Використання медіаосвітніх вправ у проектній діяльності на уроках англійської мови в ЗПТО та ЗЗСО

Автори статті: Лариса Овсяннікова – спеціаліст вищої категорії Харківське музичне училище ім. Б. М. Лятошинського, Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія»

Олена Суховерхова – спеціаліст вищої категорії, аспірантка Кафедри «Педагогіка, методика та менеджмент освіти” Української інженерно-педагогічної академії, Харківська загальноосвітня школа №160

У статті автори роблять спробу показати доцільність використання медіаосвітніх вправ у проектній діяльності в закладах професійно-технічной освіти та закладах загальної середньої освіти. Наданий аналіз переліку навичок та компетенцій які набувають учні під час роботи з медіаосвітніми вправами. Формулюється висновок про необхідність побудови системи медіаосвітніх вправ, яка використовуватиметься в проектній діяльності на уроках англійської мови.

Ключові поняття: медіаосвіта, компетентність, медіаграмотність, критичне мислення, інтерактивні технології.


На сучасному етапі в Україні гостро постало питання медіаосвіти та медіаграмотності, тому що від якості отримуваної інформації залежить наше майбутнє, у тому числі й майбутнє нашої держави. Процес отримання інформації є невід’ємною складовою нашого життя. Зрозуміло, що без отримання й опрацювання інформації людина існувати не може, оскільки вже з ранніх етапів свого життя постійно змушена сприймати та аналізувати її.

У зв’язку з прийняттям Концепції впровадження медіаосвіти та медіаграмотності в Україні [2] та проведенням експериментальної роботи у навчальних закладах, дослідження є актуальним і перспективним. Включення у навчально-виховний поцес вправ з медіаграмотності дає змогу вчителю урізноманітнити види завдань на уроці іноземної мови, зробити урок життєвим та комунікативно спрямованим.

В умовах інформаційних технологій необхідно навчити дитину самостійно здобувати знання, орієнтуватися на використання здобутих знань у повсякденному житті. А інтерактивні та інноваційні методи навчання не лише підвищують ефективність оволодіння мовою, а й виховують особистість і готують її до реального життя.

Саме використовуючи принципи компетентнісно-орієнтованого підходу до навчання у поєднанні з інтерактивними технологіями та вправами, спрямованими на формування медіаграмотності учнів, викладач досягне високих результатів у своїй педагогічній майстерності. Застосування запропонованого комплексу вправ дозволяє досягти високого рівня знань учнів з іноземної мови, розвинути критичне мислення, набути мовних та життєвих компетенцій. Під час виконання проектів активізується креативна та творча діяльність учнівства, спрямована на отримання результатів самостійних досліджень з допомогою викладача. Насправді дослідницька та проектна діяльність проходить етапи від зародження ідеї до створення результату і ,відповідно, презентації продукту. Можемо виділити загальні методи дослідницької діяльності для розв’язання практично – орієнтованих завдань, які будуть використані під час роботи: спостереження, порівняння, абстрагування, моделювання, формалізація, синтез, аналіз, оцінювання тощо.Навчання з використанням медіаосвітніх вправ передбачає проходження учнями певних етапів у роботі: постановка проблеми, обговорення завдань, складання уявлення про шляхи вирішення, структурування результатів, тестування та допрацювання. Ці етапи є основою до проектного підходу у навчанні [1].

Використання медіаосвітніх вправ не тільки допомагає вчителям чітко визначитись з очікуваннями учнів, але також допомагає учнівству встановити чіткі очікування для себе. Мається на увазі, вони орієнтуються, що робитимуть надалі у майбутньому з отриманими навичками критичного мислення.Використання цих вправ має відношення до того майбутнього в якому житимуть та працюватимуть на учні. Школяри усвідомлюватимуть можливість застосовувати навчальну програму та розумітимуть чинники власного розвитку.

Крім того, постає питання інтегрованого підходу запровадження медіаосвіти у навчальний план. І тут не можна не згадати Сінді Шейбе та Фейз Рогоу, які зазначали: «Освіта з медіаграмотності не найкращий засіб для навчання будь-чого, й ми не рекомендуватимемо заміняти нею те, що вже добре працює. Але освіта з медіаграмотності може стати у пригоді досвідченим учителям, щоб вдихати нове життя у застарілі заняття. Це також може бути ефективним способом залучення учнів з різноманітними потребами в навчанні (диференційоване викладання) та таких учнів, які не виявляють цікавості у навчальному процесі. Й жодна інша річ так не розпалює пристрасть у вчителів як учні, що залучаються до того, що вони вчать» [3, 113].

Вибір типів медіа також є важливим питанням підготовки учителя до уроку. Від них залежить вид вправ, які можна застосувати та форма уроку. Сінді Шейбе та Фейз Рогоу пишуть:

«Готуючись до занять, спробуйте використати документи:

– сучасні та історичні;

– високо – і низько – технологічні;

– масові й альтернативні;

– комерційні й незалежні;

– професійні і любительські; а також

– такі, що представлятимуть різні медіа жанри (наприклад, документальний фільм і драма, теленовини, аналітика, доку-драма, реалітіпрограми; гіп-гоп, кантрі, фолк та класична музика) та медіа форми (наприклад, аудіо, текст та відео)» [3, 120].

Слід пам’ятати про необхідність фіксувати медіаосвітні цілі у поурочному плані учителя. Так, прописуються цілі з англійської мови і паралельно цілі роботи з медіатекстом. Це дає можливість учителю точніше визначити результат уроку та розширити практичні можливості навчання. Якщо у плані детально описано, яким чином використовуються технічні засоби навчання на уроці, то можна уникнути небажаних технічних проблем та передбачити загрози, які пов’язані з роботою в Інтернеті.

Медіаграмотність інтегрується до програми з англійської мови та інших гуманітарних дисциплін, суспільних наук і дисциплін, пов’язаних з охороною здоров’я, упродовж кількох останніх десятиліть, тому не дивно, що, коли йдеться саме про ці галузі, прикладів можна знайти багато. Сінді Шейбе та Фейз Рогоу надали приклади інтеграції медіаосвіти в уроки англійської мови та літератури [3, 184-188] та суспільні науки, математику, основи здоров’я, мистецтво, фізичне виховання та спорт.

За Сінді Шейбе та Фейз Рогоу: «Вправи з медіаграмотності можуть бути особливо ефективні для учнів із обмеженими знаннями англійської мови, бо вони надають можливість для інтеграції зображення в навчання» [3, 202].

Інтернет дає широкі можливості для пошуку та підбору готових планів уроків з медіаграмотності, відео – та аудіо – текстів, сайтів новин, блогів та влогів. Так австралійський сайт «Медіа Освіта» (Media Education) [4] надає безкоштовні підбірки новин та матеріалів на глобальні теми та вправи, але необхідна реєстрація. Медіаосвіта вивчається у США як окремий предмет та інтегрується у інші навчальні предмети. Так, університет Роуд Айленда має школу зв’язку та засобів масової інформації, а також сайт «Лабораторія медіаосвіти» (Media Education Lab), на якому у відкритому доступі є багато цікавої інформації та ідей для використання з історії та правил функціонування таких сучасних форм як влог та блог, розробка додатку для мобільних телефонів, серія відео про пропаганду у світі. [5] Національна освітня асоціація Вашингтону, округ Колумбія, пропонує корисні матеріали з країнознавства, охорони здоров’я та самої медіаграмотності [6]. Сайт «Діяльність щодо медіаосвіти» (Action 4 Media Education) подає корисні поради впровадження медіаосвіти та посилання на сторонні ресурси високої якості, різної якості та різноманітного спрямування. [7] Корисним може бути стаття «50 Activities to Promote Digital Media Literacy in Students» сайт TeachThought [8], який дає змогу учителям підібрати вправи для урізноманітнення та доповнення видів діяльності учнів на уроках гуманітарного циклу.

Також не можна не згадати сайт Академії української преси, на якому у розділі «Видання. Бібліотека масової комунікації та медіаграмотності» знаходяться електронні версії підручників та посібників, які можуть стати в нагоді вчителям різних предметів та класним керівникам. Так, В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк у виданні «Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник для студентів педагогічних коледжів» пропонують цікаву теоретичну базу та методику викладання медіаграмотності як окремого предмета; С. Чернявський розробив практичний посібник зі створення шкільної газети [10]; В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк, О. П. Мокрогуз у посібнику «Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) клас. Плани-конспекти уроків» розмістили готові плани-конспекти. [11] Проте всі вони мають бути адаптовані до використання на уроках іноземної мови.

Засоби медіаосвіти і медіаграмотності

РІВЕНЬ КОРИСТУВАЧА
застосування технічних засобів для відтворення аудіо – відео – контенту
застосування технічних засобів для пошуку інформації в Інтернеті чи на цифровому носії інформації
застосування технічних засобів для створення власного медійного контенту
«агентства медіа / media agencies» (аналіз системи функціонування, цілей, тощо джерел інформації, які створюють і розповсюджують медіатексти)
«категорії медіа / media categories» (аналіз типів медіатекстів – за видами, жанрами тощо)
«технології медіа / media technologies» (аналіз технологічного процесу створення медіатекстів)
РІВЕНЬ АНАЛІТИКА
«мова медіа / media languages» (аудіовізуальні засоби вираження, коди та знаки, стиль і т.п. медіатекстів)
Аналіз персонажів медіатекстів (аналіз характерів, мотивів поведінки, ідейних орієнтацій, дій персонажів тексту)
Герменевтичний аналіз (дослідження процесу інтерпретації культурних, історичних, гендерних чинників, що впливають на точку зору автора тексту)
Автобіографічний (особистісний) аналіз (зіставлення свого життєвого досвіду, подій особистісного життя, проявів свого характеру в різних ситуаціях із життєвим досвідом персонажів медіатексту)
Іконографічний аналіз (асоціативний аналіз зображення в медіатексті предметів, понять, символів, наприклад вода – символ чистоти, а вогонь – символ руйнування)
визначення джерела медіатекстів, їх політичні, соціальні, комерційні, культурні інтереси, їх контекст
Порівняння медіатекстів
Відокремлення фактів від особистої думки автора
Перевірка правдивості/неправдивості інформації у медіатексті
Обговорення фільмів / книжок
Екранізація як відображення режисерського світосприйняття, особливостей часу створення фільму
Екранізація як переосмислення першоджерела, як відправна точка у створенні іншої іншої художньої структури, але адекватної в загальній та емоційній налаштованості
Екранізація як відтворення художньої образності літературного слова засобами кіномистецтва та неминучі при цьому втрати авторського начала
Екранізація як аналіз авторської думки в першоджерелі, але в іншій формі її розвитку
Створення кіноафіш за допомогою колажів
Рольові ігри «Теленовини», «Репортаж»
Творчі завдання на відновлення усіх етапів розвитку сюжету
Добір прозових, поетичних, живописних, музичних творів, що асоціюється з тим чи іншим медіатекстом
Складання монологів (листи до редакції газет і журналів, на ТБ) глядачів із різними соціальними професійними, освітніми, мистецькими й іншими даними
Обґрунтування причин успіху в аудиторії найпопулярніших медіатекстів (опора на міф, фольклор, видовищність, жанр, систему емоцій, кінцівка твору, авторська позиція)
Складання прогнозу успіху медіатекстів за рекламними анотаціями (рекламні видання, телереклама)
Проблемні обговорення та рецензування медіатекстів (фільмів, телепередач, кліпів, ігор, сайтів Інтернет)
Зіставлення та обговорення рецензій, статей, книг
Підготовка рефератів, присвяченій даній темі
Колективні обговорення, дискусії за темою медіатекстів
Письмове рецензування медіа текстів, ведення медіащоденника
Види творчих завдань на заняттях з використанням аудіo – та відеозаписів
Прийом «Німе кіно» (озвучування слайдів, уривків з фільмів)
Прийом «Екскурсовод» (добір та озвучування відеоматеріалу, презентації)
Прийом «Інтерв’ю» (складання питань до головних, другорядних героїв чи авторів медіатекстів)
Прослуховування інформації з добором та ілюструванням малюнками, відеосюжетом чи презентацією
Ознайомлення з телепрограмою з наступним складанням анонсів передач
Вибір відео – чи аудіoтексту, які ототожнюються чи розкривають певну тему
Ранжування запропонованої інформації за її соціальною значущістю
Складання тематичної добірки інформаційних матеріалів з друкованих та електронних носіїв
Ведення медіа щоденника
РІВЕНЬ ТВОРЧОСТІ
Створення власних медіатекстів
інсценізація епізодів медіатексту
написання міні-сценаріїв
Створення онлайн ігор, анімації
Створення радіо – та відео – новин
Створення текстових новин, газети

Медіаосвітні вправи дають змогу відволікти учнів від традиційних форм проведення уроків та проявити творчі здібності. Для цього було систематизовано вправи та розподілено їх за рівнями від найпростішого рівня сприйняття до найскладнішого рівня творчості. Як результат було отримано три рівні – рівень користувача, рівень аналітика та рівень творчості. Така класифікація вправ дає можливість викладачу підібрати комплекс вправ за складністю виконання та оцінювання.

Рівень користувача передбачає пасивне сприймання медіатекстів та формування навичок застосування технічних засобів створення та відтворення медіа контенту.

Рівень аналітика включає в себе різні форми аналізу медіа текстів, рецензування, обговорення, класифікування медіа матеріалу за темами, соціальною значущістю, створення афіш, анонсів, відео-, аудіо – чи текстового – супроводу до існуючих творів.

Рівень творчості охоплює весь творчій потенціал учнів – створення власного авторського медійного продукту за заданою темою. Цей рівень є найскладнішим, оскільки вимагає від учнів не тільки досконалого володіння технічними засобами, а і відмінного знання мови. Учні мають можливість створити різні види новин, фільмів, реклами.

Будь-яку з поданих вправ можна спрощувати чи ускладнювати і застосовувати як у початковій школі, так і у вищих навчальних закладах. Такі види вправ дозволяють розвивати різні види діяльності учнів – мовлення, читання, аудіювання, письмо, навички перекладу.

За часом виконання ці вправи можна розподілити на ті, які виконуються на одному занятті (пошук інформації, аналіз текстів) та на ті, які можуть потребувати системності та тривалості виконання (ведення медіа щоденника, підбір інформації за темою, створення газети).

Подані вправи дають можливість зробити уроки цікавішими, заохотити дітей до навчання, розвивати критичне мислення, формувати важливі життєві та мовні компетенції та компетентності, проводити різні форми уроків – від вступних до підсумкових та проводити різні форми контролю. Подані вправи можуть застосовуватися на уроках іноземної мови, літератури та в позаурочній діяльності та виховній роботі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Готовність вчителя до інноваційної діяльності [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://sichneva2016.jimdofree.com/

2. Концепція впровадження медіаосвіти в Україні : https://ms.detector.media/mediaprosvita/mediaosvita/kontseptsiya_vprovadzhennya_mediaosviti _v_ukraini_nova_redaktsiya/

3. Медіаграмотність: підручник для вчителів / Сінді Шейбе, Фейз Рогоу / Перекл. З англ.. С. Дьома; за загал. Ред. В.Ф. Іванова, О.В. Волошенюк. – К.:

4. Центр Вільної Преси, Академія Української Преси, 2017. – 319 c.

5. Media Education https://mediaeducation.com.au/

6. Media Education Lab https://mediaeducationlab.com/curriculum/materials

7. National Educational Association http://www.nea.org/tools/lessons/73933.htm

8. Action 4 Media Education https://action4mediaeducation.org/resources/for-educators/

9. Terry Heick. 50 Activities to Promote Digital Media Literacy in Students . Teach Thought https://www.teachthought.com/literacy/50-activities-to-promotedigital-media-literacy-in-students/

10. Медіаосвіта та медіаграмотність: підручник для студентів педагогічних коледжів / Ред.-упор. В. Ф. Іванов, О. В. Волошенюк; За науковою редакцією В. В. Різуна. — Київ: Центр Вільної Преси, 2014. — 431 с.

11. Чернявський Сергій. Як створити сучасну шкільну газету: Навчальний модуль. – Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2014. – 75 с.

12. Основи медіаграмотності: Навчально-методичний посібник для вчителя 8 (9) клас. Плани-конспекти уроків / За ред. В. Ф. Іванова, О. В. Волошенюк, О. П. Мокрогуза. – Київ: Академія української преси, Центр вільної преси, 2014. – 190 с.

In the article, the authors attempt to demonstrate the feasibility of using media education exercises in project activities in vocational education and general secondary education institutions. The analysis of the list of skills and competencies that students acquire while working with media education exercises is provided. The conclusion is made about the necessity of creating a system of media education exercises, which will be used in the project activity in English lessons. Keywords: media education, competence, media literacy, critical thinking, interactive technologies.


Партнери конференції

Міністерство освіти і науки України головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Академія Deutsche Welle провідна організація Німеччини для розвитку міжнародних засобів масової інформації. Консультанти і тренери підтримують вільні і незалежні медіа з 1965 року. Організація пропонує міжкультурні та професійні навчальні семінари, програми і стажування для майбутніх журналістів. DW Академія також розробила магістерську програму «Міжнародні Медіа Студії», яка поєднує у собі навчання з розвитку ЗМІ, управління медіа, журналістики та комунікації. За фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини.

«Медійна програма», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), покликана надати місцевим медіа засоби й можливості для того, щоб розширити доступ громадян до високоякісних новин та інформації. Ця програма, виконавцем якої є МГО Internews, працюватиме з 2018 до 2023 рр. та є найбільшим проектом із розвитку медіа в історії України. 

Організація IREX – міжнародна неприбуткова організація, заснована в 1968 році, яка створює справедливий, процвітаючий та інклюзивний світ шляхом розширення можливостей для молоді, культивації лідерів, зміцнення інституцій та розширення доступу до якісної освіти та інформації.  З 2015 року в Україні  IREX впроваджує проєкти з медіаграмотності, а з лютого 2018 року організація реалізує масштабний проєкт «Вивчай та розрізняй: інфо-медійна грамотність» для освітян середньої та вищої школи. Проєкт розрахований на 650 шкіл, 20 ІППО та 20 ЗВО, які в свою чергу нададуть навички критичного сприйняття інформації (КСІ) принаймні 45 000 учнів, 4000 вчителів та 2000 студентів-педагогів для усвідомлення ними цінності високоякісної інформації в контексті шкільної освіти.


Збірник статей Восьмої міжнародної науково-методичної конференції «Критичне мислення в епоху токсичного контенту»>>>

Титульне зображення: https://ru.freepik.com/photos/background, Background фото создан(а) shangarey – ru.freepik.com

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.