Використання потенціалу інтернет-ресурсів для створення позитивного іміджу закладу освіти

Автор статті: Тетяна Мотуз – доцент кафедри загальної, спеціальної педагогіки, реабілітації та інклюзивної освіти, Комунальний заклад вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради.

У статті обґрунтовано необхідність використання сучасних інтернет-ресурсів для створення позитивного іміджу закладу освіти. Розглянуто сайт закладу, сторінку у соціальній мережі, групу у соціальній мережі як найбільш перспективні ресурси для представництва та забезпечення інформаційної прозорості й відкритості закладу. Визначено основні кроки для керівника закладу щодо успішного представлення закладу в мережі та формування позитивного іміджу.

Ключові слова: імідж, імідж закладу освіти, конкурентоздатність, сайт, сторінка в соціальній мережі, група в соціальній мережі, Facebook.


Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями. Розвиток ринкових відносин у світі позначається і на системі освіти, зокрема вітчизняної. Так, все частіше про освіту говорять як про сферу послуг, а стосовно закладу освіти вживаються такі терміни як «затребуваність», «освітня послуга», «імідж закладу освіти», «імідж керівника». В основу закладено розуміння конкурентності, а відповідно і конкурентноздатності закладу освіти.

Проблеми формування громадської думки про конкретний заклад набувають все ширшого резонансу в сфері освіти, в засобах масової інформації, на рівні міжособистісного спілкування педагогічних працівників, учнів та їх батьків. Формування позитивного іміджу закладу освіти, його підтримка впливає не тільки на посилення конкурентоспроможності та перспективності закладу, але і загалом дозволяє свідчити про рівень розвитку освіти в регіоні та країні, що значною мірою позначається на іміджі вітчизняної освіти. Сьогодні заклади освіти вдаються до різних форм конкуренції, серед яких значна роль відводиться іміджу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми і на які спирається автор; виділення нерозв’язаних частин загальної проблеми, які розкриває ця стаття. Процес функціонування і розвитку закладу загальної середньої освіти зазвичай супроводжується формуванням його іміджу. Цифровізація й інформатизація суспільного життя актуалізує необхідність використання інформаційних і медіаресурсів задля створення позитивного іміджу освітнього закладу. Питання розвитку закладів освіти вивчалися Л. Карамушкою, В. Лазарєвим, О. Мармазою, М. Поташником, Є. Хриковим та ін.; імідж закладів освіти став предметом вивчення Б. Андрюшкіна, О. Веліканової, В. Григораша, Є. Зуєвої, Л. Карамушки, М. Фадєєвої, В. Шепеля та ін.

Умовою ефективного використання інфомедійних ресурсів задля формування позитивного іміджу закладу є медіаграмотність керівника закладу освіти. Теоретичні аспекти формування медіаграмотності педагогічних працівників розкривають у своїх дослідженнях Л. Найдьонова, Б. Потятиник, С. Іць, Г. Онкович та ін., до питань практичного аспекту формування медіаграмотності зверталися В. Мантуленко, М. Кузьміна, І. Доніна, А. Федорова та ін. Проте питання використання потенціалу інтернет-ресурсів як складника медіаграмотності керівника і необхідної умови створення позитивного іміджу закладу освіти не стало предметом спеціальних досліджень.

Постановка завдань дослідження. Завданнями нашого дослідження є аналіз потенціалу сучасних інтернет-ресурсів для створення позитивного іміджу закладу освіти, а також наведення прикладів використання керівниками та педагогічними працівниками закладів освіти сайтів, соціальних мереж для ефективного представництва закладу у мережі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Протягом останніх років проблема створення позитивного іміджу закладу освіти стала актуальною через низку причин, серед яких виділяємо: демографічну ситуацію, що посилює конкуренцію серед освітніх закладів однієї території; потребу у доступі освітнього закладу до нових ресурсів (фінансових, інформаційних, людських); потребу закладу освіти у професійних та кваліфікованих кадрах.

Поняттєве поле проблеми охоплює такі терміни, як «імідж» та «імідж закладу освіти». У великому тлумачному словнику сучасної української мови поняття імідж буквально трактується як рекламний представницький образ кого-небудь (чи чого-небудь), що створюється для населення [2, с. 492]. За визначенням Л. Присяжнюк, імідж у широкому розумінні – «це комплекс своєрідних рис і характеристик різного походження, які є засобом формування в аудиторії певного уявлення про будь-який предмет, інститут або особу» [3]. Метою формування іміджу є підвищення конкурентоспроможності освітнього закладу на ринку освітніх послуг.

Зважаючи на те, що у XXI столітті взаємодія між людьми у переважній більшості починається у віртуальному просторі – через професійні та непрофесійні контакти у соціальних мережах, блоги, сайти установ і закладів, там же в аудиторії і формується перше враження про заклад, про керівника та працівників як професіоналів, а також оцінка образу загалом. Тому представлення закладу освіти у мережі Інтернет сьогодні є невід’ємним складником позитивного іміджу.

Зі споживачів інформації користувачі перетворилися на авторів контенту (дописи у Facebook, відео на YouTube, власні блоги тощо), транслюючи наживо велику частину особистого та професійного життя. Спілкування з друзями, колегами, партнерами тепер відбувається у віртуальному просторі. Тому зараз важливою і потрібною є навичка медіаграмотності, тобто набору компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої участі в житті медійного суспільства [1].

Визначаючи ресурси, які допомагають створити позитивний імідж закладу освіти у мережі Інтернет, перш за все слід виділити сайт закладу, сторінки у соціальних мережах, групи у соціальних мережах та месенджерах тощо.

У контексті нашої проблеми варто взяти до уваги ст. 55 Закону України «Про освіту», якою урегульовані права та обов’язки батьків здобувачів освіти. Так, батьки здобувачів освіти мають право «завчасно отримувати інформацію про всі заплановані у закладі освіти та позапланові педагогічні, психологічні, медичні, соціологічні заходи, дослідження, обстеження, педагогічні експерименти та надавати згоду на участь у них дитини; отримувати інформацію про діяльність закладу освіти…» [4]. Тут важливо розуміти через які канали комунікації та які джерела керівники та педагогічні працівники будуть знайомити батьків з інформацією про все, що відбувається в закладі. Саме медіа та інтернет-ресурси ефективно використовувати для забезпечення реалізації права батьків здобувачів освіти на інформацію. Одночасно, використані ресурси допоможуть сформувати позитивний імідж закладу у мережі.

З чого ж починається формування образу установи, закладу в мережі Інтернет? По-перше, слід зазначити, що образ закладу сьогодні – це результати пошуку в Google. На першу особисту зустріч відвідувачі, потенційні здобувачі освітніх послуг чи партнери прийдуть з якимось вже сформованим портретом керівника та образом закладу. При цьому важливо, щоб керівник та члени колективу подбали про те, щоб це був вигідний для закладу образ, і привабливий для оточуючих. Пропонуємо декілька кроків зі створення позитивного іміджу в мережі.

Крок 1. Дайте оцінку вже сформованому іміджу закладу у мережі. Для цього можна просто ввести назву закладу та ПІБ керівника у пошукову систему і проаналізувати результати. Ваша позиція у пошуку, дописи про вас від колег, партнерів, ЗМІ, а також власні дописи створюють певне враження про заклад у громадськості. Варто звернути увагу також на профілі у соціальних мережах (сторінка закладу, особисті профілі керівництва та членів колективу).

Крок 2. Визначтесь з тим, у чому полягає професіоналізм вашого колективу. Створіть ваш «професійний бренд», тобто візитівку вашої професійної діяльності. Саме ця візитівка і буде окреслювати ваші професійні переваги.

Крок 3. Створюйте контент для соціальних мереж, враховуючи його користь для конкретної аудиторії. Ще одне правило формування контенту: наповнення Інтернет-ресурсів має бути систематичним, тобто періодичним і регулярним.

Крок 4. Перегляньте та оновіть сайт закладу. У Законі України «Про освіту» (2017 рік) визначено перелік інформації для закладів освіти, яка є обов’язковою для оприлюднення на сайтах або інших відкритих ресурсах. Так, кожен керівник закладу з-поміж іншої інформації та контенту, що формують позитивний імідж, має оприлюднити всі документи та відомості, що вимагає Закон. Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством [4].

Крок 5. Якщо у закладу не має сторінки у Facebook, то її варто створити, адже переважну більшість своїх здобувачів освітніх послуг, їх батьків, партнерів, колег можна знайти саме там. Серед переваг соціальних мереж варто виділити: доброзичливість аудиторії; наявність великої кількості сторінок «публічних персон»; можливість спілкування з людьми, з якими ви не знайомі в «реальному» світі; необов’язковість мати «професійні навики» ІТ.

Створюючи представництво закладу у соціальній мережі Facebook, керівнику необхідно чітко розрізняти три основні варіанти представлення: особистий профіль, сторінка, група. Особистий профіль зазвичай створюється для представництва конкретної людини (фізичної особи). Особливостями профілів у Facebook є можливість «заводити» друзів, необхідність вказувати реальне ім’я та неможливість використання профілю у комерційних цілях. Тобто, це можуть бути особисті сторінки керівництва закладу чи педагогічних працівників. Неможливість використання у комерційних цілях означає те, що рекламувати заклад, послуги, що надаються закладом, з особистого профілю Facebook не рекомендується. Для таких цілей створюються сторінки Facebook. Сторінка може бути особистим профілем закладу, проекту або публічної людини і створюється для маркетингу. Саме на сторінці керівник чи педагогічні працівники можуть анонсувати події, що відбудуться, залучати до участі у заходах батьків, партнерів, публікувати актуальні новини з життя закладу. Зауважимо, що у сторінки закладу чи публічної персони не має друзів, а є підписники, кількість яких необмежена. До особливостей сторінок Facebook відносимо: публічність, необмеженість у кількості підписників, наявність докладної статистики.

Наступний елемент, який може бути корисним для публічного представлення закладу у мережі – це групи в соцмережах. Розглянемо особливості груп на прикладі соцмережі Facebook. Так, група створюється для залучення аудиторії за певною тематикою або інтересами. Серед типів груп виділяють публічні, закриті (пости видно тільки учасникам спільноти), секретні (такі групи не помітні в пошуку, а учасники додаються адміністратором). Корисним і цікавим для педагогічного колективу є те, що при певних налаштуваннях, публікувати в групі може будь-який учасник, тобто не лише адміністратор може робити дописи, а й інші члени педагогічної, батьківської, учнівської спільнот.

Висновки та перспективи подальших досліджень у цьому напрямі. Отже, розглянувши і проаналізувавши інтернет-ресурси, які можна використати для ефективного представництва закладу освіти у мережі та створення позитивного іміджу, можна зробити такі висновки:

• сайт закладу освіти сьогодні є офіційним представництвом у мережі і забезпечує в першу чергу виконання норм законодавства щодо інформаційної прозорості і відкритості закладу;

• сучасним інструментом для забезпечення відкритості закладу, формування позитивного іміджу, а також комунікації з батьками, колегами, партнерами є сторінки у соціальних мережах;

• оновлення форм організаційної і методичної роботи з педагогічними працівниками, об’єднання їх за інтересами забезпечують групи у соціальних мережах. Групи є також цікавим інструментом для використання в учнівському самоврядуванні, позакласній роботі з учнівством.

Отже, вміння використовувати в роботі різноманітні інтернет-ресурси як один зі складників медіаграмотності керівника, сприяє не лише покращенню якості комунікації між учасниками освітнього процесу, а й сприяє формуванню позитивного іміджу закладу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Бути медіаграмотним: 10 необхідних компетентностей. – [Електронний ресурс]. URL: https://ms.detector.media/mediaosvita/post/18961/2017-05-24-buti-mediagramotnim-desyat-neobkhidnikh-kompetentnostei/

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови : [250 000 сл. та словосполучень з дод. та доп.] / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К., Ірпінь : Перун, 2009.736 с.

3. Присяжнюк Л. А., Томаш Кук Формування позитивного іміджу закладу загальної середньої освіти в контексті його інноваційного розвитку. Молодий вчений. 2019. № 5.2 (69.2), С. 19-25

4. Про освіту: Закон України від 5.09.2017 р. № 2145-VIII. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення 10.10.2018).

The need to use modern Internet resources to create a positive image of the educational institution is substantiated in the article. The site of the institution, a page on a social network and a group on a social network are considered as the most promising resources for representation and maintenance of information transparency and openness of an institution. The basic steps for the head of the institution for a successful presentation of the institution on the network and formation of a positive image are identified.

Keywords: image, image of an educational institution, site, page on a social network, group on a social network.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.