допомогою сервісу Historypin (https://www.historypin.org), де можна розмістити фото минулих часів: «Простежте зміни у зовнішньому вигляді палацу в Косово, костелу Святих Симона і Олени в Мінську, будівлі чоловічої гімназії в Гомелі».

Індивідуальне завдання на характеристику мистецтва Білорусії в першій половині XIX ст – підготувати віртуальний плакат або інфографіку «Мистецтво Білорусі в першій половині XIX ст.» можна виконати за допомогою інструментів – Infogr.am, Easel.ly, Piktochart.com, Thinglink, Smore.

Гекс «Умови розвитку освіти в 1860-х рр. – початку ХХ ст.» можна побудувати за допомогою генератора Гексу в ресурсі ClassTools.net:

  1. Палейка А. Урок «Помнік як навіна»: як медыя рэпрэзентуюць адную і тую падзею? // Настаўнік.info [Электронны рэсурс]. Рэжым доступу: http://www.nastaunik.info/node/16259. Дата доступу: 28.08.2019.
  2. Кудраўцава, С. А. Вывучэнне пытанняў культуры на ўроках гісторыі Беларусі ў 6 класе : дапам. для настаўнікаў устаноў агул. сярэд. Адукацыі з беларус. і рус. мовамі навучання / С. А. Кудраўцава. — Мінск : Выд. цэнтр БДУ, 2017.
  3. Кудраўцава, С. А. Вывучэнне пытанняў культуры на ўроках гісторыі Беларусі ў 7 класе : дапам. для настаўнікаў устаноў агул. сярэд. Адукацыі з беларус. і рус. мовамі навучання / С. А. Кудраўцава. — Мінск : Выд. цэнтр БДУ, 2018.
  4. Кудраўцава, С. А. Вывучэнне пытанняў культуры на ўроках гісторыі Беларусі ў 8 класе : дапам. для настаўнікаў устаноў агул. сярэд. Адукацыі з беларус. і рус. мовамі навучання / С. А. Кудраўцава. — Мінск : Выд. цэнтр БДУ, 2020.

Посилання на джерело>>>

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.